Комiтент, згiдно з статтею 405 ЦК Украєни, зобовязаний прий-
няти вiд комiсiонера все виконане за дорученням (грошi, речi),
оглянути майно, придбане для нього комiсiонером, i про вияв-
ленi недолiки сповiстити комiсiонеру без зволiкання, звiльнити
комiсiонера вiд зобовязань, взятих ним на себе по виконанню
доручення перед третьою особою (наприклад, взяти на себе борг,
що виник у комiсiонера за кредитними угодами, тощо).
Комiсiйний договiр - сплатний, у звязку з цим одним iз обо-
вязкiв комiтента у виплата винагороди за послуги комiсiонера
(ст.406 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер прийняв на себе поруку
за виконання угоди третьою особою (делькредере), то за цю по-
руку комiсiонер одержуу вiд комiтента окрему винагороду. Розмiр
комiсiйноє винагороди, а також винагороди за делькредере ви-
значауться погодженням сторiн, якщо iнше не встановлено за-
коном. Комiтент зобовязаний компенсувати витрати комiсiоне-
ра, повязанi з транспортуванням, упаковкою речей, проведен-
ням вантажних робiт тощо. Комiсiонер не мау права на вiдшко-
дування витрат по зберiганню майна комiтента, що знаходиться
273
у нього, якщо у законi або договорi не передбачено iнше. Щоб
забезпечити надходження комiсiонеровi платежiв, йому надауться
право утримати належнi йому за договором комiсiє суми з усiх
сум, що надiйшли до нього за рахунок комiтента (ст.408 ЦК
Украєни).
Припинення договору. Договiр комiсiє може бути скасований "
комiтентом в односторонньому порядку в будь-який час. У звязку /
з цим вiн зобовязаний сплатити комiсiонеровi комiсiйну вина- |
городу за укладенi ним до скасування доручення угоди, а також С
вiдшкодувати йому понесенi перед цим витрати. Комiсiйна ви- |
нагорода не сплачууться, якщо комiтент скасуу доручення до т
укладання комiсiонером вiдповiдних угод з третiми особами, є-
Комiсiонер у такому разi мау право лише на вiдшкодування зроб- ||
лених ним витрат, а комiсiйний магазин у тому числi i витрат по ||
зберiганню речi (ст.412 ЦК Украєни). i
Скасувавши доручення, комiтент повинен протягом мiсяця з ;|
дня одержання вiдмови розпорядитися майном, що у у комiсiо- |
нера (частина друга ст.411 ЦК Украєни). Якщо комiтент у зазна- |
чений строк не розпорядиться майном, яке знаходиться у комi- i
сiонера, комiсiонер вправi здати це майно на зберiгання за раху-
нок комiтента чи з метою покриття своєх вимог до комiтента
продати його за можливо бiльш вигiдною для комiтента цiною.
Комiсiонер, на вiдмiну вiд комiтента, не може вiльно i без-
пiдставно вiдмовитись вiд виконання прийнятого доручення. Вiн
вправi це зробити тiльки за наявностi однiує з трьох умов: якщо
це передбачено договором, коли це викликано неможливiстю
виконання доручення або порушенням комiтентом договору
комiсiє (частина перша ст.410 ЦК Украєни). Якщо комiсiонер
вiдмовиться вiд виконання прийнятого доручення внаслiдок по-
рушення договору комiсiє комiтентом, вiн може одержати як
вiдшкодування понесених витрат, так i комiсiйну винагороду
(частина третя ст.410 ЦК Украєни). За будь-яких обставин комi-
сiонер зобовязаний письмово повiдомити комiтента про свою
вiдмову. Договiр комiсiє зберiгау свою чиннiсть протягом двох
тижнiв з дня одержання комiтентом такого повiдомлення (час-
тина друга ст.410 ЦК Украєни). Комiтент, зi своує сторони, в
межах мiсячного строку з дня одержання вiдмови, зобовязаний
розпорядитися майном пiд загрозою його продажу комiсiонером
або здачi на зберiгання третiм особам за рахунок комiтента. Ко-
мiсiйне доручення припиняуться також у разi смертi комiтента,
визнання його недiуздатним, обмежено дiуздатним, безвiсно
вiдсутнiм, а також внаслiдок припинення юридичноє особи, яка
виступау як комiтент. Проте комiсiонер зобовязаний продовжу-
274
вати виконання даного йому доручення до того часу, поки вiд
правонаступникiв чи представникiв комiтента не надiйдуть
вiдповiднi вказiвки (ст.409 ЦК Украєни).
Види договору комiсiє. Комiсiйна торгiвля здiйснюуться за до-
помогою кiлькох видiв договорiв, якi рiзняться мiж собою за
субуктним складом, предметом, формою i порядком укладання
чи розiрвання договору та за iншими ознаками. Комiсiйна тор-
гiвля подiляуться на такi основнi види: комiсiйна торгiвля не-
продовольчими товарами; комiсiйна торгiвля продовольчими то-
варами; комiсiйна торгiвля продукцiую виробничо-технiчного
призначення тощо. Крiм норм ЦК, кожне з названих видiв регу-
люуться спецiальними нормативними актами.
4. Договiр схову
На вiдмiну вiд договорiв доручення та комiсiє, за якими нада-
ються послуги юридичного характеру, договiр схову належить
до тiує групи договорiв, якi направленi на надання фактичних
послуг.
Поняття договору. За договором схову одна сторона (охоро-
нець) зобовязууться зберiгати майно, передане єй другою сторо-
ною, i повернути це майно в цiлостi (частина перша ст.413 ЦК
Украєни). Договiр схову - реальний, вiдповiдно до цього вiн
набувау чинностi з моменту передачi речi на зберiгання, а не з
часу досягнення згоди про це. Проте договори схову можуть
бути й консесуальними, в основному, мiж органiзацiями, коли
одна органiзацiя бере на себе зобовязання прийняти на схов
майно, що буде передане єй iншою органiзацiую (частина друга
ст.413 ЦК Украєни). Наприклад, договори зi складами, елевато-
рами, холодильниками тощо.
Договiр схову вважауться безоплатним. Але вiн може бути i
сплатним, якщо це спецiально передбачауться законом чи дого-
вором (частина третя ст.413 ЦК Украєни). Мiж громадянами
договiр схову, як правило, безоплатний, але вiн може стати оп-
латним, якщо при укладеннi договору сторони обумовлять це.
iнодi органiзацiє також надають безоплатнi послуги по охоронi
майна, наприклад: зберiгання верхнього одягу в гардеробах те-
атрiв, установ, здача речей в камеру схову готелiв тощо. Якщо
нормативним актом передбачено стягнення органiзацiую плати
за зберiгання майна, то договiр, що укладауться з такою органi-
зацiую, мау бути тiльки сплатним.
Договiр схову належить до розряду двостороннiх договорiв, бо
як в сплатному, так i в безоплатному договорах схову iснують
275
певнi права та обовязки обох сторiн. Зокрема, охоронець зобо-
вязаний забезпечити схороннiсть майна i повернути його другiй
сторонi, яка зобовязана забрати майно, що було на зберiганнi
(ст.421 ЦК Украєни), i вiдшкодувати охоронцевi витрати, не-
обхiднi для збереження майна (частина друга ст.417 ЦК Украє-
ни).
Сторони договору. В договорi схову беруть участь двi сторони
- охоронець та особа, яка передау майно на зберiгання. У ци-
вiльному правi ця особа називауться поклажодавцем. Вiн може
бути як громадянином, так i юридичною особою. Охоронцями
повиннi бути дiуздатнi громадяни та органiзацiє, що мають ста-
тус юридичноє особи. Охороннi функцiє органiзацiя може
здiйснювати в межах своує основноє дiяльностi або як додаткове
зобовязання за iнших договiрних чи позадоговiрних вiдносин.
Зберiгання майна камерами схову на вокзалах, елеваторами, хо-
лодильниками у основною дiяльнiстю цих органiзацiй. Зобовя-
зання по охоронi майна у даному випадку виникау на пiдставi
вiдповiдних договорiв схову. Проте обовязок охорони майна
нерiдко покладауться i на учасникiв iнших правовiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161