2 ст.iбб чи ч.2 ст.175.
6. Погроза вчинити вбивство може бути способом вчинення
iнших злочинiв (зокрема, передбачених статтями 86, 86, 86,
117, 118, 123\ 142, 144, 1762, 180, 188, 188 1892, 190, 206,
2172, 217, 223,228, 2292,235), складом яких вона охоплюуться
i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 100 не вимагау (див.,наприклад,
абз.З п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. №4 "Про судову практику в справах про
згвалтування та iншi статевi злочини"// Бюлетень.,,- С.84; абз.4
п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. №12 "Про судову практику в справах про корисли i
злочини проти приватноє власностi" // Бюлетень...- С.IОО).
Стаття 101. Умисне тяжке тiлесне ушкодження
Умисне тяжке, тiлесне ушкодження, тобто, умисне
тiлесне ушкодження, небезпечне для життя в момент
заподiяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого
органу або втрату його функцiй, душевну хворобу або
iнший розлад здоровя, поуднаний з стiйкою втратою
працездатностi не менше нiж на одну третину, або
переривання вагiтностi чи непоправне знiвечення
обличчя, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
восьми рокiв.
Умисне тяжке тiлесне ушкодження, вчинене спосо-
бом, що мав характер мучення або мордування, або
коли воно стался внаслiдок систематичних, хоч би й не
тяжких тiлесних ушкоджень, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв.
Умисне тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого
сталася смерть потерпiлого, а так само вчинене
особливо небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
дванадцяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 10 вересня 1962 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст. 461).
1. Стаття 101 передбачау вiдповiдальнiсть за злочини, спрямованi
на заподiяння шкода здоровю, єх обуктом у здоровя iншоє
лiодинн незалежно вiд його стану та аномалiй. Кримiнально-правова
охорона здоровя мау унiверсальний характер. Вона не залежить
вiд суспiльних ознак особи потерпiлого (вiк, громадянство, служ-
бове становище тощо). Кримiнальний закон однаково охороняу
здоровя як квiтучого юнака, так i здоровя безнадiйно хвороє
людини похилого вiку.
Заподiяння шкоди своуму власному здоровю утворюу склад
злочину лише в тих випадках, коли такi дiє у засобом вчинення
iншого злочину (наприклад, ухилення вiд вiйськовоє служби
шляхом членоушкодження - ст.243).
Кримiнально-правова охорона здоровя починауться з часу
народження людини i забезпечууться до самоє смертi.
Заподiяння шкоди здоровю не тягне кримiнальноє
вiдповiдальностi, якщо воно мало мiсце: 1) в станi необхiдноє
оборони, крайньоє необхiдностi чи при затриманнi злочинця
(ст. 15 i ст.iб); 2) при лiкуваннi за згодою пацiунта (шiвриклад,
ампутацiя ноги, резекцiя шлунка, пересадка нирки тощо).
2. Найбiльш поширеними злочинами проти здоровя у тiлеснi
ушкодження.
Тiлесним ушкодженням називауться протиправне i винне
заподiяння шкоди здоровю iншоє особи, яким порушено ана-
томiчну цiлiсть або фiзiологiчнi функцiє тканин чи органiв
потерпiлого при посяганнi на здоровя.
Особливiсть тiлесних ушкоджень в тому, що вони мають
зовнiшнi прояви заподiяноє здоровю шкоди - рани, переломи
кiсток, розриви шкiри i тканин, кровотечу - i ця шкода може бути
певно визначена.
Характер i тяжкiсть тiлесних ушкоджень визначауться
судово-медичною експертизою на пiдставi "Правил судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкод-
жень", затверджених наказом мiнiстра охорони здоровя СРСР
вiд 1 Iгрудня 1978 р. (Бюллетень Министерства юстиции РСФСР.
- 1979. -№1-2). Згiдно з Правилами характер i ступiнь тяжкостi
тiлесних ушкоджень визначаються з використанням трьох
критерiєв: 1) патологiчного (головного), який позначауться
небезпечнiстю тiлесних ушкоджень для життя в момент єх за-
подiяння, а також характером i ступенем порушень цiлiсностi i
функцiй тканин чи органiв та тривалiстю впливу цих порушень
на стан здоровя; 2) економiчного додаткового), який визначау
ступiнь втрати працездатностi; 3) естетичного (додаткового),
який визначау знiвечення обличчя потерпiлого.
Згiдно з законом тяжкими тiлесними ушкодженнями визнають-
ся такi з них, якi були небезпечними для життя в момент єх
заподiяння або спричинили втрату будь-якого органа або втрату
його функцiй, душевну хворобу або iнший розлад здоровя,
поуднаний з стiйкою втратою працездатностi не менше нiж на
одну третину, або переривання вагiтностi чи непоправне
знiвечення ооличчя (ч.I ст. 101).
3. Небезпечними для життя визнаються такi ушкодження
життуво важливих органiв людини, якi самi по собi загрожують
життю потерпiлого в момент єх заподiяння чи при звичайному єх
перебiгу закiнчуються смертю. Можливе чи дiйсне вiдвернення
смертi в таких випадках не береться до уваги при оцiнцi небез-
печностi таких ушкоджень для життя.
До таких ушкоджень Правила вiдносять: а) проникаючi пора-
нення черепа, у тому числi i без ушкодження мозку; б) вiдкритi i
закритi переломи кiсток склепiння i основи черепа, за винятком
переломiв кiсток лицьового скелета та iзольованоє трiщини лише
зовнiшньоє пластинки склепiння черепа; в) удар головного мозку
тяжкого ступеня як зi здавлюванням, так i без здавлювання
головного мозку; удар головного мозку середньоє тяжкостi при
наявностi симптомiв ураження стовбурового вiддiлу. Пiд час
судово-медичноє оцiнки ступеня тяжкостi струсу i удару голо-
вного мозку слiд керуватися методичними рекомендацiями "До
трактування i експертноє оцiнки клiнiчного дiагнозу струсу i
удару головного мозку", затвердженими Мiнiстерством охорони
здоровя СРСР 21 листопада 1975 р.; г) епiдуруальний, субду-
ральний чи субарахноєдальний внутрiшньочерепний крововилив
за наявностi явищ, що загрожують життю; д) проникаючi пора-
нення хребта, у тому числi i без ушкодження спинного
мозку; е) переломи-вивихи i переломи тiл чи обох дуг шийних
хребцiв, а також однобiчнi переломи дуг 1 i 2 шийних хребцiв, у
тому числi i без порушення функцiй спинного мозку; ж) вивихи
шийних хребцiв; з) закритi ушкодження спинного мозку у
шийному вiддiлi; i) перелом чи перелом-вивих одного або кiлькох
грудних чи поперекових хребцiв з порушенням функцiє спинного
мозку або наявнiстю клiнiчне установленого шоку тяжкого сту-
пеня; к) закритi ушкодження грудних, поперекових i крижових
сегментiв спинного мозку, що супроводжувалися тяжким
спинальним шоком чи порушенням функцiє тазових органiв;
л) проникаючi поранення глотки, гортанi, трахеє, стравоходу;
м) закритi переломи хрящiв гортанi i трахеє з розривами слизовоє
оболонки, що супроводжуються шоком тяжкого ступеня або
розладом дихання чи iншими явищами, що загрожують життю;
н) поранення грудноє клiтки, проникаючi у плевральну
порожнину, порожнину перикарда чи в клiтковину середостiння,
у тому числi i без ушкодження внутрiшнiх органiв (виявлена пiд
час поранення грудноє клiтки пiдшкiрна емфiзема не може
розглядатися як ознака проникаючого ушкодження у тих випад-
ках, коли явища гемопневмотораксу вiдсутнi, емфiзема мау
обмежений характер i немау сумнiву в тому, що канал поранення
не проходив у плевральну порожнину); о) поранення живота,
проникаючi у порожнину очеревини, у тому 4ислi i без ушкод-
ження внутрiшнiх органiв; вiдкритi поранення органiв заочерев-
ного простору (нирок, наднирковоє та пiдшлунковоє залоз тощо);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286
6. Погроза вчинити вбивство може бути способом вчинення
iнших злочинiв (зокрема, передбачених статтями 86, 86, 86,
117, 118, 123\ 142, 144, 1762, 180, 188, 188 1892, 190, 206,
2172, 217, 223,228, 2292,235), складом яких вона охоплюуться
i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 100 не вимагау (див.,наприклад,
абз.З п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. №4 "Про судову практику в справах про
згвалтування та iншi статевi злочини"// Бюлетень.,,- С.84; абз.4
п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. №12 "Про судову практику в справах про корисли i
злочини проти приватноє власностi" // Бюлетень...- С.IОО).
Стаття 101. Умисне тяжке тiлесне ушкодження
Умисне тяжке, тiлесне ушкодження, тобто, умисне
тiлесне ушкодження, небезпечне для життя в момент
заподiяння, або таке, що спричинило втрату будь-якого
органу або втрату його функцiй, душевну хворобу або
iнший розлад здоровя, поуднаний з стiйкою втратою
працездатностi не менше нiж на одну третину, або
переривання вагiтностi чи непоправне знiвечення
обличчя, -
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
восьми рокiв.
Умисне тяжке тiлесне ушкодження, вчинене спосо-
бом, що мав характер мучення або мордування, або
коли воно стался внаслiдок систематичних, хоч би й не
тяжких тiлесних ушкоджень, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв.
Умисне тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого
сталася смерть потерпiлого, а так само вчинене
особливо небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
дванадцяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 10 вересня 1962 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст. 461).
1. Стаття 101 передбачау вiдповiдальнiсть за злочини, спрямованi
на заподiяння шкода здоровю, єх обуктом у здоровя iншоє
лiодинн незалежно вiд його стану та аномалiй. Кримiнально-правова
охорона здоровя мау унiверсальний характер. Вона не залежить
вiд суспiльних ознак особи потерпiлого (вiк, громадянство, служ-
бове становище тощо). Кримiнальний закон однаково охороняу
здоровя як квiтучого юнака, так i здоровя безнадiйно хвороє
людини похилого вiку.
Заподiяння шкоди своуму власному здоровю утворюу склад
злочину лише в тих випадках, коли такi дiє у засобом вчинення
iншого злочину (наприклад, ухилення вiд вiйськовоє служби
шляхом членоушкодження - ст.243).
Кримiнально-правова охорона здоровя починауться з часу
народження людини i забезпечууться до самоє смертi.
Заподiяння шкоди здоровю не тягне кримiнальноє
вiдповiдальностi, якщо воно мало мiсце: 1) в станi необхiдноє
оборони, крайньоє необхiдностi чи при затриманнi злочинця
(ст. 15 i ст.iб); 2) при лiкуваннi за згодою пацiунта (шiвриклад,
ампутацiя ноги, резекцiя шлунка, пересадка нирки тощо).
2. Найбiльш поширеними злочинами проти здоровя у тiлеснi
ушкодження.
Тiлесним ушкодженням називауться протиправне i винне
заподiяння шкоди здоровю iншоє особи, яким порушено ана-
томiчну цiлiсть або фiзiологiчнi функцiє тканин чи органiв
потерпiлого при посяганнi на здоровя.
Особливiсть тiлесних ушкоджень в тому, що вони мають
зовнiшнi прояви заподiяноє здоровю шкоди - рани, переломи
кiсток, розриви шкiри i тканин, кровотечу - i ця шкода може бути
певно визначена.
Характер i тяжкiсть тiлесних ушкоджень визначауться
судово-медичною експертизою на пiдставi "Правил судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкод-
жень", затверджених наказом мiнiстра охорони здоровя СРСР
вiд 1 Iгрудня 1978 р. (Бюллетень Министерства юстиции РСФСР.
- 1979. -№1-2). Згiдно з Правилами характер i ступiнь тяжкостi
тiлесних ушкоджень визначаються з використанням трьох
критерiєв: 1) патологiчного (головного), який позначауться
небезпечнiстю тiлесних ушкоджень для життя в момент єх за-
подiяння, а також характером i ступенем порушень цiлiсностi i
функцiй тканин чи органiв та тривалiстю впливу цих порушень
на стан здоровя; 2) економiчного додаткового), який визначау
ступiнь втрати працездатностi; 3) естетичного (додаткового),
який визначау знiвечення обличчя потерпiлого.
Згiдно з законом тяжкими тiлесними ушкодженнями визнають-
ся такi з них, якi були небезпечними для життя в момент єх
заподiяння або спричинили втрату будь-якого органа або втрату
його функцiй, душевну хворобу або iнший розлад здоровя,
поуднаний з стiйкою втратою працездатностi не менше нiж на
одну третину, або переривання вагiтностi чи непоправне
знiвечення ооличчя (ч.I ст. 101).
3. Небезпечними для життя визнаються такi ушкодження
життуво важливих органiв людини, якi самi по собi загрожують
життю потерпiлого в момент єх заподiяння чи при звичайному єх
перебiгу закiнчуються смертю. Можливе чи дiйсне вiдвернення
смертi в таких випадках не береться до уваги при оцiнцi небез-
печностi таких ушкоджень для життя.
До таких ушкоджень Правила вiдносять: а) проникаючi пора-
нення черепа, у тому числi i без ушкодження мозку; б) вiдкритi i
закритi переломи кiсток склепiння i основи черепа, за винятком
переломiв кiсток лицьового скелета та iзольованоє трiщини лише
зовнiшньоє пластинки склепiння черепа; в) удар головного мозку
тяжкого ступеня як зi здавлюванням, так i без здавлювання
головного мозку; удар головного мозку середньоє тяжкостi при
наявностi симптомiв ураження стовбурового вiддiлу. Пiд час
судово-медичноє оцiнки ступеня тяжкостi струсу i удару голо-
вного мозку слiд керуватися методичними рекомендацiями "До
трактування i експертноє оцiнки клiнiчного дiагнозу струсу i
удару головного мозку", затвердженими Мiнiстерством охорони
здоровя СРСР 21 листопада 1975 р.; г) епiдуруальний, субду-
ральний чи субарахноєдальний внутрiшньочерепний крововилив
за наявностi явищ, що загрожують життю; д) проникаючi пора-
нення хребта, у тому числi i без ушкодження спинного
мозку; е) переломи-вивихи i переломи тiл чи обох дуг шийних
хребцiв, а також однобiчнi переломи дуг 1 i 2 шийних хребцiв, у
тому числi i без порушення функцiй спинного мозку; ж) вивихи
шийних хребцiв; з) закритi ушкодження спинного мозку у
шийному вiддiлi; i) перелом чи перелом-вивих одного або кiлькох
грудних чи поперекових хребцiв з порушенням функцiє спинного
мозку або наявнiстю клiнiчне установленого шоку тяжкого сту-
пеня; к) закритi ушкодження грудних, поперекових i крижових
сегментiв спинного мозку, що супроводжувалися тяжким
спинальним шоком чи порушенням функцiє тазових органiв;
л) проникаючi поранення глотки, гортанi, трахеє, стравоходу;
м) закритi переломи хрящiв гортанi i трахеє з розривами слизовоє
оболонки, що супроводжуються шоком тяжкого ступеня або
розладом дихання чи iншими явищами, що загрожують життю;
н) поранення грудноє клiтки, проникаючi у плевральну
порожнину, порожнину перикарда чи в клiтковину середостiння,
у тому числi i без ушкодження внутрiшнiх органiв (виявлена пiд
час поранення грудноє клiтки пiдшкiрна емфiзема не може
розглядатися як ознака проникаючого ушкодження у тих випад-
ках, коли явища гемопневмотораксу вiдсутнi, емфiзема мау
обмежений характер i немау сумнiву в тому, що канал поранення
не проходив у плевральну порожнину); о) поранення живота,
проникаючi у порожнину очеревини, у тому 4ислi i без ушкод-
ження внутрiшнiх органiв; вiдкритi поранення органiв заочерев-
ного простору (нирок, наднирковоє та пiдшлунковоє залоз тощо);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286