«Які ви знаєте хвороби людського
організму?» — таке запитання ставимо після цього пе-
ред ними. Відповідаючи на нього, учні називають корот-
козорість, гіпертонію, анемію і серед них ті, що викли-
каються хвороботворними бактеріями — чуму, дифте-
рію, холеру, туберкульоз, ангіну та інші. Далі з'ясовує-
мо шляхи проникнення їх в організм. При цьому відзна-
чаємо, що шкідливі бактерії можуть проникати із за-
брудненим повітрям через органи дихання і викликати
їх захворювання, наприклад, ангіну чи туберкульоз.
Інші види хвороб, такі, як, скажімо, дизентерія викли-
каються в результаті вживання немитих фруктів та
овочів, немитих рук, особливо після роботи з грунтом.
Різними хворобами також можна заразитися вживанням
молока від корови, хворої на туберкульоз, від котів, со-
бак та інших тварин або після обробітку їхньої шкіри.
Виконавши таку роботу, заслуховуємо і обговорює-
мо народні легенди про деякі захворювання. Ці повідом-
лення роблять кілька учнів, які в процесі підготовки до
уроку використали власні записи та рекомендовану літе-
ратуру. Ось стислий переказ змісту однієї з легенд про
чуму, який робить учень:
«Чума ходила по селах під виглядом дівчини-жебрачки, що
просила хліба і перетворювалась в чорного кота, пса чи курку.
Бідні співчували, допомагали хто чим міг, а багаті ставились до неї
по-іншому. Вони навмисне уникали зустрічі з нею. Хлопчик багатого
розповідав, що батько пішов у поле, щоб його чума не застала, а
мама в димарі сховалась. За це чума-дівчина умертвила і батька,
і матір. А коли вона у вигляді чорної кішки зустріла бідного, то
він забрав її додому і нагодував молоком, яке Чого жінка купила
у сусідки за гроші. Чума обійшла цю сім'ю і не завдала лиха. Всі
залишились здоровими. Потім кішка вибігла на двір і пішла до
сусідки, в якої жінка купила молока. Через деякий час багачка
була мертва і в руках тримала гроші, які взяла за молоко»'.
Ця легенда має не тільки пізнавальне, а й виховне
значення, адже учить доброти, милосердя і т. п.
Про те, що чума блукала і під виглядом чорної кур-
ки, учні дізнаються, прослухавши легенду «Чума в Тро-
янівці». В ній стверджується, що на чиєму подвір'ї чор-
на курка погребеться, там завтра усі слабі лежать
будуть, тобто ще більше захворіють. Дізнавшись про
причини поширення хвороби, селяни переловили вночі
всіх курей і потопили в броді далеко від села. Тоді хво-
роба пройшла, люди перестали вмирати, а місце, де був
брід, назвали Курячим 2.
19!
Інший учень розповість легенду «Болячка», в якій
оповідається про те, як люди, щоб не хворіти, покинули
село і пішли жити в ліс. Але один господар на імення
Юра повернувся через тиждень додому, щоб напекти
хліба, і тут йому довелось врятувати ловчого пса, на
якого напали сільські пси. Господар нагодував його і
перев'язав рани. З того часу люди перестали хворіти і
повернулись до рідних домівок, адже ловчий пес уже
не поширював цих хвороб 3.
Ознайомивши таким чином учнів з легендами, під-
водимо їх до висновку, що й у фольклорі певною мірою
підтверджується правильність наукових тверджень про
причини виникнення інфекційних захворювань. В дано-
му випадку ними стали хворі тварини, які передавали
здоровим живим організмам, як людям, так і тваринам,
ці хвороби, спустошуючи цілі людські поселення.
Під час вивчення систематики покритонасінних
(квіткових) рослин також використовуємо український
фольклор. Спочатку на основі будови квітки й плоду
з'ясовуєм характерні ознаки рослин відповідної родини,
а потім називаємо рослини. Наприклад, до родини бо-
бових учні відносять горох, квасолю, сою, буркун, ко-
нюшину і т. д., тобто як культурні, так і дикорослі рос-
лини місцевої флори. Потім запитуємо учнів чи знають
вони, що означає горох у фольклорі. Дати відповідь на
це запитання семикласники затруднюються. Та коли
називаємо прислів'я «Сльози котяться, як горох», вони
говорятн, що назва ця пов'язана з нещастям, бідою.
Щоб переконатися, що це дійсно так, запитуємо хлоп-
ців, чи посівають вони на Новий рік горохом. Учні від-
повідають, що ніколи не домішують горох до хлібних
зерен і аж тепер з'ясовуємо, чому. Почуте на уроці до-
повнюємо легендою про горох. «Як Господь вигнав Ада-
ма з раю,— розповідає вчитель,— то він мусив узятися
за роботу: обробляти землю, щоб прокормити себе з
€вою. Трудно було Адаму звикати до тяжкої праці. І
от, як він перший раз взявся обробляти землю і перший
раз ходив за плугом, то дуже плакав. І де падали на
землю його сльози, там виріс горох»4.
У цій легенді правдиво відображена округла форма
насінини, що відповідає формі сліз, а також показано
значимість фізичної праці в одержанні високих урожаїв
культурних рослин.
Доречне використання фольклору і до теми «Папо-
ротеподібні рослини». На початку вивчення нового
192
матеріалу з'ясовуємо, що папороть розмножується спо-
рами, а не насінням. «Чи має ця рослина квітку?» —
звертаємося до класу. Учні відповідають, що у неї квіт-
ки не буває, тобто папороть не належить до квіткових
(покритонасінних). А як розповідають про цю рослину
лісу народні повір'я?
Учень: за народними повір'ями, папороть цвіте ли-
ше одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю
квітку не зовсім легко. До того ж її завжди охороня-
ють від людей чорти. Той, хто хоче дістати квітку, по-
винен перемогти самого чорта, бо цей чорт десь після
дев'ятої години вечора стріляє в людину, кидає в неї
каміння, наїжджає на неї і т. п. Сміливець не повинен
боятися і озиратися. А папороть опівночі начебто за-
цвітає. Взявши квітку, її зберігають під шкірою долоні
і, носячи її при собі, можна знати про все на свті. Цю
квітку начебто знайшов один чоловік, а коли він повер-
нувся із лісу у панське село, то вийшли два лакеї і по-
тягнули його до пана. Пан допитувався, де він був і
різками хотів бити цього господського чоловіка. Тоді
він признався панові — і цвіту в нього не стало, бо ж
то не пан був, а ідоли знаходились коло нього і цвіт
одібрали 5.
На основі легенди робимо висновок, що папороть
все ж таки не цвіте, бо в неї «одібрано» цвіт. Повір'я
про цвітіння папороті, пояснює з цього приводу
М. Дмитренко, пов'язане з Сонцем як символом та дже-
релом життя природи й людини. А чому ж саме на Іва-
на Купала? Та тому, що на це свято природа досягає
найбільшого розквіту, а цей час також вважався най-
сприятливішим для збирання цілющої рослинності6.
Вивчаючи розові, зупиняємось на калині як симво-
лові дорослості дівчини і жіночої краси. З великим за-
хопленням про цю рослину писав Т. Шевченко:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Широко використовують калину у весільних обря-
дах, калиною прикрашають хату, подвір'я, використо-
вують її в народній медицині. Часто в народній поезії
калина символізує кров, красу, молодість. Легенди,
повір'я оповідають про неї, як про живу істоту, якій
сповідують свою душу, особливо дівчата.
13 — Уроки з народознавства
193
Неабиякий інтерес в учнів викликає й легенда про
походження калини. Перед тим, як ознайомити учнів
з її змістом, підкреслюємо героїчне начало, яке визна-
чає цей зміст, ставимо завдання пояснити за фольклор-
ною традицією природу плодів калини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52
організму?» — таке запитання ставимо після цього пе-
ред ними. Відповідаючи на нього, учні називають корот-
козорість, гіпертонію, анемію і серед них ті, що викли-
каються хвороботворними бактеріями — чуму, дифте-
рію, холеру, туберкульоз, ангіну та інші. Далі з'ясовує-
мо шляхи проникнення їх в організм. При цьому відзна-
чаємо, що шкідливі бактерії можуть проникати із за-
брудненим повітрям через органи дихання і викликати
їх захворювання, наприклад, ангіну чи туберкульоз.
Інші види хвороб, такі, як, скажімо, дизентерія викли-
каються в результаті вживання немитих фруктів та
овочів, немитих рук, особливо після роботи з грунтом.
Різними хворобами також можна заразитися вживанням
молока від корови, хворої на туберкульоз, від котів, со-
бак та інших тварин або після обробітку їхньої шкіри.
Виконавши таку роботу, заслуховуємо і обговорює-
мо народні легенди про деякі захворювання. Ці повідом-
лення роблять кілька учнів, які в процесі підготовки до
уроку використали власні записи та рекомендовану літе-
ратуру. Ось стислий переказ змісту однієї з легенд про
чуму, який робить учень:
«Чума ходила по селах під виглядом дівчини-жебрачки, що
просила хліба і перетворювалась в чорного кота, пса чи курку.
Бідні співчували, допомагали хто чим міг, а багаті ставились до неї
по-іншому. Вони навмисне уникали зустрічі з нею. Хлопчик багатого
розповідав, що батько пішов у поле, щоб його чума не застала, а
мама в димарі сховалась. За це чума-дівчина умертвила і батька,
і матір. А коли вона у вигляді чорної кішки зустріла бідного, то
він забрав її додому і нагодував молоком, яке Чого жінка купила
у сусідки за гроші. Чума обійшла цю сім'ю і не завдала лиха. Всі
залишились здоровими. Потім кішка вибігла на двір і пішла до
сусідки, в якої жінка купила молока. Через деякий час багачка
була мертва і в руках тримала гроші, які взяла за молоко»'.
Ця легенда має не тільки пізнавальне, а й виховне
значення, адже учить доброти, милосердя і т. п.
Про те, що чума блукала і під виглядом чорної кур-
ки, учні дізнаються, прослухавши легенду «Чума в Тро-
янівці». В ній стверджується, що на чиєму подвір'ї чор-
на курка погребеться, там завтра усі слабі лежать
будуть, тобто ще більше захворіють. Дізнавшись про
причини поширення хвороби, селяни переловили вночі
всіх курей і потопили в броді далеко від села. Тоді хво-
роба пройшла, люди перестали вмирати, а місце, де був
брід, назвали Курячим 2.
19!
Інший учень розповість легенду «Болячка», в якій
оповідається про те, як люди, щоб не хворіти, покинули
село і пішли жити в ліс. Але один господар на імення
Юра повернувся через тиждень додому, щоб напекти
хліба, і тут йому довелось врятувати ловчого пса, на
якого напали сільські пси. Господар нагодував його і
перев'язав рани. З того часу люди перестали хворіти і
повернулись до рідних домівок, адже ловчий пес уже
не поширював цих хвороб 3.
Ознайомивши таким чином учнів з легендами, під-
водимо їх до висновку, що й у фольклорі певною мірою
підтверджується правильність наукових тверджень про
причини виникнення інфекційних захворювань. В дано-
му випадку ними стали хворі тварини, які передавали
здоровим живим організмам, як людям, так і тваринам,
ці хвороби, спустошуючи цілі людські поселення.
Під час вивчення систематики покритонасінних
(квіткових) рослин також використовуємо український
фольклор. Спочатку на основі будови квітки й плоду
з'ясовуєм характерні ознаки рослин відповідної родини,
а потім називаємо рослини. Наприклад, до родини бо-
бових учні відносять горох, квасолю, сою, буркун, ко-
нюшину і т. д., тобто як культурні, так і дикорослі рос-
лини місцевої флори. Потім запитуємо учнів чи знають
вони, що означає горох у фольклорі. Дати відповідь на
це запитання семикласники затруднюються. Та коли
називаємо прислів'я «Сльози котяться, як горох», вони
говорятн, що назва ця пов'язана з нещастям, бідою.
Щоб переконатися, що це дійсно так, запитуємо хлоп-
ців, чи посівають вони на Новий рік горохом. Учні від-
повідають, що ніколи не домішують горох до хлібних
зерен і аж тепер з'ясовуємо, чому. Почуте на уроці до-
повнюємо легендою про горох. «Як Господь вигнав Ада-
ма з раю,— розповідає вчитель,— то він мусив узятися
за роботу: обробляти землю, щоб прокормити себе з
€вою. Трудно було Адаму звикати до тяжкої праці. І
от, як він перший раз взявся обробляти землю і перший
раз ходив за плугом, то дуже плакав. І де падали на
землю його сльози, там виріс горох»4.
У цій легенді правдиво відображена округла форма
насінини, що відповідає формі сліз, а також показано
значимість фізичної праці в одержанні високих урожаїв
культурних рослин.
Доречне використання фольклору і до теми «Папо-
ротеподібні рослини». На початку вивчення нового
192
матеріалу з'ясовуємо, що папороть розмножується спо-
рами, а не насінням. «Чи має ця рослина квітку?» —
звертаємося до класу. Учні відповідають, що у неї квіт-
ки не буває, тобто папороть не належить до квіткових
(покритонасінних). А як розповідають про цю рослину
лісу народні повір'я?
Учень: за народними повір'ями, папороть цвіте ли-
ше одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю
квітку не зовсім легко. До того ж її завжди охороня-
ють від людей чорти. Той, хто хоче дістати квітку, по-
винен перемогти самого чорта, бо цей чорт десь після
дев'ятої години вечора стріляє в людину, кидає в неї
каміння, наїжджає на неї і т. п. Сміливець не повинен
боятися і озиратися. А папороть опівночі начебто за-
цвітає. Взявши квітку, її зберігають під шкірою долоні
і, носячи її при собі, можна знати про все на свті. Цю
квітку начебто знайшов один чоловік, а коли він повер-
нувся із лісу у панське село, то вийшли два лакеї і по-
тягнули його до пана. Пан допитувався, де він був і
різками хотів бити цього господського чоловіка. Тоді
він признався панові — і цвіту в нього не стало, бо ж
то не пан був, а ідоли знаходились коло нього і цвіт
одібрали 5.
На основі легенди робимо висновок, що папороть
все ж таки не цвіте, бо в неї «одібрано» цвіт. Повір'я
про цвітіння папороті, пояснює з цього приводу
М. Дмитренко, пов'язане з Сонцем як символом та дже-
релом життя природи й людини. А чому ж саме на Іва-
на Купала? Та тому, що на це свято природа досягає
найбільшого розквіту, а цей час також вважався най-
сприятливішим для збирання цілющої рослинності6.
Вивчаючи розові, зупиняємось на калині як симво-
лові дорослості дівчини і жіночої краси. З великим за-
хопленням про цю рослину писав Т. Шевченко:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Широко використовують калину у весільних обря-
дах, калиною прикрашають хату, подвір'я, використо-
вують її в народній медицині. Часто в народній поезії
калина символізує кров, красу, молодість. Легенди,
повір'я оповідають про неї, як про живу істоту, якій
сповідують свою душу, особливо дівчата.
13 — Уроки з народознавства
193
Неабиякий інтерес в учнів викликає й легенда про
походження калини. Перед тим, як ознайомити учнів
з її змістом, підкреслюємо героїчне начало, яке визна-
чає цей зміст, ставимо завдання пояснити за фольклор-
ною традицією природу плодів калини.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52