• на придбання устаткування;
• на формування оборотних коштів.
Позичка на купівлю квартири є найпопулярнішим видом позичкових операцій. Видача
таких позичок здійснюється фізичній особі за наявності певних умов:
• оціночного свідчення експерта з нерухомості, яке б забезпечувало найбільш повну і реальну оцінку квартири;
• фінансування покупцем (майбутнього чи нинішнього члена спілки) 10-25% вартості квартири;
• належним чином оформлених документів на відчуження квартири.
Позички на купівлю квартир видаються на підставі застави самого об'єкта позички до повного погашення позички і
виплати відсотків. Внаслідок забезпечення повернення позички відсотки по таких угодах можуть встановлюватися
найнижчі.
При наданні позички на будівництво необхідна наявність повного проекту будівлі, експертний висновок щодо
кошторису витрат на матеріали і будівельно-монтажні роботи. Видача позички здійснюється в міру придбання
матеріалів і виконання робіт. Нарахування відсотків здійснюється у складному порядку, а виплата - з моменту здачі
об'єкта в експлуатацію.
Цей вид кредитування є ризикованим і вимагає застави на період будівництва. Після його закінчення заставою
стає сама будівля. Розрахунок рентабельності таких позичок досить складний і повинен проводитися з урахуванням
специфіки будівництва, в тому числі перебоїв у постачанні матеріалів, подорожчання, затяжного характеру,
забезпечення збереження матеріалів.
Надання позички на купівлю автомобіля передбачає наявність у покупця-чпена спілки 30-50% вартості об'єкта
інвестування, правильно оформлених документів на відчуження, страхового поліса на випадок крадіжки, ушкодження
або іншого забезпечення у вигляді застави чи поручительства.
Така позичка видається на термін не більше 2 років.
79

Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості_________________
Позичка на придбання меблів та інших товарів широкого вжитку здійснюється за допомогою оплати рахунків
магазинів на підставі укладених договорів. Забезпеченням повернення позички е рухоме чи нерухоме майно по-
зичальника-покупця, а також поручительства третіх осіб. Виплата основної суми і відсотків здійснюється періодично;
термін таких договорів позики не повинен перевищувати 2 років.
Повернення позичальником отриманої позички може здійснюватися за двоми схемами:
• по закінченні терміну позички; -
• періодичними виплатами, які, в свою чергу, можуть бути у вигляді: постійної послідовності (суми виплат завжди
однакові); нарощуваної послідовності (сума виплат збільшується з наближенням закінчення терміну договору
позики); убутної послідовності (сума виплат зменшується з наближенням закінчення терміну договору позики).
Вибір способу виплати здійснюється з урахуванням сум, термінів і характеру кредитованого об'єкта. Для великих
позичок має сенс використання схеми, за якою сума виплат постійно збільшується і термін першого платежу дорівнює
двом наступним періодам виплат. Часто це зумовлено неможливістю першої виплати, що змушує надавати відстрочку
платежів і робити їх максимально низькими.
При реалізації таких позичок може застосовуватися схема, за якою повернення основної суми здійснюється після
закінчення терміну повернення позички за умови надання високоліквідного забезпечення й істотної частки
позичальника. Специфіка середніх позичок полягає у можливості застосування будь-яких схем повернення. Невеликі
позички повертаються або з нарощуванням, або з постійними чи з підсумковими виплатами. По довгострокових
договорах (більше 2-3 років) незалежно від розміру позички застосовуються тільки схеми поступових виплат.
Відносини позики передбачають компенсацію (повернення) такої ж суми наданих позичкове (тобто в борг) грошей, а
для цілей оподаткування певною мірою є поворотною фінансовою допомогою.
Умови оподаткування сум поворотної фінансової допомоги викладено в листі ДПА України від 7 червня 1999 р. №
206/215/1110, яким роз'яснюється, що відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» до складу валового доходу не включаються і не підлягають оподаткуванню кошти і майно, залучені
платником податків у зв'язку з одержанням основної суми фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також
поверненням суми фінансових кредитів, наданих платником податків іншим особам-кредиторам.
Фінансовий кредит - це кошти, що надаються банком-резидентом чи нерезидентом, кваліфікованим як банківська
установа відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, резидентами чи нерезидентами, що мають
статус небанківських фінансових установ відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, у позику
юридичній чи фізичній особі на певний термін, для цільового використання і під відсотки.
Зазначеним листом ДПА визнає позички кредитних спілок фінансовими кредитами, а залучені кредитними спілками
кошти у зв'язку з поверненням основної суми фінансових кредитів (за договорами позики), наданих іншим дебіторам
(тобто позичальникам), такими, що не підлягають включенню до складу валового доходу і не обкладаються податком.
Таким чином, надані кредитними спілками кошти по договорах позики не відносяться до складу валових витрат,
оскільки позикові кошти не включаються в об'єкт оподаткування такого кредитора.
Згідно пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткуввання
звільняються доходи кредитних спілок, що одержали статус неприбуткової організації, отримані у вигляді;
• коштів, що надходять до кредитних спілок у вигляді внесків на потреби, передбачені законодавством (вступні і
членські внески);
• пасивних доходів (відсотки, дивіденди, роялті), отриманих із джерел, визначених законодавством про кредитні
спілки.
Таким чином, відсотки за користування позичкою, отримані кредитною спілкою по договорах позики, не є об'єктом
обкладення податком на прибуток.
Щодо податку на додану вартість, то відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З Закону України «Про податок на додану
вартість» залучення і повернення коштів кредитних спілок за договорами позики не є об'єктом обкладення податком на
додану вартість.
Відповідно до Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» до сукупного оподатковуваного доходу
громадян не включаються суми, отримані внаслідок розміщення їхніх власних заощаджень на поточних (депозитних)
рахунках банків України, у тому числі в іноземній валюті. Що стосується сум дивідендів, то відповідно до цього Декрету
із сум доходів, отриманих громадянами-засновниками й учасниками підприємств у вигляді дивідендів по акціях і
внаслідок розподілу прибутку цих підприємств та інших корпоративних прав, податок нараховується у джерела виплати
в складі сукупного оподатковуваного річного доходу.
Якщо громадянин одержав ці виплати за місцем основної роботи, то прибутковий податок додається до сукупного
оподатковуваного доходу і утримується за шкалою. Якщо виплати дивідендів здійснюються не за місцем основної
роботи, то прибутковий податок утримується за ставкою 20%.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62