являє собою систему певних елементів. Насамперед, вон поділяється на середовище прямого і непрямого впливу. Д першого належать зовнішні чинники, що безпосередньо впливаюті на діяльність фірми, до другого — чинники, що не мають негайної і прямої дії на фірму, але так або інакше впливають на неї, її функції.
До чинників середовища прямого впливу належать! постачальники матеріальних, трудових ресурсів і капіталу, споживачі і конкуренти, закони та органи державного регулювання. Залежність фірми від цих чинників очевидна. Без необхідних ресурсів жодна діяльність взагалі неможлива, а без попиту створюваний продукт вона не має сенсу.
Певний вплив на фірму мають і конкуренти. Боротьба з ними за споживачів і постачальників визначає тактику фірми, рівень її прибутків, а в цілому, і життєздатність.
Правила гри встановлюються не тільки конкуренцією, але й | законодавством. Залежать вони і від розпоряджень державних-! органів.
Чинники середовища непрямого впливу — це рівень розвитку продуктивних сил в країні, стан економіки, політичні обставини, соціокультурні фактори.
§ 3. Ресурси фірми. Основний і оборотний капітал. Знос основного капіталу і амортизація
Для здійснення виробництва фірмі несолідні капітал, земля, праця.
96
11 а п;:-чді к\ :;.;. '.-.%:І 'п\ :111; ^. . .; ; -..;. І.... :..-. • .. . .•^••бів шіробнііц'вл. : >ч>:л-л'. ро.ч;<>и-.'. >;•->-, ,к ;•: :.
•-.Ідьчост! фірмі; д:І скдзпч 'V г.т;"'" Ьі-дк •;-:•--,
Т(ОД>КЦІЯ.
Джерелами первісного копіті.^ • г— :.ог: :• -Ісски засновників, кошти від продаху лк-ІІ.'- І с: 'іг.-,
•!.!;,чів. капітальні вкладення і дотації з бюджету, ге Р'ІІІИХ осіб та ін При злійснемкі госгіодарської діяті д керелсм капіталу стають одержувані не;<-Співвідношення власного і позичкового к=м:іт
•^еіламентується законодавством ^л.г-,о-< м.німального розміру статутного каїгга:;:-.
Особистий чинник — це персона;: фірми, н-оі її постійних працівників, які набули необхідної підготовки, мають досвід практичної діяльності
Персонал поділяється на працівників основне.'1 Діяльності ффми. нз промйслозо-чирооничий І не
алв
і чеос
ночної
СЛСБІиі
Залежно від характеру функ'.пн. :І!О виконую :ьси персоналом фірми, виділяготь чотири кагсіорн: ксрічникч. ф-І -;ііші. ' "іч'.кбовці, працівники
Фірма закупов>х ресурси, здійснює виробництво га !)салізацію продукції'. При ньому її капітал послідовно насуває ! ролевої, продуктивної та товарної форм, проходить сфери обігу і
•нробнмцтва. Такий послідовний рух називається кругообігом
капіталу.
Кругообіг капіталу —- одноразовий акт. Але відомо, ще суспільство не може зупинити виробництво, бо в цьому разі припинить і своє існування. Капітал повинен здійснювати кругообіг безперервно. Кругообіг капіталу як процес, що повторюється, створює оборот капітал;.-.
Оборот капіталу здійснюється протягом певного часу. Чим швидше або повільніше обертається капітал, тим більше або менше прибутків одержує фірма (підприємство) за певний період. 1 Інидкість оборот', капіталу вимірюється кількістю його оборотів за
• вн:ч> період або тривалістю одного обороту:
50ГІ» за пік. О - - гдинн
ця виміру (рік).
— час
ооороту даного каппалч.
Час оборот^ капіки\ складається 'і час\: виробництва і час\ обігу.
Час виробництва, в свою черіл. включас в себе робочим час. час впливу природних чинників, організаційні перерви в процесі праці, час перебування засобів виробництва \ виробничих запасах.
Час обігу складається з часу купівлі засобів виробництва і робочої сили, часу транспортування товарів від виробника до споживача, часу перебування продукції в товарних запасах. час> продажу готової продукції.
Час обороту капіталу залежить від низки чинників і в тому числі від співвідношення основного і оборотного капіталу.
Основним капітаном називається та частина капіталу, що тривалий час (більше року) бере участь у процесі виробництва. До основного капіталу належать будинки, споруди, машини. обладнання, прилади та ін. Вартість основного капіталу переноситься на готовий продукт частинами протягом декількох кругообігів, у міру його використання.
Оборотний капітал — це та частина капіталу фірми. елементи якої короткий час беруть участь в русі капіталу, а тому швидко змінюють свою форму. До оборотного капіталу належать сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, які повністю споживаються протягом одного виробничою циклу, інша частина оборотного капіталу існує в товарній та грошовій формах. Всі елементи оборотного капіталу за короткий час змінюють свою первинну форму: сировина перетворюється у готовий продукт (товар); товар реалізується і стає грошима; гроші витрачаються на купівлю засобів виробництва і праці для поновлення виробництва.
Згодом основний капітал зношується. Економічна суттєвість зносу основного капіталу полягає в тому, що відбувається знецінення капіталу, втрата ним частини вартості, а разом з тим втрата її споживної вартості. Залежно від причин цих втрат розрізняють дві форми зносу: фізичний і моральний.
При фізичному зносі знеціненая засобів виробництва відбувається внаслідок їхнього використання, а також під впливом сил природи (корозія металевих частин, вивітрювання та зруйнування бетону та ін.). Фізичний знос — це втрата засобами праці їх споживної вартості.
Моральний знос основного капіталу — це його зїіеціксн.'-ія, що відбувається у зв'язку з його здешевленням або з псякою більі'^ досконалих засобів праиі.
98
•Знецінення .хноїжоц. кап:;а.іч є днох видів. Перший ви ; знецінення нибуваиьс.-! в разі, коли засоби праці тієї ж конструкції по закінченні деякого час > стають дешевшими. В результаті 'вартість старих маниш, шл мають такі ж технічні характеристики, що І нові, визначається новою, меншою піною, тобто вони знецінюються. Другий вид морального зносу засобів праці настає, коли типовим стає використання у виробництві більш досконалих засобів праиі. що зумовлює зниження відносної корисності старих машин І обладнання, вартість їх зменшується, вони частково знецінюються. З переходом до випуску нових видів товарів, при виробництві яких старі засоби прані не застосовані, останні знецінюються повністю
Для відновлення основного капіталу створюється амортизаційний фонд — грошові кошти, призначені для відшкодування зносу основного капіталу. Цей фонд акумулюється в процесі амортизації. Амортизація — це процес перенесення вартості основного капіталу на нову продукцію.
інтенсивність переносу вартості основного капіталу розкриває норма амортизації:
де НА — норма амортизації, АО — амортизаційні відрахування (величина перенесеної вартості) протягом певного часу (за рік); К —
основний капітал.
Амортизаційні відрахування і фонд амортизації в цілому поділяються на дві частини: одна частина коштів призначена для капітального ремонту, модернізації; друга — для реновації, тобто для повного відновлення частини основного капіталу, що вибуває з
експлуатації.
Існують три основних методи амортизації.
Метод лінійної амортизації означає списання вартості елементів основного капіталу на вартість готового товару рівними частинами протягом усього періоду їх використання. -
Метод прискореної амортизації — це прискорене списання вартості основного капіталу на створюваний продукт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43
До чинників середовища прямого впливу належать! постачальники матеріальних, трудових ресурсів і капіталу, споживачі і конкуренти, закони та органи державного регулювання. Залежність фірми від цих чинників очевидна. Без необхідних ресурсів жодна діяльність взагалі неможлива, а без попиту створюваний продукт вона не має сенсу.
Певний вплив на фірму мають і конкуренти. Боротьба з ними за споживачів і постачальників визначає тактику фірми, рівень її прибутків, а в цілому, і життєздатність.
Правила гри встановлюються не тільки конкуренцією, але й | законодавством. Залежать вони і від розпоряджень державних-! органів.
Чинники середовища непрямого впливу — це рівень розвитку продуктивних сил в країні, стан економіки, політичні обставини, соціокультурні фактори.
§ 3. Ресурси фірми. Основний і оборотний капітал. Знос основного капіталу і амортизація
Для здійснення виробництва фірмі несолідні капітал, земля, праця.
96
11 а п;:-чді к\ :;.;. '.-.%:І 'п\ :111; ^. . .; ; -..;. І.... :..-. • .. . .•^••бів шіробнііц'вл. : >ч>:л-л'. ро.ч;<>и-.'. >;•->-, ,к ;•: :.
•-.Ідьчост! фірмі; д:І скдзпч 'V г.т;"'" Ьі-дк •;-:•--,
Т(ОД>КЦІЯ.
Джерелами первісного копіті.^ • г— :.ог: :• -Ісски засновників, кошти від продаху лк-ІІ.'- І с: 'іг.-,
•!.!;,чів. капітальні вкладення і дотації з бюджету, ге Р'ІІІИХ осіб та ін При злійснемкі госгіодарської діяті д керелсм капіталу стають одержувані не;<-Співвідношення власного і позичкового к=м:іт
•^еіламентується законодавством ^л.г-,о-< м.німального розміру статутного каїгга:;:-.
Особистий чинник — це персона;: фірми, н-оі її постійних працівників, які набули необхідної підготовки, мають досвід практичної діяльності
Персонал поділяється на працівників основне.'1 Діяльності ффми. нз промйслозо-чирооничий І не
алв
і чеос
ночної
СЛСБІиі
Залежно від характеру функ'.пн. :І!О виконую :ьси персоналом фірми, виділяготь чотири кагсіорн: ксрічникч. ф-І -;ііші. ' "іч'.кбовці, працівники
Фірма закупов>х ресурси, здійснює виробництво га !)салізацію продукції'. При ньому її капітал послідовно насуває ! ролевої, продуктивної та товарної форм, проходить сфери обігу і
•нробнмцтва. Такий послідовний рух називається кругообігом
капіталу.
Кругообіг капіталу —- одноразовий акт. Але відомо, ще суспільство не може зупинити виробництво, бо в цьому разі припинить і своє існування. Капітал повинен здійснювати кругообіг безперервно. Кругообіг капіталу як процес, що повторюється, створює оборот капітал;.-.
Оборот капіталу здійснюється протягом певного часу. Чим швидше або повільніше обертається капітал, тим більше або менше прибутків одержує фірма (підприємство) за певний період. 1 Інидкість оборот', капіталу вимірюється кількістю його оборотів за
• вн:ч> період або тривалістю одного обороту:
50ГІ» за пік. О - - гдинн
ця виміру (рік).
— час
ооороту даного каппалч.
Час оборот^ капіки\ складається 'і час\: виробництва і час\ обігу.
Час виробництва, в свою черіл. включас в себе робочим час. час впливу природних чинників, організаційні перерви в процесі праці, час перебування засобів виробництва \ виробничих запасах.
Час обігу складається з часу купівлі засобів виробництва і робочої сили, часу транспортування товарів від виробника до споживача, часу перебування продукції в товарних запасах. час> продажу готової продукції.
Час обороту капіталу залежить від низки чинників і в тому числі від співвідношення основного і оборотного капіталу.
Основним капітаном називається та частина капіталу, що тривалий час (більше року) бере участь у процесі виробництва. До основного капіталу належать будинки, споруди, машини. обладнання, прилади та ін. Вартість основного капіталу переноситься на готовий продукт частинами протягом декількох кругообігів, у міру його використання.
Оборотний капітал — це та частина капіталу фірми. елементи якої короткий час беруть участь в русі капіталу, а тому швидко змінюють свою форму. До оборотного капіталу належать сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, які повністю споживаються протягом одного виробничою циклу, інша частина оборотного капіталу існує в товарній та грошовій формах. Всі елементи оборотного капіталу за короткий час змінюють свою первинну форму: сировина перетворюється у готовий продукт (товар); товар реалізується і стає грошима; гроші витрачаються на купівлю засобів виробництва і праці для поновлення виробництва.
Згодом основний капітал зношується. Економічна суттєвість зносу основного капіталу полягає в тому, що відбувається знецінення капіталу, втрата ним частини вартості, а разом з тим втрата її споживної вартості. Залежно від причин цих втрат розрізняють дві форми зносу: фізичний і моральний.
При фізичному зносі знеціненая засобів виробництва відбувається внаслідок їхнього використання, а також під впливом сил природи (корозія металевих частин, вивітрювання та зруйнування бетону та ін.). Фізичний знос — це втрата засобами праці їх споживної вартості.
Моральний знос основного капіталу — це його зїіеціксн.'-ія, що відбувається у зв'язку з його здешевленням або з псякою більі'^ досконалих засобів праиі.
98
•Знецінення .хноїжоц. кап:;а.іч є днох видів. Перший ви ; знецінення нибуваиьс.-! в разі, коли засоби праці тієї ж конструкції по закінченні деякого час > стають дешевшими. В результаті 'вартість старих маниш, шл мають такі ж технічні характеристики, що І нові, визначається новою, меншою піною, тобто вони знецінюються. Другий вид морального зносу засобів праці настає, коли типовим стає використання у виробництві більш досконалих засобів праиі. що зумовлює зниження відносної корисності старих машин І обладнання, вартість їх зменшується, вони частково знецінюються. З переходом до випуску нових видів товарів, при виробництві яких старі засоби прані не застосовані, останні знецінюються повністю
Для відновлення основного капіталу створюється амортизаційний фонд — грошові кошти, призначені для відшкодування зносу основного капіталу. Цей фонд акумулюється в процесі амортизації. Амортизація — це процес перенесення вартості основного капіталу на нову продукцію.
інтенсивність переносу вартості основного капіталу розкриває норма амортизації:
де НА — норма амортизації, АО — амортизаційні відрахування (величина перенесеної вартості) протягом певного часу (за рік); К —
основний капітал.
Амортизаційні відрахування і фонд амортизації в цілому поділяються на дві частини: одна частина коштів призначена для капітального ремонту, модернізації; друга — для реновації, тобто для повного відновлення частини основного капіталу, що вибуває з
експлуатації.
Існують три основних методи амортизації.
Метод лінійної амортизації означає списання вартості елементів основного капіталу на вартість готового товару рівними частинами протягом усього періоду їх використання. -
Метод прискореної амортизації — це прискорене списання вартості основного капіталу на створюваний продукт.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43