Заподiяна шкода не пiдлягау вiдшкодуванню, якщо громадя-
нин у процесi дiзнання, попереднього слiдства i судового розгля-
ду самообмовою перешкоджав встановленню iстини i тим самим
сприяв вчиненню незаконних дiй щодо нього. Самообмова ви-
значауться як свiдомо неправдивi свiдчення пiдозрюваного, об-
винуваченого, пiдсудного, якi вони дали з метою переконати орга-
ни попереднього слiдства i суд у тому, що саме вони скоєли зло-
чини, хоча вони насправдi єх не вчиняли. В юридичнiй лiтературi
висловлена пропозицiя щодо умов, за наявностi яких самообмова
вважауться встановленою, доведеною, внаслiдок чого потерпiло-
му може бути вiдмовлено у вiдшкодуваннi шкоди. Самообмова
повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, що зафiксо-
ванi у протоколi допиту. Слiд погодитися з тим, що не у самооб-
мовою вiдмова особи вiд давання показань або умовчання про
обставини, якi виправдовують єє. З позицiй кримiнально-проце-
суального законодавства звинувачений не несе вiдповiдальностi
за вiдмову вiд давання показань. Отже, правомiрним у тверджен-
ня про те, що позбавляти такого обвинуваченого права на вiдшко-
дування заподiяноє шкоди було б несправедливим. Вина обвину-
ваченого, який застосовуу самообмову, може виражатися лише в
умислi. За таких обставин позбавлення його права на вiдшкоду-
вання цiлком вiдповiдау вимогам статтi 454 ЦК Украєни, згiдно з
якою умисел потерпiлого виключау вiдповiдальнiсть заподiювана
шкоди. Якщо самообмова була наслiдком необережноє поведiнки
потерпiлого, то вважаумо, що потерпiлий повинен набути право
на вiдшкодування шкоди. Самообмова повинна бути актом волi
обвинуваченого, що сформувалася незалежно вiд дiяльностi служ-
бових осiб, якi розслiдують справу. Шкода вiдшкодовууться, коли
самообмова була наслiдком застосування насильства, погроз чи
iнших незаконних заходiв. При цьому факт насильства, погроз
або iнших незаконних мiр повинен буги встановлений слiдчими
органами прокурором або судом.
7. Вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну джерелом
пiдвищеноє небезпеки
Поняття та види джерел пiдвищеноє небезпеки. Стаття 450 ЦК
Украєни регулюу зобовязальнi вiдносини, що виникають iз факту
заподiяння шкоди джерелом пiдвищеноє небезпеки. Норма цiує
статтi вiдрiзняуться вiд iнших норм, що передбачають зобовя-
зання iз заподiяння шкоди, тим, що в нiй йдеться про особли-
332
вий засiб заподiяння шкоди - про джерело пiдвищеноє небезпе-
ки. В звязку з цим за статтею 450 ЦК Украєни використовують-
ся три взаумоповязанi категорiє:
1) пiдвищена небезпека для оточення;
2) дiяльнiсть, яка повязана з пiдвищеною небезпекою;
3) джерело пiдвищеноє небезпеки.
Якi соцiально-економiчнi фактори викликали до життя зазна-
ченi категорiєi Сучасний рiвень розвитку народного господар-
ства нашоє краєни характеризууться значним технiчним потен-
цiалом. Це машини, механiзми, виробниче устаткування, рiзнi
знаряддя працi, будiвельнi конструкцiє, експлуатацiя яких, як
свiдчить досвiд, повязана з можливiстю заподiяння шкоди жит-
тю i здоровю громадян, єхньому майну, а також майну органi-
зацiй. Внаслiдок цього законодавством в зазначених нормах пе-
редбачено вiдшкодування шкоди, заподiяноє джерелом пiдви-
щеноє небезпеки. Водночас стаття 450 ЦК Украєни не розкривау
сутi пiдвищеноє небезпеки, джерела пiдвищеноє небезпеки. Це
- завдання цивiлiстичноє науки. Розроблено кiлька теорiй, в
яких вираженi погляди на суть джерела пiдвищеноє небезпеки.
Найбiльшого визнання у науцi i в судово-арбiтражнiй практицi
набули теорiє дiяльностi (М.М.Агарков, Б.С.Антимонов) та
обуктiв або предметiв матерiального свiту (О.О.Красавчиков,
М.С.Малеєн).
Аналiз основних положень теорiє дiяльностi дау змогу сформу-
лювати три висновки: по-перше, пiд джерелом пiдвищеноє не-
безпеки слiд розумiти дiяльнiсть, яка повязана з використанням
певних предметiв, головним чином технiки; по-друге, пiдвище-
ну небезпеку створюу не <мертвий обукт>, а повязана з ним
дiяльнiсть; по-трету, пiдвищена небезпечна дiяльнiсть характе-
ризууться тим, що вона повязана з такими видами технiки, в
яких закладена рухова система, та експлуатацiя єх при сучасно-
му рiвнi розвитку технiки безпеки повнiстю не виключау мож-
ливостi заподiяння непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Змiст теорiє обуктiв або предметiв матерiального свiту скла-
дауться з таких положень:
1) джерелом пiдвищеноє небезпеки у те, що єє створюу;
2) матерiальний вираз джерела пiдвищеноє небезпеки слiд шу-
кати у вивченнi елементiв виробничих сил - знарядь i засобiв
виробництва;
3) знаряддя i засоби виробництва створюються людським ро-
зумом i руками. Людина використовуу єх у своєй цiлеспрямо-
ванiй свiдомiй дiяльностi. Водночас цi предмети матерiального
свiту повязанi з дiую обуктивних законiв природи: механiчних,
333
фiзичних, хiмiчних, бiологiчних, якi iснують поза свiдомiстю лю-
дини i не залежать вiд неє;
4) суть джерела пiдвищеноє небезпеки полягау в тому, що пред-
мети, створенi людиною, залишаються пiд дiянням законiв при-
роди;
5) предмети - джерела пiдвищеноє небезпеки - мають спе-
цифiчнi особливостi або властивостi, якi можуть шкiдливо впли-
вати на навколишну середовище, в тому числi i на людину.
Рiзниця мiж названими теорiями полягау в тому, що згiдно з
теорiую дiяльностi джерело пiдвищеноє небезпеки - це дiяльнiсть,
повязана з використанням певних предметiв. За змiстом теорiє
предметiв або обуктiв матерiального свiту джерело пiдвищеноє
небезпеки - предмети, що повязанi з дiяльнiстю з приводу єх
використання. Цi вiдмiнностi, на наш погляд, непринциповi.
Сильнiшою у єх схожiсть, яка полягау, за думкою авторiв обох
теорiй, у тому, що джерело пiдвищеноє небезпеки характери-
зууться непiдконтрольнiстю з боку осiб, якi управляють вiдпо-
вiдною дiяльнiстю або користуються певними предметами, вна-
слiдок чого повнiстю не виключауться можливiсть заподiяння
непередбаченоє (випадковоє) шкоди.
Усвiдомлення зазначених теорiй наводить на думку, що буде
ближче до iстини, якщо обуднати положення цих теорiй у удину
систему знань про суть джерела пiдвищеноє небезпеки, а також
використати ознаки джерела пiдвищеноє небезпеки, якi мiстять-
ся в них, для його визначення. Саме таку спробу зробив Пленум
Верховного Суду Украєни в постановi вiд 27 березня 1992 р. <Про
практику розгляду судами цивiльних справ за позовами про
вiдшкодування шкоди>. В нiй на рiвнi керiвних розяснень Пле-
нуму Верховного Суду Украєни запропоновано визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки, в якому неважко виявити розробк.
обох теорiй. Отже, джерелом пiдвищеноє небезпеки слiд визна-
вати будь-яку дiяльнiсть, здiйснення якоє створюу пiдвищену
вiрогiднiсть заподiяння шкоди через неможливiсть повного кон-
тролю за нею людиною, а також дiяльнiсть по використанню,
транспортуванню, збереженню предметiв, речовин та iнших
обуктiв виробничого, господарського або iншого призначення,
якi мають такi ж самi властивостi.
За допомогою цих теорiй i запропонованого визначення дже-
рела пiдвищеноє небезпеки можна зясувати цивiльно-правовi
категорiє, що мiстяться у статтi 450 ЦК Украєни:
1) пiдвищена небезпека для оточення - це дiяльнiсть, яка ство-
рюу високий ступiнь вiрогiдностi заподiяння непередбаченоє (ви-
падковоє) шкоди;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161