Члени групи повиннi навчитися брати на себе вiдповiдаль-
нiсть за самостiйне вирiшення своєх ускладнень, проблем, а
також за використання досвiду, набутого на заняттях у групi.
Цс значною мiрою сприяу зростанню соцiальноє зрiлостi iндивiда.
Вмiння сприймати людину такою, якою вона у. Керiвник
зобовязаний (передусiм на прикладi власноє поведiнки) вста-
новити безумовне позитивне ставлення до особистостi учасника
АСПН у цiлому, навiть при конфронтацiє з окремими проявами
ного поведiнки, якi пiдлягають змiнi; орiунтуватися на те, якою
людина може стати, незалежно вiд того, з якими проблемами
вона сьогоднi стикауться. Оскiльки самооцiнка (й ставлення до
себе) у залежними вiд одержаних оцiнок, безпосереднiм наслiд-
ком прийняття людини групою стане пiдвищення ступеня
адекватностi єє самооцiнки, що, в свою чергу, зумовлюу змiну
єє ставлення до решти членiв групи, готовнiсть до взауморо-
зумiння, спiвпрацi та взаумодопомоги. Одночасно починають
формуватися тенденцiє згуртованостi на основi почуття удностi
з групою, а спiвпереживання наповнюються бiльш глибоким
змiстом.
3.3. МЕТОДИЧНi ПОЛОЖЕННЯ,
ОБОВЯЗКОВi ДЛЯ КЕРiВНИКА
ГРУПИ АСПН
Представленi в попередньому параграфi положення зорiунтова-
нi на спiльне Єх виконання керiвником разом iз членами групи
АСПН. Проте iснують методичнi положення, якi в бiльшiй мiрi
адресованi керiвниковi. Єх можна подiлити на вербальнi й не-
всрбальнi. Важлива роль у досягненнi успiху в роботi групи
належить мiмiцi, жестам, тоновi голосу, емоцiйним здiбностям
керiвника й багато чому iншому. Вiн повинен чiтко знати своє
нсвсрбальнi можливостi. Та найголовнiшою в роботi групи
АСПН у вербальна взаумодiя, яка свiдомо регулюуться керiв-
ником. Ураховуючи специфiку поведiнки керiвника, можна ви-
дiлити кiлька вербальних прийомiв управлiння групою АСПН.
71
1. Заохочення групи до обговорення певноє теми.
2. Узагальнення матерiалу групового навчання шляхом ви-
дiлення зв язкiв. Керiвник повинен звертати увагу членiв групи
на iстотнi моменти (опосередкованим чи прямим шляхом), а
також представляти дану iнформацiю у прийнятнiй формi й у
принагiдний момент. Цс вимагау вiд нього вмiння iнтерпрету-
вати матерiал, спiввiдносити рiвень розвитку групи й кожного
єє члена.
3. Технiки iнтерпретацiє матерiалу навчання:
а) пiдкреслення суттувого моменту у висловлюваннi члена
групи;
б) висвiтлення керiвником iстотних аспектiв поведiнки чле-
нiв групи на пiдставi встановлення звязкiв мiж окремими ак-
тами поведiнки. Це може вiдбуватися на тлi конфронтацiє,
спiвчуття, спiвпереживання, радощiв, вiдкриття нового. Голов-
ним тут у встановлення спiльного та вiдмiнного, суперечностей
психiки, яких учасники навчання не можуть бачити без сто-
ронньоє допомоги. Найвищий рiвень професiоналiзму виявляу
той керiвник, який поступово пiдводить члена групи до само-
аналiзу своує власноє поведiнки. Керiвник не лише допомагау
учасникам АСПН перетворювати себе на обукт дослiдження, а
й формуу у них здатнiсть учитися на власному досвiдi поведiн-
ки, що у запорукою профссiиноє пiдготовки.
4. Розкриття логiки несвiдомого та спiввiднесення Єє з ло-
гiкою свiдомого. Важливо, щоб керiвник розкрив внутрiшню
нсусвiдомлювану суперечнiсть, що визначау особистiсну про-
блематику субукта, показав розбiжностi мiж його бажаннями
й стратегiую поведiнки.
5. Постановки певних завдань в групi АСПН. Це може бути
пропозицiя виконати яку-небудь вправу (гра, психодрама, пси-
хомалюнок, соцiограма); укладання договору з тим чи тим учас-
ником навчання, згiдно з яким вiн повинен уникати певних
форм поведiнки, або, навпаки, випробувати бажанi для себе
форми в групi й поза єє межами (на час навчання) з наступним
обговоренням результатiв.
6. Координацiя дискусiє. Мауться на увазi спрямування дис-
кусiє керiвником у бажане русло, а також синхронування окре-
мих ЄЄ елементiв. Керiвник зобовязаний забезпечити послiдов-
нiсть i завершенiсть розгляду важливих питань самопiзнання
без вiдхилень до побiчних явищ.
7. Забезпечення багаторiвневостi в дослiдженнi особистiс-
нiiх проблем окремих членiв групи. При цьому важливо встано-
вити взаумозвязок мiж проявами поведiнки кожного учасника
занять та динамiкою групи, рiвнем єє iнтеграцiє й особистiсним
розвитком кожного присутнього.
8. Чiткiсть i послiдовнiсть у керiвництвi, яка не допускау
72
свавiлля й водночас забезпечуу спонтаннiсть поведiнки членiв
групи АСПН.
9. Розкриття учасниками навчання внутрiшнiх особистiс-
них причин, якi породжують труднощi в спiлкуваннi та вну-
трiшнi суперечностi.
10. Умiння працювати iз захисною поведiнкою": нейтра-
лiзувати ситуативнi (периферiйнi) захисти й актуалiзувати ба-
зовi (особистiснi) прояви.
Керiвник не повинен давати захиснi реакцiє в групi, бо вони
можуть спровокувати посилення "захисту" учасникiв АСПН i
ускладнити Єхну просування до бiльш вiддалених i важливих
цiлей навчання. Крiм того, захиснi тенденцiє ускладнюють ке-
рiвниковi адекватне сприйняття взаумин у групi.
Керiвник групи АСПН повинен володiти прийомами, якi б
одночасно каталiзували iндивiдуально-особистi змiни учасни-
кiв навчання и просували взаумини в групi до багаторiвневоє
iнтсi рацiє як важливоє передумови позитивних результатiв на-
вчання.
3.4. ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ
iНТЕГРАЦiЄ ГРУПИ
Розвитковi згуртованостi групи сприяу вiдкрите, щире ви-
словлення почуттiв i думок з приводу того, що вiдбувауться в
групi. При цьому важливо, щоб учасники навчання не боялися
висловлювати як позитивнi, так i негативнi реакцiє на те, що
вiдбувауться. Правдивий обмiн iнформацiую, почуттями, а та-
кож правильна реакцiя керiвника на критичнi зауваження ду-
же багато важать для розвитку вiдчуття належностi до групи.
Згуртованiсть у нiй забезпечуу таку атмосферу, коли вiд-
крите висловлювання емоцiй не порушуу почуття близькостi й
емоцiйноє теплоти, коли присутня психологiчна захище-
нiсть, а це знiмау напруженiсть, сприяу глибшому взаумо-
розумiнню.
"Розморожування". Ефективнiсть навчання великою мiрою
визначауться тим, як "скидаються маски" й послаблюуться сте-
реотипнiсть поведiнки, а також як сприймаються принципи нав-
чання в групi АСПН. Процес посилення бажання й готовностi
до н,.iвчання можна назвати "розморожуванням". Його запору-
кою виступають такi з ранiше названих принципiв: прийняття
в групi, звертання один до одного на "ти" й за iмям, вiльне
розташування по колу. зручна поза, розслаблення, вiдсутнiсть
системи покарань i заохочень. Усi перелiченi фактори послаб-
лююiь систему звичних стереотипних форм поведiнки й вiдкри-
вають можливостi для ефективного навчання.
73
Психологiчна безпека. АСПН проходить ефективнiше за
наявностi в групi психологiчноє безпеки. Ситуацiя невимуше-
ностi, незвичнiсть обстановки, своурiднiсть принципiв функцi-
онування групи, новий досвiд - усе цс справляу значне
емоцiйне навантаження на учасникiв групи. Втiм, деяка напру-
женiсть, що посилюу вразливiсть, сприяу ефективному навчан-
ню; коли ж iнтенсивнiсть єє занадто велика, це активiзуу ситуа-
тивний "психологiчний захист" i перешкоджау продуктивному
включенню в процес групового навчання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68