№377/93, кредитна спілка - це громадська організація, основною метою якої є фі-
нансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їхніх власних заощаджень для взаємного кредитування.
Економічна сутність кредитних спілок полягає у здійсненні взаємного кредитування фінансових потреб їх учасників
на умовах зворотності і платності.
Майнові права членів спілки на пайові внески і доходи на них та фактично підприємницький характер її діяльності
свідчать про те, що за своїм правовим статусом кредитна спілка має більше загальних ознак кредитного кооперативу,
ніж громадської організації. Незважаючи на статус громадської організації, кредитна спілка фактично здійснює свою
діяльність на принципах споживчого кооперативу.
Кредитна спілка надає послуги тільки своїм членам. Тому коло членів спілки і клієнтів (позичальників) збігається.
За своєю спрямованістю кредитні спілки умовно можна поділити на три групи:
• спілки соціального напряму утворюються на основі трудових колективів, громадських об'єднань, релігійних
організацій. Для цих спілок характерні порівняно низькі відсотки на кредити, внаслідок чого вони не завжди
спроможні протистояти інфляції. Спілки соціального напряму переважно існують за рахунок пожертв чи загальної
орієнтації членів на дешеві дрібні позички при максимальній віддачі вкладень. Позичка має короткостроковий
характер;
• спілки ринкового напряму утворюються за територіальною ознакою, за професійним критерієм, на базі ба-
гатрчисельної і диверсифікованої за характером членів громадської організації, ведуть гнучку процентну політику,
практикують кредитування на різні терміни і під будь-які види гарантій, пропонують кілька видів внесків;
• спілки інфраструктурного напряму, як правило, утворюються формально за територіальним принципом, а
фактично є підконтрольними структурами ріелтерських, страхових та інвестиційних компаній.
Для проведення статутної діяльності кредитна спілка здійснює такі фінансово-кредитні операції:
приймає внески від членів спілки;
розподіляє дивіденди на внески членів спілки пропорційно внесеним ними коштам; видає позички членам спілки, у
тому числі під заставу майна чи майнових прав; виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами; надає позички іншим кредитним спілкам, асоціаціям кредитних спілок за наявності
вільних коштів, використовує їх на потреби розвитку руху кредитних спілок, із благодійною метою.
Послуги кредитних спілок можна умовно поділити на дві групи операцій: власне кредитні і пов'язані з ними
кредитно-фінансові послуги.
Кредитні операції спілка здійснює за допомогою надання позичок своїм членам, іншим кредитним спілкам та
асоціаціям кредитних спілок.
Пов'язані з позичками кредитно-фінансові операції спілка здійснює при прийманні внесків від членів спілки,
розподілі дивідендів на їхні внески, а також тоді, коли виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами.
За своєю правовою природою кредитно-фінансові операції є операціями позики і регулюються договором позики,
передбаченим Цивільним кодексом України (ч. 1, ст. 374). Кредитна спілка не надає кредитів. Тому позички кредитних
спілок не слід плутати з банківськими кредитними угодами.
За договором позики одна сторона (позикодавець - кредитна спілка) передає іншій стороні (позичальнику -члену
спілки) у власність гроші чи майно, визначені родовими ознаками, а позичальник на підтвердження отримання
зазначеної суми чи майна передає підписаний ним борговий документ, зобов'язується використовувати позичку на
визначені договором цілі і повернути суму позики, а також нараховані відсотки в терміни і на умовах, передбачених
договором.
Борговими документами за договором позики можуть бути розписки, квитанції, будь-які інші письмові документи,
що підтверджують одержання боржником грошей, їх кількість, а також волевиявлення боржника повернути отримані в
борг гроші у визначений термін (на визначену дату або визначену моментом витребування).
Специфіка позичок кредитних спілок полягає в їх обов'язково цільовому характері. Позичальник зобов'язаний
забезпечити можливість здійснення позикодавцем контролю за цільовим використанням суми позики.
Цільове використання позики зумовлене наданням її на строго визначені цілі: житлове будівництво, облаштування
фермерського господарства, будівництво, реконструкцію або переустаткування промислових об'єктів, закупівлю
конкретних видів товарів і т.п.
78
________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
У договорі може бути передбачено право кредитної спілки достроково повернути суму позики у випадку неви-
конання позичальником умови договору позики про цільове використання суми позики.
Процес позичкової діяльності кредитної спілки технологічно складається з декількох етапів:
• залучення капіталу членів спілки;
• аналіз і вибір об'єктів інвестування;
• видача позички; •
• повернення позички.
Капітал спілки за своїм характером е позичковим. Основним джерелом капіталу е вільні кошти фізичних осіб -
членів спілки. Джерелами фінансування цих коштів можуть бути: заробітна плата, премії, гонорари, дивіденди по
акціях, облігаціях, іншим цінних паперах і корпоративних правах, продаж майна, отримання спадщини, дарування.
Якщо розмір вступного, членського внеску, щомісячного внеску члена спілки на повернення позики перевищує
двадцятиразовий розмір мінімальної заробітної плати (тобто понад 2360 грн.), кредитна спілка зобов'язана зажадати
від позичальника декларацію про доходи.
Кошти члена спілки розміщуються у формі вступних і членських внесків, включаються до складу майна кредитної
спілки і становлять його внесок.
Внесок члена кредитної спілки становить його частку в майні спілки. Частина доходів спілки становить його частку
в майні спілки. Частина доходу спілки (за винятком витрат на формування резервного фонду) розподіляється на
внески його членів пропорційно внесеним ними коштам.
У випадку припинення членства з ініціативи члена спілки йому виплачується вартість частини майна пропорційно
його частці в майні кредитної спілки.
Додатковою гарантією своєчасного повернення позички і нарахованих відсотків по ній є детальне обстеження
об'єкта інвестування на етапі заяви про потребу в позичці.
Позичка може бути надана як у готівковій, так і в безготівковій формі, але тільки членам спілки.
Одному членові спілки не може бути надана позичка, що перевищує 10% розміру позичкового фонду спілки на
момент подання заяви про видачу позички, загальна сума наданих спілкою позичок не може перевищувати
позичкового фонду.
Поряд із загальними ознаками окремі різновиди позичок різняться між властивими їм особливостями,
характерними тільки кожної з них.
Виокремимо основні види позичок, які можуть надаватися кредитною спілкою:
• на купівлю квартири;
• на спорудження будинку;
• на придбання автомобіля;
• на придбання меблів та інших споживчих товарів;
• комерційні позички;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
нансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їхніх власних заощаджень для взаємного кредитування.
Економічна сутність кредитних спілок полягає у здійсненні взаємного кредитування фінансових потреб їх учасників
на умовах зворотності і платності.
Майнові права членів спілки на пайові внески і доходи на них та фактично підприємницький характер її діяльності
свідчать про те, що за своїм правовим статусом кредитна спілка має більше загальних ознак кредитного кооперативу,
ніж громадської організації. Незважаючи на статус громадської організації, кредитна спілка фактично здійснює свою
діяльність на принципах споживчого кооперативу.
Кредитна спілка надає послуги тільки своїм членам. Тому коло членів спілки і клієнтів (позичальників) збігається.
За своєю спрямованістю кредитні спілки умовно можна поділити на три групи:
• спілки соціального напряму утворюються на основі трудових колективів, громадських об'єднань, релігійних
організацій. Для цих спілок характерні порівняно низькі відсотки на кредити, внаслідок чого вони не завжди
спроможні протистояти інфляції. Спілки соціального напряму переважно існують за рахунок пожертв чи загальної
орієнтації членів на дешеві дрібні позички при максимальній віддачі вкладень. Позичка має короткостроковий
характер;
• спілки ринкового напряму утворюються за територіальною ознакою, за професійним критерієм, на базі ба-
гатрчисельної і диверсифікованої за характером членів громадської організації, ведуть гнучку процентну політику,
практикують кредитування на різні терміни і під будь-які види гарантій, пропонують кілька видів внесків;
• спілки інфраструктурного напряму, як правило, утворюються формально за територіальним принципом, а
фактично є підконтрольними структурами ріелтерських, страхових та інвестиційних компаній.
Для проведення статутної діяльності кредитна спілка здійснює такі фінансово-кредитні операції:
приймає внески від членів спілки;
розподіляє дивіденди на внески членів спілки пропорційно внесеним ними коштам; видає позички членам спілки, у
тому числі під заставу майна чи майнових прав; виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами; надає позички іншим кредитним спілкам, асоціаціям кредитних спілок за наявності
вільних коштів, використовує їх на потреби розвитку руху кредитних спілок, із благодійною метою.
Послуги кредитних спілок можна умовно поділити на дві групи операцій: власне кредитні і пов'язані з ними
кредитно-фінансові послуги.
Кредитні операції спілка здійснює за допомогою надання позичок своїм членам, іншим кредитним спілкам та
асоціаціям кредитних спілок.
Пов'язані з позичками кредитно-фінансові операції спілка здійснює при прийманні внесків від членів спілки,
розподілі дивідендів на їхні внески, а також тоді, коли виступає поручителем виконання членами спілки зобов'язань
перед третіми особами.
За своєю правовою природою кредитно-фінансові операції є операціями позики і регулюються договором позики,
передбаченим Цивільним кодексом України (ч. 1, ст. 374). Кредитна спілка не надає кредитів. Тому позички кредитних
спілок не слід плутати з банківськими кредитними угодами.
За договором позики одна сторона (позикодавець - кредитна спілка) передає іншій стороні (позичальнику -члену
спілки) у власність гроші чи майно, визначені родовими ознаками, а позичальник на підтвердження отримання
зазначеної суми чи майна передає підписаний ним борговий документ, зобов'язується використовувати позичку на
визначені договором цілі і повернути суму позики, а також нараховані відсотки в терміни і на умовах, передбачених
договором.
Борговими документами за договором позики можуть бути розписки, квитанції, будь-які інші письмові документи,
що підтверджують одержання боржником грошей, їх кількість, а також волевиявлення боржника повернути отримані в
борг гроші у визначений термін (на визначену дату або визначену моментом витребування).
Специфіка позичок кредитних спілок полягає в їх обов'язково цільовому характері. Позичальник зобов'язаний
забезпечити можливість здійснення позикодавцем контролю за цільовим використанням суми позики.
Цільове використання позики зумовлене наданням її на строго визначені цілі: житлове будівництво, облаштування
фермерського господарства, будівництво, реконструкцію або переустаткування промислових об'єктів, закупівлю
конкретних видів товарів і т.п.
78
________________Бухгалтерський облік для неприбуткових організацій: нові стандарти - нові можливості
У договорі може бути передбачено право кредитної спілки достроково повернути суму позики у випадку неви-
конання позичальником умови договору позики про цільове використання суми позики.
Процес позичкової діяльності кредитної спілки технологічно складається з декількох етапів:
• залучення капіталу членів спілки;
• аналіз і вибір об'єктів інвестування;
• видача позички; •
• повернення позички.
Капітал спілки за своїм характером е позичковим. Основним джерелом капіталу е вільні кошти фізичних осіб -
членів спілки. Джерелами фінансування цих коштів можуть бути: заробітна плата, премії, гонорари, дивіденди по
акціях, облігаціях, іншим цінних паперах і корпоративних правах, продаж майна, отримання спадщини, дарування.
Якщо розмір вступного, членського внеску, щомісячного внеску члена спілки на повернення позики перевищує
двадцятиразовий розмір мінімальної заробітної плати (тобто понад 2360 грн.), кредитна спілка зобов'язана зажадати
від позичальника декларацію про доходи.
Кошти члена спілки розміщуються у формі вступних і членських внесків, включаються до складу майна кредитної
спілки і становлять його внесок.
Внесок члена кредитної спілки становить його частку в майні спілки. Частина доходів спілки становить його частку
в майні спілки. Частина доходу спілки (за винятком витрат на формування резервного фонду) розподіляється на
внески його членів пропорційно внесеним ними коштам.
У випадку припинення членства з ініціативи члена спілки йому виплачується вартість частини майна пропорційно
його частці в майні кредитної спілки.
Додатковою гарантією своєчасного повернення позички і нарахованих відсотків по ній є детальне обстеження
об'єкта інвестування на етапі заяви про потребу в позичці.
Позичка може бути надана як у готівковій, так і в безготівковій формі, але тільки членам спілки.
Одному членові спілки не може бути надана позичка, що перевищує 10% розміру позичкового фонду спілки на
момент подання заяви про видачу позички, загальна сума наданих спілкою позичок не може перевищувати
позичкового фонду.
Поряд із загальними ознаками окремі різновиди позичок різняться між властивими їм особливостями,
характерними тільки кожної з них.
Виокремимо основні види позичок, які можуть надаватися кредитною спілкою:
• на купівлю квартири;
• на спорудження будинку;
• на придбання автомобіля;
• на придбання меблів та інших споживчих товарів;
• комерційні позички;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62