395 ЦК Украєни). Договiр комiсiє
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер укладе угоду на умовах
271
вигiднiших, нiж тi, що були зазначенi комiтентом, то вся вигода
надходить комiтентовi, якщо в договорi не передбачено iнше.
Нерiдко вiдступи вiд вказiвок комiтента стосуються цiни, за якою
комiсiонер мау продати чи купити майно. Комiсiонер, який про-
дав майно за нижчою цiною, зобовязаний вiдшкодувати комi-
тентовi рiзницю, якщо вiн не доведе, що не було можливостi
продати майно за призначеною цiною i продаж за нижчою цiною
запобiг ще бiльшим збиткам. iнакше вирiшууться питання, коли
комiсiонер купить майно за цiною вищою, нiж призначена йому
комiтентом. Комiтент, який не бажау прийняти таку покупку,
зобовязаний заявити про це комiсiонеровi без зволiкань, одер-
жавши повiдомлення про укладення угоди з третьою особою. У
противному разi купiвля визнауться прийнятою комiтентом.
Комiсiонер, який купив майно за цiною вищою, нiж була обу-
мовлена комiтентом, може прийняти рiзницю в цiнi на свiй ра-
хунок. Внаслiд9к цього комiтент не несе збиткiв вiд пiдвищення
цiни i тому не вправi вiдмовитися вiд укладеноє для нього угоди
(ст.400 ЦК Украєни). Комiсiонер повинен виконати всi обовяз-
ки i здiйснити всi права, що випливають з угоди, укладеноє ним
з третьою особою (частина перша ст.402 ЦК Украєни). Проте
може статись так, що укладена комiсiонером угода не виконууться
самою третьою особою. Частина друга статтi 402 ЦК Украєни
передбачау, що комiсiонер не вiдповiдау перед комiтентом за
виконання угоди третьою особою. Перед комiтентом комiсiонер
вiдповiдау лише за дiйснiсть угоди, але не за єє виконання тре-
тьою особою. Тiльки в окремих випадках, коли комiсiонер прий-
мау на себе поруку за виконання зобовязань третьою особою,
вiн буде нести вiдповiдальнiсть перед комiтентом. Ця порука
називауться делькредере (частина друга ст.402 ЦК Украєни) i за-
стосовууться, як правило, в операцiях зовнiшньоє торгiвлi, коли,
наприклад, експортно-iмпортна органiзацiя на зовнiшньоторго-
вельному ринку залучау як комiсiонера iноземну фiрму чи осо-
бисто дiу як комiсiонер.
У випадку порушення третьою особою угоди, укладеноє з нею
комiсiонером, останнiй зобовязаний без зволiкання повiдомити
про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази, а ко-
мiтент, який отримав таке повiдомлення, вправi вимагати пере-
дачi йому вимог, що мау комiсiонер до цiує особи. Проте для
третьоє особи контрагентом залишауться комiсiонер, а комiтент
виступау лише як особа, якiй комiсiонер передав своє права (ус-
тупка вимоги).
Пiсля виконання доручення комiсiонер повинен передати ко-
мiтенту все одержане по виконаному дорученню, а також за вимо-
272
гою комiтента передати йому всi права щодо третьоє особи, що
випливають з угоди, укладеноє комiсiонером з цiую третьою осо-
бою. Окрiм того, комiсiонер зобовязаний представити комiтен-
товi звiт про виконання доручення (ст.404 ЦК Украєни). Якщо у
комiтента iснують заперечення проти поданого звiту, вiн зобовя-
заний повiдомити про них комiсiонеру протягом трьох мiсяцiв, з
дня одержання звiту. В противному разi звiт вважауться прийня-
тим при вiдсутностi iншоє угоди мiж комiсiонером i комiтентом.
Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте
комiсiонером за рахунок комiтента, у власнiстю останнього (ст.398
ЦК Украєни). Внаслiдок цього ризик випадковоє загибелi чи зiпсу-
вання даного майна несе комiтент як його власник (ст.130 ЦК
Украєни). На комiсiонера покладауться обовязок забезпечувати
схороннiсть майна комiтента i вживати заходiв щодо охорони
його прав (ст.403 ЦК Украєни). За втрату або пошкодження майна
комiтента комiсiонер несе вiдповiдальнiсть, зобовязаний вiдшко-
дувати заподiянi збитки, якщо не доведе, що втрата або пошкод-
ження майна сталися не з його вини.
За умовами договору або в силу закону на комiсiонера може
бути покладений обовязок застрахувати майно комiтента. Якщо
комiсiонер цього не зробить, а незастраховане майно загине чи
зiпсууться внаслiдок випадкових обставин, то вiн зобовязаний
вiдшкодувати заподiянi комiтентовi збитки в межах тiує суми,
що органи страхування мали виплатити, якщо б майно було за-
страховане.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
у консесуальним, двостороннiм (взаумним) i сплатним. Сторо-
ни в договорi називаються комiтентом i комiсiонером. Комiтент
- це особа, яка дау комiсiйне доручення, а комiсiонер - особа,
яка приймау комiсiйне доручення. Комiтентом можуть бути як
громадяни, так i юридичнi особи. Комiсiонерами, як правило,
виступають вiдповiднi органiзацiє в межах своує спецiальноє пра-
воздатностi, наприклад: державнi та кооперативнi комiсiйнi ма-
газини, зовнiшньоторговельнi органiзацiє тощо. Комiсiонер, ви-
конуючи доручення комiтента, укладау угоди з особами, якi на-
зиваються третiми особами. Спорiдненiсть договору доручення
270
та договору комiсiє полягау у тому, що в договорi доручення у
третя особа, а також на пiдставi цих договорiв одна сторона (по-
вiрений чи комiсiонер) укладау угоди в iнтересах другоє особи
(довiрителя або комiтента). Проте мiж ними iснують суттувi
вiдмiнностi. Якщо за договором комiсiє комiсiонер укладау уго-
ди вiд свого iменi, то за договором доручення повiрений висту-
пау вiд iменi довiрителя. Правовим наслiдком даноє вiдмiнностi
у те, що внаслiдок угод, укладених повiреним з третiми особами,
права та обовязки набувау безпосередньо довiритель, тодi як за
договором комiсiє угоди, укладенi комiсiонером з третiми особа-
ми, для комiтента будь-яких прав i обовязкiв не породжують,
бо це права та обовязки самого комiсiонера (ст.397 ЦК Украє-
ни). Зобовязання, що виникають мiж комiсiонером i третiми
особами - автономнi зобовязання, хоча, в основному, єх змiст
визначауться змiстом комiсiйного доручення (наприклад, щодо
предмету, цiни тощо). Договiр комiсiє завжди сплатний, а до-
говiр доручення може бути сплатним i безоплатним. Хоча до-
говiр комiсiє мiж громадянами може бути безоплатним, однак,
не тому, що це передбачауться законом, а тому що на це у воля
сторiн.
Предмет договору. В статтi 395 ЦК Украєни визначено, що пред-
метом комiсiйного доручення у угода чи угоди, що комiсiонер
укладау з третiми особами за рахунок комiтента. Чинний Ци-
вiльний кодекс Украєни не дау перелiку угод, якi можуть бути
предметом договору комiсiє. Тому такими угодами можуть бути
будь-якi угоди, що вiдповiдають вимогам цивiльного законодав-
ства. На практицi предметом договору комiсiє найчастiше бува-
ють угоди купiвлi-продажу речей.
Форма договору. Договiр комiсiє незалежно вщ складу його учас-
никiв i вiд суми укладауться в письмовiй формi (ст.396 ЦК Украє-
ни). Згiдно з цим мауться на увазi проста письмова форма. Недо-
держання даного правила тягне за собою наслiдки, передбаченi
статтею 46 ЦК Украєни. Залежно вiд виду договору комiсiє,
комiсiйнi доручення можуть оформлятися рiзними документами,
наприклад, квитанцiую, накладною, замовленням, нарядом тощо.
Права та обовязки сторiн. Сторони договору комiсiє повязанi
взаумними правами та обовязками. Обовязки однiує сторони
водночас у й правами другоє сторони. Комiсiонер зобовязаний
виконати взяте на себе доручення вiдповiдно до вказiвок комi-
тента i на умовах, найбiльш вигiдних для комiтента (ст.399 ЦК
Украєни). Комiсiонер мау право вiдступити вiд вказiвок комi-
тента у тих випадках, що i повiрений за договором доручення
(ст.388 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер укладе угоду на умовах
271
вигiднiших, нiж тi, що були зазначенi комiтентом, то вся вигода
надходить комiтентовi, якщо в договорi не передбачено iнше.
Нерiдко вiдступи вiд вказiвок комiтента стосуються цiни, за якою
комiсiонер мау продати чи купити майно. Комiсiонер, який про-
дав майно за нижчою цiною, зобовязаний вiдшкодувати комi-
тентовi рiзницю, якщо вiн не доведе, що не було можливостi
продати майно за призначеною цiною i продаж за нижчою цiною
запобiг ще бiльшим збиткам. iнакше вирiшууться питання, коли
комiсiонер купить майно за цiною вищою, нiж призначена йому
комiтентом. Комiтент, який не бажау прийняти таку покупку,
зобовязаний заявити про це комiсiонеровi без зволiкань, одер-
жавши повiдомлення про укладення угоди з третьою особою. У
противному разi купiвля визнауться прийнятою комiтентом.
Комiсiонер, який купив майно за цiною вищою, нiж була обу-
мовлена комiтентом, може прийняти рiзницю в цiнi на свiй ра-
хунок. Внаслiд9к цього комiтент не несе збиткiв вiд пiдвищення
цiни i тому не вправi вiдмовитися вiд укладеноє для нього угоди
(ст.400 ЦК Украєни). Комiсiонер повинен виконати всi обовяз-
ки i здiйснити всi права, що випливають з угоди, укладеноє ним
з третьою особою (частина перша ст.402 ЦК Украєни). Проте
може статись так, що укладена комiсiонером угода не виконууться
самою третьою особою. Частина друга статтi 402 ЦК Украєни
передбачау, що комiсiонер не вiдповiдау перед комiтентом за
виконання угоди третьою особою. Перед комiтентом комiсiонер
вiдповiдау лише за дiйснiсть угоди, але не за єє виконання тре-
тьою особою. Тiльки в окремих випадках, коли комiсiонер прий-
мау на себе поруку за виконання зобовязань третьою особою,
вiн буде нести вiдповiдальнiсть перед комiтентом. Ця порука
називауться делькредере (частина друга ст.402 ЦК Украєни) i за-
стосовууться, як правило, в операцiях зовнiшньоє торгiвлi, коли,
наприклад, експортно-iмпортна органiзацiя на зовнiшньоторго-
вельному ринку залучау як комiсiонера iноземну фiрму чи осо-
бисто дiу як комiсiонер.
У випадку порушення третьою особою угоди, укладеноє з нею
комiсiонером, останнiй зобовязаний без зволiкання повiдомити
про це комiтента, зiбрати i забезпечити необхiднi докази, а ко-
мiтент, який отримав таке повiдомлення, вправi вимагати пере-
дачi йому вимог, що мау комiсiонер до цiує особи. Проте для
третьоє особи контрагентом залишауться комiсiонер, а комiтент
виступау лише як особа, якiй комiсiонер передав своє права (ус-
тупка вимоги).
Пiсля виконання доручення комiсiонер повинен передати ко-
мiтенту все одержане по виконаному дорученню, а також за вимо-
272
гою комiтента передати йому всi права щодо третьоє особи, що
випливають з угоди, укладеноє комiсiонером з цiую третьою осо-
бою. Окрiм того, комiсiонер зобовязаний представити комiтен-
товi звiт про виконання доручення (ст.404 ЦК Украєни). Якщо у
комiтента iснують заперечення проти поданого звiту, вiн зобовя-
заний повiдомити про них комiсiонеру протягом трьох мiсяцiв, з
дня одержання звiту. В противному разi звiт вважауться прийня-
тим при вiдсутностi iншоє угоди мiж комiсiонером i комiтентом.
Майно, що надiйшло до комiсiонера вiд комiтента або набуте
комiсiонером за рахунок комiтента, у власнiстю останнього (ст.398
ЦК Украєни). Внаслiдок цього ризик випадковоє загибелi чи зiпсу-
вання даного майна несе комiтент як його власник (ст.130 ЦК
Украєни). На комiсiонера покладауться обовязок забезпечувати
схороннiсть майна комiтента i вживати заходiв щодо охорони
його прав (ст.403 ЦК Украєни). За втрату або пошкодження майна
комiтента комiсiонер несе вiдповiдальнiсть, зобовязаний вiдшко-
дувати заподiянi збитки, якщо не доведе, що втрата або пошкод-
ження майна сталися не з його вини.
За умовами договору або в силу закону на комiсiонера може
бути покладений обовязок застрахувати майно комiтента. Якщо
комiсiонер цього не зробить, а незастраховане майно загине чи
зiпсууться внаслiдок випадкових обставин, то вiн зобовязаний
вiдшкодувати заподiянi комiтентовi збитки в межах тiує суми,
що органи страхування мали виплатити, якщо б майно було за-
страховане.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161