Визначення
У даних Принципах:
52
ставника;
Ь) термiн "незалежний повноважний орган" означау компетентний i незалеж-
ний орган, створений вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства;
с) термiн "психiатрична допомога" мiстить аналiз або дiагноз психiчного ста-
ну особи, а також лiкування, догляд i реабiлiтацiю у зв'язку з психiчним захворю-
ванням або можливим психiчним захворюванням;
гi) термiн "психiатричний заклад" означау будь-який заклад або будь-яке вiд-
дiлення закладу, першочерговою функцiую якого е надання психiатричноє допо-
моги;
е) термiн "фахiвець, який працюу в галузi психiатрiє", означау лiкаря, клiнiч-
ного психолога, медичну сестру, працiвника соцiальноє сфери або iншу особу, яка
пройшла вiдповiдну пiдготовку i мау необхiдну квалiфiкацiю i конкретнi навички
для надання психiатричноє допомоги;
Г) термiн "пацiунт" означау особу, яка одержуу психiатричну допомогу, вклю-
чаючи осiб, госпiталiзованих до психiатричного закладу;
у,) термiн "особистий представник" означау особу, яка вiдповiдно до закону
зобов'язана представляти iнтереси пацiунта у будь-яких обумовлених областях
або здiйснювати обумовленi права вiд iменi пацiунта, i включау батька або закон-
ного опiкуна неповнолiтньоє особи, якщо внутрiшньодержавним законодавством
не передбачауться iнше;
єє) термiн "наглядовий орган" означау орган, створений вiдповiдно до принци-
пу 17 для нагляду за примусовою госпiталiзацiую або триманням пацiунта в пси-
хiатричному закладi.
Загальне обмежувальне положення
На здiйснення прав, викладених у даних Принципах, можуть накладатися ли-
ше такi обмеження, що передбаченi законом i е необхiдними для захисту здоров'я
i безпеки зацiкавленоє особи або iнших осiб або ж для охорони суспiльноє безпеки,
порядку, здоров'я або моралi або основних прав i свобод iнших осiб.
Принцип 1
Основнi свободи i права
1. Всi особи мають право на найкращу наявну психiатричну допомогу, що у
частиною системи охорони здоров'я i соцiального забезпечення.
2. До всiх осiб, якi страждають психiчним захворюванням або вважаються та-
кими, необхiдно ставитися гуманно i з повагою до невiд'умноє гiдностi людськоє
особистостi.
3. Всi особи, якi страждають психiчним захворюванням або вважаються таки-
ми, мають право на захист вiд економiчноє, сексуальноє й iнших форм експлуата-
цiє, зловживань фiзичного або iншого характеру й поводження, що принижуу
людську гiднiсть.
4. Не допускауться нiякоє дискримiнацiє на пiдставi психiчного захворювання.
"Дискримiнацiя" означау будь-яку вiдмiннiсть, виняток або перевагу, наслiдком
якоє е скасування або ускладнення рiвного користування правами. Спецiальнi за-
ходи, прийнятi винятково з метою захисту прав або полiпшення становища пси-
хiчно хворих осiб, не вважаються дискримiнацiйними. Дискримiнацiя не включау
у себе будь-якоє вiдмiнностi, винятку або переваги, здiйснюваних вiдповiдно до
положень даних Принципiв i необхiдних для захисту прав людини психiчно хво-
роє особи або iнших iндивiдуумiв.
5. Будь-яка психiчно хвора особа мау право на здiйснення всiх громадянських,
полiтичних, економiчних, соцiальних i культурних прав, визнаних у Загальнiй ае-
кларацiє прав людини, Мiжнародному пактi про економiчнi, соцiальнi i культурнi
права. Мiжнародному пактi про громадянськi i полiтичнi права i в iнших вiдповiд-
53
iiп/i дiл^гч^п iал, i акпл дк ^'.iу/iарацiл ирi/ лраоа i п пси! iД 10 1 ляд 11 рп пил i єє о ^а/<п<. i ^г
всiх осiб, якi пiддаються затриманню або ув'язненню в будь-якiй формi.
6. Будь-яке рiшення про те, що через психiчне захворювання особа не с
дiуздатною, i будь-яке рiшення про те, що внаслiдок такоє недiуздатностi мас бути
призначений особистий представник, приймасться тiльки пiсля справедливого
слухання незалежним i безстороннiм судовим органом, створеним вiдповiдно до
внутрiшньодержавного законодавства. Особа, дiуздатнiсть якоє с предметом роз-
гляду, мау право бути представленою адвокатом Якщо особа, дiуздатнiсть якоє у
предметом розгляду, не може самостiйно забезпечити себе таким представниц-
твом, останну повинно надаватися цiй особi безкоштовно, якщо вона не мау у сво-
уму розпорядженнi достатнiх для цього коштiв. Адвокат не повинен пiд час олно-
го й того самого розгляду представляти i психiатричний заклад або його персонал,
i члена сiм'є особи, дiуздатнiсть якоє у предметом розгляду, за винятком тих випад-
кiв, коли судовий орган переконався у вi.-iсутностi колiзiє iнтересiв. Рiшення, що
стосуються дiуздатностi i потреби в особистому представнику, пiдлягають пере-
гляду через розумнi промiжки часу вiдповiдно до внутрiшньодержавного законо-
давства. Особа, дiуздатнiсть якоє у предметом розгляду, єє особистий представник,
якщо такий е, i будь-яка iнша заiнтересована особа мають право оскаржити
будь-яке таке рiшення у вищестоящому судi.
7. Якщо суд або iншiй компетентний судовий орган виявить, що психiчно хво-
ра особа не в змозi вести свою справу, у межах необхiдностi й з урахуванням стану
такоє особи вживаються заходи з мстою забезпечення захисту єє iнтересiв.
Принцип 2
Захист неповнолiтнiх
Вiдповiдно до мети даних Принципiв i в контекстi внутрiшньодержавного за-
конодавства щодо захисту неповнолiтнiх, варто придiляти особливу увагу захис-
ту прав неповнолiтнiх, включаючи, якщо необхiдно, призначення особистого
представника, який не е членом сiм'є.
Принцип З
Життя в суспiльствi
Кожна людина, яка страждау психiчним захворюванням, мау право, наскiльки
це можливо, жити i працювати в суспiльствi.
Принцип 4
Дiагностика психiчного захворювання
1. Дiагноз про те, що особа страждау психiчним захворюванням, ставиться
вiдповiдно до мiжнародне визнаних медичних стандартiв.
2. Дiагноз про наявнiсть психiчного захворювання нiколи не ставиться на ос-
новi полiтичного, економiчного або соцiального становища або приналежностi до
якоєсь культурноє, расовоє або релiгiйноє групи або з будь-якоє iншоє причини, що
не мау безпосереднього вiдношення до стану психiчного здоров'я.
3. Сiмейний чи службовий конфлiкт або невiдповiднiсть моральним, соцiальним,
культурним чи полiтичним цiнностям або релiгiйним поглядам, що переважають у
суспiльствi, в якому проживау вiдповiдна особа, нiколи не може бути визначальним
чинником при постановцi дiагнозу про наявнiсть психiчного захворювання.
4. Вiдомостi про лiкування або госпiталiзацiю особи в минулому не можуть
самi по собi служити виправданням постановки дiагнозу про наявнiсть у неє пси-
хiчного захворювання в даний час або в майбутньому.
5. Нiяка особа або орган не може оголосити або яким-небудь iншим чином за-
значити, що та чи iнша особа страждау психiчним захворюванням, крiм як з мс-
тою, що безпосередньо стосууться психiчного захворювання або наслiдкiв психiч-
ного захворювання.
54
Медичний огляд
Жодна особа не може примушуватися до проходження медичного огляду з
мстою визначення того, чи страждау вона психiчним захворюванням, крiм як за
процедурою, передбаченою внутрiшньодержавним законодавством.
Принцип 6
Конфiденцiйнiсть
Повинен дотримуватися конфiденцiйний характер iнформацiє, що стосууться
вс;'; осiп, щодо яких застосовуються данi Принципи.
Принцип 7
Роль общини i культури
1. Кожний пацiунт мау право, наскiльки цс можливо, на лiкування i догляд в
общинi, в якiй вiн проживау.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137