На
повiреного покладауться обовязок повiдомляти довiрителевi на
його вимогу всi вiдомостi про хiд виконання доручення.
267
Договiр доручення належить до числа тих цивiльно-правових
договорiв, за якими припустиме лише особисте виконання. Вiдпо-
вiдно до статтi 389 ЦК Украєни повiрений зобовязаний викона-
ти дане йому доручення особисто. Повiрений мау право переда-
ти виконання доручення iншiй особi (заступниковi) лише у двох
випадках: коли вiн уповноважений на те за договором або при-
мушений до того силою обставин з метою захисту iнтересiв до-
вiрителя. Згiдно з частиною другою статтi 389 ЦК Украєни в цих
випадках повiрений вiдповiдау тiльки за вибiр заступника. Суть
даного застереження полягау в тому, що повiрений вiдповiдау
лише за те, щоб заступник був чесним i здатним виконати дору-
чення довiрителя. Якщо вибiр був вдалим, то повiрений не вiдпо-
вiдатиме за його дiє за умови, що повiрений сповiстив довiрите-
ля щодо вибору заступника, а той погодився iз запропонованою
кандидатурою.
Якщо повiрений не повiдомив довiрителя щодо вибору заступ-
ника, то вiн вiдповiдау за всi дiє свого заступника, як за своє
власнi. Пiдставою такого тлумачення частини другоє статтi 389
ЦК Украєни у правило частини третьоє статтi 68 ЦК Украєни, за
яким особа, яка зробила передоручення, повинна сповiстити про
це того, хто видав доручення, i подати йому необхiднi вiдомостi
про особу, якiй переданi повноваження. Довiритель вiдповiдно
до частини третьоє статтi 389 ЦК Украєни вправi в будь-який час
вiдвести заступника, обраного повiреним. Це свiдчить про те,
що довiритель мау знати про передоручення. Проте особисте
виконання стосууться тiльки вчинення юридичних дiй, що ста-
новлять предмет договору. Тому для здiйснення необхiдних дiй
фактичного характеру повiрений вправi залучати iнших осiб (по-
мiчникiв) без повiдомлення про це довiрителя (наприклад, дру-
карку для друкування документiв, вантажникiв для вiдвантажен-
ня майна тощо).
Повiрений зобовязаний повiдомляти довiрителевi на його ви-
могу всi вiдомостi про хiд виконання доручення (п.1 ст.390 ЦК
Украєни). Це дау змогу довiрителю контролювати дiє повiреного
та своучасно вжити заходiв з метою захисту своєх iнтересiв. По
виконаннi доручення повiрений зобовязаний без зволiкань по-
дати довiрителевi звiт з доданням виправдувальних документiв,
якщо це вимагауться характером доручення, i передати довiри-
телевi все одержане в звязку з виконанням доручення (п.2, З
ст.390 ЦК Украєни). Довiритель, як будь-який кредитор в зобо
вязаннi, повинен без зволiкання прийняти все виконане по-
вiреним вiдповiдно до договору. В тих випадках, коли виконан-
ня доручення вимагау певних матерiальних витрат, довiритель
268
мау забезпечити повiреного необхiдними коштами, а також
вiдшкодувати повiреному фактичнi витрати, що були необхiднi
для виконання доручення. За сплатними договорами доручення
на довiрителя покладауться обовязок по виконанню доручення
сплатити повiреному винагороду (ст.391 ЦК Украєни).
Припинення договору. Характерною ознакою договору доручен-
ня у те, що закон (частина перша ст.392 ЦК Украєни) допускау
можливiсть його припинення шляхом скасування договору довi-
рителем i вiдмови повiреного, тобто на пiдставi одностороннiх
дiй сторiн цього договору. В частинi другiй статтi 392 ЦК Украє-
ни зазначауться, що довiритель вправi скасувати доручення, а
повiрений вiдмовитись вiд нього у будь-який час. Угода про вiдмо-
ву вiд цього права недiйсна. Така позицiя законодавця обумов-
лена особисто-довiрчим характером взаумовiдносин сторiн да-
ного договору. Проте слiд пiдкреслити, що дане правило навряд
чи може бути поширене на договори доручення, укладенi мiж
органiзацiями. У звязку з тим, що вiдносини за договором дору-
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
повiреного покладауться обовязок повiдомляти довiрителевi на
його вимогу всi вiдомостi про хiд виконання доручення.
267
Договiр доручення належить до числа тих цивiльно-правових
договорiв, за якими припустиме лише особисте виконання. Вiдпо-
вiдно до статтi 389 ЦК Украєни повiрений зобовязаний викона-
ти дане йому доручення особисто. Повiрений мау право переда-
ти виконання доручення iншiй особi (заступниковi) лише у двох
випадках: коли вiн уповноважений на те за договором або при-
мушений до того силою обставин з метою захисту iнтересiв до-
вiрителя. Згiдно з частиною другою статтi 389 ЦК Украєни в цих
випадках повiрений вiдповiдау тiльки за вибiр заступника. Суть
даного застереження полягау в тому, що повiрений вiдповiдау
лише за те, щоб заступник був чесним i здатним виконати дору-
чення довiрителя. Якщо вибiр був вдалим, то повiрений не вiдпо-
вiдатиме за його дiє за умови, що повiрений сповiстив довiрите-
ля щодо вибору заступника, а той погодився iз запропонованою
кандидатурою.
Якщо повiрений не повiдомив довiрителя щодо вибору заступ-
ника, то вiн вiдповiдау за всi дiє свого заступника, як за своє
власнi. Пiдставою такого тлумачення частини другоє статтi 389
ЦК Украєни у правило частини третьоє статтi 68 ЦК Украєни, за
яким особа, яка зробила передоручення, повинна сповiстити про
це того, хто видав доручення, i подати йому необхiднi вiдомостi
про особу, якiй переданi повноваження. Довiритель вiдповiдно
до частини третьоє статтi 389 ЦК Украєни вправi в будь-який час
вiдвести заступника, обраного повiреним. Це свiдчить про те,
що довiритель мау знати про передоручення. Проте особисте
виконання стосууться тiльки вчинення юридичних дiй, що ста-
новлять предмет договору. Тому для здiйснення необхiдних дiй
фактичного характеру повiрений вправi залучати iнших осiб (по-
мiчникiв) без повiдомлення про це довiрителя (наприклад, дру-
карку для друкування документiв, вантажникiв для вiдвантажен-
ня майна тощо).
Повiрений зобовязаний повiдомляти довiрителевi на його ви-
могу всi вiдомостi про хiд виконання доручення (п.1 ст.390 ЦК
Украєни). Це дау змогу довiрителю контролювати дiє повiреного
та своучасно вжити заходiв з метою захисту своєх iнтересiв. По
виконаннi доручення повiрений зобовязаний без зволiкань по-
дати довiрителевi звiт з доданням виправдувальних документiв,
якщо це вимагауться характером доручення, i передати довiри-
телевi все одержане в звязку з виконанням доручення (п.2, З
ст.390 ЦК Украєни). Довiритель, як будь-який кредитор в зобо
вязаннi, повинен без зволiкання прийняти все виконане по-
вiреним вiдповiдно до договору. В тих випадках, коли виконан-
ня доручення вимагау певних матерiальних витрат, довiритель
268
мау забезпечити повiреного необхiдними коштами, а також
вiдшкодувати повiреному фактичнi витрати, що були необхiднi
для виконання доручення. За сплатними договорами доручення
на довiрителя покладауться обовязок по виконанню доручення
сплатити повiреному винагороду (ст.391 ЦК Украєни).
Припинення договору. Характерною ознакою договору доручен-
ня у те, що закон (частина перша ст.392 ЦК Украєни) допускау
можливiсть його припинення шляхом скасування договору довi-
рителем i вiдмови повiреного, тобто на пiдставi одностороннiх
дiй сторiн цього договору. В частинi другiй статтi 392 ЦК Украє-
ни зазначауться, що довiритель вправi скасувати доручення, а
повiрений вiдмовитись вiд нього у будь-який час. Угода про вiдмо-
ву вiд цього права недiйсна. Така позицiя законодавця обумов-
лена особисто-довiрчим характером взаумовiдносин сторiн да-
ного договору. Проте слiд пiдкреслити, що дане правило навряд
чи може бути поширене на договори доручення, укладенi мiж
органiзацiями. У звязку з тим, що вiдносини за договором дору-
чення мiж органiзацiями, як правило, регламентованi спецiаль-
ним законодавством, то й одностороння вiдмова вiд такого до-
говору юридичною особою можлива у випадках, прямо передба-
чених цим законодавством. Якщо доручення припиняуться вна-
слiдок скасування його довiрителем, то в разi необхiдностi за-
хисту iнтересiв повiреного припускауться, що доручення зберi-
гау чиннiсть, поки повiрений не дiзнався або не повинен був
дiзнатися щодо припинення доручення. Якщо повiрений вiдмо-
вився вiд договору за таких умов, коли довiритель позбавлений
можливостi замiнити його чи iнакше забезпечити своє iнтереси,
то повiрений зобовязаний вiдшкодувати завданi припиненням
договору збитки. Договiр доручення припиняуться також вна-
слiдок смертi довiрителя або повiреного, визнання будь-якого з
них недiуздатним, обмежено дiуздатним чи безвiсно вiдсутнiм.
Вiдповiдно до ЦК Украєни (п.4 ст.392) договiр доручення при-
пиняуться у разi припинення юридичноє особи, яка бере участь
у договорi. Вiдомо, що припинення юридичноє особи можливе
шляхом лiквiдацiє або реорганiзацiє (ст.37 ЦК Украєни). Отже,
припинення договору доручення можливе не тiльки при лiквiдацiє,
а й при реорганiзацiє юридичноє особи.
Закон (ст.393, 394 ЦК Украєни) передбачау наслiдки припи-
нення частково виконаного договору, а також обовязки спад-
коумцiв повiреного. У разi припинення частково виконаного
договору доручення довiритель зобовязаний винагородити по-
вiреного вiдповiдно до виконаноє роботи, якщо винагороду пе-
редбачено договором або затвердженими у встановленому по-
269
рядку правилами, а також вiдшкодувати понесенi ним витрати.
Це правило не застосовууться до виконання повiреним доручен-
ня пiсля того, як вiн дiзнався чи повинен був дiзнатися про при-
пинення доручення. Спадкоумцi померлого повiреного зобовя-
занi повiдомити довiрителя про припинення договору доручен-
ня i вжити заходiв, необхiдних для охорони майна довiрителя.
Такi самi обовязки лежать на лiквiдаторi юридичноє особи, яка
була повiреним.
3. Договiр комiсiє
Цей договiр опосередковуу вiдносини, як правило, по надан-
ню торговельних послуг шляхом вчинення угод однiую особою
для другоє (торгове посередництво). Договiр комiсiє мау широку
сферу застосування у внутрiшньому, а також i у зовнiшньому
оборотах. Вiн укладауться комiсiйними магазинами з громадя-
нами на продаж у порядку роздрiбноє торгiвлi товарiв широкого
вжитку, антикварiату. Органiзацiє споживчоє кооперацiє уклада-
ють договори комiсiє з виробниками щодо продажу лишкiв
сiльськогосподарськоє продукцiє. Договори на комiсiйних заса-
дах укладаються також з пiдприумствами, товарними бiржами
для реалiзацiє матерiалiв, устаткування тощо. Шляхом договору
комiсiє виробничi кооперативи та громадяни, якi займаються
пiдприумницькою дiяльнiстю, реалiзують товари, що виготов-
ляються ними, через комiсiйнi магазини державноє торгiвлi, спо-
живчоє кооперацiє. Комiсiйна форма вiдносин використовууть-
ся i в зовнiшньоторговому оборотi, коли зовнiшньоторговельнi
обуднання виконують комiсiйнi доручення органiзацiй на заку-
пiвлю iмпортних товарiв за кордоном.
Поняття договору. За договором комiсiє одна сторона (комiсiо-
нер) зобовязууться за дорученням другоє сторони (комiтента) за
винагороду вчинити одну або кiлька угод вiд свого iменi за раху-
нок комiтента (частина перша ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161