В умовах переходу до ринковоє економiки значно зросла роль
договору, в тому числi господарського договору. Це обумовлено
докорiнною змiною форм i методiв органiзацiє матерiально-тех-
нiчного забезпечення пiдприумств на пiдставiпереходу вiд цент-
ралiзованого розподiлу матерiальних ресурсiв до оптовоє торгiвлi
засобами виробництва i вiльного продажу товарiв на ярмарках,
розвитку прямих тривалих господарських звязкiв. За цих умов у
законодавствi закрiплюються лише основнi принципи, якi виз-
начають вiдносини пiдприумств при укладеннi вiдповiдних до-
говорiв. Водночас розширюються права пiдприумств щодо ви-
значення умов договору, формування господарських звязкiв.
Договiр у основним документом, який передбачау права i обо-
вязки сторiн. В усiх галузях нацiонального господарства (про-
мисловiсть, сiльське господарство, транспорт тощо) субукти гос-
подарськоє дiяльностi вступають в економiчнi вiдносини з при-
воду виконання робiт по створенню основних i оборотних фондiв,
поставки продукцiє (товарiв), перевезення вантажiв, створення
(передачi) науково-технiчних розробок, постачання електричноє
i тепловоє енергiє шляхом укладення договору. Отже, договiр в
зазначених випадках у пiдставою виникнення зобовязань. В мiру
того як ринкова економiка буде набирати сили, соцiальне зна-
чення договору як правовоє форми товарно-грошових вiдносин
зростатиме.
Адмiнiстративнi акти. Адмiнiстративний акт - це iндивiдуаль-
ний акт компетентного органу державного управлiння, спрямо-
ваний на виникнення, змiну або припинення цивiльних прав i
обовязкiв. Цей акт тягне настання цивiльно-правових наслiдкiв,
якщо це передбачено вiдповiдними нормативними актами. На-
приклад, таким адмiнiстративним актом у ордер на жиле при-
мiщення. Вiн породжуу право громадянина-одержувача вимага-
ти укладення з ним договору найму жилого примiщення (ст.61
Житлового кодексу Украєни). Отже, житловi правовiдносини як
рiзновид цивiльно-правових вiдносин виникають на пiдставi двох
юридичних фактiв: ордера i договору найму жилого примiщен-
ня. При цьому юридичне значення ордера полягау в тому, що
вiн у пiдставою для укладення з житлово-експлуатацiйною органi-
зацiую договору найму жилого примiщення.
Заподiяння шкоди iншiй особi. Цивiльне законодавство голов-
ним чином регулюу правомiрну поведiнку, дiяльнiсть. При цьо-
му носiє субуктивних абсолютних прав. (наприклад, права влас-
ностi) здiйснюють єх за рахунок власноє дiяльностi, не повяза-
ноє безпосередньо з дiями iнших громадян i органiзацiй. Проте
це не означау, що здiйснення зазначених вище прав не залежить
вiд поведiнки оточуючих осiб. Останнi несуть субуктивнi абсо-
лютнi обовязки i повиннi утримуватись вiд порушення субуктив-
них абсолютних прав. Якщо ж субуктивне абсолютне право по-
рушено, то застосовуються рiзнi способи захисту порушених суб-
уктивних абсолютних прав, у тому числi позадоговiрнi зобовя-
зально-правовi способи. Якщо порушення субуктивного абсо-
лютного права повязане з ушкодженням (наприклад, здоровя),
знищенням, руйнуванням, загибеллю (наприклад, майна), спо-
живанням (наприклад, продуктiв) обукта абсолютних прав, то
потерпiлий вправi вимагати вiд заподiювача шкоди вiдшкоду-
вання заподiяних збиткiв. Тут факт заподiяння шкоди у пiдста-
вою виникнення позадоговiрного (незалежно i крiм договору)
зобовязання. Воно називауться зобовязанням, що виникау внас-
лiдок заподiяння шкоди (ст.ст.440-466 ЦК Украєни).
Придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє особи
без достатнiх пiдстав. Розглянемо такий приклад. Залiзниця ви-
дала вантаж органiзацiє, яка не у вантажоодержувачем за догово-
ром залiзничного перевезення. Отже, фактичним одержувачем
вантажу у особа, яка придбала вантаж (майно) за рахунок дiйсного
вантажоодержувача. Тодi останнiй набувау права вимагати вiд
фактичного одержувача передати йому вiдповiдне майно, яке
належить йому на правi власностi або на пiдставi повного госпо-
дарського вiдання чи на правi оперативного управлiння. Фак-
тичний одержувач зобовязаний повернути безпiдставно прид-
бане майно. iнший приклад. Громадянин, що мав на утриманнi
неповнолiтню дитину, був оголошений померлим (ст.21 ЦК Ук-
раєни). Вiддiл соцiального забезпечення призначив неповнолiтнiй
дитинi державну пенсiю. Через кiлька рокiв зявився громадя-
нин, оголошений померлим. Якщо буде встановлено, що цей
громадянин мав можливiсть повiдомити про себе, але не зробив
цього, то вiн зобовязаний повернути державi суми, сплаченi його
дитинi, оскiльки вiн зберiг своу майно (грошi) за рахунок держа-
ви, яка замiсть нього забезпечувала його дитину.
Наведенi приклади дають змогу зробити кiлька висновкiв. По-
перше, вираз <за рахунок iншоє особи> означау, що одночасно
вiдбуваються два процеси: придбання або збереження майна
однiую особою i втрата майна iншою особою (потерпiлим). По-
друге, придбання або збереження майна у безпiдставним, тобто
не мау достатньоє пiдстави, встановленоє нормативним актом
або договором, чи здiйснене на пiдставi, яка згодом вiдпала, на-
приклад, у звязку з визнанням угоди недiйсною. За цих умов
придбання або збереження майна за рахунок коштiв iншоє осо-
би у пiдставою виникнення позадоговiрного зобовязання, тоб-
то зобовязання, що виникау не з договору, а iз зазначеного вище
юридичного факту (ст.ст.469-471 ЦК Украєни).
Глава 2
Субукти зобовязань
1. Сторони в зобовязаннi
Кредитор i боржник - субукти цивiльних правовiдносин. Кре-
дитор як носiй права у активною стороною зобовязання, а борж-
ник, тобто особа, на яку покладауться обовязок, - пасивною.
В односторонньому зобовязаннi одна сторона у активною, iнша
- пасивною. Класичним прикладом у зобовязання позики, в
якому позикодавець (активна сторона) мау право на одержання
виконаного, а позичальник (пасивна сторона) повинен вчинити
дiє по поверненню боргу. У двосторонньому зобовязаннi кожна
iз сторiн виступау як активна i пасивна сторона одночасно, ос-
кiльки кожна мау права i обовязки, яким вiдповiдно протисто-
ять права i обовязки iншоє сторони. Так, у зобовязаннi по
купiвлi-продажу покупцевi належать права на набуту рiч i обо-
10
вязки по оплатi єє, а продавцевi - усi обовязки по передачi речi
i право на єє оплату.
Крiм обовязкiв боржника iснують кредиторськi обовязки.
Рiзниця мiж ними полягау в тому, що обовязки боржника у
самостiйними або зустрiчними (у позичковому зобовязаннi), а
кредиторськi обовязки покликанi забезпечити можливiсть ви-
конання боржником своєх обовязкiв. Сторони в зобовязаннi у
неодмiнними його учасниками. Крiм сторiн у зобовязаннi мо-
жуть брати участь i iншi особи, зокрема третi особи. Участь третiх
осiб не обовязкова. Третi особи завжди займають у зобовязаннi
те мiсце, яке єм визначають сторони. Це можуть бути особи, на
користь яких сторонами за договором обумовлено виконання
(ст.160 ЦК Украєни). Положення третiх осiб займають також
особи, на яких покладауться обовязок виконання зобовязання
за статтею 164 ЦК Украєни. Отже, сторонами в зобовязаннi у не
всi його учасники, а тiльки кредитор i боржник, права i обовяз-
ки яких становлять змiст зобовязального правовiдношення.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161