Юридичне ство-
рення тресту означає передачу контролю над колись незалеж-
ними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або
особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко
трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосере-
джує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює
контроль за їхньою діяльністю;
— концерн — об'єднання підприємств різних галузей про-
мисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та
навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним
фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної
діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.
2. Економічне піднесення США та Німеччини
США. У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася еко-
номіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом
промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втрати-
ла роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояс-
нюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають
політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про
них було сказано у попередній лекції).
Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на аме-
риканській землі. Тут активно впроваджувалися власні та
європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислово-
го перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення
інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після
Громадянської війни в країні сформувався широкий внутріш-
ній ринок, розширювалася географічна спеціалізація.
Економічному зростанню сприяли зовнішня політика дер-
жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по-
вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала-
ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські,
в першу чергу англійські, капітали.
США у 1867 р. розширили свої володіння шляхом купівлі
у Росії Аляски за 6,7 млн доларів. Згодом було анексовано
Гавайські острови. Колоніями США стали Куба, Гуам, Пуерто-
Ріко, Філліпіни, частина островів Самоа. Водночас посилюєть-
ся економічно-торговельна експансія в країни Латинської Аме-
рики, які втягувалися в орбіту економічної діяльності США.
Вражаючими були темпи економічного розвитку країни.
Національний дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а націо-
нальне багатство — майже у 7 разів. Найвищими темпами
зростало промислове виробництво. Доля промисловості і будів-
ництва напередодні першої світової війни складала 75% сукуп-
ного суспільного продукту.
Важливе значення в економічному розвитку США мало
залізничне будівництво. Довжина залізниць країни з 1870 по
1913 рр. збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць стиму-
лювало ріст виробництва у металургійній, металообробній та ву-
глевидобувній галузях промисловості, сприяло освоєнню родю-
чих земель західних штатів, зміцнило економічну єдність країни.
Кардинальні зміни відбулися в галузевій структурі промис-
ловості — значно збільшилася частка важкої промисловості,
яка розвивалася надзвичайно високими темпами. Вперше в
історії США була досягнута перевага частки важкої промис-
ловості над легкою і харчовою. Вже у 1900 р. питома вага
галузей важкої промисловості перевищила половину загаль-
ного об'єму промислової продукції. Такого рівня інші розви-
нуті країни досягли лише перед другою світовою війною. Особ-
ливо швидкими темпами розвивалися нові галузі важкої про-
мисловості — нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна,
автомобільна, сталеплавильна.
У 1882 р. на р. Ніагара була збудована перша у світі гідро-
електростанція. Напередодні першої світової війни потужність
американських електростанцій була понад 5 млн кВт (по-
тужність англійських, німецьких і французьких в сумі не пе-
ревищувала 3 млн кВт).
Легка та харчова галузі промисловості переходять на ви-
робництво стандартизованої продукції, чого не було ще в інших
країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне
виробництво, при якому застосовувались раціональні методи
організації виробництва. Поточний, конвейєрний метод впер-
ше було запроваджено на автозаводі Г. Форда у 1913 р. і отри-
мано вражаючі результати: монтаж магнето для автомобіль-
ного двигуна замість 20 хв зайняв всього 5. Раціоналізація
виробництва сприяла небаченому росту продуктивності праці.
У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові
зміни в управлінні виробництвом, викликані ростом концен-
трації виробництва і централізації капіталу. Почали виника-
ти акціонерні товариства, монополістичні об'єднання. Перші
і ще у чи—Іи-А рок-ал.. <^диа а наиОІЛЬШИХ
— "Стандарт-ойл Компані" — була створена Дж. Рокфелле-
ром у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з ви-
добутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у
трест і монополізувала виробництво понад 90% очищеної на-
фти у країні. На початку XX ст. у США було близько 800
трестів, у які входило понад 5 тис. підприємств з капіталом у
7 млрд доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлін-
ню виробництвом, однак поступово монополії зосередили у сво-
їх руках велику економічну владу. Уряд США був змушений при-
ймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.
Німеччина. Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст.
вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та пер-
ше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких
найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусській
війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єд-
нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації.
Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор-
мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загально-
державна система міри і ваги, залізничного і поштового права.
Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.
Перемога над Францією, аннексія Ельзасу та Лотарінгії
(промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5
млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини.
Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово вини-
кають нові заводи і фабрики.
Як і в США, економічному піднесенню Німеччини сприяв
фактор часу. Внаслідок запізнення промислового перевороту
та індустріалізації у промисловості запроваджувалися най-
новіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум-
ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю
та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише
американській.
Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що при-
скорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямо-
ваний у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєпри-
паси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.
Велике залізничне будівництво (у 1870—1875 рр. щоріч-
но вводилося 1500—2000 км шляхів) стимулювало розвиток
металургії, добувної промисловості. Німецька металургія по-
ступалася лише американській, важлива роль належала ма-
шинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього
згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості:
хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
У процесі індустріалізації змінилася структура господар-
ства Німеччини: промисловість почала домінувати в еконо-
мічній системі країни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
рення тресту означає передачу контролю над колись незалеж-
ними підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або
особливого довірчого сертифіката) його засновникам. Нерідко
трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосере-
джує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює
контроль за їхньою діяльністю;
— концерн — об'єднання підприємств різних галузей про-
мисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та
навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним
фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної
діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.
2. Економічне піднесення США та Німеччини
США. У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася еко-
номіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом
промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втрати-
ла роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояс-
нюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають
політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про
них було сказано у попередній лекції).
Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на аме-
риканській землі. Тут активно впроваджувалися власні та
європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислово-
го перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення
інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після
Громадянської війни в країні сформувався широкий внутріш-
ній ринок, розширювалася географічна спеціалізація.
Економічному зростанню сприяли зовнішня політика дер-
жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по-
вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала-
ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські,
в першу чергу англійські, капітали.
США у 1867 р. розширили свої володіння шляхом купівлі
у Росії Аляски за 6,7 млн доларів. Згодом було анексовано
Гавайські острови. Колоніями США стали Куба, Гуам, Пуерто-
Ріко, Філліпіни, частина островів Самоа. Водночас посилюєть-
ся економічно-торговельна експансія в країни Латинської Аме-
рики, які втягувалися в орбіту економічної діяльності США.
Вражаючими були темпи економічного розвитку країни.
Національний дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а націо-
нальне багатство — майже у 7 разів. Найвищими темпами
зростало промислове виробництво. Доля промисловості і будів-
ництва напередодні першої світової війни складала 75% сукуп-
ного суспільного продукту.
Важливе значення в економічному розвитку США мало
залізничне будівництво. Довжина залізниць країни з 1870 по
1913 рр. збільшилася у 8 разів. Будівництво залізниць стиму-
лювало ріст виробництва у металургійній, металообробній та ву-
глевидобувній галузях промисловості, сприяло освоєнню родю-
чих земель західних штатів, зміцнило економічну єдність країни.
Кардинальні зміни відбулися в галузевій структурі промис-
ловості — значно збільшилася частка важкої промисловості,
яка розвивалася надзвичайно високими темпами. Вперше в
історії США була досягнута перевага частки важкої промис-
ловості над легкою і харчовою. Вже у 1900 р. питома вага
галузей важкої промисловості перевищила половину загаль-
ного об'єму промислової продукції. Такого рівня інші розви-
нуті країни досягли лише перед другою світовою війною. Особ-
ливо швидкими темпами розвивалися нові галузі важкої про-
мисловості — нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна,
автомобільна, сталеплавильна.
У 1882 р. на р. Ніагара була збудована перша у світі гідро-
електростанція. Напередодні першої світової війни потужність
американських електростанцій була понад 5 млн кВт (по-
тужність англійських, німецьких і французьких в сумі не пе-
ревищувала 3 млн кВт).
Легка та харчова галузі промисловості переходять на ви-
робництво стандартизованої продукції, чого не було ще в інших
країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне
виробництво, при якому застосовувались раціональні методи
організації виробництва. Поточний, конвейєрний метод впер-
ше було запроваджено на автозаводі Г. Форда у 1913 р. і отри-
мано вражаючі результати: монтаж магнето для автомобіль-
ного двигуна замість 20 хв зайняв всього 5. Раціоналізація
виробництва сприяла небаченому росту продуктивності праці.
У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові
зміни в управлінні виробництвом, викликані ростом концен-
трації виробництва і централізації капіталу. Почали виника-
ти акціонерні товариства, монополістичні об'єднання. Перші
і ще у чи—Іи-А рок-ал.. <^диа а наиОІЛЬШИХ
— "Стандарт-ойл Компані" — була створена Дж. Рокфелле-
ром у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з ви-
добутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у
трест і монополізувала виробництво понад 90% очищеної на-
фти у країні. На початку XX ст. у США було близько 800
трестів, у які входило понад 5 тис. підприємств з капіталом у
7 млрд доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлін-
ню виробництвом, однак поступово монополії зосередили у сво-
їх руках велику економічну владу. Уряд США був змушений при-
ймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.
Німеччина. Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст.
вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та пер-
ше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких
найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусській
війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єд-
нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації.
Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор-
мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загально-
державна система міри і ваги, залізничного і поштового права.
Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.
Перемога над Францією, аннексія Ельзасу та Лотарінгії
(промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5
млрд франків сприяли економічному зростанню Німеччини.
Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово вини-
кають нові заводи і фабрики.
Як і в США, економічному піднесенню Німеччини сприяв
фактор часу. Внаслідок запізнення промислового перевороту
та індустріалізації у промисловості запроваджувалися най-
новіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум-
ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за кількістю
та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише
американській.
Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що при-
скорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямо-
ваний у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєпри-
паси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.
Велике залізничне будівництво (у 1870—1875 рр. щоріч-
но вводилося 1500—2000 км шляхів) стимулювало розвиток
металургії, добувної промисловості. Німецька металургія по-
ступалася лише американській, важлива роль належала ма-
шинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього
згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості:
хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.
У процесі індустріалізації змінилася структура господар-
ства Німеччини: промисловість почала домінувати в еконо-
мічній системі країни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81