Стаття 203. Обовязок боржника вiдшкодувати збитки
В разi невиконання або неналежного виконання зобовязання
боржником вiн зобовязаний вiдшкодувати кредиторовi завданi
цим збитки.
Пiд збитками розумiються витрати, зробленi кредитором, втра-
та або пошкодження його майна, а також не одержанi кредитором
доходи, якi вiн одержав би, якби зобовязання було виконано
боржником.
Стаття 204. Неустойка i збитки
Якщо за невиконання або неналежне виконання зобовязання
встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки вiдшкодовуються
в частинi, не покритiй неустойкою (штрафом, пенею).
Законом або договором можуть бути передбаченi випадки:
коли допускауться стягнення тiльки неустойки (штрафу, пенi), але
не збиткiв; коли збитки можуть бути стягненi в повнiй сумi понад
неустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть
бути стягнутi або неустойка (штраф, пеня) або збитки).
Стаття 205. Зменшення неустойки
Якщо належна до уплати неустойка (штраф, пеня) надмiрно
велика порiвняно з збитками кредитора, суд вправi зменшити не-
устойку (штраф, пеню). При цьому повиннi бути взятi до уваги:
ступiнь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторiн,
якi беруть участь у зобовязаннi; не тiльки майновi, але й iншi
iнтереси сторiн, що заслуговують на увагу.
Арбiтраж або третейський суд у виняткових випадках вправi з
урахуванням iнтересiв сторiн, що заслуговують на увагу, зменшити
налеу.ну до уплати кредиторовi неустойку (штраф, пеню).
58
Стаття 206. Обмеження розмiру вiдповiдальностi по зобовя-
занням
По окремих видах зобовязань законодавством Союзу РСР i
Украєнськоє РСР може бути встановлена обмежена вiдповiдальнiсть
за невиконання або неналежне виконання зобовязань.
Не допускауться погодження мiж соцiалiстичними органiзацiя-
ми про обмеження єх вiдповiдальностi, якщо розмiр вiдповiдаль-
ностi для даного виду зобовязань точно визначений законом.
Стаття 207. Обовязок боржника, який сплатив неустойку
або вiдшкодував збитки, виконати зобовязання
в натурi
Сплата неустойки (штрафу, пенi), встановленоє на випадок
прострочення або iншого неналежного виконання зобовязання, i
вiдшкодування збиткiв, завданих неналежним виконанням, не звiль-
няють боржника вiд виконання зобовязання в натурi, крiм випад-
кiв, коли планове завдання, на якому основано зобовязання мiж
соцiалiстичними органiзацiями, втратило силу.
Стаття 208. Наслiдки невиконання зобовязання в натурi
Зобовязання повинно бути виконано в натурi.
В разi невиконання зобовязання передати iндивiдуально визна-
чену рiч у власнiсть або в користування кредиторовi останнiй
вправi вимагати вiдiбрання цiує речi у боржника i передачi єє
йому, кредиторовi.
У зобовязаннях мiж соцiалiстичними органiзацiями кредитор
вправi вимагати вiд боржника передачi речей i в тому разi, коли
речi визначенi родовими ознаками.
В разi невиконання боржником зобовязання виконати певну
роботу кредитор вправi виконати цю роботу за рахунок боржника,
якщо iнше не випливау з закону, або договору, або вимагати вiд-
шкодування збиткiв.
Стаття 209. Вина як умова вiдповiдальностi за порушення
зобовязання
Особа, яка не виконала зобовязання або виконала його не-
належним чином, несе майнову вiдповiдальнiсть лише при наяв-
ностi вини (умислу або необережностi), крiм випадкiв, передбаче-
них законом або договором. Вiдсутнiсть вини доводиться особою,
яка порушила зобовязання.
Стаття 210. Вина кредитора
Коли виконання або неналежне виконання зобовязання обумов-
лено умислом або необережнiстю кредитора, боржник звiльняуться
вiд вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання
зобовязання, якщо iнше не встановлено законом.
Стаття 211. Наслiдки невиконання зобовязання з вини
обох сторiн
Якщо невиконання або неналежне виконання зобовязання
виникло з вини обох сторiн, суд, арбiтраж, або третейський суд
вiдповiдно зменшують розмiр вiдповiдальностi боржника.
Суд, арбiтраж або третейський суд вправi також зменшити
розмiр вiдповiдальностi боржника, якщо кредитор навмисно або
з необережностi сприяв збiльшенню розмiру збиткiв, завданих не-
59
виконанням або неналежним виконанням зобовязання, або не
вжив заходiв до єх зменшення.
Правила цiує статтi вiдповiдно застосовуються i у випадках,
коли боржник в силу закону або договору (стаття 109 цього Ко-
дексу) несе майнову вiдповiдальнiсть за невиконання або неналеж-
не виконання зобовязання незалежно вiд своує вини.
Стаття 212. Вiдповiднiсть за невиконання грошових зобо-
вязань
Боржник не звiльнюуться вiд вiдповiдальностi за неможливiсть
виконання грошового зобовязання.
Стаття 213. Прострочення боржника
Боржник, який прострочив виконання, вiдповiдау перед креди-
тором за збитки, завданi простроченням, i за неможливiсть вико-
нання, що випадково настала пiсля прострочення.
Якщо внаслiдок прострочення боржника виконання втратило
iнтерес для кредитора, вiн може вiдмовитися вiд прийняття ви-
конання i вимагати вiдшкодування збиткiв. У вiдносинах мiж со-
цiалiстичними органiзацiями вiдмова вiд прийняття простроченого
виконання допускауться тiльки у випадках, i на умовi, встановле-
них законом або договором.
Боржник не визнауться таким, що прострочив, поки зобовя-
зання не може бути виконане внаслiдок прострочення кредитора
(стаття 215 цього Кодексу).
Стаття 214. Прострочення боржника по грошовому зобо-
вязанню
Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання. [
повинен сплатити за час прострочення три проценти рiчних з
простроченоє суми, якщо законом або договором не встановлений
iнший розмiр процентiв.
Стаття 215. Прострочення кредитора
Кредитор визнауться таким, що прострочив, якщо вiн вiдмо-
вився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або
не зробив дiй, до вчинення яких боржник не мiг виконати свого
зобовязання.
Прострочення кредитора дау боржниковi право на вiдшкоду-
вання завданих простроченням збиткiв, якщо кредитор не доведе,
що прострочення не викликано умислом або необережнiстю його
самого або тих осiб, на яких в силу закону або доручення креди-
тора було покладено прийняття виконання. Пiсля закiнчення про-
строчення кредитора боржник вiдповiдау на загальних пiдставах.
По грошовому зобовязанню боржник не повинен платити про-
цзнта за час прострочення кредитора.
Стаття 440. Загальнi пiдстави вiдповiдальностi за заподiян-
ня шкоди
Шкода, заподiяна особi або майну громадянина, а також шко-
да. заподiяна органiзацiє, пiдлягау вiдшкодуванню особою, яка
заподiяла шкоду, у повному обсязi, за винятком випадкiв, перед-
бачених законодавством Союзу РСР.
Той, хто заподiяв шкоду, звiльняуться вiд єє вiдшкодування,
якщо доведе, що шкоду заподiяно не з його вини.
Шкода, заподiяна правомiрними дiями, пiдлягау вiдшкодуван-
ню лишг у випадках, передбачених законом.
Стаття 440. Вiдшкодування моральноє (немайновоє) шкоди
Моральна (немайнова) шкода, заподiяна громадянину або
ооганiзацiє дiями iншоє особи, яка порушила єх законнi права,
вiдшкодовууться особою, яка заподiяла шкоду, якщо вона не до-
веде. що моральна шкода заподiяна не з єє вини. Моральна шко-
да вiдшкодовууться в грошовiй або iншiй матерiальнiй формi за
рiшенням суду незалежно вiд вiдшкодування майновоє шкоди.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86