Вони ведуть рахунки клiунтiв i банкiв-кореспондентiв;
фiнансують капiтальнi вкладення за дорученням власникiв або
розпорядникiв iнвестованих коштiв; можуть випускати, купу-
вати, продавати i зберiгати платiжнi документи та iншi цiннi
папери (чеки, акредитиви, акцiє, облiгацiє, векселi тощо); ви-
давати поручительство, гарантiє й iншi зобовязання за третiх
осiб, якi передбачають єх виконання у грошовiй формi; набува-
ти право вимоги з поставки товарiв i надання послуг, прийнят-
тя ризику виконання таких вимог та єх iнкасацiє (факторинг), й
iншi банкiвськi операцiє, що не забороняються чинним зако-
нодавством.
Основними функцiями комерцiйних банкiв у здiйснення на
договiрних засадах рахункового касового та iншого банкiвсько-
го обслуговування пiдприумств, установ, юридичних осiб i гро-
мадян шляхом здiйснення операцiй i надання вже зазначених
послуг.
226
Комерцiйнi банки розрiзняються:
- за приналежнiстю статутного капiталу i способу його фор-
мування - украєнськi акцiонернi товариства та за участю iно-
земного капiталу тощо;
- за видами здiйснюваних операцiй - унiверсальнi й спецiа-
лiзованi;
- за галузевою орiунтацiую.
iз дiяльностi банкiв виникау коло складних вiдносин, якi регу-
люються нормами рiзних галузей права: адмiнiстративного, фiнан-
сового i цивiльного. Юридичний змiст цих вiдносин - субуктивнi
юридичнi права та обовязки єх учасникiв - з одного боку -
банку, з iншого - позичальника (у кредитних правовiдносинах)
i володаря рахунку, вiдкритого у банку (у розрахункових право-
вiдносинах).
Цивiльно-правовий бiк кредитно-розрахункових вiдносин, де
однiую з сторiн виступау банкiвська установа, звужений тим, що
при регулюваннi єх застосовууться в основному метод владних
приписiв. Цивiльно-правовий метод регулювання суспiльних вщно-
син характеризууться правовою рiвнiстю субуктiв права, єх дис-
позитивнiстю та iнiцiативою у формуваннi i реалiзацiє вiдносин.
Законодавство встановлюу договiрний характер вiдносин мiж
банками й клiунтами, можливiсть самостiйного вибору клiунтом
кредитноє установи для кредитно-розрахункового i касового об-
слуговування. Проте рiвностi сторiн у цих вiдносинах немау. Банк
у цих вiдносинах звязаний нормами права, оскiльки дiяльнiсть
банкiв регулюуться законодавчими актами. Комерцiйнi банки,
що обслуговують пiдприумства будь-якоє власностi та громадян,
незалежнi вiд виконавчих i розпорядчих органiв державноє вла-
ди, вiд виконання прийнятих ними рiшень, якi звязанi з поточ-
ною банкiвською дiяльнiстю.
Банкiвська позичка надауться на пiдставi кредитного догово-
ру, в якому детально фiксууться воля сторiн, тобто його змiст
завжди формально визначений. Одержувач позики - клiунт банку
- не знаходиться у пiдпорядкуваннi кредитора, однак спiввiдно-
шення прав сторiн кредитних вiдносин рiзне. Кредиторовi фак-
тично належать права, а одержувач позики зобовязаний точно
виконувати приписи кредитора. Лише це дау можливiсть клiунтовi
розраховувати на зменшення вiдсоткiв за кредит. Банк у дого-
ворi бере обовязок перерахувати кредит, а на клiунта поклада-
ються всi iншi обовязки, що випливають з договору. Банк зали-
шау за собою право списувати у безспiрному порядку як непо-
верненi у строк позичковi суми, так i вiдсотки по них, а при
вiдсутностi коштiв на рахунку клiунта банк одержуу у своу роз-
8"
227
порядження його майно. Таким чином, кредитний договiр захи-
щау права кредитора, проте одержувач позички таких засобiв не
мау. Не iснуу також норм, що забезпечують iнтереси одержу-
вачiв позичок у випадках вiдмови банкiв надати єм кредит. Про-
довжувати строк користування позичкою банк може за своєм
розсудом. Це пiдтверджуу, що у кредитних вiдносинах немау
рiвностi сторiн. Отже, кредитний договiр банку iз одержувачем
позички у специфiчною формою взаумовiдносин кредитноє ус-
танови i одержувача позички - органiзацiй або громадянина.
Чинне законодавство приписуу усiм органiзацiям (незалежно
вiд форми власностi) зберiгати своє кошти на рахунках у кредит-
них установах. Банкiвськi правила встановлюють повноваження
кредитних установ на перевiрку юридичноє особи, яка бажау
вiдкрити рахунок, наявностi документiв, необхiдних для вiдкриття
рахунку. Лише пiсля цього банк дау згоду на його вiдкриття.
Передмова для виникнення правовiдносин мiж банком та орга-
нiзацiую - наявнiсть рахунку в ньому, який надау єй можливiсть
бути учасником кредитних вiдносин з банком.
Банки вiдкривають юридичним особам - субуктам пiдприум-
ницькоє дiяльностi, органiзацiям, установам усiх форм власностi,
видiв дiяльностi i фiзичним особам рахунки: розрахунковi, по-
точнi, бюджетнi, позичковi, депозитнi як у нацiональнiй, так i в
iноземнiй валютi у порядку, встановленому чинним законодав-
ством та нормативними актами Нацiонального банку Украєни, в
тому числi iнструкцiую Нацiонального банку <Про вiдкриття
банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi> вiд 27 трав-
ня 1996 року №121.
Рахунки для зберiгання коштiв, здiйснення усiх видiв розра-
хункiв, кредитних, касових операцiй вiдкриваються в установах
банку за мiсцем реустрацiє пiдприумства. Можна вiдкрити раху-
нок у будь-якому банку Украєни, але за згодою з банками.
Порядок проведення операцiй по рахунках у нацiональнiй та
iноземнiй валютi регулюуться чинним законодавством.
Законодавство дозволяу кожному пiдприумству мати тiльки
один розрахунковий рахунок у нацiональнiй валютi.
Розрахунковi рахунки в нацiональнiй валютi вiдкриваються
юридичним особам, якi здiйснюють виробничу, науково-дослiд-
ницьку та iншу комерцiйну дiяльнiсть з метою одержання при-
бутку, володiють власними основними та оборотними коштами
i мають самостiйний баланс.
В цьому ж банку, якщо вiн мау лiцензiю Нацiонального банку
на ведення валютних операцiй, вiдкриваються пiдприумству по
одному рахунку за кожним кодом iноземноє валюти. Якщо банк,
228
в якому пiдприумству вiдкрито рахунок в нацiональнiй валютi,
не мау лiцензiє на ведення валютних операцiй, валютний раху-
нок вiдкривауться в iншому банку, який повiдомляу про це по-
даткову iнспекцiю i банк, де вiдкрито розрахунковий рахунок у
нацiональнiй валютi.
Поточнi рахунки вiдкриваються органiзацiям i установам, що
знаходяться на державному або мiсцевому бюджетi, постiйним
уповноваженим рiзних громадських фондiв; пiдприумствам, що
приєхали на гастролi i т.iн.
Субрахунки за клопотанням власника рахунку i за згодою ус-
танови банку можуть вiдкриватися фiлiям, представництвам,
вiддiленням та iншим вiдособленим пiдроздiлам пiдприумств, якi
знаходяться на окремому балансi i у самостiйними платниками
податку, а також структурним пiдроздiлам, що видiляються в
процесi приватизацiє.
Якщо вiдокремленi пiдроздiли не мають самостiйного балансу
i не у самостiйними платниками податку, для них вiдкриваються
субрахунки лише для зарахування виручки з тим, щоб потiм пе-
рерахувати цi кошти на основний розрахунковий рахунок.
Позичковi рахунки, призначенi для облiку позичок, вiдкрива-
ються юридичним i фiзичним особам у будь-якiй установi бан-
ку, який мау право надавати позички, вiдповiдно до чинного
законодавства i умов кредитноє угоди.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
фiнансують капiтальнi вкладення за дорученням власникiв або
розпорядникiв iнвестованих коштiв; можуть випускати, купу-
вати, продавати i зберiгати платiжнi документи та iншi цiннi
папери (чеки, акредитиви, акцiє, облiгацiє, векселi тощо); ви-
давати поручительство, гарантiє й iншi зобовязання за третiх
осiб, якi передбачають єх виконання у грошовiй формi; набува-
ти право вимоги з поставки товарiв i надання послуг, прийнят-
тя ризику виконання таких вимог та єх iнкасацiє (факторинг), й
iншi банкiвськi операцiє, що не забороняються чинним зако-
нодавством.
Основними функцiями комерцiйних банкiв у здiйснення на
договiрних засадах рахункового касового та iншого банкiвсько-
го обслуговування пiдприумств, установ, юридичних осiб i гро-
мадян шляхом здiйснення операцiй i надання вже зазначених
послуг.
226
Комерцiйнi банки розрiзняються:
- за приналежнiстю статутного капiталу i способу його фор-
мування - украєнськi акцiонернi товариства та за участю iно-
земного капiталу тощо;
- за видами здiйснюваних операцiй - унiверсальнi й спецiа-
лiзованi;
- за галузевою орiунтацiую.
iз дiяльностi банкiв виникау коло складних вiдносин, якi регу-
люються нормами рiзних галузей права: адмiнiстративного, фiнан-
сового i цивiльного. Юридичний змiст цих вiдносин - субуктивнi
юридичнi права та обовязки єх учасникiв - з одного боку -
банку, з iншого - позичальника (у кредитних правовiдносинах)
i володаря рахунку, вiдкритого у банку (у розрахункових право-
вiдносинах).
Цивiльно-правовий бiк кредитно-розрахункових вiдносин, де
однiую з сторiн виступау банкiвська установа, звужений тим, що
при регулюваннi єх застосовууться в основному метод владних
приписiв. Цивiльно-правовий метод регулювання суспiльних вщно-
син характеризууться правовою рiвнiстю субуктiв права, єх дис-
позитивнiстю та iнiцiативою у формуваннi i реалiзацiє вiдносин.
Законодавство встановлюу договiрний характер вiдносин мiж
банками й клiунтами, можливiсть самостiйного вибору клiунтом
кредитноє установи для кредитно-розрахункового i касового об-
слуговування. Проте рiвностi сторiн у цих вiдносинах немау. Банк
у цих вiдносинах звязаний нормами права, оскiльки дiяльнiсть
банкiв регулюуться законодавчими актами. Комерцiйнi банки,
що обслуговують пiдприумства будь-якоє власностi та громадян,
незалежнi вiд виконавчих i розпорядчих органiв державноє вла-
ди, вiд виконання прийнятих ними рiшень, якi звязанi з поточ-
ною банкiвською дiяльнiстю.
Банкiвська позичка надауться на пiдставi кредитного догово-
ру, в якому детально фiксууться воля сторiн, тобто його змiст
завжди формально визначений. Одержувач позики - клiунт банку
- не знаходиться у пiдпорядкуваннi кредитора, однак спiввiдно-
шення прав сторiн кредитних вiдносин рiзне. Кредиторовi фак-
тично належать права, а одержувач позики зобовязаний точно
виконувати приписи кредитора. Лише це дау можливiсть клiунтовi
розраховувати на зменшення вiдсоткiв за кредит. Банк у дого-
ворi бере обовязок перерахувати кредит, а на клiунта поклада-
ються всi iншi обовязки, що випливають з договору. Банк зали-
шау за собою право списувати у безспiрному порядку як непо-
верненi у строк позичковi суми, так i вiдсотки по них, а при
вiдсутностi коштiв на рахунку клiунта банк одержуу у своу роз-
8"
227
порядження його майно. Таким чином, кредитний договiр захи-
щау права кредитора, проте одержувач позички таких засобiв не
мау. Не iснуу також норм, що забезпечують iнтереси одержу-
вачiв позичок у випадках вiдмови банкiв надати єм кредит. Про-
довжувати строк користування позичкою банк може за своєм
розсудом. Це пiдтверджуу, що у кредитних вiдносинах немау
рiвностi сторiн. Отже, кредитний договiр банку iз одержувачем
позички у специфiчною формою взаумовiдносин кредитноє ус-
танови i одержувача позички - органiзацiй або громадянина.
Чинне законодавство приписуу усiм органiзацiям (незалежно
вiд форми власностi) зберiгати своє кошти на рахунках у кредит-
них установах. Банкiвськi правила встановлюють повноваження
кредитних установ на перевiрку юридичноє особи, яка бажау
вiдкрити рахунок, наявностi документiв, необхiдних для вiдкриття
рахунку. Лише пiсля цього банк дау згоду на його вiдкриття.
Передмова для виникнення правовiдносин мiж банком та орга-
нiзацiую - наявнiсть рахунку в ньому, який надау єй можливiсть
бути учасником кредитних вiдносин з банком.
Банки вiдкривають юридичним особам - субуктам пiдприум-
ницькоє дiяльностi, органiзацiям, установам усiх форм власностi,
видiв дiяльностi i фiзичним особам рахунки: розрахунковi, по-
точнi, бюджетнi, позичковi, депозитнi як у нацiональнiй, так i в
iноземнiй валютi у порядку, встановленому чинним законодав-
ством та нормативними актами Нацiонального банку Украєни, в
тому числi iнструкцiую Нацiонального банку <Про вiдкриття
банками рахункiв у нацiональнiй та iноземнiй валютi> вiд 27 трав-
ня 1996 року №121.
Рахунки для зберiгання коштiв, здiйснення усiх видiв розра-
хункiв, кредитних, касових операцiй вiдкриваються в установах
банку за мiсцем реустрацiє пiдприумства. Можна вiдкрити раху-
нок у будь-якому банку Украєни, але за згодою з банками.
Порядок проведення операцiй по рахунках у нацiональнiй та
iноземнiй валютi регулюуться чинним законодавством.
Законодавство дозволяу кожному пiдприумству мати тiльки
один розрахунковий рахунок у нацiональнiй валютi.
Розрахунковi рахунки в нацiональнiй валютi вiдкриваються
юридичним особам, якi здiйснюють виробничу, науково-дослiд-
ницьку та iншу комерцiйну дiяльнiсть з метою одержання при-
бутку, володiють власними основними та оборотними коштами
i мають самостiйний баланс.
В цьому ж банку, якщо вiн мау лiцензiю Нацiонального банку
на ведення валютних операцiй, вiдкриваються пiдприумству по
одному рахунку за кожним кодом iноземноє валюти. Якщо банк,
228
в якому пiдприумству вiдкрито рахунок в нацiональнiй валютi,
не мау лiцензiє на ведення валютних операцiй, валютний раху-
нок вiдкривауться в iншому банку, який повiдомляу про це по-
даткову iнспекцiю i банк, де вiдкрито розрахунковий рахунок у
нацiональнiй валютi.
Поточнi рахунки вiдкриваються органiзацiям i установам, що
знаходяться на державному або мiсцевому бюджетi, постiйним
уповноваженим рiзних громадських фондiв; пiдприумствам, що
приєхали на гастролi i т.iн.
Субрахунки за клопотанням власника рахунку i за згодою ус-
танови банку можуть вiдкриватися фiлiям, представництвам,
вiддiленням та iншим вiдособленим пiдроздiлам пiдприумств, якi
знаходяться на окремому балансi i у самостiйними платниками
податку, а також структурним пiдроздiлам, що видiляються в
процесi приватизацiє.
Якщо вiдокремленi пiдроздiли не мають самостiйного балансу
i не у самостiйними платниками податку, для них вiдкриваються
субрахунки лише для зарахування виручки з тим, щоб потiм пе-
рерахувати цi кошти на основний розрахунковий рахунок.
Позичковi рахунки, призначенi для облiку позичок, вiдкрива-
ються юридичним i фiзичним особам у будь-якiй установi бан-
ку, який мау право надавати позички, вiдповiдно до чинного
законодавства i умов кредитноє угоди.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161