Правовий стан фондової біржі в Україні визначено в Законі України від 18.06.1991 р. "Про цінні папери І фондову біржу". Організація фондової біржі здійснюється тільки у формі акціонерного товариства (ст. 33 Закону), яке може бути створено не менше ніж двадцятьма засновниками — торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної та комісійної діяльності.
і 44
вплн'іч к.'іаспфіьл '•„>: \. за дш....а иіі.ізм:". миїі'.ч'/.-нфис'іс;-,:-:' :< П0'ііис.'нтристські. До гІ'^ІІих над е к^ть б>р/,м які РО'гаІІК'Вані н головному фінансовому Іг.: пр і держачи. займають дом:;;\юче міст-у валових оборотах біржових систем, маюгь граро котирування іноземними фондовими цінностями Л<; голіцентристсььих фондових бірж належать декілька чедучих бірж, якчм нарівні з головною надається право котирування іноземних щнностгй.
Фондова біржа с юридичною особою і з питань свого заснування та діяльності має повну самостійність, а фінансується за рахунок внесків членів біржі, які отримали на ній "місце", а також щорічних внесків підприємств, що котирують на біржі свої цінні папери, і за рахунок зборів від біржових операцій. Лри цьому біржа керується своїм статутом і правилами торгівлі, в *ких зафіксовані: назва і місцезнаходження фондової біржі т? її засновників: розмір статутного фонду; умови і порядок прийняття в члени і виключення із членів фондової біржі; їх права і обов'язки; порядок та умови відвідування біржі: застосування санкцій; припинення діяльності біржі; види операцій, що укладаються на біржі: порядок торгівлі. умови допуску цінних паперів і підписка на цінні папери, які котируються на фондовій біржі; порядок формування цін, біржового курсу та їх публікації; обов'язки членів фондової біржі щодо ведення обліку та інформації; види послуг, що надаються біржою. розмір плати за них; правила ведення розрахунків на біржі та ін.
Фондова біржа призначена для здійснення купівлі-продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів, задоволення інтересів та потреб їх власників в обмін на гроші, що пов'язано з необхідністю їх котирування, тобто визначення курсу, ціни. При цьому члени фондової біржі, а також комісійні брокери та ділери, які організовують увесь процес котирування акцій на біржі, мають свою мету — біржовий прибуток.
Попит на цінні папери формується інвесторами — вкладниками вільних грошових коштів, якими можуть бути організації та окремі громадяни. Пропозицію забезпечують акціонери товариства, які випускають акції з метою залучення коштів для фінансування своїх виробничих програм, а також держзьа за рахунок випуску облігацій. Курс останніх більш стабільний і залежить від співвідношення між процентом з цих обдііацій і середнім рівнем позичкового процента, від умов погашення позики та надійності позикодавця.
Зпкенем України про цінні папери (ст. 23) передбачено, шо :'!фор\и'ч:я про віїгл ск підприємствами акцій та облігацій, призна-
!45
чених для відкритої торгівлі. підлягає їр<\\ реєстрації ;>6<>н язковій публікації в часописах і специфічних виданнях фондової біржі не менше ніж за 10 діб до початку про^ажч цих цінних гипері". л.кц!Ї І облігації підприємств, запропоновані для відкритої торгівлі, допускаються до розміщення не раніше ніж чере5 ЗО днів теля опублікування об'яви про їх випуск. У ст. 29 вказано, то той. хто торгує цінними паперами, зобов'язаний надати особі, від якої він отримав доручення на купівлю або продаж, відомості про винагороду, за яку він діє, та інформацію про курс цінних паперів.
Біржа як ринок складення торговельних угод покликана займатися посередницькою діяльністю щодо укладання договору —-угоди між двома сторонами, з якій мають місце два елементи: пропонування — оферт і прийняття його — акцепт. Організація біржової торгівлі передбачає знання та вміння щодо використання відповідних угод. У більшості випадків біржова купівля-продаж цінних паперів здійснюється негайно готівкою: 1) з передачею паперів із рук продавця в руки покупця — касові угоди, які не відрізняються від торговельних закупок на певний строк і в кредит; 2) з обов'язком передачі паперів в майбутньому в руки покупця — термінові угоди, що досить різноманітні, по-перше, за здатністю по-різному поєднуватись між собою або з касовими угодами, а по-друге, за можливістю платежу за різницею, у зв'язку з чим їх часто називають також угодами за різницею
Тверді (прості) термінові угоди складаються з наміром сторін виконати свої зобов'язання у визначений строк. Але часто такі угоди перетворюються на угоди за різницею, тому що цінні папери продаються і купуються за курсом, тобто за ціною на день укладення угоди, а розрахунки здійснюються у визначений строк, тобто через певний проміжок часу, протягом якого може змінитися курс цінного паперу в сторону зниження або підвищення. Різниця між ціною, яка визначена в договорі-угоді, і ціною на день здійснення угоди становить прибуток — інтерес, який і спонукає біржовиків (брокерів, ділерів та контрагентів) до подібних біржових операцій, тобто до спекулятивної діяльності.
Умовні термінові угоди укладаються між контрагентами з метою застрахуватися від несподіванок ринкових коливань курсів цінних паперів. Оскільки в терміновій твердій угоді звичайного типу покупець при падінні курсу, а продавець при його підвищенні можуть мати збитки, бажання обох сторін певним чином обмежити їх розміри потребує створення термінової угоди з преміями. Значення такої угоди полягає в тому, що за певну винагороду покупець і продавець (або навпаки, продавець і покупець) дістають
146
нр'.Іїо »!дсі\іі> ;',іл ^мов логиаору. Ця сч:ма виплачена на користь одні*1! і і сторін іншою стороною, і називається премією-впидіородоіо. Якщо договір порушує продавець, премію одержує покчпеїіь і навпаки. Отже, розмір можливих для кожної сторони збитків обмежений розмірами премії.
Юридичне премія є добровільною неустойкою. Угода, за якою договір порушує покупець, а премію одержує продавець, умовно називається угодою з попередньою премією. Якщо право на відмову від договору належить продавцю, а премію одержує покупець, то має місце угода зі зворотною премією.
Пролонгаційні угоди. передбачають продовження (пролонгацію) строку купівлі або продажу цінних паперів залежно від динаміки їх ціни. Ці угоди поділяються на репортні й депортні. Репортними є угоди, коли цінні папери купуються за курсом на день складання угоди з зобов'язанням викупити їх через визначений строк за підвищеним курсом, тобто з надбавкою, яка називається репортом. Депортні угоди передбачені в тому випадку, якщо акції купуються за курсом на день складання угоди з обов'язком зворотного їх продажу через деякий термін за зниженим курсом, тобто зі скидкою, що називається депортом.
На фондовій біржі укладають угоди з опціоном, коли право продавати або купувати цінні папери в зазначений строк надається контрагентам, за що покупець опціону виплачує продавцю премію. Така угода укладається щодо купівлі або продажу цінних паперів. У першому випадку покупець має право вимагати від продавця купівлі у нього цінних паперів за базовою ціною; у другому — покупець може протягом строку дії опціону продати останній за базовою вартістю цінного паперу. Опціон слід використати у визначений строк, інакше він втрачає чинність.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43