Я ж тебе, вірная, аж до хспшоньки
Сам на руках однесу...
(«Ніч яка м.сячна...»)
40
Ведучий 1: У запорозькому фольклорі, як і в
дійсності, цурання жінок суперечливо поєдналося з пал-
ким їх оспівуванням; культ матері, сестри — з відчуже-
но-іронічним ставленням до прекрасної статі. В одній із
пісень козацької епохи батько, виряджаючи сина на Січ,
напучує:
Читець:
Ми жінок мусимо любити,
Так, як наших сестер, матерів,
А опріч них нам не треба нікого любити,
1 утікати, як од злих чортів.
•І". Ведучий 2: А чи знаєте ви, чому Карась («Запо-
рожець за Дунаєм») боявся, що Одарка буде його бити
та ще й за чуприну волочити? Між іншим, якби жарт
дозволив собі навіть кум Оверко — ухопити козака за
оселедець — то злетіла б дурна кумова голова з плечей
від змаху Карасевої шаблі. Бо то була найвища образа
козацького гонору. А от жінці це дозволялось. Дозво-
лялося тому, що саме вона і робила політику в козаць-
кому домі. Славетний Микола Васильович Гоголь да-
ремно образив полковничиху Бульбу, дружину хоробро-
го Тараса. Бо не були жінки полковників, сотників і
навіть рядових козаків такими забитими, як їх опису-
вав Гоголь у своїх творах.
;! Ведучий 1: Коли козак повертався з походу, то на
порозі власного дому закінчувалась його влада. Для
початку дружина влаштовувала йому добрячий розгін:
він-бо і волоцюга, і чорт-зна-де і невідомо з ким веш-
тався, і одіж не береже — он знову шапку прострілили, і
коняка у нього засапана, і... діставалось козакові.' І не
тому, що у наших українських жінок такий сварливий
характер. То був древній магічний обряд. Саме в такий
спосіб кохана дружина відводила від свого чоловіка
злих духів, які чатували на нього і після боїв та похо-
дів. Це вже потім, за зачиненими дверима, під іконою
Божої Матері вона своєму єдиному пошепки зовсім
інші слова скаже...
V./ В е Д у ч й й 2: Постійна відсутність чоловіка-козака,
що пішов на Січ, в похід або загинув, сприяла форму-
ванню в українській жінці незалежного характеру, ви-
сокого авторитету та поваги в сім'ї. Про незалежність
жінки та повагу до неї в козацькі часи свідчить її ви-
сока освіченість: більшість із них уміли читати і знали
порядок церковних служб і церковні співи.
41
Ведучий 1: Незалежності української жінки в ко-
зацькі часи могла позаздрити дворянка будь-якої євро-
пейської країни. Бо козачка була рівноправною з чоло-
віком, мала такі ж громадські права, особисту незалеж-
ність, як і її чоловік.' Жінка була членом церковних
братств, засновувала школи, монастирі, богадільні, слу-
жила у війську, вільно вибирала собі нареченого, вихо-
вувала дітей, сама розпоряджалась своїм майном,
управляла ним, розривала шлюб. Оспівуючи славу ко-
* зацьку, не можна не згадати, що першими фермерами
в Україні були козацькі мадонни. Звідки б узялася ота
козацька сила без них, хліборобів-годувальниць?
, В е Д у ч й й 2: Почуття гідності та поваги, що ото-
чували українську жінку в козацькі часи, сприяли тому,
що вона підносилась до високого розуміння інтересів
народу і вітчизни.
, , Так, Олена Горностаєва, що походила з родини ко-
1 заків Чарторийських, була фундатором Пересопницько-
го монастиря, де збереглося знамените Пересопницьке
Євангеліє, написане живою українською мовою. Олена
склала для цього монастиря оригінальний статут, засну-
вала шпиталь для вбогих і недужих, а також школу
для дітей.
; і?' Ведучий 1: Ганна Гойська в XVI столітті засну-
вала Почаївський монастир, де була друкарня, а Раїна
Ярмолинська — Загаєцький./Софія Михайлівна Чарто-
рийська відкрила в своєму~маєтку Рахманові на Волині
-' друкарню і сама перекладала з грецької на українську
мову книги святого письма (євангельські та апостольсь-
кі).' Раїна Могилянка Вишневецька підтримувала пра-
вославну віру, надавала допомогу Густинському, Мгар-
ському, Ладинському монастирям. Ганна Борзобагата-
Красенська управляла казною Луцької Єпархії, роби-
ла наїзди на маєтки сусідів-шляхтичів, навіть відмовля-
лась виконувати накази і вимоги самого короля. Коли
проти неї було організоване загальне ополчення цілого
воєводства, то ця безстрашна жінка одягла панцир і,
орудуючи гайдуками з гарматами, мужньо відбила
атаки шляхти і розгромила її військо. Добре знала
закони і вела судові справи.
Читець:
Ніхто не боронить,
Та й піками: осталися
Діти та собаки,—
42
Жінки навіть з рогачами
Пішли в гайдамаки.
(Т. Шевченко. «Гупалівщина»)
Ведучий 2: Софія Ружинська, волинська княгиня,
на чолі шеститисячного війська з музикою і прапорами
приступом здобула 1608 року замок князів Корецьких у
місті Черемоші, спалила його і пограбувала містечко.
В заснуванні Київського братства, школи та монастиря
при ньому, а також Києво-Могилянської колегії активну
роль відіграла Гальшка (Єлизавета) Гулевичівна, дру-
жина київського воєводи, поборниця українського освіт-
ництва. Ім'я її займає почесне місце поряд з П. Сагай-
дачним, П. Могилою, керівництвом Запорізької Січі.
Вона подарувала у 1615 році свою садибу з землями
для створення цього культурно-освітнього комплексу.
Ведучий 1: Під час оборони містечка Буші (тепер
село Ямпільського району Вінницької області) в листо-
паді 1654 року, коли більшість захисників полягла в не-
, рГвному бою і польсько-шляхетське сійсько вдерлося до
фортеці, дружина сотника Зависного Олена підпалила
пороховий льох, від вибуху якого загинуло багато воро-
гів. Героїчний подвиг Олени Зависної український
письменник М. Старицький відобразив в історичній по-
: "У/вісті «Облога Буші» та в історичній драмі «Оборона
Буші».
Ведучий 2: Відомо також, що сестра полковника
їдана Донця в ролі кіннотника брала безпосередню
участь у бойових діях проти польсько-шляхетських
військ на Волині у 1649 році. Під час однієї з атак
загинула.
. Збереглися адміністративні універсали дружини
< Б. Хмельницького Ганни Сомко, що свідчить про її та-
1 лановитість як вірного спільника і помічника гетьмана
України.
Ведучий 1: Українська жінка в часи козаччини
була вірним і надійним спільником свого чоловіка у бо-
ротьбі за соціальне і національне визволення народу.
Але найбільший внесок вона зробила для козаччини,
виконуючи обов'язки Берегині сімейної оселі. Ось як
про це співається в одній з колядок:
Читець:
., !І
'" У нашого хазяїна хороша жона:
І '' Раненько встає, по двору походжає.
По двору ходить, як зоря сходить,
По дрова пішла — золото внесла,
По воду пішла — мед-вина внесла,
В світленьку ввійшла — все панове встало.
Все панове встало, шапочку ізняло.
Один каже: — Царівна увійшла,
Другий каже: — Королівна увійшла,
А третій каже: — Це не царівна і не королівна,
Це бо жона пана хазяїна.
Ведучий 2: Минуло з часів козаччини більше, як
два століття. За цей час доля української жінки зазнала
тяжких випробувань: кріпацтво, війни, голод, репресії...
Але не втратила вона таких рис духовної краси, як
доброта, милосердя, щедрість, вірність, працелюбність,
дотепність, веселість, співучість.
Придивіться уважніше до будь-якої дівчини чи жін-
ки, і ви побачите, що в кожній з них живе Роксолана і
Маруся Чурай.
Н. М. ДМИТРОВСЬКА,
3. О. СЕРПИЧУК..
Блок другий
«УКРАЇНО МОЯ,,УКРАЇНО.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52