домашніми господарствами і
підприємцями, звязки яких опосередковані ринком ресур-
сів і ринком продуктів. На схемі серед субєктів еконо-
мічного кругообігу немає держави, хоча ринкова економіка
передбачає її участь у кругообігу. Але зрозуміти найваж-
ливіші засади ринкової економіки можна і без включення
у схему кругообігу держави, бо вона в основному лише
опосередковує відносини між підприємцями і домашніми
господарствами (про це йтиметься далі).
Особливим явищем ринкової економіки є домашнє гос-
подарство. Поняття <домашнє господарство> близьке до
поняття сімейного господарства у звичному для нас розу-
мінні: люди, повязані родинними звязками, мають спільні
доходи і спільно їх використовують. Але в ринковій еко-
номіці домогосподарства є особливим утворенням: вони не
лише отримують і витрачають доходи, а і є власниками
та постачальниками всіх ресурсів: землі, праці, капіталу,
здатності до підприємництва.
Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх
господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок
ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності.
Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши
та поєднавши їх певним чином, створюють товари та по-
слуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг,
стають обєктом попиту і подальшого споживання домо-
господарств. Цим завершується перше (на нашій схемі -
внутрішнє) коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Під-
приємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ре-
2>
35
Малюнок 13. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36
Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Кон-
куренція називається досконалою, якщо:
а) на ринках існує така значна кількість продавців і
покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на
ціну, тобто стати монополістом;
б) кожний продавець і покупець може вільно ввійти в
певну галузь і так само вільно вийти з неї, тобто не існує
юридичних або організанйіних перешкод для плинності
ресурсів із галузі в галузь.
Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає
змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими га-
лузями та виробництвами і швидко орієнтувати вироб-
ництво на задоволення потреб споживачів.
Принцип третій - автоматизм регулювання. Ринкова
економіка є системою надзвичайно складних звязків з великою
кількістю дійових осіб (субєктів). Кожний субєкт економіки
керується власним інтересом, приймає власні рішення, що
врівноважуються й узгоджуються автоштично. Таке врівно-
важення й узгодження відбувається завдяки конкуренції та
вільному ціноутвореюю. Репсові ціни коливаються, їх збіль-
шення або зменшення надає виробникам і споживачам най-
необхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг
збільшити, а яких - зменшити; які ресурси використовувати,
а які - ні; як розподілити бюджет домогосподарств на різні
споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна
спожити в більшій кількості. Ті, хто керуються інформацією,
Що її надають ціни, і вчасно переорієнтовуються, дістають
певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи.
37
Ринкова економіка, без сумніву, має великі переваги.
А чи є в неї недоліки? Звичайно, є. По-перше, ринок
погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодер-
жавні потреби, наприклад в освіті, культурі, у фундамен-
тальних дослідженнях, збереженні навколишнього середо-
вища. Ці сфери діяльності не забезпечують приватному
бізнесу прибутків, які б відповідали їх (сфер) значенню
у житті суспільства. По-друге, механізм ринкової конку-
ренції може спричиняти явища масових банкрутств, без-
робіття, соціального розшарування суспільства. По-третє,
конкуренція, цей рушійний механізм ринкової економіки,
що забезпечує її головні переваги, має тенденцію до за-
тухання. Конкуренції протидіють такі процеси, як злиття
фірм, мета яких - посісти монопольне становище на рин-
ку, як укрупнення підприємств під впливом технічного
прогресу.
Ці та інші недоліки ринкової економіки відомі не лише
вченим, а й урядам країн. Iснують економічні теорії, еко-
номічні, правові, адміністративні заходи, що дають змогу
певним чином обмежити ці недоліки.
Якби можна було на терезах історії зважити переваги
ринкової економіки і забезпечені нею блага, з одного боку,
та її недоліки і втрати від функціонування ринку - з
другого, то, напевне, переважили б перші.
Скориставшись схемою, розглянемо особливості круго-
обігу планової (командної) економіки (див. мал. 14).
Кругообіг планової економіки здійснюється між трьома
субєктами: державою, виробниками і споживачами - при
посередництві так званих псевдоринку предметів спожи-
вання і <чорного> ринку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
підприємцями, звязки яких опосередковані ринком ресур-
сів і ринком продуктів. На схемі серед субєктів еконо-
мічного кругообігу немає держави, хоча ринкова економіка
передбачає її участь у кругообігу. Але зрозуміти найваж-
ливіші засади ринкової економіки можна і без включення
у схему кругообігу держави, бо вона в основному лише
опосередковує відносини між підприємцями і домашніми
господарствами (про це йтиметься далі).
Особливим явищем ринкової економіки є домашнє гос-
подарство. Поняття <домашнє господарство> близьке до
поняття сімейного господарства у звичному для нас розу-
мінні: люди, повязані родинними звязками, мають спільні
доходи і спільно їх використовують. Але в ринковій еко-
номіці домогосподарства є особливим утворенням: вони не
лише отримують і витрачають доходи, а і є власниками
та постачальниками всіх ресурсів: землі, праці, капіталу,
здатності до підприємництва.
Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх
господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок
ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності.
Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши
та поєднавши їх певним чином, створюють товари та по-
слуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг,
стають обєктом попиту і подальшого споживання домо-
господарств. Цим завершується перше (на нашій схемі -
внутрішнє) коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Під-
приємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ре-
2>
35
Малюнок 13. Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
сурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств,
воии сплачують їм доходи: заробітну плату, ревту, процент
і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходя, здійс-
нюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують
товаре та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги
реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Які особливості має ринкова економіка?
По-перше; домогосподарства і підприємства беруть
участь у кругообігу як самостійні і незалежні субєкти
господарювання, що мають власні інтереси. Ніхто спеці-
ально не займається координацією їхньої діяльності. По-
друге, домогосподарства і підприємства одночасно діють
як покупці і як продавщ. На ринку ресурсів домогоспо-
дарстаа пропонують працю, землю, капітал і здатність до
щдприємюіцтва, а підприємства визначають свій попит на
них. На ринку продуктів вони міняються місцями: підпри-
ємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства
визначають свій попит на них. По-третє, подвійним звязок
домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і
через ринок продуктів за6е<печує узгодженість їхніх дій.
Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку
продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів,
отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть
придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої
від реалізації товарів і послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схе-
мою передбачає дотримання певних вимог (принципів)
у стосунках дійових осіб. Це - принципи ринкової
економіки.
36
Принцип перший - економічна свобода. Вона три-
мається на приватній власності і вільній підприємницькій
діяльності.
Приватна власність надає приватним особам право ко-
ристуватись і розпоряджатися ресурсами.
Свобода підприємництва полягає у можливості здійс-
нювати будь-які угоди, використовувати будь-які придбані
ресурси і реалізовувати створені товари та послуги, вихо-
дячи з власмх інтересів.
Зворотним боком економічної свободи, своєрідною пла-
тою за неї є економізда відповідальність і ризик. Кожний,
хто користується економічною свободою, розплачується за
негативні ївслідки прийнятих рішень і дій своїм майном,
коштами, втраченими можливостями отримати доходи і
збагатитись, марно в-раченим часом.
Принцип другий - конкуренція. Економічна свобода
є передумовою конкуренції, або, іншими словами, змагання
за можливість повніше реалізувати власний інтерес. Кон-
куренція називається досконалою, якщо:
а) на ринках існує така значна кількість продавців і
покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на
ціну, тобто стати монополістом;
б) кожний продавець і покупець може вільно ввійти в
певну галузь і так само вільно вийти з неї, тобто не існує
юридичних або організанйіних перешкод для плинності
ресурсів із галузі в галузь.
Конкуренція виконує роль такого механізму, який дає
змогу раціонально розподіляти ресурси між окремими га-
лузями та виробництвами і швидко орієнтувати вироб-
ництво на задоволення потреб споживачів.
Принцип третій - автоматизм регулювання. Ринкова
економіка є системою надзвичайно складних звязків з великою
кількістю дійових осіб (субєктів). Кожний субєкт економіки
керується власним інтересом, приймає власні рішення, що
врівноважуються й узгоджуються автоштично. Таке врівно-
важення й узгодження відбувається завдяки конкуренції та
вільному ціноутвореюю. Репсові ціни коливаються, їх збіль-
шення або зменшення надає виробникам і споживачам най-
необхіднішу інформацію: виробництво яких товарів і послуг
збільшити, а яких - зменшити; які ресурси використовувати,
а які - ні; як розподілити бюджет домогосподарств на різні
споживчі витрати; від чого потрібно відмовитись, а що можна
спожити в більшій кількості. Ті, хто керуються інформацією,
Що її надають ціни, і вчасно переорієнтовуються, дістають
певні вигоди, інші втрачають майно, капітал і доходи.
37
Ринкова економіка, без сумніву, має великі переваги.
А чи є в неї недоліки? Звичайно, є. По-перше, ринок
погано реагує на деякі загальнонаціональні і загальнодер-
жавні потреби, наприклад в освіті, культурі, у фундамен-
тальних дослідженнях, збереженні навколишнього середо-
вища. Ці сфери діяльності не забезпечують приватному
бізнесу прибутків, які б відповідали їх (сфер) значенню
у житті суспільства. По-друге, механізм ринкової конку-
ренції може спричиняти явища масових банкрутств, без-
робіття, соціального розшарування суспільства. По-третє,
конкуренція, цей рушійний механізм ринкової економіки,
що забезпечує її головні переваги, має тенденцію до за-
тухання. Конкуренції протидіють такі процеси, як злиття
фірм, мета яких - посісти монопольне становище на рин-
ку, як укрупнення підприємств під впливом технічного
прогресу.
Ці та інші недоліки ринкової економіки відомі не лише
вченим, а й урядам країн. Iснують економічні теорії, еко-
номічні, правові, адміністративні заходи, що дають змогу
певним чином обмежити ці недоліки.
Якби можна було на терезах історії зважити переваги
ринкової економіки і забезпечені нею блага, з одного боку,
та її недоліки і втрати від функціонування ринку - з
другого, то, напевне, переважили б перші.
Скориставшись схемою, розглянемо особливості круго-
обігу планової (командної) економіки (див. мал. 14).
Кругообіг планової економіки здійснюється між трьома
субєктами: державою, виробниками і споживачами - при
посередництві так званих псевдоринку предметів спожи-
вання і <чорного> ринку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62