ПIДСУМКИ
1. Макроекономіка є тією частиною економічної теорії, в
межах якої вивчається національна економіка як ціле. З
макроекономічних позицій пояснюються процеси і явища,
причинами яких є порушення загальної економічної рів-
новаги, а саме: циклічність розвитку економіки, інфляція,
безробіття.
2. Загальна економічна рівновага забезпечується за умови
відповідності сукупних доходів сукупним витратам. Еле-
ментами сукупних доходів є заробітна плата, рента, про-
цент, прибуток і амортизація. До сукупних витрат нале-
жать: особисті споживацькі витрати, державні витрати,
інвестиції, чистий експорт. Сукупні доходи перетворю-
ються у сукупні витрати в процесі діяльності домашніх
господарств, підприємців і держави.
3. В економічній науці є два протилежні погляди на фор-
мування економічної рівноваги: представників класичної
школи і кейнсіанців. Класики вважають, що економічна
рівновага встановлюється автоматично завдяки таким ін-
струментам ринкового саморегулювання, як норма про-
цента, ціна, зарплата. Кейнсіанці наполягають на необхідності
державного регулювання витрат домашніх господарств, під-
приємців-інвесторів, держави і чистого експорту.
4. Незважаючи на загальну тенденцію до економічного
піднесення, економічний розвиток періодично перерива-
ється спадами. Спад, депресія і піднесення становлять
економічний цикл.
КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ 1 ЗАВДАННЯ
1. Визначте, які з явищ є прямими наслідками порушення відповідності
сукупних доходів і сукупних витрат, а які - ні:
зростання прибутків підприємців;
інфляційне підвищення цін і повязане з ним падіння добробуту насе-
лення;
151
збільшення витрат на утримання підприємств державного сектора;
скорочення робочих місць і зростання кількості безробітних.
2. Скориставшись схемою на малюнку 47, поясніть, чим відрізняються:
а) прибутки підприємців від інвестицій підприємців; б) доходи домашніх
господарств від їхніх споживчих витрат.
3. Держава вилучила через податки ЗО % доходів домашніх господарств.
Чи означатиме це, що сукупні споживчі витрати домашніх господарств
змен-
шились на ЗО %? Що треба знати додатково, щоб визначити, як зміняться
споживчі витрати?
4. Повоєнне економічне піднесення (1945-1990рр.) у США переривалось
еко-
номічними спадами в 1946, 1949-1950, 1958, 1961, 1970-1972, 1975,
1982-
1983 рр. Визначте, скільки років у середньому тривав економічний цикл.
Тема 2. Оцінка результатів
національного виробництва
Для визначення економічного становища країни користуються
показниками, за допомогою яких оцінюють загальний обсяг
товарів і послуг, створених протягом року. Найчастіше для
визначення кінцевих результатів річного виробництва кори-
стуються показником валового національного продукту. Його
також використовують для обчислення ефективності вироб-
ництва, рівня матеріального добробуту населення країни.
Валовий національний продукт (ВНП) - це сукупна рин-
кова вартість усього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх
товарів і послуг, вироблених і реалізованих протягом року.
Як визначають сукупну ринкову вартість кінцевого про-
дукту?
На перший погляд здається, що для цього було б до-
статньо скласти ціни всіх товарів і послуг, які зявилися
на ринку протягом року. Але за такого обчислення виникає
явище подвійного рахунку.
Наприклад, фермер продав на ринку мірошникові зерно
за 100 грошових одиниць. Мірошник змолов зерно і продав
на ринку борошно за 125 грошових одиниць. Борошно
купила кондитерська фабрика і продала на ринку тістечка
на загальну суму 200 грошових одиниць. Якщо визначати
ВНП за сумою ринкових цін зерна, борошна і тістечок,
то вартість зерна враховується тричі (як власне зерно, як
компонент борошна і як компонент тістечок), а вартість
борошна - двічі (як власне борошно і як компонент ті-
152
стечок). У такий спосіб штучно завищується ВНП і ство-
рюється хибне уявлення про економічний добробут насе-
лення, адже кінцевому споживачеві потрібно не зерно і
не борошно, а тістечка. Тому кінцевий продукт - це той,
що оцінюється грошима споживача. Його вартість визна-
чається загальними витратами всіх споживачів. Створення
продукту, як відомо, передбачає використання виробничих
ресурсів. Відповідно до законів ринку, кожний власник
ресурсу має одержати свій доход за своїм внеском у ство-
рення продукту. За сумою доходів можна оцінити і сам
кінцевий продукт. Ринкову вартість кінцевого продукту
можна також визначити за витратами домашніх госпо-
дарств, підприємців, держави і закордонних споживачів.
Оскільки витрати одних - це водночас доходи інших, то
ВНП, розрахований за сукупними витратами, буде тотож-
ним ВНП, розрахованому за сукупними доходами.
ВНП за сумою витрат розраховується так: ВНП = СВ+
+ IВ + ДВ + ВЇ (СВ - споживчі витрати, IВ - інвестиційні
витрати, ДВ - державні витрати, ВI - витрати іноземців).
ВНП за сумою доходів визначається за такою формулою:
ВНП = ЗП + РП + ПЦ + ПБ + А (ЗП - зарплата, РП -
рентні платежі, ПЦ - процент, ПБ - прибуток, А -
амортизація).
Для визначення обсягів споживчих витрат домашніх
господарств потрібно додати: поточні витрати (на їжу, одяг,
розваги та ін.), витрати на товари довгострокового кори-
стування (побутову техніку, транспорт та ін.) і витрати
на послуги (лікарів, учителів, юристів, працівників побу-
тової сфери та ін.).
Для визначення обсягів інвестиційних витрат потрібно
додати: витрати підприємців на придбання устаткування,
витрати на будівництво виробничих споруд і-витрати на
формування виробничих запасів. Одна частина інвестицій-
них витрат відшкодовує спожитий основний капітал, а
друга забезпечує його нагромадження, тобто сприяє роз-
ширенню виробництва.
Державні витрати складаються з витрат на виробничі
потреби державного сектора і на утримання різних установ
державної влади.
Витрати іноземців визначаються як різниця між ви-
тратами на придбання продуктів національного виробницт-
ва за кордоном і витратами на придбання закордонних
продуктів вітчизняними споживачами. Ця різниця може
мати як додатне, так і відємне значення, отже, вона або
збільшує, або зменшує обсяг ВНП.
153
Заробітна плата є доходом, що його виплачують най-
маним працівникам підприємці або держава (на державних
підприємствах та в установах). Крім власне зарплати, до
цього доходу додаються внески підприємців на соціальне
страхування.
Рентні платежі - це доходи, які одержують власники
землі та нерухомості, якщо земля і нерухомість викори-
стовуються як економічні ресурси.
Процент - це доход власників грошового капіталу.
Прибуток - це доход підприємця. Прибутки бувають
індивідуальними, партнерськими, прибутками кооператив-
них підприємств і корпорацій.
Амортизація не є власне доходом, амортизаційні від-
рахування не збільшують нічийого багатства, адже їх
нагромадження просто передбачає відшкодування вже ви-
користаних засобів виробництва. Але амортизаційні відра-
хування призначені для придбання машин, устаткування
й обладнання, тому вони подібні до тієї частини прибутку,
яка використовується на розширення виробництва і при-
дбання таких самих машин, устаткування й обладнання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62