Закар-
патська тютюнова фабрика одержувала пакувальну фанеру з
м. Пінська Білорусії, а Ужгородський фанерно-меблевий ком-
бінат, розташований поруч, не знав куди збувати фанеру.
Щоб зменшити розтратність централізованого виробницт-
ва, уже з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних
міністерств і передача частини економічної влади республі-
канському керівництву. Якщо у 1950 р. в Україні 65% всьо-
го виробництва було підпорядковано центру, то у 1956 р. ця
частка зменшилась аж до 24%. Решту 76% контролювали рес-
публіканські міністерства. У 1957 р. Хрущов замість старої
міністерсько-вертикальної системи ввів нову територіально-
горизонтальну систему управління, засновану нарадах народ-
ного господарства (раднаргоспи). Новоутворені органи здій-
в ОКрвМИХ ЄКОНОМ1ЧНО-аД-
міністративних районах і перебрали владу над підприємства-
ми, що раніше належали союзним і змішаним міністерствам.
При цьому Держплан зберігався. Він продовжував здійсню-
вати загальне керівництво, планування та координацію у все-
союзному масштабі. Реформі не підлягали військова промисло-
вість і енергетика. Уряд вважав, що реформа допоможе раціо-
нальніше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'єд-
наність і відомчі бар'єри. Кінцевим результатом мало стати
ефективніше управління економікою і швидке господарське
зростання.
І дійсно, організація раднаргоспів мала певний ефект. Вна-
слідок ліквідації окремих міністерств значно скоротився адмі-
ністративно-управлінський апарат. Було закрито сотні дрібних
підприємств, які дублювали одне одного. Вивільнені виробничі
площі задіяні для виготовлення нових видів продукції. При-
скорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств.
Зменшилася кількість зустрічних перевезень вантажів.
На території України було створено 11 раднаргоспів. Май-
же вся промисловість (90% підприємств) була підпорядкова-
на Раді Міністрів УРСР, внаслідок чого зросла самостійність
українських органів управління у прийнятті багатьох рішень.
Тисячі заводів, позбувшись опіки центру, запрацювали на по-
вну потужність. Почалося виробництво багатьох типів нових
машин, агрегатів, приладів. Внутрішній ринок заповнювався
телевізорами, радіоприймачами, пральними машинами, пило-
всмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велоси-
педами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Тем-
пи приросту промислової продукції у 50 — першій половині
60-х років майже вдвічі перевищували ці самі показники за
1965—1985 рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
найдинамічнішими для розвитку української промисловості.
Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбу-
лося. Реформи М. Хрущова носили половинчастий характер.
Ні він, ні тим більше його найближче оточення не ставили
питання про повний злам командно-адміністративної систе-
ми, скасування централізації. Партійно-державне керівницт-
во вважало, що стабільні темпи економічного росту цілком
можна забезпечити за допомогою існуючого господарського
механізму, не усвідомлюючи, що його резерви вичерпалися.
ІІІДПрИЄМСТВа ЗаМІСТЬ ОПІКИ Міністерств і відит^ І г> \л.л.шіхч*,*~„
під пресом раднаргоспів. По-старому Москва ставила вироб-
ничі завдання, встановлювала ціни на основні види товарів,
забирала значні суми прибутків. І найголовніше — Держбанк
СРСР, який регулював господарську діяльність підприємств, не
став ближче до України.
Чи не найбільшою помилкою М. Хрущова було фатальне
нерозуміння ним того, що насправді сталося на Заході у після-
воєнні десятиліття. Поставивши у 1957 р. перед країною зав-
дання за 20 років догнати і перегнати США за всіма показ-
никами суспільного виробництва, він старанно вираховував,
скільки тон заліза має виробити Радянський Союз на душу
населення, щоб реалізувати задумане. Іронія полягала в тому,
що США, як й інші промислово розвинуті країни, у той самий
час розвивали нові технології, які не потребували такої кіль-
кості металу. На Заході повним ходом йшла науково-техніч-
на революція, що базувалася на використанні нових матері-
алів — напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і
перегнати західний світ, але не розумів, що біжить у цілком
протилежний бік.
Поряд з експериментами у промисловості М. Хрущов за-
йнявся реформуванням сільського господарства. Були підви-
щені закупівельні ціни на сільгосппродукцію, збільшено асиг-
нування аграрного сектору, зміцнена його матеріально-техні-
чна база тощо. Разом з тим, спостерігаючи за успіхами тва-
ринництва, аграрного сектору економіки в США, лідер партії і
держави, завзятий реформатор, вирішив запровадити окремі
досягнення американських фермерів в СРСР. Колгоспам і
радгоспам було наказано збільшити посіви кукурудзи, гороху
та деяких інших культур, що повинно було підняти рівень
кормової бази тваринництва, а, отже, забезпечити потреби спо-
живачів у молоці, м'ясі, маслі і т. ін. У цілому добру ідею в
умовах радянської дійсності, безвідповідальності і загальної
безгосподарності було повністю дискредитовано. Кукурудзу
почали сіяти на пшеничних полях. Сіяли її навіть в Архан-
гельській області. Тому, посіявши в 1962 р. кукурудзу на
З 7 млн га, радянські аграрники змогли зібрати її лише з 7 млн
га. Внаслідок цього у крамницях пшеничний хліб був заміне-
ний на кукурудзяний, а горохова та кукурудзяна епопея ста-
ла темою для багатьох гуморесок та анекдотів. Погано підго-
звело майже нанівець попередні
досягнення в галузі сільського господарства і поставило його
у кризовий стан. Якщо з 1950 по 1958 рр. обсяг валової про-
дукції сільського господарства України зріс на 65%, то в 1958—
1964 рр. — на 3%. У 1962 р. СРСР вперше змушений був за-
купити зерно за кордоном, потрапивши у залежність від його
імпорту до кінця свого існування.
Волюнтаристським методом вирішував М. Хрущов пробле-
му забезпечення людей продуктами харчування. Категорич-
но виступав проти індивідуальних присадибних господарств
селян, які планував у близькій перспективі ліквідувати вза-
галі й орієнтуватися лише на колективні господарства. У часи
правління Хрущова було ліквідовано МТС, а їхню техніку пе-
редано колгоспам, що мало в цілому негативні наслідки. У цей
же час здійснювалося освоєння цілинних земель Сибіру, Ура-
лу, Середньої Азії, перш за все Казахстану. Україна виділила
на програму освоєння перелогових земель значні кошти, ма-
теріальні і людські ресурси, що призвело до зменшення по-
сівних площ у республіці. Великої шкоди господарству Укра-
їни було завдано створенням "рукотворних морів" — Канів-
ського і Київського водосховищ, які "похоронили" сотні ти-
сяч гектарів родючих земель, зіпсували водний басейн Дніпра.
"Косигінські реформи". У 1965 р. до влади в СРСР при-
йшло нове партійно-державне керівництво, очолене Л. Бреж-
нєвим. Свою діяльність воно також розпочало з економічної
реформи, яка часто ототожнюється з іменем тогочасного Го-
лови Ради Міністрів СРСР О. Косигіна.
Реформа повинна була забезпечити подолання таких нега-
тивних явищ економіки, як збільшення потреби у капіталовкла-
деннях, незавершеність будівництва, масовий випуск товарів,
що не мали збуту, диспропорція розвитку галузей господарства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81
патська тютюнова фабрика одержувала пакувальну фанеру з
м. Пінська Білорусії, а Ужгородський фанерно-меблевий ком-
бінат, розташований поруч, не знав куди збувати фанеру.
Щоб зменшити розтратність централізованого виробницт-
ва, уже з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних
міністерств і передача частини економічної влади республі-
канському керівництву. Якщо у 1950 р. в Україні 65% всьо-
го виробництва було підпорядковано центру, то у 1956 р. ця
частка зменшилась аж до 24%. Решту 76% контролювали рес-
публіканські міністерства. У 1957 р. Хрущов замість старої
міністерсько-вертикальної системи ввів нову територіально-
горизонтальну систему управління, засновану нарадах народ-
ного господарства (раднаргоспи). Новоутворені органи здій-
в ОКрвМИХ ЄКОНОМ1ЧНО-аД-
міністративних районах і перебрали владу над підприємства-
ми, що раніше належали союзним і змішаним міністерствам.
При цьому Держплан зберігався. Він продовжував здійсню-
вати загальне керівництво, планування та координацію у все-
союзному масштабі. Реформі не підлягали військова промисло-
вість і енергетика. Уряд вважав, що реформа допоможе раціо-
нальніше використовувати ресурси, подолати галузеву роз'єд-
наність і відомчі бар'єри. Кінцевим результатом мало стати
ефективніше управління економікою і швидке господарське
зростання.
І дійсно, організація раднаргоспів мала певний ефект. Вна-
слідок ліквідації окремих міністерств значно скоротився адмі-
ністративно-управлінський апарат. Було закрито сотні дрібних
підприємств, які дублювали одне одного. Вивільнені виробничі
площі задіяні для виготовлення нових видів продукції. При-
скорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств.
Зменшилася кількість зустрічних перевезень вантажів.
На території України було створено 11 раднаргоспів. Май-
же вся промисловість (90% підприємств) була підпорядкова-
на Раді Міністрів УРСР, внаслідок чого зросла самостійність
українських органів управління у прийнятті багатьох рішень.
Тисячі заводів, позбувшись опіки центру, запрацювали на по-
вну потужність. Почалося виробництво багатьох типів нових
машин, агрегатів, приладів. Внутрішній ринок заповнювався
телевізорами, радіоприймачами, пральними машинами, пило-
всмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велоси-
педами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Тем-
пи приросту промислової продукції у 50 — першій половині
60-х років майже вдвічі перевищували ці самі показники за
1965—1985 рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були
найдинамічнішими для розвитку української промисловості.
Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбу-
лося. Реформи М. Хрущова носили половинчастий характер.
Ні він, ні тим більше його найближче оточення не ставили
питання про повний злам командно-адміністративної систе-
ми, скасування централізації. Партійно-державне керівницт-
во вважало, що стабільні темпи економічного росту цілком
можна забезпечити за допомогою існуючого господарського
механізму, не усвідомлюючи, що його резерви вичерпалися.
ІІІДПрИЄМСТВа ЗаМІСТЬ ОПІКИ Міністерств і відит^ І г> \л.л.шіхч*,*~„
під пресом раднаргоспів. По-старому Москва ставила вироб-
ничі завдання, встановлювала ціни на основні види товарів,
забирала значні суми прибутків. І найголовніше — Держбанк
СРСР, який регулював господарську діяльність підприємств, не
став ближче до України.
Чи не найбільшою помилкою М. Хрущова було фатальне
нерозуміння ним того, що насправді сталося на Заході у після-
воєнні десятиліття. Поставивши у 1957 р. перед країною зав-
дання за 20 років догнати і перегнати США за всіма показ-
никами суспільного виробництва, він старанно вираховував,
скільки тон заліза має виробити Радянський Союз на душу
населення, щоб реалізувати задумане. Іронія полягала в тому,
що США, як й інші промислово розвинуті країни, у той самий
час розвивали нові технології, які не потребували такої кіль-
кості металу. На Заході повним ходом йшла науково-техніч-
на революція, що базувалася на використанні нових матері-
алів — напівпровідників, пластмаси. Хрущов хотів догнати і
перегнати західний світ, але не розумів, що біжить у цілком
протилежний бік.
Поряд з експериментами у промисловості М. Хрущов за-
йнявся реформуванням сільського господарства. Були підви-
щені закупівельні ціни на сільгосппродукцію, збільшено асиг-
нування аграрного сектору, зміцнена його матеріально-техні-
чна база тощо. Разом з тим, спостерігаючи за успіхами тва-
ринництва, аграрного сектору економіки в США, лідер партії і
держави, завзятий реформатор, вирішив запровадити окремі
досягнення американських фермерів в СРСР. Колгоспам і
радгоспам було наказано збільшити посіви кукурудзи, гороху
та деяких інших культур, що повинно було підняти рівень
кормової бази тваринництва, а, отже, забезпечити потреби спо-
живачів у молоці, м'ясі, маслі і т. ін. У цілому добру ідею в
умовах радянської дійсності, безвідповідальності і загальної
безгосподарності було повністю дискредитовано. Кукурудзу
почали сіяти на пшеничних полях. Сіяли її навіть в Архан-
гельській області. Тому, посіявши в 1962 р. кукурудзу на
З 7 млн га, радянські аграрники змогли зібрати її лише з 7 млн
га. Внаслідок цього у крамницях пшеничний хліб був заміне-
ний на кукурудзяний, а горохова та кукурудзяна епопея ста-
ла темою для багатьох гуморесок та анекдотів. Погано підго-
звело майже нанівець попередні
досягнення в галузі сільського господарства і поставило його
у кризовий стан. Якщо з 1950 по 1958 рр. обсяг валової про-
дукції сільського господарства України зріс на 65%, то в 1958—
1964 рр. — на 3%. У 1962 р. СРСР вперше змушений був за-
купити зерно за кордоном, потрапивши у залежність від його
імпорту до кінця свого існування.
Волюнтаристським методом вирішував М. Хрущов пробле-
му забезпечення людей продуктами харчування. Категорич-
но виступав проти індивідуальних присадибних господарств
селян, які планував у близькій перспективі ліквідувати вза-
галі й орієнтуватися лише на колективні господарства. У часи
правління Хрущова було ліквідовано МТС, а їхню техніку пе-
редано колгоспам, що мало в цілому негативні наслідки. У цей
же час здійснювалося освоєння цілинних земель Сибіру, Ура-
лу, Середньої Азії, перш за все Казахстану. Україна виділила
на програму освоєння перелогових земель значні кошти, ма-
теріальні і людські ресурси, що призвело до зменшення по-
сівних площ у республіці. Великої шкоди господарству Укра-
їни було завдано створенням "рукотворних морів" — Канів-
ського і Київського водосховищ, які "похоронили" сотні ти-
сяч гектарів родючих земель, зіпсували водний басейн Дніпра.
"Косигінські реформи". У 1965 р. до влади в СРСР при-
йшло нове партійно-державне керівництво, очолене Л. Бреж-
нєвим. Свою діяльність воно також розпочало з економічної
реформи, яка часто ототожнюється з іменем тогочасного Го-
лови Ради Міністрів СРСР О. Косигіна.
Реформа повинна була забезпечити подолання таких нега-
тивних явищ економіки, як збільшення потреби у капіталовкла-
деннях, незавершеність будівництва, масовий випуск товарів,
що не мали збуту, диспропорція розвитку галузей господарства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81