https://www.dushevoi.ru/products/vodonagrevateli/protochnye/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  A-Z

 

Призначення інвентаризаційної комісії оформлюється
письмовим розпорядженням керівника.
На момент проведення інвентаризації відповідальні особи складають звіт і дають розписку, що всі прибуткові і
видаткові документи на цінності здано до бухгалтерії, цінності, що надійшли, оприбутковано, а ті, що вибули, -
списано. До моменту закінчення зняття фактичних залишків має бути закінчено обробку всіх документів щодо
надходження і витрат цінностей, зроблено відповідні записи в облікових регістрах і виведено залишки на день
інвентаризації. Фактична наявність цінностей при інвентаризації визначається шляхом перерахування в присутності
матеріально відповідальних осіб і заноситься в інвентаризаційний опис. Кожна сторінка опису підписується всіма
членами комісії.
Для з'ясування результатів інвентаризації складаються порівняльні відомості, де виводять розбіжності фактичної
наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку.
3. Оцінка І калькуляція
Прийоми вартісного (грошового) виміру засобів і процесів.
Оцінка - це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірі з метою узагальнення їх в
цілому по організації.
Для відображення бухгалтерського обліку та звітності майно і господарські операції оцінюються в національній
грошовій одиниці України способом підсумовування витрат. Записи у бухгалтерському обліку на валютних рахунках, а
також операції в іноземній валюті здійснюються в національній грошовій одиниці України (в гривнях) у сумах, які
визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на момент здійснення операцій. Водночас
зазначені записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною іноземною валютою окремо).
4. Рахунки і подвійний запис
Бухгалтерські рахунки - це спосіб групування, відображення і поточного контролю господарських засобів, їх джерел
і процесів. Бухгалтерські рахунки застосовуються для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Кожен рахунок
має найменування і номер. До 1 січня 2001 р. діють два плани рахунків: «старий», затверджений Міністерством
фінансів України, і «новий», розроблений відповідно до національних стандартів.
12

Бухгалтерський облік дня неприбуткових арганізацій: нові стандарти - нові можливості
Основний принцип обліку на рахунках полягає в тому, що на (важну рруру однорідних засобів чи джерел від-
кривається окремий рахунок, до якого записується первісний залицюк даної групи засобів і всі подальші його зміни,
спричинені господарськими операціями. Схематично рахунок становить двосторонню таблицю. Один бік призначено
для запису збільшення, інший - для зменшення господарських засобів і їх джерел. Ліва частина таблиці називається
дебет, права - кредит. Дебет і кредит - Цв два комплекти протилежних даних, що мають самостійне значення.
Кожен бухгалтерський рахунок відображує сягалш і динаміку видів г0епад§рських засобів, "їх джерел, а також рух
господарських процесів. Статику (стан на будь,-яіаіи обраний момент ЧЗЄУ) характеризує залишок чи сума засобів, що
знаходиться за даним їх видом на мрмент спостереження (умовне позначення - Сн). Практично залишки визначаються
на рахунках на початок і ирнець звітного місяця, що, однак, не виключає можливості їх визначення на будь-яку дату.
Динаміку (рух) об'єктів бухгалтерського обліку характеризують янррації, що послідовно відображаються на
рахунках (кожна операція окремо) як по дебету, так і по кредиту (залежно рід характеру операції), буми записів
операцій по дебету чи кредиту рахунку називаються рборрто,м (умовне позначення - Об). Різниця між сумами,
записаними на одному боці рахунку, і сумами на ІНШРМУ його боці називається залишком, або сальдо (умовне
позначення - Ск). За відсутності залишку рахунок ввзщетьея ШВИТИМ-
Рахунки бухгалтерського обліку органічно пов'язані з бухгалтерським балансом, що виявом чого є те, що:
• залишиї записуються в рахунок з тоге беку, що й баланс;
• на підстав записів по рахунках визначаються залишки на перше число наступного місяця, за цими залишками
складавЕгтьср бухгалтерській бадане.
Стосовно балансу рахунки поділяються на активні і пасивні-
Активні рахунки призначено для обліку стану, руху і зміни складу господарських засобів за їх видами. На цих
рахунках первісний залишок заносять на лівий бік таблиці, тобто дебет. У дебеті фіксують також всі дані про збі-
льшення залишку; у кредиті відбивають операції, що викликають зменшення залишку. Для того щоб визначити кінцеве
сальдо активного рахунку, необхідно до суми початкового залишку додати дебетовий оборот і відняти оборот кредиту:
Ск=Сн-Юб по дебету - Об по кредиту.
Пасивні рахунки призначено для обліку стану, руху і зміни джерел засобів. На пасивних рахунках порядок записів
прямо протилежний тому, ЯКИЙ застосовуєтеся на активних, Початкове сальдо заносять до кредиту рахунку, де
відбивають і всі записи, що характеризують збільшення засобів, які утворилися за рахунок даного джерела. Відомості
про зменшення засобів відображаються в дебеті пасивного рахунку. Кінцеве сальдо по рахунку визначається в такий
спосіб: до початкового залишку додають оборот по кредиту і віднімають оборот по дебету:
Ск= Сн+Об по кредиту - Об по дебету.
У рахунках господарських процесів дебет і кредит можуть мати різний зміст залежно від характеру операцій, що
відображаються. Відповідно і сальдо по цих рахунках може бути дебетове чи кредитове, наприклад у рахунку
«Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами». Якщо на такому рахунку показано засоби в розрахунках (дебі-
торська заборгованість), такий рахунок є активним. Якщо на рахунку враховується заборгованість організації перед
іншими підприємствами, організаціями й особами (кредиторська заборгованість), рахунок є пасивним. Сальдо по таких
рахунках визначається на основі даних аналітичних рахунків і показується розгорнуто, тобто одночасно і по дебету, і по
кредиту.
Рух і зміна всіх об'єктів бухгалтерського обліку відображаються за допомогою подвійного запису, що є системою
контролю всіх даних за об'єктами бухгалтерського обліку.
б, Подвійний запис
Сутність методу подвійного запису полягає в тому, що кожна господарська операція в одній і тій же сумі запи-
сується на двох рахунках: на одному рахунку по дебету, на іншому - по кредиту. Подвійний запис випливає з по-
двійності і взаємозв'язку змін, які викликає кожна операція. Взаємозв'язок між рахунками називається кореспонденцією
рахунків. Вказівка про кожну операцію рахунків, що дебетується і кредитується, і суми цієї операції називається
бухгалтерським записом чи бухгалтерською проводкою. Бухгалтерська проводка - це форма вираження подвійного
запису на бухгалтерських рахунках і їх взаємозв'язку.
Бухгалтерські проводки поділяються:
За кількістю рахунків, що використовуються, - на прості і складні, Прості бухгалтерські проводки стосуються тільки
двох рахунків, складні - більшої їх кількості.
Приклад. Надійшли гроші до каси з розрахункового рахунку.1
Дт рах. 301 (50) «Каса в національній валюті»
Кт рах. 311 (51) «Поточний рахунок у національній валюті»
Така проводка називається простою, тому що задіяні тільки два рахунки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62
 https://sdvk.ru/Firmi/Am-Pm/ 

 Церсанит Nordic