Важливо забезпечити
спонтаннiсть поведiнки присутнiх. Атмосферу психологiчноє
безпеки створюу дотримання стичних норм роботи
групи.
Атмосфера довiри й пiдтримки. Для встановлення психоло-
гiчного клiмату довiри в групi необхiдно, щоб кожен єє член
вiдчув реальну можливiсть бути самим собою, переконався в
тому, що його тут нiхто не збирауться оцiнювати й змiнювати.
В атмосферi довiри людина бiльше схильна до вiдвертостi й
щиростi, повiдомлення iншим ризикованоє для свого "Я" iнфор-
мацiє, нiж у випадку очiкування суворих оцiнок i осуду. Для
створення такоє атмосфери доводиться з самого початку пере-
борювати протидiю, яка спричинюуться внутрiшньою тривогою
членiв групи. Керiвник повинен прагнути обуктивувати й дос-
лiдити цi страхи. З цiую метою можна запропонувати учасни-
кам вибрати партнерiв, з якими вони могли б поговорити про
своє тривоги безпечнiше, нiж розповiдати про своє турботи всiй
групi. Якщо почуття довiри не буде розвинуто в групi, то в
процесi навчання можуть виникнути серйознi проблеми.
Взаумна довiра виробляуться в умовах, коли у можливiсть
висловлювати своє почуття, незалежно вiд того, позитивнi вони
чи негативнi, й не боятися критики. На противагу цьому при-
хована ворожiсть i пiдозрiливiсть, небажання говорити про своє
почуття у показником вiдсутностi довiри. iнодi це виявляуться
в спробах учасникiв заховатися за абстрактними роздумами, в
довгих обговореннях проблем iнших членiв групи, а також у
небажаннi сконцентрувати увагу на собi. На початкових стадiях
роботи групи учасники АСПН чекають, що керiвник вирiшить
за них, що Єм потрiбно робити и дослiджувати. Саморозкриття
в цей перiод мас поверховий i спланований характер, вiдкрита
поведiнка майже вiдсутня.
Розвиток здiбностi учасникiв АСПН до "прийняття" одне
одного у важливим фактором у створеннi атмосфери довiри.
Навчаючись "прийняттю", члени групи менше критикують, ви-
правляють висловлювання iнших, менш оцiнюють одне одного.
Для встановлення атмосфери довiри необхiдно, щоб хтось пер-
шим пiшов на ризик або зробив жест довiри. Коли ризикованi
дiє будуть пiдтриманi щирим прийняттям, вдячнiстю й допомо-
74
гою, цс посилить вiдчуття близькостi в групi, сприятиме зро-
станню довiри. Згуртованiсть може бути посилена з допомогою
такоє вправи: всi учасники почергово випробовують своє мож-
ливостi керувати групою.
Група АСПН передбачау нсдирективну позицiю тренера, яка
стимулюу спiвпрацю, активiзуу обговорення питань, пiднятих
членами групи з власноє iнiцiативи. Крiм того, в групi не по-
винна переважати взаумодiя "керiвник - член групи". Найкра-
щим варiантом у взаумодiя "учасник - учасник". Створення
згуртованостi членiв групи й атмосфери взаумноє довiри може
стати запорукою вирiшення суперечностей i конфлiктiв. При
цьому бажано домагатися як усвiдомлення всiма учасниками
джерел i самого факту конфлiкту, так i вiдвертоє проробки в
групi виниклих суперечностей.
Органiзовуючи групу АСПН, керiвник не ставить головною
метою зробити єє привабливою для тих, хто навчауться. Але
практика показуу: якщо людина починау вiдчувати, що єє сприй-
мають такою, якою вона у, якщо на заняттях встановлюуться
атмосфера пiдтримки, близькостi, довiри, емоцiйного тепла, то
у неє виникау вiдчуття дiловоє привабливостi групи, що пози-
тивно позначауться на результатах навчання.
Спонтаннiсть групового процесу. В групi АСПН важливо
досягти як спонтанностi, так i керованостi актуальними взауми-
нами й подiями. Бiльше того, керiвництво процедурою АСПН
мас на мстi забезпечення спонтанностi мiжособових стосункiв,
що являють собою конкретно-змiстовий аспект процесу групо-
вого навчання. Управлiння груповим процесом - цс передусiм
управлiння динамiкою АСПН.
Керiвник групи повинен мати теоретичну концепцiю розу-
мiння механiзмiв даного навчання й розвинених здiбностей
процесуальноє психодiагностики особистiсних причин трудно-
щiв у спiлкуваннi. У звязку з цим виникау необхiднiсть уточ-
нення уявлень про вiдсутнiсть формалiзованих i стандартизо-
ваних проявiв управлiння групою АСПН, особливо на перших
заняттях.
Вiдчуття невизначеностi може виникнути й у керiвника-по-
чаткiвця, якому ще важко синтезувати в одне цiле тактичну й
стратегiчну лiнiє в управлiннi групою АСПН.
Необхiдно вiдрiзняти нсдирективну позицiю керiвника, вiд-
сутнiсть авторитарних розпоряджень вiд поведiнки свавiлля,
нсксрованоє стихiє, яка загальмуу групову динамiку, спрямо-
вану на iнтеграцiю. Важливо, щоб керiвник чiтко уявляв собi
основнi стратегiчнi лiнiє розвитку групи, а також тi методичнi
прийоми та засоби, якi допоможуть досягти iндивiдуалiзованого
ефекту-навчання кожного учасника АСПН.
На самому початку занять доцiльно лише в загальних рисах
75
обговорювати можливий ефект роботи групи АСПН, але орiун-
тованi цiлi в iндивiдуально-особистому й професiйно-педагогiч-
ному планах визначити необхiдно. Якщо в групi немау чiтких
цiлей, разом обговорених i поставлених, то може зявитися
недоброзичливiсть у вiдносинах мiж Єє членами, яка призведе
до розколу, а то й до розпаду групи. Надзвичайно важливо, щоб
учасники АСПН мали змогу задовольнити своє груповi й про-
фесiйно-педагогiчнi бажання та цiлi. Група дiятиме успiшнiше,
якщо учасники навчання не прагнутимуть вирiшення всiх своєх
соцiальних проблем, певних утилiтарних цiлей; не розрахову-
ватимуть на те, що зумiють перетворити себе на готову, завер-
шену "модель".
Керiвник групи зобовязаний допомогти учасникам АСПН
зрозумiти, що процес Єхнього самовдосконалення неперервний,
i навчання в групi лише сприятиме самопiзнанню, поглибленню
власноє компетентностi в питаннях психодiагностики та прийо-
мiв оптимiзацiє психологiчних здiбностей до спiлкування й пiз-
нання iнших. Все це допомагау не лише досягти певного
результату в групi, а й оволодiти здатнiстю набувати новi реф-
лексивнi знання шляхом аналiзу ситуацiй спiлкування в по-
дальшому життi. Навчання в групi АСПН може ускладнюватися
рiзними формами поведiнки його учасникiв, про якi - нижче.
1. Спроби давати переєди. В групi прийнято говорити про
своє переживання, емоцiє, почуття, спричиненi поведiнкою того
чи iншого єє члена, але небажано давати поради. З цiую метою
можна обговорити питання: "Чим вiдрiзняуться зворотна iнфор-
мацiя вiд порадиi","Чим вiдрiзняуться поняття "надати допомо-
гу" вiд "дати пораду" в звичному розумiннii".
2. Гостри реакцiя деяких членiв групи неє негативнi емоцiє,
якi переживау хтось iнший (сльози i т.п.). Можна знизити рiвень
напруження жартом, наданням пiдтримки iншому. iнколи це
робиться у спосiб, який називауться "накладанням повязки".
Керiвниковi групи слiд диференцiювати зовнiшнi вияви жалю
("накладання повязки") й справжню турботу i спiвчуття (ем-
патiє). Члени групи повиннi зрозумiти, що "накладаючи повяз-
ку", вони, можливо, пiклуються головним чином про себе. Це
потребуу вiд керiвника досвiду, високоє емоцiйноє чутливостi
та iнструментальних засобiв роботи.
3. Можливiсть недоброзичливоє поведiнки, коригування якоє
в групi у досить важкою справою. Адже ворожiсть i недоброзич-
ливiсть рiдко виявляються вiдкрито, здебiльшого це вiдбува-
уться не прямо, а окiльно, завуальовано (гострi зауваження
членiв групи, колючий жарт, тактика "шпичакiв", пропуски
засiдань групи, запiзнення, демонстрацiя нудьги, усунення вiд
роботи групи з виглядом безмежноє ввiчливостi та доброзичли-
востi, яка заважау реалiзацiє принципiв щиростi:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
спонтаннiсть поведiнки присутнiх. Атмосферу психологiчноє
безпеки створюу дотримання стичних норм роботи
групи.
Атмосфера довiри й пiдтримки. Для встановлення психоло-
гiчного клiмату довiри в групi необхiдно, щоб кожен єє член
вiдчув реальну можливiсть бути самим собою, переконався в
тому, що його тут нiхто не збирауться оцiнювати й змiнювати.
В атмосферi довiри людина бiльше схильна до вiдвертостi й
щиростi, повiдомлення iншим ризикованоє для свого "Я" iнфор-
мацiє, нiж у випадку очiкування суворих оцiнок i осуду. Для
створення такоє атмосфери доводиться з самого початку пере-
борювати протидiю, яка спричинюуться внутрiшньою тривогою
членiв групи. Керiвник повинен прагнути обуктивувати й дос-
лiдити цi страхи. З цiую метою можна запропонувати учасни-
кам вибрати партнерiв, з якими вони могли б поговорити про
своє тривоги безпечнiше, нiж розповiдати про своє турботи всiй
групi. Якщо почуття довiри не буде розвинуто в групi, то в
процесi навчання можуть виникнути серйознi проблеми.
Взаумна довiра виробляуться в умовах, коли у можливiсть
висловлювати своє почуття, незалежно вiд того, позитивнi вони
чи негативнi, й не боятися критики. На противагу цьому при-
хована ворожiсть i пiдозрiливiсть, небажання говорити про своє
почуття у показником вiдсутностi довiри. iнодi це виявляуться
в спробах учасникiв заховатися за абстрактними роздумами, в
довгих обговореннях проблем iнших членiв групи, а також у
небажаннi сконцентрувати увагу на собi. На початкових стадiях
роботи групи учасники АСПН чекають, що керiвник вирiшить
за них, що Єм потрiбно робити и дослiджувати. Саморозкриття
в цей перiод мас поверховий i спланований характер, вiдкрита
поведiнка майже вiдсутня.
Розвиток здiбностi учасникiв АСПН до "прийняття" одне
одного у важливим фактором у створеннi атмосфери довiри.
Навчаючись "прийняттю", члени групи менше критикують, ви-
правляють висловлювання iнших, менш оцiнюють одне одного.
Для встановлення атмосфери довiри необхiдно, щоб хтось пер-
шим пiшов на ризик або зробив жест довiри. Коли ризикованi
дiє будуть пiдтриманi щирим прийняттям, вдячнiстю й допомо-
74
гою, цс посилить вiдчуття близькостi в групi, сприятиме зро-
станню довiри. Згуртованiсть може бути посилена з допомогою
такоє вправи: всi учасники почергово випробовують своє мож-
ливостi керувати групою.
Група АСПН передбачау нсдирективну позицiю тренера, яка
стимулюу спiвпрацю, активiзуу обговорення питань, пiднятих
членами групи з власноє iнiцiативи. Крiм того, в групi не по-
винна переважати взаумодiя "керiвник - член групи". Найкра-
щим варiантом у взаумодiя "учасник - учасник". Створення
згуртованостi членiв групи й атмосфери взаумноє довiри може
стати запорукою вирiшення суперечностей i конфлiктiв. При
цьому бажано домагатися як усвiдомлення всiма учасниками
джерел i самого факту конфлiкту, так i вiдвертоє проробки в
групi виниклих суперечностей.
Органiзовуючи групу АСПН, керiвник не ставить головною
метою зробити єє привабливою для тих, хто навчауться. Але
практика показуу: якщо людина починау вiдчувати, що єє сприй-
мають такою, якою вона у, якщо на заняттях встановлюуться
атмосфера пiдтримки, близькостi, довiри, емоцiйного тепла, то
у неє виникау вiдчуття дiловоє привабливостi групи, що пози-
тивно позначауться на результатах навчання.
Спонтаннiсть групового процесу. В групi АСПН важливо
досягти як спонтанностi, так i керованостi актуальними взауми-
нами й подiями. Бiльше того, керiвництво процедурою АСПН
мас на мстi забезпечення спонтанностi мiжособових стосункiв,
що являють собою конкретно-змiстовий аспект процесу групо-
вого навчання. Управлiння груповим процесом - цс передусiм
управлiння динамiкою АСПН.
Керiвник групи повинен мати теоретичну концепцiю розу-
мiння механiзмiв даного навчання й розвинених здiбностей
процесуальноє психодiагностики особистiсних причин трудно-
щiв у спiлкуваннi. У звязку з цим виникау необхiднiсть уточ-
нення уявлень про вiдсутнiсть формалiзованих i стандартизо-
ваних проявiв управлiння групою АСПН, особливо на перших
заняттях.
Вiдчуття невизначеностi може виникнути й у керiвника-по-
чаткiвця, якому ще важко синтезувати в одне цiле тактичну й
стратегiчну лiнiє в управлiннi групою АСПН.
Необхiдно вiдрiзняти нсдирективну позицiю керiвника, вiд-
сутнiсть авторитарних розпоряджень вiд поведiнки свавiлля,
нсксрованоє стихiє, яка загальмуу групову динамiку, спрямо-
вану на iнтеграцiю. Важливо, щоб керiвник чiтко уявляв собi
основнi стратегiчнi лiнiє розвитку групи, а також тi методичнi
прийоми та засоби, якi допоможуть досягти iндивiдуалiзованого
ефекту-навчання кожного учасника АСПН.
На самому початку занять доцiльно лише в загальних рисах
75
обговорювати можливий ефект роботи групи АСПН, але орiун-
тованi цiлi в iндивiдуально-особистому й професiйно-педагогiч-
ному планах визначити необхiдно. Якщо в групi немау чiтких
цiлей, разом обговорених i поставлених, то може зявитися
недоброзичливiсть у вiдносинах мiж Єє членами, яка призведе
до розколу, а то й до розпаду групи. Надзвичайно важливо, щоб
учасники АСПН мали змогу задовольнити своє груповi й про-
фесiйно-педагогiчнi бажання та цiлi. Група дiятиме успiшнiше,
якщо учасники навчання не прагнутимуть вирiшення всiх своєх
соцiальних проблем, певних утилiтарних цiлей; не розрахову-
ватимуть на те, що зумiють перетворити себе на готову, завер-
шену "модель".
Керiвник групи зобовязаний допомогти учасникам АСПН
зрозумiти, що процес Єхнього самовдосконалення неперервний,
i навчання в групi лише сприятиме самопiзнанню, поглибленню
власноє компетентностi в питаннях психодiагностики та прийо-
мiв оптимiзацiє психологiчних здiбностей до спiлкування й пiз-
нання iнших. Все це допомагау не лише досягти певного
результату в групi, а й оволодiти здатнiстю набувати новi реф-
лексивнi знання шляхом аналiзу ситуацiй спiлкування в по-
дальшому життi. Навчання в групi АСПН може ускладнюватися
рiзними формами поведiнки його учасникiв, про якi - нижче.
1. Спроби давати переєди. В групi прийнято говорити про
своє переживання, емоцiє, почуття, спричиненi поведiнкою того
чи iншого єє члена, але небажано давати поради. З цiую метою
можна обговорити питання: "Чим вiдрiзняуться зворотна iнфор-
мацiя вiд порадиi","Чим вiдрiзняуться поняття "надати допомо-
гу" вiд "дати пораду" в звичному розумiннii".
2. Гостри реакцiя деяких членiв групи неє негативнi емоцiє,
якi переживау хтось iнший (сльози i т.п.). Можна знизити рiвень
напруження жартом, наданням пiдтримки iншому. iнколи це
робиться у спосiб, який називауться "накладанням повязки".
Керiвниковi групи слiд диференцiювати зовнiшнi вияви жалю
("накладання повязки") й справжню турботу i спiвчуття (ем-
патiє). Члени групи повиннi зрозумiти, що "накладаючи повяз-
ку", вони, можливо, пiклуються головним чином про себе. Це
потребуу вiд керiвника досвiду, високоє емоцiйноє чутливостi
та iнструментальних засобiв роботи.
3. Можливiсть недоброзичливоє поведiнки, коригування якоє
в групi у досить важкою справою. Адже ворожiсть i недоброзич-
ливiсть рiдко виявляються вiдкрито, здебiльшого це вiдбува-
уться не прямо, а окiльно, завуальовано (гострi зауваження
членiв групи, колючий жарт, тактика "шпичакiв", пропуски
засiдань групи, запiзнення, демонстрацiя нудьги, усунення вiд
роботи групи з виглядом безмежноє ввiчливостi та доброзичли-
востi, яка заважау реалiзацiє принципiв щиростi:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68