Наявнiсть цих та багатьох iнших обме-
жень щодо застосування договору мiни у сферi товарообiгу зу-
мовлювалася централiзованою плановою системою розподiлу ма-
терiальних благ, iгноруванням законiв ринковоє економiки.
i лише пiсля започаткування економiчних реформ ринкового
спрямування, прийняття нового законодавства про власнiсть,
пiдприумництво тощо договiр мiни набув вагомiшого значення.
Так, вiдповiдно до статтi 4 Закону Украєни <Про власнiсть> влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать закону, тобто саме власник вправi обирати спосiб
вiдчуження належного йому майна. В Законi Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi> (ст.10) прямо зазначауться, що пiдприум-
ства можуть вiдчужувати, в тому числi обмiнювати, належне єм
майно iншим пiдприумствам, а також за певних умов громадя-
нам. Предметом договору мiни може бути практично все те май-
но, що i в договорi купiвлi-продажу. Разом з тим, у законодавствi
можуть встановлюватися тi чи iншi обмеження щодо товарооб-
мiнних угод. В умовах реформування системи розподiлу про-
дуктiв матерiального виробництва, виникнення диспропорцiй у
структурi виробництва та вiдсутностi у субуктiв пiдприумницт-
ва достатнiх коштiв набули поширення бартернi угоди.
Договiр мiни може породжувати негативнi тенденцiє. Зокрема,
бартернi угоди здатнi гальмувати товарообiг, а в умовах дефiциту
обiгових коштiв - спонукати сторони укладати єх на невигiдних
та нееквiвалентних умовах, особливо в зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi. Тому з метою упорядкування здiйснення бартерних
(товарообмiнних) операцiй субуктами зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi Украєни, регулювання платiжного балансу Украєни 27
сiчня 1995 р. було прийнято Указ Президента Украєни <Про ре-
гулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi>.
Вiдповiдно до статтi згаданого Указу бартерна (товарообмiн-
на) операцiя у галузi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi - це один
з видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених удиним до-
говором мiж субуктом зовнiшньоекономiчноє дiяльностi Украє-
ни та iноземним субуктом господарськоє дiяльностi, що перед-
бачау збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосеред-
87
кований рухом коштiв у готiвковiй чи безготiвковiй формi (бар-
терний договiр). В Указi визначаються порядок вiдкриття, вне-
сення та повернення попереднiх iмпортних депозитiв у разi
здiйснення бартерних операцiй, предметом яких у високолiквiднi
експортнi товари Украєни, високолiквiдна сiльгосппродукцiя та
високолiквiднi продукти єє переробки i товари, що у критичним
iмпортом для Украєни. Вiдповiдно до статтi 11 згаданого вище
Указу товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдля-
гають ввезенню на митну територiю Украєни у строки, зазначенi
в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати
митного оформлення товарiв, що фактично експортованi за бар-
терним договором, а в разi експорту за бартерним договором
робiт, послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа,
що засвiдчуу виконання робiт, надання послуг. Порушення цих
строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що
iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнен-
ня пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд вартостi
неодержаних товарiв в iноземнiй валютi, перерахованiй у валюту
Украєни за офiцiйним поточним курсом валюти Украєни до до-
лара США на день нарахування пенi.
На вiдмiну вiд традицiйного договору мiни предметом бартер-
ного договору можуть бути не лише майно, а й послуги i роботи,
що випливау iз змiсту зазначеного Указу. Бiльше того, можлива
ситуацiя, за якоє взагалi немау обмiну реальними товарами, на-
приклад, коли кожна з сторiн бартерного договору надау одна
однiй послуги чи виконуу роботи.
До бартерного договору в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi за-
стосовуються вiдповiднi положення Закону Украєни <Про зов-
нiшньоекономiчну дiяльнiсть>, iншi спецiальнi законодавчi акти.
7. Договiр дарування
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передау
безоплатно iншiй сторонi (обдарованiй) майно у власнiсть (ст.243
ЦК Украєни). Отже, договiр дарування, як i договори мiни,
купiвлi-продажу, направлений на безповоротне припинення права
власностi у дарувальника i виникнення права власностi (права
повного господарського вiдання чи права оперативного управ-
лiння) в обдарованоє особи. Як i продавець, дарувальник пови-
нен бути власником вiдчужуваного в такий спосiб майна. Проте
на вiдмiну вiд зазначених договорiв договiр дарування у завжди
безоплатним, тому дарувальник не вправi вимагати вiд обдарова-
ноє особи зустрiчних дiй майнового характеру.
Оскiльки вiдповiдно до частини другоє статтi 243 ЦК Украєни
договiр дарування вважауться укладеним з моменту передачi
майна обдарованому, то його необхiдно вiднести до категорiє
реальних угод. Подарувати майно iншим особам у виключним
правом власника. Здiйснення безоплатного вiдчуження майна,
як правило, зумовлюуться особистими iнтересами дарувальника
у визначеннi цiлей використання його, вiдносинами сiмейних
звязкiв чи дружби, значними заслугами чи вчинками обдарова-
ноє особи тощо. Тому визнання договору дарування консесуаль-
ним могло б призводити до ситуацiй, за яких особа мала б право
вимагати в примусовому порядку дару, що у неприпустимим з
точки зору моральностi.
Договiр дарування у одностороннiм. З його укладенням у сторiн,
як правило, не виникають взаумнi або одностороннi обовязки.
Що ж до прав, то єх набувау лише обдарований у виглядi повно-
важень власника стосовно прийнятого майна. Вiдповiдно до ча-
стини третьоє статтi 243 ЦК Украєни дарування громадянами
майна державним, кооперативним або iншим громадським органi-
зацiям може бути обумовлено використанням цього майна для
певноє суспiльне корисноє мети (наприклад, зiбрання книг для
наукових дослiджень, колекцiя картин - для публiчного показу
в музеє, кошти - для придбання сучасного медичного облад-
нання). Нинi, в умовах законодавчого визнання рiвноправностi
усiх форм власностi, обумовлення певного цiльового викорис-
тання дару цiлком можливе й тодi, коли обдарованою особою у
громадянин.
Належнiсть дарування до одностороннiх договорiв аж нiяк не
позбавляу його ознак двосторонньоє угоди, для укладення якоє
необхiдне волевиявлення двох сторiн (дарувальника i обдарова-
ноє особи). Це означау, що дарування вважауться здiйсненим
(тобто договiр укладеним) за наявностi волевиявлення обдаро-
ваноє особи, висловленого у будь-якiй формi. У громадян таке
волевиявлення, як правило, висловлюуться вiдповiдною поведiн-
кою, обумовленою тiую чи iншою подiую, обставинами (днем
народження, весiллям, ювiлеум тощо). Безпосередня згода осо-
би, якiй дарууться майно, вимагауться за тими угодами, якi по-
требують спецiального оформлення.
На вiдмiну вiд деяких iнших реальних договорiв (наприклад,
договору позики) за договором дарування у сторiн, як правило,
не виникають навiть одностороннi зобовязання. Можна, однак,
припустити, що дарувальник зобовязаний повiдомляти обдаро-
ваного про шкiдливi або небезпечнi властивостi предмета дару-
вання, здатнi в процесi використання заподiяти шкоду остан-
89
ньому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
жень щодо застосування договору мiни у сферi товарообiгу зу-
мовлювалася централiзованою плановою системою розподiлу ма-
терiальних благ, iгноруванням законiв ринковоє економiки.
i лише пiсля започаткування економiчних реформ ринкового
спрямування, прийняття нового законодавства про власнiсть,
пiдприумництво тощо договiр мiни набув вагомiшого значення.
Так, вiдповiдно до статтi 4 Закону Украєни <Про власнiсть> влас-
ник мау право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiє, що не
суперечать закону, тобто саме власник вправi обирати спосiб
вiдчуження належного йому майна. В Законi Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi> (ст.10) прямо зазначауться, що пiдприум-
ства можуть вiдчужувати, в тому числi обмiнювати, належне єм
майно iншим пiдприумствам, а також за певних умов громадя-
нам. Предметом договору мiни може бути практично все те май-
но, що i в договорi купiвлi-продажу. Разом з тим, у законодавствi
можуть встановлюватися тi чи iншi обмеження щодо товарооб-
мiнних угод. В умовах реформування системи розподiлу про-
дуктiв матерiального виробництва, виникнення диспропорцiй у
структурi виробництва та вiдсутностi у субуктiв пiдприумницт-
ва достатнiх коштiв набули поширення бартернi угоди.
Договiр мiни може породжувати негативнi тенденцiє. Зокрема,
бартернi угоди здатнi гальмувати товарообiг, а в умовах дефiциту
обiгових коштiв - спонукати сторони укладати єх на невигiдних
та нееквiвалентних умовах, особливо в зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi. Тому з метою упорядкування здiйснення бартерних
(товарообмiнних) операцiй субуктами зовнiшньоекономiчноє
дiяльностi Украєни, регулювання платiжного балансу Украєни 27
сiчня 1995 р. було прийнято Указ Президента Украєни <Про ре-
гулювання бартерних (товарообмiнних) операцiй у галузi зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi>.
Вiдповiдно до статтi згаданого Указу бартерна (товарообмiн-
на) операцiя у галузi зовнiшньоекономiчноє дiяльностi - це один
з видiв експортно-iмпортних операцiй, оформлених удиним до-
говором мiж субуктом зовнiшньоекономiчноє дiяльностi Украє-
ни та iноземним субуктом господарськоє дiяльностi, що перед-
бачау збалансований за вартiстю обмiн товарами, не опосеред-
87
кований рухом коштiв у готiвковiй чи безготiвковiй формi (бар-
терний договiр). В Указi визначаються порядок вiдкриття, вне-
сення та повернення попереднiх iмпортних депозитiв у разi
здiйснення бартерних операцiй, предметом яких у високолiквiднi
експортнi товари Украєни, високолiквiдна сiльгосппродукцiя та
високолiквiднi продукти єє переробки i товари, що у критичним
iмпортом для Украєни. Вiдповiдно до статтi 11 згаданого вище
Указу товари, що iмпортуються за бартерним договором, пiдля-
гають ввезенню на митну територiю Украєни у строки, зазначенi
в такому договорi, але не пiзнiше 90 календарних днiв з дати
митного оформлення товарiв, що фактично експортованi за бар-
терним договором, а в разi експорту за бартерним договором
робiт, послуг - з дати пiдписання акта або iншого документа,
що засвiдчуу виконання робiт, надання послуг. Порушення цих
строкiв ввезення товарiв (виконання робiт, надання послуг), що
iмпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнен-
ня пенi за кожний день прострочення у розмiрi 0,3% вiд вартостi
неодержаних товарiв в iноземнiй валютi, перерахованiй у валюту
Украєни за офiцiйним поточним курсом валюти Украєни до до-
лара США на день нарахування пенi.
На вiдмiну вiд традицiйного договору мiни предметом бартер-
ного договору можуть бути не лише майно, а й послуги i роботи,
що випливау iз змiсту зазначеного Указу. Бiльше того, можлива
ситуацiя, за якоє взагалi немау обмiну реальними товарами, на-
приклад, коли кожна з сторiн бартерного договору надау одна
однiй послуги чи виконуу роботи.
До бартерного договору в зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi за-
стосовуються вiдповiднi положення Закону Украєни <Про зов-
нiшньоекономiчну дiяльнiсть>, iншi спецiальнi законодавчi акти.
7. Договiр дарування
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передау
безоплатно iншiй сторонi (обдарованiй) майно у власнiсть (ст.243
ЦК Украєни). Отже, договiр дарування, як i договори мiни,
купiвлi-продажу, направлений на безповоротне припинення права
власностi у дарувальника i виникнення права власностi (права
повного господарського вiдання чи права оперативного управ-
лiння) в обдарованоє особи. Як i продавець, дарувальник пови-
нен бути власником вiдчужуваного в такий спосiб майна. Проте
на вiдмiну вiд зазначених договорiв договiр дарування у завжди
безоплатним, тому дарувальник не вправi вимагати вiд обдарова-
ноє особи зустрiчних дiй майнового характеру.
Оскiльки вiдповiдно до частини другоє статтi 243 ЦК Украєни
договiр дарування вважауться укладеним з моменту передачi
майна обдарованому, то його необхiдно вiднести до категорiє
реальних угод. Подарувати майно iншим особам у виключним
правом власника. Здiйснення безоплатного вiдчуження майна,
як правило, зумовлюуться особистими iнтересами дарувальника
у визначеннi цiлей використання його, вiдносинами сiмейних
звязкiв чи дружби, значними заслугами чи вчинками обдарова-
ноє особи тощо. Тому визнання договору дарування консесуаль-
ним могло б призводити до ситуацiй, за яких особа мала б право
вимагати в примусовому порядку дару, що у неприпустимим з
точки зору моральностi.
Договiр дарування у одностороннiм. З його укладенням у сторiн,
як правило, не виникають взаумнi або одностороннi обовязки.
Що ж до прав, то єх набувау лише обдарований у виглядi повно-
важень власника стосовно прийнятого майна. Вiдповiдно до ча-
стини третьоє статтi 243 ЦК Украєни дарування громадянами
майна державним, кооперативним або iншим громадським органi-
зацiям може бути обумовлено використанням цього майна для
певноє суспiльне корисноє мети (наприклад, зiбрання книг для
наукових дослiджень, колекцiя картин - для публiчного показу
в музеє, кошти - для придбання сучасного медичного облад-
нання). Нинi, в умовах законодавчого визнання рiвноправностi
усiх форм власностi, обумовлення певного цiльового викорис-
тання дару цiлком можливе й тодi, коли обдарованою особою у
громадянин.
Належнiсть дарування до одностороннiх договорiв аж нiяк не
позбавляу його ознак двосторонньоє угоди, для укладення якоє
необхiдне волевиявлення двох сторiн (дарувальника i обдарова-
ноє особи). Це означау, що дарування вважауться здiйсненим
(тобто договiр укладеним) за наявностi волевиявлення обдаро-
ваноє особи, висловленого у будь-якiй формi. У громадян таке
волевиявлення, як правило, висловлюуться вiдповiдною поведiн-
кою, обумовленою тiую чи iншою подiую, обставинами (днем
народження, весiллям, ювiлеум тощо). Безпосередня згода осо-
би, якiй дарууться майно, вимагауться за тими угодами, якi по-
требують спецiального оформлення.
На вiдмiну вiд деяких iнших реальних договорiв (наприклад,
договору позики) за договором дарування у сторiн, як правило,
не виникають навiть одностороннi зобовязання. Можна, однак,
припустити, що дарувальник зобовязаний повiдомляти обдаро-
ваного про шкiдливi або небезпечнi властивостi предмета дару-
вання, здатнi в процесi використання заподiяти шкоду остан-
89
ньому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161