Завдяки символу ми насамперед
спостерiгаумо ощадливiсть психiки при "виборi" засобiв вира-
ження дуже складного (багатомiрного) змiсту. Тому розумiння
символiчностi сновидiння чи психомалюнка полягау передусiм
у готовностi до сприймання багатозначностi психологiчного змi-
сту. Будь-який символ уднау в собi рiзнi й навiть дiаметрально
протилежнi значення, що вiдповiдають рiзноманiтним потягам,
тому символи не можна розумiти анатомiчне - Єх потрiбно
розумiти психологiчно, як образи "л i б i д о ".
Термiн "лiбiдо" був уведений 3. Фрсйдом i трактувався як
статевий потяг. Сила цього потягу виражауться в його здатностi
надавати специфiчного забарвлення й нестатевим потягам. Це
мау пряме вiдношення до символiки тому, що тi предмети,, якi
в життi, за звичайних умов. не мають до "статсвостi жодного
вiдношення, в символах можуть виражати "лiбiдо". Так, дерево
можна розумiти як фалiчний смисл через його схожiсть за фор-
мою, але разом з тим дерево також може означати й жiнку, або
матку, чи матiр (якщо сконцентрувати увагу на кругли кронi).
тднiсть значень утiлюуться в образи "лiбiдо". У символiцi за-
кiнчууться непохитнiсть (незрушнiсть), незмiннiсть значень ре-
чей (предметiв).
К. Юнг пише: "Якби ми захотiли в кожному даному випадку
визначити, що ось цей символ, поставлений замiсть матерi, а
той другий - замiсть чоловiчого статевого органа, то потрапили
б iз одного глухого кута в iнший" 11). Ми солiдарнi з К.Юнгом,
що не потрiбно забувати: "В царствi фантазiє почуття
у все".
Символ дау змогу психiцi iнтегруватися тому, що вiн у iр-
рацiональним утворенням, вiн у образ, а не поняття, котре не
допускау алогiчностей. К. Юнг звертав увагу на те, що символ
виражау ще непiзнане, невиразне, тс, що вiдчувауться, але не
о
" 12. Отже,
проговорюуться. Внаслiдок свого образного багатства символ не
мау чiтко окреслених рацiональних меж. Проте його життуве
значення для психiки важко переоцiнити - вiн виконуу iнте-
груючу функцiю, сприяу примиренню непримиренного. З цього
випливау, що символ здатний уднати в собi свiдомi й несвiдомi
змiсти, логiка яких перебувау в суперечностi.
Тут не можна не згадати про тестовi iнтерпретацiє малюнкiв,
якi фактично знiмають багатомiрнiсть значень символiв, вони
Єх роблять одномiрними й нiвелюють можливiсть бачення в
малюнку декiлькох семантичних картинок, важливих для ро-
зумiння несвiдомого. Тестова iнтерпретацiя "забирау" можли-
вiсть прояснення специфiки поуднання свiдомих i несвiдомих
аспектiв психiки в символ, можливостей створення мозаєчноє
картини образу несвiдомого шляхом комбiнування малюнкiв.
Фсноменологiчнщi пiдхiд бiльшою мiрою сприяу актуалiзацiє
структурно складних образiв несвiдомого, якi. у звязку з забо-
роною, не можуть пробити собi шлях у поведiнку й реалiзува-
тися.
Ми цiлком солiдарнi з Е. Керлотом. який указуу, що "сим-
волiзм у динамiчною й полiсемантичною реальнiстю" 12. Отже,
змiст символу не можна розумiти буквально, тобто за ним кри-
уться певний смисл, що не лежить на поверхнi й часто розкри-
вауться лише в поуднаннi з iншим малюнком.
Якщо поставити запитання про смисл символiчностi снови-
дiнь i малюнкiв, то спiльним буде те, що символiчнiсть завжди
вуалюу певний змiст, який потрiбно ще розкрити. Та що гово-
рити про сон чи малюнок, коли мова загалом теж символiчна -
це у система знакiв або символiв, шо позначають реальну дiйс-
нiсть або душевнi стани.
К. Юнговi вдалося встановити звязок мiж психологiую сну
й психологiую мiфу. Сон сягау в дитинство, мiф створювала
епоха, що мислила по-дитячому. Якщо ж звернутися до психо-
малюнка, то малювання вважауться дитячим заняттям, i часто
люди, котрi ШУТЬ в АСПН, говорять, що вони навiть забули,
коли малювали. Не викликау сумнiву факт опосередкованого
вираження того чи iншого психологiчного змiсту малюнком.
Рiдше трапляуться безпосередну вiдображення в малюнках яко-
єсь конкретноє ситуацiє (й то в образнiй формi), нiж опосеред-
коване викладення змiсту. Поряд iз цим малюнок виражау
змiст, про який його автор не збирався розповiдати, а iнколи
для нього самого цей змiст у вiдкриттям у звязку з його неус-
вiдомлюванiстю до цього часу.
Проiлюструумо згадане вище аналiзом малюнкiв Анi (32 ро-
ки) в контекстi використання лiбiдiозноє символiки.
Дуже нечасто ми можемо спостерiгати в малюнках суто фа-
лiчнi образи, якi за напрямом спiввiдносяться з лiбiдо. Ось,
132
Мол. 3. Чоловiк, жiнка i Я
примiром, мал. З, в якому фалiчний образ уплетений в сюжетну
канву Едiпового змiсту. З цього малюнка ми можемо бачити
наявнiсть iдентифiкацiє авторки малюнка з матiрю (справа єє
око на постатi матерi), увага до батька як чоловiка та злиття з
його фалiчною суттю представляу лiва частина малюнка (око
та повiка над ним зливауться з фалосом батька ). Око авторки
злiва явно вказуу на єє увагу до чоловiчо-жiночих стосункiв мiж
матiрю та батьком. Така вiдкрита iнформацiя, як у даному
випадку, хоч i пiд покривом загальноє теми "Чоловiк, жiнка i
Я", не часто виражауться в малюнках.
Частiше "лiбiдiозна" символiка, на перший погляд, зовсiм не
у такою, єє вiдношення до "лiбiдо" зясовууться шляхом аналiзу
малюнкового матерiалу, який щоразу однозначно вказуу на
силу впливу сiмейноє ситуацiє, особливостей дитячих (душев-
них) тяжiнь до близьких людей. За таких обставин символiка
лiбiдо виводить нас на стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть
суб скта, яка уднау iнстинкт життя, творчостi (енергiю лiбiдо)
з iнстинктом смертi-танатос (енергiя мортiдо).
Хоча тема .малюнка "Чолонiк, жiнка i Я", сама авторка малюнка визна-
л, iiiо фiтурка з.-iiка - батько, справа - мати.
133
Мил. 4. "Я" - реальне, "Я" - iдеальне
Кожного разу комплекси тематичних малюнкiв, незалежно
вiд неповторностi зображень i кольорiв, засвiдчують, що особи-
стiсна проблематика субукта виражауться в деструктивних тен-
денцiях - "психологiчноє iмпотенцiє" та "психо-
логiчноє смертi". Тому, говорячи про символiку "лiбiдо",
в полi зору практичного психолога мають бути системнi харак-
теристики малюнкiв, якi вкажуть на тенденцiє, що зашкоджу-
ють повноцiнним контактам субукта з оточенням, тенденцiям
"розпаду" ii "омертвiння" близьких людей. За цим може стояти
власне почуття неповноцiнностi, провини та самопокарання.
Якщо звернутися всього до кiлькох малюнкiв, виконаних
однiую учасницею АСПН, можна побачити, що мал. З, який
134
Мил. 5. Як мене бачать люди, як я бачу сама себе
нам дав пiдставу констатувати факт табуйованого iнтересу до
батька-чоловiка, до Єхнiхiз матiрю стосункiв, мау послiдовне
продовження в мал. б "Значуща для мене ситуацiя", в якому
авторка (що прояснив дiалог з нею) зобразила своє стосунки з
батьком. Вона Єх назвала - омертвiлими. Коли ми звернули
увагу на гiлочку праворуч, котра нагадуу жiночу фiгурку, яка,
лежачи, намагауться припасти устами до сучка", вона погоди-
лася, що у така схожiсть, "хоч я лише малювала гiлочку (це
"Я"), що вiдломилася вiд дерева".
Все це пiдтверджуу наявнiсть iнцсстуозного тяжiння до бать-
ка, яке блокууться "омертвiлiстю" та вiдсутнiстю контакту -
"ротик не торкауться сучка". Таку уднiсть iз батьком засвiдчуу
135
" \\
лЛiУу
У Є
Л/i/,7. 7. Снрийпяiгя блидькiєми мого небуття
Мил.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
спостерiгаумо ощадливiсть психiки при "виборi" засобiв вира-
ження дуже складного (багатомiрного) змiсту. Тому розумiння
символiчностi сновидiння чи психомалюнка полягау передусiм
у готовностi до сприймання багатозначностi психологiчного змi-
сту. Будь-який символ уднау в собi рiзнi й навiть дiаметрально
протилежнi значення, що вiдповiдають рiзноманiтним потягам,
тому символи не можна розумiти анатомiчне - Єх потрiбно
розумiти психологiчно, як образи "л i б i д о ".
Термiн "лiбiдо" був уведений 3. Фрсйдом i трактувався як
статевий потяг. Сила цього потягу виражауться в його здатностi
надавати специфiчного забарвлення й нестатевим потягам. Це
мау пряме вiдношення до символiки тому, що тi предмети,, якi
в життi, за звичайних умов. не мають до "статсвостi жодного
вiдношення, в символах можуть виражати "лiбiдо". Так, дерево
можна розумiти як фалiчний смисл через його схожiсть за фор-
мою, але разом з тим дерево також може означати й жiнку, або
матку, чи матiр (якщо сконцентрувати увагу на кругли кронi).
тднiсть значень утiлюуться в образи "лiбiдо". У символiцi за-
кiнчууться непохитнiсть (незрушнiсть), незмiннiсть значень ре-
чей (предметiв).
К. Юнг пише: "Якби ми захотiли в кожному даному випадку
визначити, що ось цей символ, поставлений замiсть матерi, а
той другий - замiсть чоловiчого статевого органа, то потрапили
б iз одного глухого кута в iнший" 11). Ми солiдарнi з К.Юнгом,
що не потрiбно забувати: "В царствi фантазiє почуття
у все".
Символ дау змогу психiцi iнтегруватися тому, що вiн у iр-
рацiональним утворенням, вiн у образ, а не поняття, котре не
допускау алогiчностей. К. Юнг звертав увагу на те, що символ
виражау ще непiзнане, невиразне, тс, що вiдчувауться, але не
о
" 12. Отже,
проговорюуться. Внаслiдок свого образного багатства символ не
мау чiтко окреслених рацiональних меж. Проте його життуве
значення для психiки важко переоцiнити - вiн виконуу iнте-
груючу функцiю, сприяу примиренню непримиренного. З цього
випливау, що символ здатний уднати в собi свiдомi й несвiдомi
змiсти, логiка яких перебувау в суперечностi.
Тут не можна не згадати про тестовi iнтерпретацiє малюнкiв,
якi фактично знiмають багатомiрнiсть значень символiв, вони
Єх роблять одномiрними й нiвелюють можливiсть бачення в
малюнку декiлькох семантичних картинок, важливих для ро-
зумiння несвiдомого. Тестова iнтерпретацiя "забирау" можли-
вiсть прояснення специфiки поуднання свiдомих i несвiдомих
аспектiв психiки в символ, можливостей створення мозаєчноє
картини образу несвiдомого шляхом комбiнування малюнкiв.
Фсноменологiчнщi пiдхiд бiльшою мiрою сприяу актуалiзацiє
структурно складних образiв несвiдомого, якi. у звязку з забо-
роною, не можуть пробити собi шлях у поведiнку й реалiзува-
тися.
Ми цiлком солiдарнi з Е. Керлотом. який указуу, що "сим-
волiзм у динамiчною й полiсемантичною реальнiстю" 12. Отже,
змiст символу не можна розумiти буквально, тобто за ним кри-
уться певний смисл, що не лежить на поверхнi й часто розкри-
вауться лише в поуднаннi з iншим малюнком.
Якщо поставити запитання про смисл символiчностi снови-
дiнь i малюнкiв, то спiльним буде те, що символiчнiсть завжди
вуалюу певний змiст, який потрiбно ще розкрити. Та що гово-
рити про сон чи малюнок, коли мова загалом теж символiчна -
це у система знакiв або символiв, шо позначають реальну дiйс-
нiсть або душевнi стани.
К. Юнговi вдалося встановити звязок мiж психологiую сну
й психологiую мiфу. Сон сягау в дитинство, мiф створювала
епоха, що мислила по-дитячому. Якщо ж звернутися до психо-
малюнка, то малювання вважауться дитячим заняттям, i часто
люди, котрi ШУТЬ в АСПН, говорять, що вони навiть забули,
коли малювали. Не викликау сумнiву факт опосередкованого
вираження того чи iншого психологiчного змiсту малюнком.
Рiдше трапляуться безпосередну вiдображення в малюнках яко-
єсь конкретноє ситуацiє (й то в образнiй формi), нiж опосеред-
коване викладення змiсту. Поряд iз цим малюнок виражау
змiст, про який його автор не збирався розповiдати, а iнколи
для нього самого цей змiст у вiдкриттям у звязку з його неус-
вiдомлюванiстю до цього часу.
Проiлюструумо згадане вище аналiзом малюнкiв Анi (32 ро-
ки) в контекстi використання лiбiдiозноє символiки.
Дуже нечасто ми можемо спостерiгати в малюнках суто фа-
лiчнi образи, якi за напрямом спiввiдносяться з лiбiдо. Ось,
132
Мол. 3. Чоловiк, жiнка i Я
примiром, мал. З, в якому фалiчний образ уплетений в сюжетну
канву Едiпового змiсту. З цього малюнка ми можемо бачити
наявнiсть iдентифiкацiє авторки малюнка з матiрю (справа єє
око на постатi матерi), увага до батька як чоловiка та злиття з
його фалiчною суттю представляу лiва частина малюнка (око
та повiка над ним зливауться з фалосом батька ). Око авторки
злiва явно вказуу на єє увагу до чоловiчо-жiночих стосункiв мiж
матiрю та батьком. Така вiдкрита iнформацiя, як у даному
випадку, хоч i пiд покривом загальноє теми "Чоловiк, жiнка i
Я", не часто виражауться в малюнках.
Частiше "лiбiдiозна" символiка, на перший погляд, зовсiм не
у такою, єє вiдношення до "лiбiдо" зясовууться шляхом аналiзу
малюнкового матерiалу, який щоразу однозначно вказуу на
силу впливу сiмейноє ситуацiє, особливостей дитячих (душев-
них) тяжiнь до близьких людей. За таких обставин символiка
лiбiдо виводить нас на стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть
суб скта, яка уднау iнстинкт життя, творчостi (енергiю лiбiдо)
з iнстинктом смертi-танатос (енергiя мортiдо).
Хоча тема .малюнка "Чолонiк, жiнка i Я", сама авторка малюнка визна-
л, iiiо фiтурка з.-iiка - батько, справа - мати.
133
Мил. 4. "Я" - реальне, "Я" - iдеальне
Кожного разу комплекси тематичних малюнкiв, незалежно
вiд неповторностi зображень i кольорiв, засвiдчують, що особи-
стiсна проблематика субукта виражауться в деструктивних тен-
денцiях - "психологiчноє iмпотенцiє" та "психо-
логiчноє смертi". Тому, говорячи про символiку "лiбiдо",
в полi зору практичного психолога мають бути системнi харак-
теристики малюнкiв, якi вкажуть на тенденцiє, що зашкоджу-
ють повноцiнним контактам субукта з оточенням, тенденцiям
"розпаду" ii "омертвiння" близьких людей. За цим може стояти
власне почуття неповноцiнностi, провини та самопокарання.
Якщо звернутися всього до кiлькох малюнкiв, виконаних
однiую учасницею АСПН, можна побачити, що мал. З, який
134
Мил. 5. Як мене бачать люди, як я бачу сама себе
нам дав пiдставу констатувати факт табуйованого iнтересу до
батька-чоловiка, до Єхнiхiз матiрю стосункiв, мау послiдовне
продовження в мал. б "Значуща для мене ситуацiя", в якому
авторка (що прояснив дiалог з нею) зобразила своє стосунки з
батьком. Вона Єх назвала - омертвiлими. Коли ми звернули
увагу на гiлочку праворуч, котра нагадуу жiночу фiгурку, яка,
лежачи, намагауться припасти устами до сучка", вона погоди-
лася, що у така схожiсть, "хоч я лише малювала гiлочку (це
"Я"), що вiдломилася вiд дерева".
Все це пiдтверджуу наявнiсть iнцсстуозного тяжiння до бать-
ка, яке блокууться "омертвiлiстю" та вiдсутнiстю контакту -
"ротик не торкауться сучка". Таку уднiсть iз батьком засвiдчуу
135
" \\
лЛiУу
У Є
Л/i/,7. 7. Снрийпяiгя блидькiєми мого небуття
Мил.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68