Директор Андрєєва А.М.
2.2.2.5. Оплата праці в організації за відпрацьований і за невідпрацьований час
Оплата праці в організації може здійснюватися за відпрацьований час відповідно до законодавства. До
оплати за відпрацьований час належать:
• оплата за окладами, договорам цивільно-правового характеру, ліцензійними угодами;
• надбавки за знання іноземної мови у випадках, передбачених законодавством;
• надбавки за стаж роботи і вислугу років;
• доплата за роботу у вихідні і святкові дні (робота у святковий чи вихідний день оплачується в подвійному розмірі
годинної чи денної ставки понад оклад);
• доплата за суміщення професій, розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконаних робіт у
межах 100% економії фонду заробітної плати, що утвориться по посадових окладах вивільнених працівників;
• поточне преміювання праці за рахунок засобів фонду оплати праці та ін. До
оплати за невідпрацьований час належать:
• Оплата основної і додаткової відпусток.
Кожен співробітник має право на чергову відпустку. Це право настає, якщо працівник відпрацював у даній ор-
ганізації не менше 6 місяців. Нарахування суми відпускних здійснюється виходячи із середнього заробітку.
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної і додаткової відпусток у фактичний за-
робіток включаються: основна заробітна плата відповідно до окладів і договорів, доплати і надбавки, названі вище, і не
включаються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога та ін., компенсаційні
виплати на відрядження, добові, оплата проїзду тощо, авторські винагороди за ліцензійними угодами, вартість
добровільних і благодійних пожертв, зроблених організацією даному працівнику, заробітна плата на роботі за
сумісництвом.
Суми виплат, які належать працівнику на час щорічної основної та додаткової відпустки, або компенсації за час
невикористаної відпустки, тривалість якої визначається в календарних днях, загалом розраховується шляхом ділення
сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року (за
винятком свят та неробочих днів) та множенням отриманого результату (середньодобового заробітку) на кількість
календарних днів наданої оплаченої відпустки, тобто розрахунок відпускних проводиться за такою формулою:
43

Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості_________________
О = М: (365 -12) х Ткал. днів, де
О - сума відпускних;
М - сумарний враховуваний для розрахунку заробіток працівника за останні 12 місяців;
365 - кількість днів у році;
12 - кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;
Ткал. днів - тривалість відпустки в календарних днях.
Приклад 1. Загальний заробіток бухгалтера Петрова Івана Івановича, якому належить щорічна основна відпустка
тривалістю 28 календарних днів, за останні 12 місяців, становив 1412 грн.
Його середньоденний заробіток за цей період - 4 грн. (1412 : (365 -12)). Належна сума відпускних 112 грн. (4 х 28).
У разі якщо працівник з не залежних від нього причин працює в режимі неповного робочого часу або перебуває
протягом року у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку з відсутністю фінансування в організації
середньоденний заробіток розраховується таю сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців чи
менший фактично відпрацьований період ділиться на відповідну кількість календарних днів року або кількість днів
фактично відпрацьованого часу, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, установлених законодавством, а
також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при скороченому робочому тижні, і на кількість
календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням.
Приклад 2. У розрахунковому періоді з червня 1999 року по травень 2000 року при п'ятиденному робочому тижні
працівник відпрацював у режимі: з 1 червня 1999 року по 31 грудня 1999 року - по 3 рази на тиждень, з 1 січня по 16
лютого 2000 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, з 17 лютого по 31 травня
2000 року - повний робочий тиждень. Сумарний заробіток за цей розрахунковий період становив 1800 грн. Кількість
календарних днів, на яку повинен ділитися сумарний заробіток, - 250 (365 - 12 - 58 - при скороченому режимі роботи -
45 - відпустка без збереження заробітної плати).
Середньоденний заробіток:
1800: 250 = 7,20 фн.
Припустимо, що щорічна відпустка становить 24 дні, тоді сума відпускних -172,80 грн. (7,20 х 24 = 172,80).
Вихідна допомога. Сума вихідної допомоги визначається із середнього заробітку останніх двох календарних
місяців. В разі якщо протягом двох останніх місяців працівник деякий час не працював із збереженням заробітної
плати чи без її збереження, при розрахунку середнього заробітку з метою попередження заниження середнього
заробітку не враховується час, протягом якого працівник фактично не працював, а також суми, виплачені йбму за цей
період- Якщо заробіток за останні два місяці взагалі не виЬлачувався (хвороба, відсутність фінансування), ці місяці
замінюються попередніми двома місяцями, за які працівник одержував заробітну плату. Це стосується і випадків, коли
організація протягом двох місяців не здійснювала діяльності з тих чи інших причин і працівникам оплата проводилась в
розмірі 1/3 окладу.
Нарахування виплат за час відпустки (чи ЇЇ компенсації), наданої в робочих днях, здійснюється діленням сумарного
заробітку за останні 6 місяців перед наданням відпустки чи за меншу, фактично відпрацьовану кількість місяців з
першого до першого числа, на відповідну кількість місяців. Отриманий результат ділиться на 25,4 (середньомісячна
кількість робочих днів за рік). Визначений середньоденний Заробіток множиться ні кількість днів відпустки (робочі дні з
урахуванням субот);
пільгових годин підлітків, перерв у роботі матерів, які годують;
виконання державних і громадських обов'язків; оплата навчальних
відпусток; винагороди за вислугу років;
вартість наданих безкоштовних квартир, комунальних послуг. Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку
підприємств" до витрат на оплату праці, що включаються до витрат організації, належать основна і додаткова
заробітна плата.
Основна заробітна плата - це оплата праці відповідно до окладів, договорів цивільно-правового характеру, а
також надбавки й оплати у розмірі, не вищому від встановлених законодавством.
Додаткова заробітна плата - це премії, винагороди й інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Заробітна плата виплачується один чи два рази на місяць у вигляді авансу за першу половину місяця й остаточного
розрахунку за другу половину місяця. Аванс може видаватися на основі видаткових ордерів, а остаточний розрахунок може
здійснюватися на основі як розрахунково-платіжних відомостей, так і на основі видаткових ордерів. Розрахунково-платіжні
відомості є регістром аналітичного обліку. Одночасно з нарахуванням здійснюється розрахунок утримань із заробітної плати
і визначаються суми, що підлягають видачі на руки працівникам.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62