Пропозиція - це кількість продукту, яку вироб-
ні4к може доставити на ринок у певний час і за відповідну
ціну (тобто ца рішення продати).
2. Попит і пропозиція формуються під впливом багатьох
факторів, насамперед під впливом ціни даного (нашого)
товару. Залежність попиту від ціни є оберненою: зі збіль-
шенням ціни попит зменшується і навпаки. Залежність
пропозиції від ціни пряма: із збільшенням ціни пропозиція
збільшується.
3. Зображена на графіку залежність попиту від ціни
(мал. 15) називається кривою індивідуального попиту.
Кожна точка цієї кривої відбиває варіанти встановлення
обсягу попиту при різних цінах. Графічне зображення
залежності пропозиції від ціни (мал. 16} є кривою ін-
дивідуальної пропозиції. Кожна її точка демонструє
варіанти встановлення обсягу пропозиції при різних ці-
нах.
4. Крім ціни даного товару, попит визначається цінами
інших товарів, доходами покупців, їхніми смаками й упо-
добаннями та очікуваннями ринкових змін. факторами
пропозиції, крім ціни товару, є ціни ресурсних товарів,
застосовувані технології, податки і дотації. Вплив усіх інших
факторів, крім ціни, графічно відображається у зміщенні
кривих попиту та пропозиції праворуч або ліворуч.
5. Під впливом попиту і пропозиції на певний товар
встановлюється ціна ринкової рівноваги (ринкова ціна).
Взі-іа збалансовує попит і пропозицію, забезпечує їх уз-
гсижетсть. іЧа графіку ціна ринкової рівноваги відповідає
роекціі точки перетину кривих попиту і пропозиції на
йартикальну вісь, де відкладаються можливі варіанти ціни.
чці перетину кривих попиту і пропозиції також відпо-
"дае певний обсяг продукції. Саме цей обсяг задовольняє
інтереси і покупців, і продавців.
61
6. Ціна ринкової рівноваги є закономірним результатом
системи, заснованої на конкуренції. Встановленню рин-
кової ціни на рівні, що перевищує межу рівноваги, про-
тидіє конкуренція виробників, яка викликає зниження ціни.
Зниженню ціни протидіє конкуренція споживачів, яка при-
зводить до підвищення ціни.
7. Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й надає інформацію виробникам про необ-
хідність розширення (скорочення) виробництва, а спожива-
чам - про можливість збільшення (зменшення) спожи-
вання, отже, збалансовує виробництво і споживання.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Сформулюйте закон попиту і закон пропозиції. Для цього дайте спочатку
відповіді на такі запитання: Між якими двома явищами існує звязок, відо-
бражений у кожному із законів? Який характер цього звязку?
2. Нехай протягом дня на ринку було продано 10 т яблук по 1,5 грошових
одиниці за 1 кг. Які зміни у пропозиції могли б відбутися, якби ціна за 1
кг: а) піднялась до 2 грошових одиниць? б) знизилась до 1 грошової одиниці?
3. У 1993 р. середньостатичний громадянин України спожив 138 кг картоплі,
що значно перевищує норми раціонального споживання і свідчить про низь-
кий рівень доходів. Що, на вашу думку, могло б статися з попитом на
картоплю, якби: а) зріс добробут громадян? б) знизилися ціни на овочі та
молочні вироби? в) на збіднілому споживчому ринку України у великій
кількості зявилися традиційні продукти харчування інших країн?
4. Заповніть четверту колонку таблиці, перенесіть її дані на графік і визначте
ціну ринкової рівноваги.
Попит на зубну
Ціна за 1 тю-
Пропозиція за
Надлишок (+)
пасту за місяць,
бик, грошових
місяць, тис.
чи нестача (-)
тис. тюбиків
одиниць
тюбиків
20
17
40
24
15
34
28
12
28
32
9
23
34
8
18
Тема 3. Види грошей та їх функції
Ринкова економіка <розмовляє> мовою грошей. Будь-яку ін-
формацію ринку ми сприймаємо тоді, коли вона подається
у грошовій формі. Рівень доходів і їх витрачання, розміри
62
угод і боргових зобовязань, обсяги виробництва і соціальні
витрати починають <промовляти> до нас лише за умови, що
вони мають грошові вирази.
Щоб розуміти мову ринку, треба зясувати, що таке
гроші. Одне з простих і водночас змістовних визначень їх
таке: <Гроші - це ті функції, які вони виконують>.
Чому у визначенні не йдеться про зовнішній вигляд
грошей, не виділяється їх головна функція? Тому, по-пер-
ше, що на різних історичних етапах розвитку людства
гроші набували різних форм, істотно змінювався їх зов-
нішний вигляд. Крім того, значна частина грошей у су-
часних умовах взагалі не є готівкою, їх не можна ні
побачити, ні взяти в руки. По-друге, гроші є багатофунк-
ціональним явищем, акцентування ж уваги на одній з
функцій лише збіднить їх зміст. Отже, розглянемо основні
функції грошей.
Функція засобу обігу здійснюється грошима тоді,
коли ними користуються, купуючи або продаючи певні това-
ри чи послуги. Щоразу, коли ми, вирішивши щось придбати
(зошит, книжку, магнітофонну касету, квиток у театр) чи ді-
стати послугу (перукаря, кравця), розраховуємося грошима,
то гроші виконують саме функцію засобу обігу.
Необхідність існування цієї функції грошей зумовлена
суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють
певні товари та послуги і мають потреби в інших. Обмін
міг би відбуватися безпосередньо: продукт на продукт. Але
такий обмін (бартер) має великі незручності, а саме: по-
треби різних виробників можуть не збігатися, пропорції
обміну визначаються навмання і зовсім не гарантують
еквівалентності. Саме функціонування грошей забезпечує
узгодження потреб тих, хто здійснює обмін, і гарантує
його більшу еквівалентність.
Особливим виявом грошей як засобу обігу є так звана
функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання
особливих товарів - виробничих ресурсів (землі, праці і
капіталу), то власники цих товарів отримують відшкоду-
вання у вигляді ренти, заробітної плати та процента, а
гроші функціонують саме як засіб платежу.
Ми вже розглядали кругообіг у ринковій економіці.
Внутрішнє коло кругообігу - це рух (потік) ресурсів та
продуктів. Зовнішнє коло кругообігу - це потік споживчих
та виробничих витрат і доходів, тобто коло руху грошей.
У тих випадках, коли руху товарів, послуг і виробничих
ресурсів протистоїть зворотний рух грошей, гроші викону-
ють функцію засобу обігу.
63
Функція засобу обігу є найбільш поширеною й очевид-
в.<>:> Тому івоф вояяття <гроші> визначають так: <Усе,
тс може застосовуватись як засіб обігу, і є гроші.
Функція міри вартості здійснюється грошима тоді,
коли вони використовуються для зіставлення цінностей,
або вартостей, різних товарів і послуг. Гроші тут є своє-
рідвим кзасштабом для зіставлення, таким, як, скажімо,
вуглець для ввзвачення молярної маси інших речовин або
світловий рік для ввмірювавия відстані між зорями.
Ми використовуємо функдуо міри вартості, коли, див-
лячись иа етикетку або в нхнжик, зясовуємо ціну товару
чи вослуги. В цей момент ми подушки зіставляємо ціну
дааого товару з иошляк та з власними доходами і робимо
пянпий вибір. Ця функція реалізується і шд час торгу між
продавцем і окунцем на вільному ринку, а також у
визначенні ціни за певні послуги, що надаватимуться в
мйЙуткьому.
У фуіяаої міри вартості гроші роблять велику послугу
як окремим особам, так і суспільству в цілому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
ні4к може доставити на ринок у певний час і за відповідну
ціну (тобто ца рішення продати).
2. Попит і пропозиція формуються під впливом багатьох
факторів, насамперед під впливом ціни даного (нашого)
товару. Залежність попиту від ціни є оберненою: зі збіль-
шенням ціни попит зменшується і навпаки. Залежність
пропозиції від ціни пряма: із збільшенням ціни пропозиція
збільшується.
3. Зображена на графіку залежність попиту від ціни
(мал. 15) називається кривою індивідуального попиту.
Кожна точка цієї кривої відбиває варіанти встановлення
обсягу попиту при різних цінах. Графічне зображення
залежності пропозиції від ціни (мал. 16} є кривою ін-
дивідуальної пропозиції. Кожна її точка демонструє
варіанти встановлення обсягу пропозиції при різних ці-
нах.
4. Крім ціни даного товару, попит визначається цінами
інших товарів, доходами покупців, їхніми смаками й упо-
добаннями та очікуваннями ринкових змін. факторами
пропозиції, крім ціни товару, є ціни ресурсних товарів,
застосовувані технології, податки і дотації. Вплив усіх інших
факторів, крім ціни, графічно відображається у зміщенні
кривих попиту та пропозиції праворуч або ліворуч.
5. Під впливом попиту і пропозиції на певний товар
встановлюється ціна ринкової рівноваги (ринкова ціна).
Взі-іа збалансовує попит і пропозицію, забезпечує їх уз-
гсижетсть. іЧа графіку ціна ринкової рівноваги відповідає
роекціі точки перетину кривих попиту і пропозиції на
йартикальну вісь, де відкладаються можливі варіанти ціни.
чці перетину кривих попиту і пропозиції також відпо-
"дае певний обсяг продукції. Саме цей обсяг задовольняє
інтереси і покупців, і продавців.
61
6. Ціна ринкової рівноваги є закономірним результатом
системи, заснованої на конкуренції. Встановленню рин-
кової ціни на рівні, що перевищує межу рівноваги, про-
тидіє конкуренція виробників, яка викликає зниження ціни.
Зниженню ціни протидіє конкуренція споживачів, яка при-
зводить до підвищення ціни.
7. Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і
пропозицію, а й надає інформацію виробникам про необ-
хідність розширення (скорочення) виробництва, а спожива-
чам - про можливість збільшення (зменшення) спожи-
вання, отже, збалансовує виробництво і споживання.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Сформулюйте закон попиту і закон пропозиції. Для цього дайте спочатку
відповіді на такі запитання: Між якими двома явищами існує звязок, відо-
бражений у кожному із законів? Який характер цього звязку?
2. Нехай протягом дня на ринку було продано 10 т яблук по 1,5 грошових
одиниці за 1 кг. Які зміни у пропозиції могли б відбутися, якби ціна за 1
кг: а) піднялась до 2 грошових одиниць? б) знизилась до 1 грошової одиниці?
3. У 1993 р. середньостатичний громадянин України спожив 138 кг картоплі,
що значно перевищує норми раціонального споживання і свідчить про низь-
кий рівень доходів. Що, на вашу думку, могло б статися з попитом на
картоплю, якби: а) зріс добробут громадян? б) знизилися ціни на овочі та
молочні вироби? в) на збіднілому споживчому ринку України у великій
кількості зявилися традиційні продукти харчування інших країн?
4. Заповніть четверту колонку таблиці, перенесіть її дані на графік і визначте
ціну ринкової рівноваги.
Попит на зубну
Ціна за 1 тю-
Пропозиція за
Надлишок (+)
пасту за місяць,
бик, грошових
місяць, тис.
чи нестача (-)
тис. тюбиків
одиниць
тюбиків
20
17
40
24
15
34
28
12
28
32
9
23
34
8
18
Тема 3. Види грошей та їх функції
Ринкова економіка <розмовляє> мовою грошей. Будь-яку ін-
формацію ринку ми сприймаємо тоді, коли вона подається
у грошовій формі. Рівень доходів і їх витрачання, розміри
62
угод і боргових зобовязань, обсяги виробництва і соціальні
витрати починають <промовляти> до нас лише за умови, що
вони мають грошові вирази.
Щоб розуміти мову ринку, треба зясувати, що таке
гроші. Одне з простих і водночас змістовних визначень їх
таке: <Гроші - це ті функції, які вони виконують>.
Чому у визначенні не йдеться про зовнішній вигляд
грошей, не виділяється їх головна функція? Тому, по-пер-
ше, що на різних історичних етапах розвитку людства
гроші набували різних форм, істотно змінювався їх зов-
нішний вигляд. Крім того, значна частина грошей у су-
часних умовах взагалі не є готівкою, їх не можна ні
побачити, ні взяти в руки. По-друге, гроші є багатофунк-
ціональним явищем, акцентування ж уваги на одній з
функцій лише збіднить їх зміст. Отже, розглянемо основні
функції грошей.
Функція засобу обігу здійснюється грошима тоді,
коли ними користуються, купуючи або продаючи певні това-
ри чи послуги. Щоразу, коли ми, вирішивши щось придбати
(зошит, книжку, магнітофонну касету, квиток у театр) чи ді-
стати послугу (перукаря, кравця), розраховуємося грошима,
то гроші виконують саме функцію засобу обігу.
Необхідність існування цієї функції грошей зумовлена
суспільним поділом праці. Окремі виробники створюють
певні товари та послуги і мають потреби в інших. Обмін
міг би відбуватися безпосередньо: продукт на продукт. Але
такий обмін (бартер) має великі незручності, а саме: по-
треби різних виробників можуть не збігатися, пропорції
обміну визначаються навмання і зовсім не гарантують
еквівалентності. Саме функціонування грошей забезпечує
узгодження потреб тих, хто здійснює обмін, і гарантує
його більшу еквівалентність.
Особливим виявом грошей як засобу обігу є так звана
функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання
особливих товарів - виробничих ресурсів (землі, праці і
капіталу), то власники цих товарів отримують відшкоду-
вання у вигляді ренти, заробітної плати та процента, а
гроші функціонують саме як засіб платежу.
Ми вже розглядали кругообіг у ринковій економіці.
Внутрішнє коло кругообігу - це рух (потік) ресурсів та
продуктів. Зовнішнє коло кругообігу - це потік споживчих
та виробничих витрат і доходів, тобто коло руху грошей.
У тих випадках, коли руху товарів, послуг і виробничих
ресурсів протистоїть зворотний рух грошей, гроші викону-
ють функцію засобу обігу.
63
Функція засобу обігу є найбільш поширеною й очевид-
в.<>:> Тому івоф вояяття <гроші> визначають так: <Усе,
тс може застосовуватись як засіб обігу, і є гроші.
Функція міри вартості здійснюється грошима тоді,
коли вони використовуються для зіставлення цінностей,
або вартостей, різних товарів і послуг. Гроші тут є своє-
рідвим кзасштабом для зіставлення, таким, як, скажімо,
вуглець для ввзвачення молярної маси інших речовин або
світловий рік для ввмірювавия відстані між зорями.
Ми використовуємо функдуо міри вартості, коли, див-
лячись иа етикетку або в нхнжик, зясовуємо ціну товару
чи вослуги. В цей момент ми подушки зіставляємо ціну
дааого товару з иошляк та з власними доходами і робимо
пянпий вибір. Ця функція реалізується і шд час торгу між
продавцем і окунцем на вільному ринку, а також у
визначенні ціни за певні послуги, що надаватимуться в
мйЙуткьому.
У фуіяаої міри вартості гроші роблять велику послугу
як окремим особам, так і суспільству в цілому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62