5. I зловживання владою або службовими повновазеннями, i
перевищення влади або службових повноважень, i бездiяльнiсть
влади можуть бути визнанi злочином тiльки при наявностi хоча
б однiую iз наступних ознак: вчинення вказаних дiй
(бездiяльностi) а) систематично, б) з корисливих мотивiв або
в) iншоє особистоє заiнтересованостi, а так само г) якщо ними
завдана iстотна шкода.
Пiд систематичнiстю слiд розумiти вчинення названих
вище дiй (бездiяльностi) три i бiльше разiв.
Про корисливi мотиви та iншу особисту
заiнтересованiсть див. коментар до ст. 165.
Iстотна шкода - це значна за своєм характером т? Рвром
втрата. Вона може мати дуже рiзноманiтнi конкретнi проЗви як
матерiального, так i нематерiального характеру (наприкдДi невико-
нання бойового завдання, знищення чи пошкодження технiки).
6. Вчинення вказаних у п.а" ст.254 дiянь являу собрю бiльшу
небезпеку, якщо єх вчинення потагдо тяжкi наслiдки (п/б" ст.254)
Питання про те, яку саме ознаку слiд iнкримiнувати виннiй особi
- "iстотна шкода" читяжкi наслiдки", вирiшууться < кожному
конкретному випадку на пiдставi всiх матерiалiв справи з ура-
хуванням тяжкостi завданоє злочином шкоди.
7. Злочин, що коментууться, в цiлому характеризууться
умисною формою вини. Особа усвiдомлюу, iДО єє дiє
(бездiяльнiсть) суперечать iнтересам вiйськовоє слуаи, отже,
усвiдомлюу i суспiльно небезпечний характер єх, i бяу саме
такдiяти.ПсихiчнеставленнядонастанняiстотноєшкоДи (п.а )
i тяжких наслiдкiв (пб") може характеризуватися i необереж-
ною формою вини.
8. Субуктом злочину можуть бути начальники як за слух-
бовим станом, так i за вiйськовим званням або iншi службовi
особи. Для складу злочину не мау значення, постiйно чи тимча-
сово вiйськовослужбовець виконуу обовязки начальника.
Службовими особами можуть бути i тi вiйськовослужбовцi, якi
не були начальниками, але займали постiйно чи тимчасово
посаду, повязану iз виконанням певних органiзацiйно-розпо-
рядчих чи адмiнiстративно-господарських обовязкiв, або вико-
нували такi обовязки за спецiальним дорученням командування.
Службовими особами, наприклад, у завiдуючi дiловодством шта-
бу, комiрники вiйськового складу. Службовими особами вважа-
ються також члени внутрiперевiрочноє комiсiє частини на час
виконання покладених на них обовязкiв.
9. Про поняття "воунний час" i "бойова обстановка" див.
вiдповiдно пп. 8 i 9 коментаря до ст. 232.
Стаття 254\ Халатне ставлення до служби
а) Халатне ставлення начальника або службовоє
особи до служби) яке завдало iстотно? шкоди) -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
б) Те саме дiяння при помякшуючих обставинах -
тягне застосування правил Дисциплiнарного статуту
Збройних Сил.
в) Дiяння, передбачене пунктом "а" цiсi статтi, яке
спричинило тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до семи рокiв.
г) Дiяння, передбаченi пунктами "а" I "в" цiує статтi,
вчиненi у воунний час або в бойовiй обстановцi, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до
десяти ркiв.
(Ст. 254 Кодекс доповнено Указом вiд 29 лютого 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1984. -№11. -Ст. 203).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради Украєни. - 1992. -№35. -Ст. 511).
I. Халатним ставленням до вiйськовоє служби у невико-
нання або неналежне виконання службовою особою своєх
обовязкiв, якi передбаченi законами, вiйськовими статутами,
положеннями, наказами командування внаслiдок недбалого чи
несумлiнного до них стамення.
Невиконання обовязкiв означау невиконання дiй, якi входять
в коло службових обовязкiв. Неналежне виконання означау
нечiтке, формальне або неповне здiйснення обовязкiв.
2. Халатнiсть тягне кримiнальну вiдповiдальнiсть лише у
випадках, коли настала iстотна шкода.
Настання тяжких наслiдкiв тягне вiдповiдальнiсть за
п."в" ст.254
Про поняття "iстотна шкода" i "тяжкi наслiдки" див. п.б
коментаря до ст.254.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною формою вини.
4. Халатне ставлення до служби за помякшуючих обставин
тягне вiдповiдальнiсть у дисциплiнарному порядку (п. "б" ст. 254).
Помякшуючi обстввшш в цьому випадку стосуються особи
правопорушника i його поведiнки пiсля скоуного (сумлiнне
ставлення до служби до вчинення правопорушення, щире розка-
яння, усунення спричиненоє шкоди тощо).
5. Про поняття "службова особа" див. п.6 коментаря
до ст.254.
6. Про поняття "воунний час" i "бойовя обстановка" дав.
вiдповiдно пл. 8 i 9 коментаря до ст.232.
Стаття 255. Здача або залишення вороговi
засобiв ведення вiйни
Здача вороговi начальником ввiрених йому
вiйськових сил, а так само не викликане бойовою
обстановкою залишення вороговi укрiплень, бойовеТ
технiки та Iнших засобiв ведення вiйни, якщо зазначенi
дiє вчиненi не з метою сприяння вороговi, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв або смертною карою.
1. Здача вiйськових сил або залишення супротивнику засобiв
ведення вiйни у одним iз найбiльш небезпечних злочинiв.
2. Пiд вiйськовими силами закон мау на увазi особовiй
склад вiйськових частин, а пiд засобами ведення вiйни -
матерiально-технiчнi засоби, деякi з яких перераховуються в
ст. 255.
3. Здача супротивнику ввiрених вiйськових силЦюже
виражатися у формi зупинення опору i капiтуляцiє перед су-
противником або невжиття заходiв до захисту особового складу,
яких начальник повинен був вжити, внаслiдок чого супротивник
захоплюу вiйськовi сили.
Залишення супротивнику укрiплень означау, що начальник
зупиняу бойовi дiє по утриманню спецiально пiдготовленоє для
ведення бою дiльницi i виводить звiдти пiдпорядкований йому
особовий склад.
Залишення супротивнику укрiплень утворюу склад злочину
тiльки у випадках, коли ця дiя не викликалась бойовою обста-
новкою.
Залишення супротивнику бойовоє технiки i iнших засобi>
ведення вiйни проявляуться в тому, що при вiдступi чи маневрi
залишауться супротивнику вiйськова технiка, боуприпаси, зброя,
транспортнi засоби, засоби забезпечення тощо.
Невжиття начальником належних заходiв для знищення або
приведення в непридатнiсть засобiв ведення вiйни, коли єм
погрожуу безпосередня i неминуча небезпека захоплення су-
противником, розглядауться як залишення начальником су-
противнику цих засобiв.
4. Злочин вчинюуться як умисно, так i необережно. Мотивом
цього злочину може бути малодушнiсть, боягузство, панiкерство.
Вчинення згаданих вище дiй з метою сприяння ворогу, послаблення
Збройних Сил утворюу державну зраду (ст.56).
5. Субуктом злочину у тiльки командир (начальник), який
мау у своуму пiдпорядкуваннi особовий склад, бойову та iншу
вiйськову технiку.
6. Про поняття "бойова обстмовка" див. п.9 коменгаря до ст.232.
Стаття 256.
тнучого вiйсмового
Злиiииiсмiмя
корабля
а) Залишення гинучого вiйськового корабля ко-
мандиром, який не виконав до кiнця своєх службових
обовязкiв, а так само особою Iз складу команди кораб-
ля без належного на те розпорядження командира -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до де-
сяти рокiв.
б) Те саме дiяння, вчинене у воунний час або в бой-
овiй обстановцi, -
карауться смертною карою або позбавленням волi на
строк вiд десяти до пятнадцяти рокiв.
1. Небезпека загибелi вiйськового корабля можлива як в бой-
овiй обстановцi, так i в мирний час.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286