Поняття творчоє дiяльностi та iнтелектуальноє власностi
Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
Творча iнтелектуальна дiяльнiсть у однiую з рушiйних сил роз-
витку цивiлiзацiє. Людина за своую природою схильна до твор-
чостi, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобiв його
полiпшення, своує безпеки тощо. Проте в силу тих чи iнших
причин рiвень творчоє дiяльностi в рiзних краєнах неоднако-
вий. Вiн визначауться передусiм рiвнем усвiдомлення значення
цiує дiяльностi для розвитку суспiльства, створенням для неє
сприятливих умов та iншими факторами, якi тiую чи iншою
мiрою єй сприяють.
У сучасних умовах будь-який вид дiяльностi людини - вироб-
ництво, оборона, охорона здоровя тощо - без належного нау-
ково-технiчного забезпечення просто неможливий, як немож-
ливий соцiально-економiчний прогрес суспiльства взагалi без
духовного розвитку. Це тiсно взаумоповязанi i взаумозалежнi
процеси. Зрозумiло, що будь-який прогрес суспiльства немож-
ливий також без добре поставленоє системи освiти.
Краєни з високорозвиненою ринковою економiкою вiдзначаються
високим рiвнем розвитку освiти, науки i культури. Тут культуру
слiд розумiти в самому широкому значеннi цього слова - це рiвень
розвитку мистецтва i виробництва, виробничоє iнфраструктури i
матерiально-технiчного забезпечення побуту тощо. Саме цi факто-
ри зумовлюють i визначають рiвень цивiлiзацiє того чи iншого сус-
пiльства. Вони ж у результатами творчоє дiяльностi людини.
Творчiсть - це цiлеспрямована iнтелектуальна дiяльнiсть люди-
ни, результатом якоє у щось якiсно нове, що вiдрiзняуться непов-
торнiстю, оригiнальнiстю i суспiльно-iсторичною унiкальнiстю.
Творчiсть властива будь-якiй дiяльностi людини: технiчнiй, ху-
дожнiй, лiтературнiй, науковiй, виробничiй тощо.
374
За своую цiлеспрямованiстю творчiсть можна умовно подiлити
на два основних види: духовна творчiсть i науково-технiчна
творчiсть.
У статтi 5 Закону Украєни <Про авторське право i сумiжнi пра-
ва> вiд 23 грудня 1993 р. (далi в межах роздiлу - Закон про
авторське право) наведено перелiк творiв науки, лiтератури i
мистецтва, на якi поширюуться авторське право. Цей перелiк не
у вичерпним, i в проектi Закону Украєни про внесення змiн i
доповнень до Закону Украєни <Про авторськi i сумiжнi права>
вiн вже значно збiльшився. Варто зазначити, що поняття <ре-
зультати духовноє творчостi>, як i саме поняття <духовна
творчiсть>, у нашiй спецiальнiй лiтературi не вживалося. У саме
слово <духовна творчiсть> вкладали.лише релiгiйний змiст. З ча-
сом це слово набуло iншого значення i нинi духовнiсть слiд ро-
зумiти як вiдповiднiсть певного роду дiяльностi, поведiнки, а
головне єхнього змiсту, загальновизнаним людським цiнностям:
загальноприйнятим нормам моралi, поведiнки, свiтогляду, свiто-
вiдчуття тощо.
Змiст, спрямованiсть, сила емоцiонального впливу лiтератури,
мистецтва, науки зумовлюють духовнiсть сучасного суспiльства.
Отже, творчiсть гуманiтарного характеру, спрямовану на зба-
гачення внутрiшнього свiту людини, можна вважати духовною
творчiстю. Вона охоплюу лiтературу, науку, мистецтво, вико-
навську майстернiсть артистiв, звукозапис, радiо, телебачення
та iншi види творчоє дiяльностi гуманiтарного характеру.
До результатiв науково-технiчноє творчостi належать винаходи
в усiх галузях людськоє дiяльностi, кориснi моделi, промисловi
зразки, знаки для товарiв i послуг, знаки обслуговування,
фiрменнi назви i комерцiйнi позначення, iнформацiйна продук-
цiя, селекцiйнi досягнення тощо. Це такi результати науково-
технiчноє творчостi, якi можна використовувати будь-яким спо-
собом, що не суперечить закону, в господарськiй дiяльностi - в
промисловостi, сiльськогосподарському виробництвi тощо.
Усi зазначенi результати творчоє дiяльностi обуднанi понят-
тям iнтелектуальноє власностi. З цього загального поняття iнте-
лектуальноє власностi мiжнародно-правовi документи видiляють
окремо промислову власнiсть, до якоє вiдносяться винаходи, за-
гальнокориснi зразки, промисловi рисунки або моделi, фабричнi
або товарнi знаки, знаки обслуговування.
iншi обукти iнтелектуальноє власностi, якi залишилися за ме-
жами поняття промисловоє власностi, становлять групу резуль-
татiв творчоє дiяльностi, що охороняуться авторським правом.
Ця група не дiстала своує спецiальноє назви.
375
итже, всi результати творчоє дiяльностi з точки зору цивiльно-
правовоє охорони подiляються на двi групи: одна група охоро-
няуться авторським правом, друга - правом промисловоє влас-
ностi (патентним правом) та iншими нормативними актами.
Пiдкреслимо, що всi результати творчоє дiяльностi чинним за-
конодавством визнанi товаром i вони можуть бути обуктом будь-
яких цивiльних правочинiв. У перiод переходу до ринковоє еко-
номiки це мау iстотне значення, оскiльки результати творчоє
дiяльностi в такий спосiб стають обуктом цивiльного обороту i
створюють ринок духовноє i науково-технiчноє продукцiє.
Таким чином, у цивiльному правi i в цивiльному законодавствi
склалося два самостiйних правових iнститути - авторське право
i право промисловоє власностi. У цивiльно-правовому регулю-
ваннi вiдносин, що складаються у звязку iз створенням, вико-
ристанням та охороною результатiв творчоє дiяльностi, багато
спiльного, але багато й вiдмiнностей.
2. Спiльне в цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
Спiльною iстотною ознакою цих двох правових iнститутiв у
те, що обуктами авторських прав i прав промисловоє власностi
виступають саме результати творчоє дiяльностi людини. Вони
регулюють вiдносини, якi складаються у звязку з творчою дiяль-
нiстю людей. Нiяка iнша дiяльнiсть не може бути предметом
регулювання цих iнститутiв. Тому i в авторському правi, i в па-
тентному законодавствi пiдкреслюуться, що творцем може бути
тiльки людина. Тобто субуктом творчоє дiяльностi може бути
тiльки людина або група (колектив) людей, а не органiзацiЦюри-
дичнi особи). Проте субуктами авторських вiдносин i вiдносин
промисловоє власностi (прав i обоу язкiв) можуть бути як грома-
дяни, так i юридичнi особи. Субуктом авторських прав може
бути, наприклад, кiностудiя, телестудiя, видавництво та iншi
юридичнi особи. Субуктом прав промисловоє власностi можуть
бути Фонд винаходiв Украєни, пiдприумства будь-яких форм влас-
ностi та iншi юридичнi особи.
Надання будь-якоє технiчноє допомоги автору чи винахiднику
(консультацiє, розрахунки, креслення, оформлення заявок тощо)
не мау творчого характеру i не вiдповiдау поняттю <творчiсть>,
тому допомога такого роду не може вважатися творчим спiвав-
торством.
Не мау творчого характеру i тому не вважауться творчiстю за-
позичення, перенесення i використання чужого, нехай навiть
376
дуже позитивного досвiду, використання результату за лiцен-
зiую тощо.
Творчий характер дiяльностi означау передусiм певну iндивi-
дуальнiсть, тобто те, що вiдрiзняу цю дiяльнiсть вiд iнших.
Спiльною рисою духовноє i науково-технiчноє творчоє дiяльностi
у те, що кожна дiяльнiсть мау завершитися певним результатом,
обуктивованим у певну матерiальну форму або зафiксованим на
певному матерiальному носiувi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
Культура, науково-технiчний рiвень виробництва, ефек-
тивнiсть економiки, соцiально-економiчний прогрес в цiлому i
врештi-решт добробут суспiльства значною мiрою залежать вiд
рiвня й ефективностi творчоє дiяльностi в цьому суспiльствi.
Творча iнтелектуальна дiяльнiсть у однiую з рушiйних сил роз-
витку цивiлiзацiє. Людина за своую природою схильна до твор-
чостi, вона завжди в пошуку кращих умов життя, засобiв його
полiпшення, своує безпеки тощо. Проте в силу тих чи iнших
причин рiвень творчоє дiяльностi в рiзних краєнах неоднако-
вий. Вiн визначауться передусiм рiвнем усвiдомлення значення
цiує дiяльностi для розвитку суспiльства, створенням для неє
сприятливих умов та iншими факторами, якi тiую чи iншою
мiрою єй сприяють.
У сучасних умовах будь-який вид дiяльностi людини - вироб-
ництво, оборона, охорона здоровя тощо - без належного нау-
ково-технiчного забезпечення просто неможливий, як немож-
ливий соцiально-економiчний прогрес суспiльства взагалi без
духовного розвитку. Це тiсно взаумоповязанi i взаумозалежнi
процеси. Зрозумiло, що будь-який прогрес суспiльства немож-
ливий також без добре поставленоє системи освiти.
Краєни з високорозвиненою ринковою економiкою вiдзначаються
високим рiвнем розвитку освiти, науки i культури. Тут культуру
слiд розумiти в самому широкому значеннi цього слова - це рiвень
розвитку мистецтва i виробництва, виробничоє iнфраструктури i
матерiально-технiчного забезпечення побуту тощо. Саме цi факто-
ри зумовлюють i визначають рiвень цивiлiзацiє того чи iншого сус-
пiльства. Вони ж у результатами творчоє дiяльностi людини.
Творчiсть - це цiлеспрямована iнтелектуальна дiяльнiсть люди-
ни, результатом якоє у щось якiсно нове, що вiдрiзняуться непов-
торнiстю, оригiнальнiстю i суспiльно-iсторичною унiкальнiстю.
Творчiсть властива будь-якiй дiяльностi людини: технiчнiй, ху-
дожнiй, лiтературнiй, науковiй, виробничiй тощо.
374
За своую цiлеспрямованiстю творчiсть можна умовно подiлити
на два основних види: духовна творчiсть i науково-технiчна
творчiсть.
У статтi 5 Закону Украєни <Про авторське право i сумiжнi пра-
ва> вiд 23 грудня 1993 р. (далi в межах роздiлу - Закон про
авторське право) наведено перелiк творiв науки, лiтератури i
мистецтва, на якi поширюуться авторське право. Цей перелiк не
у вичерпним, i в проектi Закону Украєни про внесення змiн i
доповнень до Закону Украєни <Про авторськi i сумiжнi права>
вiн вже значно збiльшився. Варто зазначити, що поняття <ре-
зультати духовноє творчостi>, як i саме поняття <духовна
творчiсть>, у нашiй спецiальнiй лiтературi не вживалося. У саме
слово <духовна творчiсть> вкладали.лише релiгiйний змiст. З ча-
сом це слово набуло iншого значення i нинi духовнiсть слiд ро-
зумiти як вiдповiднiсть певного роду дiяльностi, поведiнки, а
головне єхнього змiсту, загальновизнаним людським цiнностям:
загальноприйнятим нормам моралi, поведiнки, свiтогляду, свiто-
вiдчуття тощо.
Змiст, спрямованiсть, сила емоцiонального впливу лiтератури,
мистецтва, науки зумовлюють духовнiсть сучасного суспiльства.
Отже, творчiсть гуманiтарного характеру, спрямовану на зба-
гачення внутрiшнього свiту людини, можна вважати духовною
творчiстю. Вона охоплюу лiтературу, науку, мистецтво, вико-
навську майстернiсть артистiв, звукозапис, радiо, телебачення
та iншi види творчоє дiяльностi гуманiтарного характеру.
До результатiв науково-технiчноє творчостi належать винаходи
в усiх галузях людськоє дiяльностi, кориснi моделi, промисловi
зразки, знаки для товарiв i послуг, знаки обслуговування,
фiрменнi назви i комерцiйнi позначення, iнформацiйна продук-
цiя, селекцiйнi досягнення тощо. Це такi результати науково-
технiчноє творчостi, якi можна використовувати будь-яким спо-
собом, що не суперечить закону, в господарськiй дiяльностi - в
промисловостi, сiльськогосподарському виробництвi тощо.
Усi зазначенi результати творчоє дiяльностi обуднанi понят-
тям iнтелектуальноє власностi. З цього загального поняття iнте-
лектуальноє власностi мiжнародно-правовi документи видiляють
окремо промислову власнiсть, до якоє вiдносяться винаходи, за-
гальнокориснi зразки, промисловi рисунки або моделi, фабричнi
або товарнi знаки, знаки обслуговування.
iншi обукти iнтелектуальноє власностi, якi залишилися за ме-
жами поняття промисловоє власностi, становлять групу резуль-
татiв творчоє дiяльностi, що охороняуться авторським правом.
Ця група не дiстала своує спецiальноє назви.
375
итже, всi результати творчоє дiяльностi з точки зору цивiльно-
правовоє охорони подiляються на двi групи: одна група охоро-
няуться авторським правом, друга - правом промисловоє влас-
ностi (патентним правом) та iншими нормативними актами.
Пiдкреслимо, що всi результати творчоє дiяльностi чинним за-
конодавством визнанi товаром i вони можуть бути обуктом будь-
яких цивiльних правочинiв. У перiод переходу до ринковоє еко-
номiки це мау iстотне значення, оскiльки результати творчоє
дiяльностi в такий спосiб стають обуктом цивiльного обороту i
створюють ринок духовноє i науково-технiчноє продукцiє.
Таким чином, у цивiльному правi i в цивiльному законодавствi
склалося два самостiйних правових iнститути - авторське право
i право промисловоє власностi. У цивiльно-правовому регулю-
ваннi вiдносин, що складаються у звязку iз створенням, вико-
ристанням та охороною результатiв творчоє дiяльностi, багато
спiльного, але багато й вiдмiнностей.
2. Спiльне в цивiльно-правовому регулюваннi вiдносин,
повязаних з творчою дiяльнiстю
Спiльною iстотною ознакою цих двох правових iнститутiв у
те, що обуктами авторських прав i прав промисловоє власностi
виступають саме результати творчоє дiяльностi людини. Вони
регулюють вiдносини, якi складаються у звязку з творчою дiяль-
нiстю людей. Нiяка iнша дiяльнiсть не може бути предметом
регулювання цих iнститутiв. Тому i в авторському правi, i в па-
тентному законодавствi пiдкреслюуться, що творцем може бути
тiльки людина. Тобто субуктом творчоє дiяльностi може бути
тiльки людина або група (колектив) людей, а не органiзацiЦюри-
дичнi особи). Проте субуктами авторських вiдносин i вiдносин
промисловоє власностi (прав i обоу язкiв) можуть бути як грома-
дяни, так i юридичнi особи. Субуктом авторських прав може
бути, наприклад, кiностудiя, телестудiя, видавництво та iншi
юридичнi особи. Субуктом прав промисловоє власностi можуть
бути Фонд винаходiв Украєни, пiдприумства будь-яких форм влас-
ностi та iншi юридичнi особи.
Надання будь-якоє технiчноє допомоги автору чи винахiднику
(консультацiє, розрахунки, креслення, оформлення заявок тощо)
не мау творчого характеру i не вiдповiдау поняттю <творчiсть>,
тому допомога такого роду не може вважатися творчим спiвав-
торством.
Не мау творчого характеру i тому не вважауться творчiстю за-
позичення, перенесення i використання чужого, нехай навiть
376
дуже позитивного досвiду, використання результату за лiцен-
зiую тощо.
Творчий характер дiяльностi означау передусiм певну iндивi-
дуальнiсть, тобто те, що вiдрiзняу цю дiяльнiсть вiд iнших.
Спiльною рисою духовноє i науково-технiчноє творчоє дiяльностi
у те, що кожна дiяльнiсть мау завершитися певним результатом,
обуктивованим у певну матерiальну форму або зафiксованим на
певному матерiальному носiувi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161