У випадках порушень закону, інших нормативних ак-
тів державний виконавець може.бути притягнутий до
Розділ XII. Державна виконавча служба
дисциплінарної відповідальності, а у разі вчинення ним
під час виконання службових обов'язків діяння, що має
ознаки злочину або адміністративного правопорушення,
він підлягає кримінальній або адміністративній відповідаль-
ності у порядку, встановленому законом.
Дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути
оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду.
За успіхи в роботі по виконанню рішень державний
виконавець може бути заохочений Міністром юстиції
України, начальником Головного управління юстиції Мі-
ністерства юстиції України в АРК, начальниками управ-
лінь юстиції в областях, містах Києві і Севастополі з їх вла-
сної ініціативи та за поданням начальника відповідного
відділу державної виконавчої служби.
При примусовому виконанні рішень державний ви-
конавець зобов'язаний діяти неупереджено, своєчасно,
повно вчиняти виконавчі дії. Вимоги державного вико-
навця щодо примусового виконання рішень судових та
інших компетентних органів є обов'язковими для усіх
органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридич-
них осіб на території України.
Контроль за діяльністю державних виконавців здійс-
нюють Мін'юст України через Департамент державної
виконавчої служби та підпорядковані їм обласні управлін-
ня і відділи, а також інші державні органи в передбачено-
му законом порядку.
Нагляд за законністю виконавчого провадження здій-
снюють органи прокуратури.
Державний виконавець перебуває під захистом закону.
Держава гарантує захист здоров'я, честі, гідності, житла,
майна державних виконавців та членів їх сімей від злочин-
них посягань та інших протиправних дій. Образа державного
виконавця, опір, погроза, насильство, інші дії, які перешкод-
жають виконанню покладених на нього обов'язків, тягнуть
за собою як адміністративну, так і у випадках і порядку, пе-
редбачених законом, — кримінальну відповідальність.
Державні виконавці, які потребують поліпшення жит-
лових умов, забезпечуються житлом у першочерговому
Ооганізаиія судових та правоохоронних органів
порядку, вони мають право на першочергове встановлен-
ня квартирних телефонів.
Кабінет Міністрів України встановлює порядок та
умови страхування державних виконавців.
Фінансування і матеріальне забезпечення діяльності
державних виконавців здійснюються за рахунок коштів
Державного бюджету України. Штатна чисельність, гторя-
док та норми їх матеріального забезпечення і діяльності
встановлюються Кабінетом Міністрів України за подан-
ням Мін'юсту України.
Мін'юст України затверджує зразок єдиного посвід-
чення, які видаються державним виконавцям. Під час ви-
конання службових обов'язків державний виконавець но-
сить формений одяг, зразок якого затверджується Кабіне-
том Міністрів України.
Утвердження організаційно-правових засад діяль-
ності державної виконавчої служби, коли вона почне пра-
цювати з новою віддачею, зробить істотний внесок у під-
вищення ефективності реалізації рішень судових та інших
юрисдикційних органів, реальної дії принципу верховен-
ства права.
\
Контрольні запитання
1. Яка система органів державної виконавчої служби?
2. Які рішення підлягають виконанню державною виконавчою
службою?
3. Які вимоги ставляться до державних виконавців? Який поря-
док їх призначення на посаду.
4. Які права і обов'язки мають державні виконавці?
Розділ XII. Державна виконавча служба
Розділ XIII
НОТАРІАТ
§ 1. Поняття нотаріату
Нотаріат в Україні — це система органів і посадових
осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а та-
кож факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші
нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нота-
ріат», з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на
нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конто-
рах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси)
або займаються приватною нотаріальною діяльністю (при-
ватні нотаріуси). Документи, оформлені державними і при-
ватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні
дії вчиняються уповноваженими на це посадовими особа-
ми органів місцевого самоврядування.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладаєть-
ся на консульські установи України, а у випадках, перед-
бачених чинним законодавством, — на дипломатичні
представництва України.
Правовою основою діяльності нотаріату є Конститу-
ція України, Закон України «Про нотаріат», інші законо-
давчі акти України.
Законодавством про нотаріат передбачено 20 видів
нотаріальних дій, перелік яких не є вичерпаним. Законо-
давством України на нотаріусів може бути покладено вчи-
нення й інших нотаріальних дій1.
Нотаріальні дії забезпечують охорону та захист безспір-
них прав та інтересів громадян і юридичних осіб у тому
разі, коли ці дії здійснюються відповідно до встановлених
законом правил. Між учасниками нотаріального провад-
1 Стаття 34 Закону України «Про нотаріат», ст. І Інструкції про
порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердже-
ної наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р.
Організація судових та правоохоронних органів
ження виникають взаємні права та обов'язки, які склада-
ють зміст нотаріальних правовідносин. Права та обов'яз-
ки учасників цих правовідносин, з одного боку, гаранту-
ють захист прав і охоронюваних законом інтересів грома-
дян та організацій при здійсненні нотаріальних дій, а з
іншого — забезпечують реалізацію нотаріальних функцій.
Нотаріальна функція не зводиться лише до одних но-
таріальних послуг. Посвідчення фактів, копій документів
та інші нотаріальні дії щодо громадян і організацій здійс-
нюються таким чином, щоб при цьому не були обмежені
права третіх осіб, державні та суспільні інтереси. Нотарі-
альна функція є юрисдикційною функцією. Нотаріус зо-
бов'язаний, встановивши фактичні обставини щодо пев-
ної нотаріальної дії за допомогою доказів, застосувати від-
повідну правову норму. Всі дії здійснюються у встановле-
ній законом послідовності та за суворо регламентовани-
ми правилами, відступ від яких веде до недійсності нота-
ріального акта.
§ 2. Органи та посадови особи, які вчиняють
нотаріальні дії
Нотаріат складається із сукупності спеціально створе-
них державних органів (державних нотаріальних контор,
державних нотаріальних архівів), посадових осіб, які на-
ділені правом виконувати нотаріальні дії, а також нотарі-
усів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Державні нотаріальні контори відкриваються і лікві-
довуються Мін'юстом України. Відповідно до своїх зав-
дань Мін'юст України організовує роботу установ нотарі-
ату, перевіряє їх діяльність, вживає заходів до її поліпшен-
ня, контролює законність вчинення нотаріальних дій дер-
жавйими і приватними нотаріусами, видає та анулює сві-
доцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, за-
безпечує реєстрацію приватної нотаріальної діяльності,
веде реєстр свідоцтв про право на заняття нотаріальною
діяльністю, забезпечує роботу Вищої кваліфікаційної ко-
місії нотаріату тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72