Для споживача ціна виконує функцію формування споживчого бюджету. Вона стимулює чи обмежує купівлю тих чи
інших благ.
Важливими є функції ціни для суспільства в цілому та діяльності держави. Так, ціни сприяють збалансованості суспільних пропорцій. Держава використовує ціновий механізм для виконання своєї спеціальної політики доходів (вирівнювання споживанн людей). від
Механізм ціноутворення значною мірою залежИ1\б;в сукупності чинників, які впливають на визначення порядку.
! 09
!а ліси),::: їм
Іштра'пІ їироОнпцІ е.
Зовнішні фзкїори
ціноутворення зале;*
конкуренції Ди- пси:
означаї. що продати ка даком\ рин:.:1. не розробляють особливої
цінової політики, ь орієнтуються на діючі ліня. Не ринку
МОНОПОЛІСТИЧНОЇ Конкуренції ПрИсуТІ-Іе. Т.-1\'Є ЯВііІЛе. ЯК
диференціація товору (залежно віл різноманітних продукту, зовнішнього вигляну додаткових послуг та ш.). диференціація дає можливість продавцеві м-ші доспів широки: діапазон цін. Ринок олігополії луже чуткий до .,.»^.„м ціноутворення. Кожен продавець на цьому ринку повинен знати і швидко реагувати на зміни цін конкурентів. На ринку чис монополії ціноутворення залежить ьід виду монополії (держав, приватна, регульована, нерегульована). Ціна на такому ринку мо: бути монопольне високою та монопольне низькою.
Другий фактор — не вид галузі та категорія пювиру. , галузевих ринках ціни мають більше значення, ніж нз спожккчил де основна увага приділяється неиіновим факторам. Категорі товару залежить від ступеня його диференціації та впли, асортиментної групи. Ціка на різні категорії товару залежить в типу диференціації та міжтоварно'ї номенклатури (належність товарного асортименту, додатковий товар, обов'язкові речі та ін.).
Третій фактор — споживчий попит та еластичність цін, При ціноутворенні важливо враховувати залежність попиту ві цінових та неціновнх факторів. Еластичність ціни змінюють залежно від етапу життєвого циклу товару.
Серед зовнішніх чинників слід виділяти: полгіич (державна та міжнародна політика), правові (наявяіг законодавчих актів, що регулюють утворення цін); технік виробничі (наявність товарів-субститутів, перспективи™ технологічних розробок). С чинники, які зумовлені конкуренцією Наприклад, ціна може бути використана як перешкода для вступу І» ринок конкурентів чи для того, щоб проникнути в інші галуз господарства. На ціну будуть реагувати конкуренти і виробник^ товарів-замінників. Політика цін має враховувати інтереси фірм посередників, які будуть працювати в системі розподілу товарів.
і. ЦїЖШ і Іч !>«'<»''
я >і:оі
І !*:; .фірм!!}.
і'? инь
Кожі-іе !мдгійи( .н 'тьо ма*: _аию ОСООЛІІ&У ^трагегю. и'о
;НЛ'!НОЮ МірОЮ Залежні!.- ВІД СаЕлаНЬ ЦІНСЧ ТЙОрЄ!іНЯ !сї ТИХ Ц1ЛЄП. ЯКІ
.':>Ірма прагне, лося: куги за допомогою ціїюутворення. В ціновій ,-. -Ч-атеп'ї фірми можи;: вилілятя так; цілі:
максі-імізіШ!!! віддачі на 'екллденніі капітал або максимізація поточного прибутку; вирішення цього завдання «сі.чежиіь під терміну дося.іненн.ч мети (короткостроковий чи довгостроковий); успіх буде тільки в короткостроковому періоді,
— стаоіліЗ(Іиія рівня продажу та закріплення частки ринку; н цьому випадку можна намагатися знижувати ціни або зиксристозуват;.) Іакі засоби закріплення частини ринку, як г'ідекщег!кя рівня обслуговування, розширення сфери послуг та ін.;
— збільшення обсягу продажу або здобуття лідерства на ринку, для чого необхідно добре знати еластичність попиту, його здатність реагувати на зміни цін (чи призведе зниження ціни до
розширен і Ія продажу ) ;
— забезпечення виживання, тоб'о фірма, яка потрапила в складне становище, повинна використовувати різкі програми
Іь.нових знижок:
— швидке покриття витрат в умовах виникнення проблем ліквідності та нестабільності; дл» цього необхідно орієнтуватися на еластичність попиту і конкурентоспроможність фірми:
— зростання престижу споживачів особливої категорії; в цьому раз: цінова політика буде залежати від рівня доходу різних споживачів (з низькими чи високими доходами); щоб посилити сприймання ціни або якості товару з боку споживачів з високими доходами, ціни слід встановлювати досить високі.
Після визначення своїх корпоративних цілей фірма опрацьовує цінову політику — активну чи пасивну. В разі активної цінової політики ціни будуть виконувати ключову роль. Вони можуть зростати чи знижуватися.
Щоб установити високу ціну, треба мати такі умови: достатньо великий сегмент ринку, на якому попит повинен бути негластмчним; чимала ймовірність притягування конкурентів. Це так звана політика "зняття вершків". Високі ціни можуть сприяти 'юлшіці стримування конкурентів. Політика встановлення низьких цін спрямована на стрнмання "конкурентного тиску", проникнення '• глибину ринку, стимулювання зростання його частки.
Особливою формою активної цінової політики є цінова
місце кп/кнІІІо разч. коли шііц. ю різнішя в Іч ро.;мірах не с проІюрніонадЕ.ник) хжмікво Іоварів. Іншими гливами о шн і* да різними цінами, як! не оогР> жовані-: Наприклад, два види одного" товару '
дискримінація. Вона мас м-с-к м'""""" визначаються так. ш прямим витратам на
тг»й -Ж'Є ТОВЗ]
інами V витратах. , ,^,и.^>*л. два види одного товару ШДМначені для різних споживачів, оцінені диспропориіонально. це відображає різні психологічні сприйняття пюдей.
Для здійснення цінової дискримінації необхідні такі умови: наявність чистої монополії (щонайменше, продавець повинен володіти деякою мірою монопольної влади); сегментування ринку з різним ступенем інтенсивності попиту; відсутність можливості перепродажу товару на інших ринках за високу ціну.
Засобами активної політики можуть виступати різні відхилення ціни (цінові та торговельні знижки) і ведення "цінової війни".
Пасивна цінова політика застосовується, коли фірма не може використовувати ціну як активний інструмент досягнення своїх цілей. Така цінова стратегія має місце за умов цінового лідерства. Фірма, яка є лідером на ринку, вже не може проводити активну цінову політику в даній галузі економіки. Ця політика часто вживається і на ринку досконалої конкуренції, де діє принцип "прямую за ціною", і на ринку олігополії, де існують неформальні таємні змови між фірмами.
Складовою частиною цінової стратегії фірми є різні методи ціноутворення. Вони залежать передусім від типу ринку та сукупності тих чинників, які були розглянуті вище. Можна виділити такі основні методи ціноутворення.
1. Рух по кривій попиту (або ціноутворення з орієнтацією на
попит). Кожна фірма має певні уявлення про форму кривої рівня
попиту на свій товар. В цьому випадку є можливість зробити ціну
найбільш наближеною до оптимального рівня (порівнюючи ціну з
найбільшою кількістю товару, на який існує попит, та витратами на
його виробництво). Для цього слід вивчати зміни попиту такими
засобами, як пряме інтерв'ю, експеримент, статистичні висновки,
виміри і т.п. Вивчення попиту має певні труднощі в разі
виробництва нових товарів, товарів-субститутів, постійних
коливань під впливом конкуренції, реклами.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43