Це тягне за собою несумiснiсть староє
парадигми з новою. Вищесказане опосередковано пояснюу й
виправдовуу зовсiм новий пiдхiд у психотерапiє, який розроб-
ляуться С. Грофом: ЛСД-терапiя. Вiн пише: "працюючи з ЛСД,
я вже давно вирiшив, що не можна iгнорувати ... данi лише на
тiй основi, що вони несумiснi з базовими припущеннями сучас-
ноє науки" .
С. Гроф, уводячи людей у психоделiчнi стани з допомогою
спецiальноє хiмiчноє речовини, стверджуу, що Єхньою характер-
ною рисою у стирання вiдмiнностей мiж матерiую, енергiую й
свiдомiстю. "Внутрiшнi бачення можуть бути такими реалiстич-
ними, що стають успiшною iмiтацiую явищ матерiального свiту,
й навпаки, те, що у повсякденному життi у твердим "матерi-
алом", може розсипатися в паттерни енергiє, в космiчний танець
вiбрацiй або в гру свiдомостi" . Важливо, що психоделiчним
станам властива багатомiрнiсть, яку ми констатували також i в
символiцi малюнкiв: "виникають комплекснi переживання з
конденсованим або складанням змiстом" ,
Застосування ЛСД дау пiдставу констатувати чотири типи
психоделiчних станiв: абстрактнi переживання (або естетичнi), пси-
ходинамiчнi (або бiографiчнi); перинатальнi й трансперсональнi.
Перинатальнi - це вiдображення подiй, якi безпосе-
редньо передують бiологiчному народженню, повязанi з ним
або настають зразу за ним. С. Гроф стверджуу, що людське
несвiдоме вмiщуу сховища, або матрицi, активiзацiя яких веде
до повторного переживання бiологiчного народження.
Трансперсональнi переживання - це вiдчуття роз-
ширення свiдомостi за межi Его. Такi переживання у своурiдною
iсторичною регресiую в бiологiчне, культур-
не або духовне минуле. "Багато хто повiдомляу, - пише
С. Гроф, - про яскравi фрагменти досвiду на клiтинному рiвнi
свiдомостi, що, очевидно, вiдображау Єхну iснування у виглядi
сперми чи яйцеклiтини" .
Для нас дослiдження Грофа становлять великий iнтерес, ос-
кiльки численнi символи малюнкiв (без настанови на занурення
Єхнього автора в подiбнi перинатальнi чи транспсрсональнi пе-
реживання) вiдображають аналогiчнi явища. Далi ми предста-
вимо емпiричний матерiал Руслана, який це засвiдчуу. Подiбнi
збiги ставлять пiд сумнiв упевненiсть, нiбито псринатальнi пе-
реживання - це актуалiзацiя вiдповiдних сховищ несвiдомого.
Гадаумо, вони можуть мати психогенне походження. Ми неод-
норазово переконувалися: Едiпова ситуацiя знаходить розвязку
впереконаннi, що "я уднаюся з батьком (iз матiрю) через
яйцеклiтину, яка дала менi життя". Таку розвязку знаходить
захисна тенденцiя - "бажане перетворюуться на дiйсне", на
способи уднання з забороненим (iнцестуозним) обуктом, якому
вони були властивi. Тому так часто спостерiгауться фатальна
приреченiсть людини на певнi регресивнi способи поведiнки;
послаблення тиску цiує "приреченостi" на свiдомiсть фактично
означау ослаблення уднаючого ланцюга з табуйованим обуктом.
При цьому сам факт такого регресивного уднання перебувау за
межами свiдомостi. т;iк само. як i кровозмiшувальний потяг.
Наш психодинамiчний аналiз продукцiє субукта дау змогу
вийти на iнфантильнi витоки цих регресивних сил i через усвi-
домлення Єхнього iнфантильного походження, звязку з рисами
людей, до яких був потяг, зрозумiти причини вiдчуження (не-
визнання) подiбних форм поведiнки власного "Я".
Отже, вiдбувауться омертвiння певноє частини "Я", й на
вартi цього стоять "психологiчнi захисти" з Єхньою здатнiстю
спотворювати соцiально-перцептивну iнформацiю.
2.2.5. ГУМАНiСТИЧНА
ПСИХОЛОГiЯ
Спинимось на порiвняльнiй характеристицi теоретичних перед-
умов АСПН iз груповою психотерапiую американця К. Роджер-
са , центрованою на клiунтi.
Цей учений присвятив 35 рокiв iндивiдуальнiй терапiє й
лише згодом переконався в надзвичайних перевагах впливу
групи на субукта. Нас цiкавлять теоретичнi позицiє К. Роджер-
са не лише як представника гуманiстичноє теорiє, а й як дослiд-
ника, котрий утiлював груповi методи вдосконалення осо-
бистостi в практику школи, оскiльки навчально-виховним за-
кладам украй необхiдною була бiльша свобода .
Приймаючи всю гуманiстичну спрямованiсть груповоє робо-
ти, яку обгрунтував К. Роджерс, усе ж не можемо погодитися
з його позицiую "неуправлiння групою". Тут може бути два
пiдходи:а) визначення своує позицiє в групi як вiдсутностi фор-
мальноє структурованостi групового процесу, як рiвностi пози-
цiй керiвника й членiв групи, як абсолютизацiє спонтанностi й
невимушеностi поведiнки в груповiй динамiцi й т. п.; б) забез-
печення латентного рiвня iндивiдуально-особистiсних i групо-
вих змiн, якi передбачають невидиме управлiння динамiкою
всiх процесiв у групi.
Саме другий варiант перебувау в центрi уваги спецiалiста-
груповика в спрямуваннi процесiв АСПН. Адже хто прийшов
навчатися, той заiнтересований у результатах, а не прагне лише
побути в ситуативно приумнiй атмосферi роджерiанiвського га-
тунку. Тому в групi АСПН емпатiя не виступау головним ме-
ханiзмом психокорекцiє, бо вона (як ми переконанi) входить до
числа необхiдних умов створення сприятливоє для навчання
атмосфери в групi. Цi останнi, за нашим переконанням, повя-
занi з обуктивуванням семантичних характеристик несвiдомо-
го його логiки, яка зумовлюу базовi форми психологiчних
захистiв". Емпатiя ж (керiвника з клiунтом) здатна лише зни-
зити ситуативнi захисти (опори), проте не в змозi виступити
iнструментом проникнення в несвiдоме з його амбiвалентнiстю,
суперечнiстю й запрограмованiстю дитинством. Бiльше того,
якшо врахувати специфiку "психологiчних захистiв" з Єхнiми
побiчними емоцiйними ефектами (якi нерiдкеу викривленими),
то емпатiя без проробки проблеми на когнiтивному рiвнi може
хибно закрiпити субукта в його iнфантильних емоцiйних реак-
цiях, якi здебiльшого слугують рентним настановленням. По-
трiбно врахувати також тенденцiє вампiризму, якi в разi абсо-
лютизацiє механiзму емпатiє вiдкоригувати буде дуже важко.
У групi АСПН емпатiя йде в парi з прийняттям особистостi
iншого (й самого себе) таким, яким вiн у. А шлях до цього
пролягау через розвиток розумiння себе й iншого. Тому емпатiя
не лише сприяу навчанню, а й сама розвивауться разом з iнте-
грацiую.
2.3. ЗАКОНОМiРНОСТi ДИНАМiКИ
iНДИВiДУАЛЬНО-ОСОБИСТiСНИХ
i ГРУПОВИХ ЗМiН У ПРОЦЕСi АСПН
АСПН у лабiльною системою психологiчного впливу, зорiунто-
ваною на iндивiдуально-неповторну допомогу кожному учасни-
ковi навчання. Особистiснi проблеми, з якими люди приходять
у групу, не усвiдомлюються ними в своєй психологiчнiй сутi, не
повязуються з iнфантильними витоками. Прояснення психоло-
гiчного смислу особистiсноє проблеми с завданням АСПН. Разом
iз тим с певнi загальнi закономiрностi в особливостях особистiс-
них проблем учасникiв навчання та в розвитку самого групового
процесу. Для цього професiонал у галузi АСПН повинен добре
знати особливостi таких психiчних процесiв, як дезiнтеграцiя й
iнтеграцiя, бачити Єхнi прояви в особистiсних змiнах, аби за-
безпечувати позитивнiсть процесу дезiнтеграцiє
i вториннiсть iнтеграцiє (на бiльш високому
рiвнi розвитку психiки субукта).
Цим закономiрностям пiдлягау весь психокорекцiйний про-
цес АСПН як в iндивiдуальних, так i групових його варiантах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
парадигми з новою. Вищесказане опосередковано пояснюу й
виправдовуу зовсiм новий пiдхiд у психотерапiє, який розроб-
ляуться С. Грофом: ЛСД-терапiя. Вiн пише: "працюючи з ЛСД,
я вже давно вирiшив, що не можна iгнорувати ... данi лише на
тiй основi, що вони несумiснi з базовими припущеннями сучас-
ноє науки" .
С. Гроф, уводячи людей у психоделiчнi стани з допомогою
спецiальноє хiмiчноє речовини, стверджуу, що Єхньою характер-
ною рисою у стирання вiдмiнностей мiж матерiую, енергiую й
свiдомiстю. "Внутрiшнi бачення можуть бути такими реалiстич-
ними, що стають успiшною iмiтацiую явищ матерiального свiту,
й навпаки, те, що у повсякденному життi у твердим "матерi-
алом", може розсипатися в паттерни енергiє, в космiчний танець
вiбрацiй або в гру свiдомостi" . Важливо, що психоделiчним
станам властива багатомiрнiсть, яку ми констатували також i в
символiцi малюнкiв: "виникають комплекснi переживання з
конденсованим або складанням змiстом" ,
Застосування ЛСД дау пiдставу констатувати чотири типи
психоделiчних станiв: абстрактнi переживання (або естетичнi), пси-
ходинамiчнi (або бiографiчнi); перинатальнi й трансперсональнi.
Перинатальнi - це вiдображення подiй, якi безпосе-
редньо передують бiологiчному народженню, повязанi з ним
або настають зразу за ним. С. Гроф стверджуу, що людське
несвiдоме вмiщуу сховища, або матрицi, активiзацiя яких веде
до повторного переживання бiологiчного народження.
Трансперсональнi переживання - це вiдчуття роз-
ширення свiдомостi за межi Его. Такi переживання у своурiдною
iсторичною регресiую в бiологiчне, культур-
не або духовне минуле. "Багато хто повiдомляу, - пише
С. Гроф, - про яскравi фрагменти досвiду на клiтинному рiвнi
свiдомостi, що, очевидно, вiдображау Єхну iснування у виглядi
сперми чи яйцеклiтини" .
Для нас дослiдження Грофа становлять великий iнтерес, ос-
кiльки численнi символи малюнкiв (без настанови на занурення
Єхнього автора в подiбнi перинатальнi чи транспсрсональнi пе-
реживання) вiдображають аналогiчнi явища. Далi ми предста-
вимо емпiричний матерiал Руслана, який це засвiдчуу. Подiбнi
збiги ставлять пiд сумнiв упевненiсть, нiбито псринатальнi пе-
реживання - це актуалiзацiя вiдповiдних сховищ несвiдомого.
Гадаумо, вони можуть мати психогенне походження. Ми неод-
норазово переконувалися: Едiпова ситуацiя знаходить розвязку
впереконаннi, що "я уднаюся з батьком (iз матiрю) через
яйцеклiтину, яка дала менi життя". Таку розвязку знаходить
захисна тенденцiя - "бажане перетворюуться на дiйсне", на
способи уднання з забороненим (iнцестуозним) обуктом, якому
вони були властивi. Тому так часто спостерiгауться фатальна
приреченiсть людини на певнi регресивнi способи поведiнки;
послаблення тиску цiує "приреченостi" на свiдомiсть фактично
означау ослаблення уднаючого ланцюга з табуйованим обуктом.
При цьому сам факт такого регресивного уднання перебувау за
межами свiдомостi. т;iк само. як i кровозмiшувальний потяг.
Наш психодинамiчний аналiз продукцiє субукта дау змогу
вийти на iнфантильнi витоки цих регресивних сил i через усвi-
домлення Єхнього iнфантильного походження, звязку з рисами
людей, до яких був потяг, зрозумiти причини вiдчуження (не-
визнання) подiбних форм поведiнки власного "Я".
Отже, вiдбувауться омертвiння певноє частини "Я", й на
вартi цього стоять "психологiчнi захисти" з Єхньою здатнiстю
спотворювати соцiально-перцептивну iнформацiю.
2.2.5. ГУМАНiСТИЧНА
ПСИХОЛОГiЯ
Спинимось на порiвняльнiй характеристицi теоретичних перед-
умов АСПН iз груповою психотерапiую американця К. Роджер-
са , центрованою на клiунтi.
Цей учений присвятив 35 рокiв iндивiдуальнiй терапiє й
лише згодом переконався в надзвичайних перевагах впливу
групи на субукта. Нас цiкавлять теоретичнi позицiє К. Роджер-
са не лише як представника гуманiстичноє теорiє, а й як дослiд-
ника, котрий утiлював груповi методи вдосконалення осо-
бистостi в практику школи, оскiльки навчально-виховним за-
кладам украй необхiдною була бiльша свобода .
Приймаючи всю гуманiстичну спрямованiсть груповоє робо-
ти, яку обгрунтував К. Роджерс, усе ж не можемо погодитися
з його позицiую "неуправлiння групою". Тут може бути два
пiдходи:а) визначення своує позицiє в групi як вiдсутностi фор-
мальноє структурованостi групового процесу, як рiвностi пози-
цiй керiвника й членiв групи, як абсолютизацiє спонтанностi й
невимушеностi поведiнки в груповiй динамiцi й т. п.; б) забез-
печення латентного рiвня iндивiдуально-особистiсних i групо-
вих змiн, якi передбачають невидиме управлiння динамiкою
всiх процесiв у групi.
Саме другий варiант перебувау в центрi уваги спецiалiста-
груповика в спрямуваннi процесiв АСПН. Адже хто прийшов
навчатися, той заiнтересований у результатах, а не прагне лише
побути в ситуативно приумнiй атмосферi роджерiанiвського га-
тунку. Тому в групi АСПН емпатiя не виступау головним ме-
ханiзмом психокорекцiє, бо вона (як ми переконанi) входить до
числа необхiдних умов створення сприятливоє для навчання
атмосфери в групi. Цi останнi, за нашим переконанням, повя-
занi з обуктивуванням семантичних характеристик несвiдомо-
го його логiки, яка зумовлюу базовi форми психологiчних
захистiв". Емпатiя ж (керiвника з клiунтом) здатна лише зни-
зити ситуативнi захисти (опори), проте не в змозi виступити
iнструментом проникнення в несвiдоме з його амбiвалентнiстю,
суперечнiстю й запрограмованiстю дитинством. Бiльше того,
якшо врахувати специфiку "психологiчних захистiв" з Єхнiми
побiчними емоцiйними ефектами (якi нерiдкеу викривленими),
то емпатiя без проробки проблеми на когнiтивному рiвнi може
хибно закрiпити субукта в його iнфантильних емоцiйних реак-
цiях, якi здебiльшого слугують рентним настановленням. По-
трiбно врахувати також тенденцiє вампiризму, якi в разi абсо-
лютизацiє механiзму емпатiє вiдкоригувати буде дуже важко.
У групi АСПН емпатiя йде в парi з прийняттям особистостi
iншого (й самого себе) таким, яким вiн у. А шлях до цього
пролягау через розвиток розумiння себе й iншого. Тому емпатiя
не лише сприяу навчанню, а й сама розвивауться разом з iнте-
грацiую.
2.3. ЗАКОНОМiРНОСТi ДИНАМiКИ
iНДИВiДУАЛЬНО-ОСОБИСТiСНИХ
i ГРУПОВИХ ЗМiН У ПРОЦЕСi АСПН
АСПН у лабiльною системою психологiчного впливу, зорiунто-
ваною на iндивiдуально-неповторну допомогу кожному учасни-
ковi навчання. Особистiснi проблеми, з якими люди приходять
у групу, не усвiдомлюються ними в своєй психологiчнiй сутi, не
повязуються з iнфантильними витоками. Прояснення психоло-
гiчного смислу особистiсноє проблеми с завданням АСПН. Разом
iз тим с певнi загальнi закономiрностi в особливостях особистiс-
них проблем учасникiв навчання та в розвитку самого групового
процесу. Для цього професiонал у галузi АСПН повинен добре
знати особливостi таких психiчних процесiв, як дезiнтеграцiя й
iнтеграцiя, бачити Єхнi прояви в особистiсних змiнах, аби за-
безпечувати позитивнiсть процесу дезiнтеграцiє
i вториннiсть iнтеграцiє (на бiльш високому
рiвнi розвитку психiки субукта).
Цим закономiрностям пiдлягау весь психокорекцiйний про-
цес АСПН як в iндивiдуальних, так i групових його варiантах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68