Ціна, як і гроші, є елементом категоріального ряду товарного виробництва. Вона сформувалась у процесі тривалого
55
ж
ціни тісно -личину ціни економіки всі товапмі навкруги ціни, /не Р РИНКОВОЇ економГки' к згадувати, лиГринОк сформувати ціну Системі велика і складі
За У"™
ціна стаїа ггошов /явломч;; про ці досить склад - то впливають сучасної ринкоц та
- це дуіі можна
вислів, що
умов про ціну
-Іезною кількістю товарів здатні категорій товарного виробництва доси
§ 3. Закони товарного виробництва,
їх сутність та функції
виробництва
регулює особли
лише
законів діють декілька з н;
Економіку товарного' сукупшсть економічних законів
•
•артості як осГвного'закон?' 3уСТрІЧається визначення зака мфою з цим можна ™;адК2с;ТН°ГО ВИр°бниЦтва- Д зв'язки між виппй„„Г™ СЬ' Закон ваРтості виражає
покупцями товарів і потреб згідно з їх вартісті
Цін від вартості в пптГ,Г^ВИЯВЛ5ТЬСЯ ЧЄРЄЗ стихійне відхилені ти- Дія його
можна пого
;~ ед„ХНоГ- ??
""""^«^•^""ів™™
Цесі обміну, виявляється
товарного
закон має назву закоі
економічний розвиток '<*г„; ЧЄРЄЗ Рух цін забезпечує^
ВИ*г,т„. ~_._\НЧ Т°К СУСПІЛЬНОГО ВИООбншІтря Чо„„„ '.І
виконує стимулюючу функцію виробництва. По-перше, продуктивності технологій та
ДІЯ
виробництва. Закон вартої і є, по суті, рушійною сило закону стимулює зростаі сприяє виникненню неї і таким чином зменшує витр; "'' також функція закону, Іічна диференціа вартості через відхилення цін ра: пропозиції виступає стихійним регулято] і. Відхилення .або коливання цін визнач; товаровиробників, які роблять висновки
56
про те, виробництво яких треба збільшити або зменшити, шоб не було їх надлишку чи дефіциту. Таким чином зменшується амплітуда коливання цін, вони стають більш стабільними.
Теорія трудової вартості досить активно використовує вартість як категорію і як економічний закон. Представники цієї теорії (У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, К. -Маркс) у центр своїх міркувань ставили тільки затрати праці на виробництво товарів та їх вартість. У цьому один із недоліків даної концепції. Теорію трудової вартості називають затратною теорією товарних відносин, або теорією об'єктивних витрат. Крім того, недоліком теорії трудової вартості є складність або абстрактність багатьох її постулатів. На практиці категорія вартості не може бути використана як інструмент впливу на виробництво. Взагалі в сучасних наукових уявленнях про вартість підкреслюється її трансцендентна сутність. Таку позицію поділяли також представники теорії виробництва (Дж. Мілль, Н. Сеніор, Дж. Мак-Куллох та ін.) і теорії трьох факторів виробництва (Ж.Б. Сей та Ф. Бастіа).
Світова економічна думка в останній третині XIX ст. запропонувала оригінальний підхід до виявлення сутності вартості (цінності) товарів. Засновники та прихильники теорії маржиналізму (граничної корисності), зокрема У. Джевонс, Ф. Візер, К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Дж. Б. Кларк — представники різних країн Європи та США, в основу своєї концепції поклали не затрати, а результати виробництва товарів. Ця концепція має назву суб'єктивної теорії цінності. Вище вже згадувались категорії нової концепції. Пізніше завдяки зусиллям видатного теоретика М. Туган-Барановського, В.К. Дмітрієва, Р.М. Орженецького, А.Д. Білімовича та інших вчених було зроблено спробу об'єднати досягнення об'єктивного та суб єктивного підходів до визначення сутності вартості. Найбільшого ефекту досяг родоначальник неокласичного теоретичного напрямку А. Маршалл, який у своїх дослідженнях
Результаті
_ _—————<*ь>1* 1 К
на виробництво товарів. Діє І ~аті якої відбувається соціально-І й,,.».-" ~
•з законами
активно синтезував досягнення теорії трудової вартості та теорії граничної корисності. Маршалл вважав, що ринкова економіка формується під впливом попиту та пропозиції, і поєднував динаміку попиту з результативною теорією маржиналізму, а динаміку пропозиції—з затратною концепцією трудової вартості.
В сучасних умовах перехідної економіки серед економістів 'а політиків ще має місце протиставлення і пряме заперечення таких категорій, як трудова вартість і гранична корисність, що є [Помилкою. В умовах формування нових економічних відносин ить продуктивним має бути підхід, що забезпечував би товарш|використання категорій і заковів товарного виробництва, всіх, що
57
•
допоможуть одержати вагомий кінцевий результат в економічні діяльності.
Товарне виробництво пов'язане з дією закону грошивог обігу. В країнах з різними економічними системами, використовуються гроші, необхідно знати, скільки грошової ма потрібно для нормального господаріовзння. Грошовий обіг в різн країнах залежить від впливу великої кількості чинників. У сфе грошового обігу діє економічний закон кількості гроше необхідних для грошового обігу, сформульований в XIX ст. Перш; основна умова ефективного грошового обігу — швидкість обі грошей та їх ліквідність. Чим швидше гроші будуть обслуговуваї товарні угоди, тим менше їх потрібно для обігу. Формула закої грошового обігу має такий вигляд:
Кг = ТЦ / Шо,
де Кг — кількість грошей, необхідних для обігу; ТЦ — сума товарів у суспільстві; Шо — швидкість обігу грошових одиниць.
З розвитком товарного виробництва та зміною його ти| змінюються і функції грошей, а також трансформується зак кількості грошей, необхідних для обігу. В цьому разі форл закону буде такою:
Кг = ТЦ-К + П-(ВП/Шо),
де К — сума грошей, які обслуговують кредити; П — платежі, яких настав строк виплати; ВП — сума взаємосплачених платежів
Дія закону кількості грошей, -необхідних для обі характерна як для металевої грошової системи в минулому, так і сучасної паперово-кредитної.
У країнах з розвиненою ринковою економікою, реалізується велика кількість товарів у безготівковому варіанті, грошей в економіці змінюється. Спостерігається залежність вартістю товарів в суспільстві і кількістю грошей, за допомо яких всі товари мають бути реалізовані. Ця залежність виражаєті такою формулою:
де Р — середній рівень цін; (2 — кількість товарів; М — грош^ маса; V — швидкість обігу грошових одиниць.
В умовах розвиненої паперово-кредитної грошової систе^ 58
наведена формула відображає дію закону кількості грошей. необхідних для обігу готівкою та у безготівковому вигляді. Використання цієї формули для розрахунків залежить від величин, що складають її. З цього приводу деякі наукові економічні школи Уіонстаристів та кейнсіанців досі не прийшли до спільної думки. Оскільки грошова маса, що необхідна для обігу, є неоднорідною, всі VI елементи мають різну швидкість обігу. Визначити кількість грошей, необхідних для обігу, дуже важко. Монетаристи у своїх розрахунках виходять із пропозиції гро1шей в ринковій системі, кейнсіанці ж, навпаки, основним фактором вважають попит на гроші.
Глава 7. РИНОК ЯК ЕКОНОМІЧНА ФОРМА
ОРГАНІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ.
ДЕРЖАВА ТА РИНОК
§ 1. Ринок: сутність, основи і характерні риси. Функції ринку
В економічній теорії і практиці питання про ринкові відносини та їх роль у розвитку суспільного виробництва завжди належали до найбільш складних і суперечливих.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43
55
ж
ціни тісно -личину ціни економіки всі товапмі навкруги ціни, /не Р РИНКОВОЇ економГки' к згадувати, лиГринОк сформувати ціну Системі велика і складі
За У"™
ціна стаїа ггошов /явломч;; про ці досить склад - то впливають сучасної ринкоц та
- це дуіі можна
вислів, що
умов про ціну
-Іезною кількістю товарів здатні категорій товарного виробництва доси
§ 3. Закони товарного виробництва,
їх сутність та функції
виробництва
регулює особли
лише
законів діють декілька з н;
Економіку товарного' сукупшсть економічних законів
•
•артості як осГвного'закон?' 3уСТрІЧається визначення зака мфою з цим можна ™;адК2с;ТН°ГО ВИр°бниЦтва- Д зв'язки між виппй„„Г™ СЬ' Закон ваРтості виражає
покупцями товарів і потреб згідно з їх вартісті
Цін від вартості в пптГ,Г^ВИЯВЛ5ТЬСЯ ЧЄРЄЗ стихійне відхилені ти- Дія його
можна пого
;~ ед„ХНоГ- ??
""""^«^•^""ів™™
Цесі обміну, виявляється
товарного
закон має назву закоі
економічний розвиток '<*г„; ЧЄРЄЗ Рух цін забезпечує^
ВИ*г,т„. ~_._\НЧ Т°К СУСПІЛЬНОГО ВИООбншІтря Чо„„„ '.І
виконує стимулюючу функцію виробництва. По-перше, продуктивності технологій та
ДІЯ
виробництва. Закон вартої і є, по суті, рушійною сило закону стимулює зростаі сприяє виникненню неї і таким чином зменшує витр; "'' також функція закону, Іічна диференціа вартості через відхилення цін ра: пропозиції виступає стихійним регулято] і. Відхилення .або коливання цін визнач; товаровиробників, які роблять висновки
56
про те, виробництво яких треба збільшити або зменшити, шоб не було їх надлишку чи дефіциту. Таким чином зменшується амплітуда коливання цін, вони стають більш стабільними.
Теорія трудової вартості досить активно використовує вартість як категорію і як економічний закон. Представники цієї теорії (У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, К. -Маркс) у центр своїх міркувань ставили тільки затрати праці на виробництво товарів та їх вартість. У цьому один із недоліків даної концепції. Теорію трудової вартості називають затратною теорією товарних відносин, або теорією об'єктивних витрат. Крім того, недоліком теорії трудової вартості є складність або абстрактність багатьох її постулатів. На практиці категорія вартості не може бути використана як інструмент впливу на виробництво. Взагалі в сучасних наукових уявленнях про вартість підкреслюється її трансцендентна сутність. Таку позицію поділяли також представники теорії виробництва (Дж. Мілль, Н. Сеніор, Дж. Мак-Куллох та ін.) і теорії трьох факторів виробництва (Ж.Б. Сей та Ф. Бастіа).
Світова економічна думка в останній третині XIX ст. запропонувала оригінальний підхід до виявлення сутності вартості (цінності) товарів. Засновники та прихильники теорії маржиналізму (граничної корисності), зокрема У. Джевонс, Ф. Візер, К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Дж. Б. Кларк — представники різних країн Європи та США, в основу своєї концепції поклали не затрати, а результати виробництва товарів. Ця концепція має назву суб'єктивної теорії цінності. Вище вже згадувались категорії нової концепції. Пізніше завдяки зусиллям видатного теоретика М. Туган-Барановського, В.К. Дмітрієва, Р.М. Орженецького, А.Д. Білімовича та інших вчених було зроблено спробу об'єднати досягнення об'єктивного та суб єктивного підходів до визначення сутності вартості. Найбільшого ефекту досяг родоначальник неокласичного теоретичного напрямку А. Маршалл, який у своїх дослідженнях
Результаті
_ _—————<*ь>1* 1 К
на виробництво товарів. Діє І ~аті якої відбувається соціально-І й,,.».-" ~
•з законами
активно синтезував досягнення теорії трудової вартості та теорії граничної корисності. Маршалл вважав, що ринкова економіка формується під впливом попиту та пропозиції, і поєднував динаміку попиту з результативною теорією маржиналізму, а динаміку пропозиції—з затратною концепцією трудової вартості.
В сучасних умовах перехідної економіки серед економістів 'а політиків ще має місце протиставлення і пряме заперечення таких категорій, як трудова вартість і гранична корисність, що є [Помилкою. В умовах формування нових економічних відносин ить продуктивним має бути підхід, що забезпечував би товарш|використання категорій і заковів товарного виробництва, всіх, що
57
•
допоможуть одержати вагомий кінцевий результат в економічні діяльності.
Товарне виробництво пов'язане з дією закону грошивог обігу. В країнах з різними економічними системами, використовуються гроші, необхідно знати, скільки грошової ма потрібно для нормального господаріовзння. Грошовий обіг в різн країнах залежить від впливу великої кількості чинників. У сфе грошового обігу діє економічний закон кількості гроше необхідних для грошового обігу, сформульований в XIX ст. Перш; основна умова ефективного грошового обігу — швидкість обі грошей та їх ліквідність. Чим швидше гроші будуть обслуговуваї товарні угоди, тим менше їх потрібно для обігу. Формула закої грошового обігу має такий вигляд:
Кг = ТЦ / Шо,
де Кг — кількість грошей, необхідних для обігу; ТЦ — сума товарів у суспільстві; Шо — швидкість обігу грошових одиниць.
З розвитком товарного виробництва та зміною його ти| змінюються і функції грошей, а також трансформується зак кількості грошей, необхідних для обігу. В цьому разі форл закону буде такою:
Кг = ТЦ-К + П-(ВП/Шо),
де К — сума грошей, які обслуговують кредити; П — платежі, яких настав строк виплати; ВП — сума взаємосплачених платежів
Дія закону кількості грошей, -необхідних для обі характерна як для металевої грошової системи в минулому, так і сучасної паперово-кредитної.
У країнах з розвиненою ринковою економікою, реалізується велика кількість товарів у безготівковому варіанті, грошей в економіці змінюється. Спостерігається залежність вартістю товарів в суспільстві і кількістю грошей, за допомо яких всі товари мають бути реалізовані. Ця залежність виражаєті такою формулою:
де Р — середній рівень цін; (2 — кількість товарів; М — грош^ маса; V — швидкість обігу грошових одиниць.
В умовах розвиненої паперово-кредитної грошової систе^ 58
наведена формула відображає дію закону кількості грошей. необхідних для обігу готівкою та у безготівковому вигляді. Використання цієї формули для розрахунків залежить від величин, що складають її. З цього приводу деякі наукові економічні школи Уіонстаристів та кейнсіанців досі не прийшли до спільної думки. Оскільки грошова маса, що необхідна для обігу, є неоднорідною, всі VI елементи мають різну швидкість обігу. Визначити кількість грошей, необхідних для обігу, дуже важко. Монетаристи у своїх розрахунках виходять із пропозиції гро1шей в ринковій системі, кейнсіанці ж, навпаки, основним фактором вважають попит на гроші.
Глава 7. РИНОК ЯК ЕКОНОМІЧНА ФОРМА
ОРГАНІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ.
ДЕРЖАВА ТА РИНОК
§ 1. Ринок: сутність, основи і характерні риси. Функції ринку
В економічній теорії і практиці питання про ринкові відносини та їх роль у розвитку суспільного виробництва завжди належали до найбільш складних і суперечливих.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43