Процес вивчення логiки несвiдомого не простий, хоч i мож-
ливий. Враховуючи симультанне уднання в поведiнцi свiдомого
й несвiдомого, Єх можна "розвести" лише шляхом повздовжнього
аналiзу групового матерiалу. Проблема для дослiдника й про-
фесiонала-практика полягау в його психоаналiтичних (iнстру-
ментальних) можливостях вичленення неповторного характеру
логiки несвiдомого.
Важливим у специфiчний характер iндивiдуальноє поведiн-
ки. Потрiбно розумiти, що логiка несвiдомого у iррацiональним,
позадосвiдним феноменом у психiцi субукта, який краще обук-
тивууться в образах, нiж у словах. Тому численнi прийоми
АСiЄН розрахованi на такс цiлiсне й невербальне вiдображення
змiсту психiки.
Свiдоме значною мiрою обслуговуу деструктивнi тенденцiє
захисноє системи, що виражауться в певних його викривленнях,
iлюзiях, специфiчних для кожного iндивiда. Ми швидше схильнi
констатувати одностороннiй вплив несвiдомого на свiдоме, нiж
навпаки.
Односторонну вiдображення ситуацiє в повному єє обсязi не-
свiдомим робить його функцiювання (та iнформування) незрiв-
нянно обумнiшим i мудрiшим (за типом компютера) порiвняно
зi свiдомим. У тiй мiрi, в якiй функцiє свiдомого у вузькими,
обмеженими й деформованими несвiдомим, свiдоме обтяжене
вiдступом вiд реальностi. Тому дослiдження вiдсту-
пiв вiд соцiально-перцептивноє реальностi у
центральним у психокорекцiйнiи роботi, бо
саме в них криуться змiст особистiсноє про-
блеми субукта, породжуваноє його "захис-
ною системою". А цс повязане з логiкою несвiдомого, яка
вступау в суперечнiсть iз логiкою свiдомого. Потрiбно розумiти,
що обусктивуванни логiки несвiдомого - це один iз найважли-
вiших способiв надання допомоги субуктовi з метою самостiй-
ного розвязання ним власних особистiсних проблем. В резуль-
татi зростау психологiчна сила субукта за рахунок розширення
поля його свiдомостi та вивiльнення енергiє, яку поглинали ви-
тiснення. Тим самим розум звiльняуться вiд деформацiй, що
мали мiсце у власнiй рефлексiє та сприйманнi ситуацiє спiлку-
вання. Розвязання субуктом особистiсноє проблеми сприяу нi-
велюванню внутрiшньоє суперечностi психiки шляхом на-
лагодження звязкiв мiж свiдомим i несвiдо-
мим. Саме це, за нашим переконанням, i е центральним за-
вданням психологiчноє практики.
Пiдводячи пiдсумок, можна стверджувати: "психiчнi захи-
сти" - це внутрiшньо зумовлене структурне утворення психiки,
якому властива системнiсть функцiйних проявiв, що виража-
уться в логiцi несвiдомого. "Захисти", якi Єє реалiзують, ми вiд-
носимо до базових. Периферiйнi ж, або ситуативнi "захисти",
хоч i повязанi з базовими, в бiльшiй мiрi слугують адаптацiє
до ситуацiє "тут i тепер", анiж завершенню тенденцiй, пород-
жуваних потягами дитинства.
У контекстi наших наукових гiпотез найцiкавiшим рiзнови-
дом "захистiв" для практичноє психологiє у базовi (особистiснi).
Для Єх вивчення в психокорекцiйнiи групi створюуться така
тепла атмосфера взаумин, яка б усвятковувала периферiйнi
"захисти", а дизiнтеграцiя такоє атмосфери й здiйснюуться за
рахунок сили проявiв внутрiшньо детермiнованих "психологiч-
них захистiв". Тому метод активного соцiально-психологiчного
навчання може застосовуватися з мстою дослiдження такого
феномена, як "психологiчнi захисти", що досi залишауться май-
же зовсiм не дослiдженим.
ОРГАНiЗАЦiЙНО-МЕТОДИЧНi АСПЕКТИ
АКТИВНОГО СОЦiАЛЬНО-ПСИХОЛОГiЧНОГО
НАВЧАННЯ
Групова психокорекцiя iстотно вiдрiзняуться вiд занять з ака-
демiчноє психологiє не лише методичною своурiднiстю, а й спе-
цифiчною органiзацiую. Всi види груповоє корекцiє найбiльше
уднау пiдготовча, органiзацiйна частина. В АСПН, як i в будь-
якому рiзновидi тренiнгу, звичним у розмiщення членiв групи
по колу. Кiмната мас бути затишною, iзольованою вiд стороннiх
шумiв.
Практично-навчальна робота груп дiстала найбiльш поши-
рену назву - соцiально-психологiчний тренiнг
(СПТ). Л. А. Петровська витлумачуу цей термiн як своурiдну
форму впливу, спрямованого на пiдвищення психологiчноє ком-
петенцiє учасникiв спiлкування. Проте Г. О. Ковальов називау
цю роботу колективом активного соцiального
навчання (КАСН), а Ю. М. тмельянов - активним
соцiальним навчанням.
Малу групу, в якiй запроваджуються цi методи навчання,
вони називають навчально-тренiнговою групою
(НТГ). В єє завдання входить забезпечення спецiального пiз-
нання психологiє спiлкування, яка поуднууться з активним його
застосуванням i розвитком можливостей прогнозувати наслiдки
комунiкативних подiй.
Трснiнгова практика мау кiлька рiзновидiв, зокрема вiдео-
тренiнг (X. Мiккiн або Балiнтовськi групи (С. Петербург,
Б. А. Бараш).
Особливоє уваги заслуговуу тренiнг, розроблений В. А. Кан-
Калiком з використанням системи К. С. Станiславського.
Характерною рисою АСПН у тс, що воно не спрямоване на
тренаж комунiкативних умiнь i навичок чи на психотерапiю, а
у способом навчання. .
Передбачауться, що керiвник АСПН чiтко знау основнi на-
прями, якими мас реалiзуватися розвиток групи й самопiзнання
кожного єє учасника, вiдкриття ними важливих, але несповна
усвiдомлених аспектiв своує особистостi.
Методична органiзацiя АСПН вiдповiдау прогресивним ви-
могам: керiвництво даним процесом мас демократичний (неди-
рективний) характер, атмосфера взаумин у групi пройнята
прагненням довiри, .взаумопiдтримки, взаумоприйняття, щиро-
стi й вiдкритостi. Самодiяльнiсть учасникiв навчання заохочу-
уться можливостями спiвпрацi, обуктом уваги присутнiх у не
лише результати певного процесу, а й його динамiка; ефектив-
нiсть навчання досягауться не простим засвоунням готових
знань, а передбачау оволодiння процесом пiзнання нового, не
усвiдомлюваного ранiше, значущого для особистостi матерiалу;
вiдпрацювання (тренаж) умiнь i навичок.
3.1. ПРИНЦИПИ ФУНКЦiОНУВАННЯ
ГРУПИ АСПН
Заняття в групi АСПН органiзовують з урахуванням Єхньоє
тривалостi в належно обладнанiй аудиторiє, що сприяу налагод-
женню зворотного звязку мiж учасниками навчання.
При доборi в групу учасникiв слiд дотримуватися певних
принципiв: добровiльнiсть, вiдсутнiсть занадто стереотипних
форм поведiнки, наявнiсть бажання самовдосконалити вмiння
й набути навички спiлкування.
Перед початком занять бажано прочитати лекцiю про основ-
нi теоретичнi моменти й особливостi функцiювання психоко-
рекцiйноє групи, а також про тi результати, яких можна
досягти. Добiр мас бути двостороннiм. Готовнiсть до навчання
можна вважати первинним критерiум залучення в групу. Якщо
бажаючих набереться бiльше, варто провести вторинний
етап - випробування на визначення стiйкостi мотивацiє до та-
кого навчання. Наприклад, пропонууться висловитися на тему:
"Що я очiкую вiд навчання в групi АСПН" або "Якi проблеми
збираюся вирiшувати", виконати малюнок на тему: "Я-реаль-
не", "Я-iдеальне". Ефективнiсть виконання цих завдань багато
в чому засвiдчить рiвень мотивацiє до такого навчання.
Доцiльно (хоча й не обовязково), щоб психокорекцiйна гру-
па була гетерогенною щодо статi й закритою. Загальна кiль-
кiсть годин 100-120. Заняття можна проводити або протягом
навчального року (по 3,5-4 години) раз на тиждень, або протя-
гом 10-12 днiв, працюючи по 8-12 годин на добу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68