47). i автор зливауться з ним (очевидно, iдентифiкуу)
в удиний образ, що психологiчно пояснюу смисл його падiння
з висотного будинку. Логiка: "Я падаю, уднаючися з батьком
(у його близькостi до сестри й разом iз нею)", на що натякау
"хвiст" (тепер уже справа на мал. 47). Логiка: "Разом зi мною
падау й моя залежна позицiя та необхiднiсть покори - (я Єх
позбуваюся). "Я падаю разом зi своєми мрiями" (хвостик спра-
ва вказуу на надiю уднання з бажаним обуктом у майбутньо-
му: "Я йду за нею". Птах злiва iз блаженноє пози (мал. 46,
справа) зразу переходить в агресивну позицiю, що може пояс-
нювати позицiю сестри, яка пiдштовхнула своую агресiую Пс-
тю до суєциду. Це може бути i агресiя матерi, адже в
попереднiх малюнках ми єє бачили у виглядi змiє. Малюнки
полiмiрнi за своєм змiстом, тому можна думати, що цс i сестра,
яка могла його вiдштовхнути й цим фактично пiдштовхнула
до трагедiє (з розповiдей психолога), й мати, гнiву якоє Петя
боявся у випадку уднання з сестрою.
Мал. 47 можна назвати "Пояснення суєциду". Ось так спра-
цьовуу "захисна" система: "Я краще покiнчу з життям i ця
смiливiсть пiдтримау вiдчуття лева в собi". Впасти й розбитися
(мал. 14) може тiльки лев, адже птахи не розiбються. Тобто
189
мал. 47 показуу, що його близькi залишаться живими, що вiд-
повiдау дiйсностi. Якщо ж повернутися до мал. 46, то можна
гадати, що "пташка-сестра" справа у такою, якою "леву-Петi"
хотiлося б єє бачити й вiдчувати. Тс, що уднау з сестрою через
образи птахiв (нижнiй ракурс мал. 46), указуу на Єхню спiль-
нiсть, - можливо, в поглядах, молодостi й т.п. Якщо звер-
нутися до мал. 47, то побачимо, як змiнився вираз обличчя
птаха-Петi, який злiва на мал. 46. Це - смуток, покора, за-
лежнiсть, а птах. справа (на мал. 47) - задоволення, радiсть,
блаженство.
Таким чином; малюнки "розповiли" драму внутрiшнього ста-
ну юнака прямими й опосередкованими засобами.
Ми враженi мудрiстю психiки в доборi таких лаконiчних
засобiв вираження потаумних вагань, надзвичайно драматич-
них переживань юнака, викликаних iнцсстуозними потягами,
з якими вiн, будучи дуже совiсним i вразливим (за словами
психолога), не змiг упоратися.
Ми не перестаумо дивуватися з можливостей малюнка пе-
редавати iррацiональний змiст психiки, в якому мрiє, надiє, iлю-
зiє стають в один ряд iз обуктивною реальнiстю, що вiдобра-
жууться. Завдяки присутностi в малюнках архетипноє символi-
ки ми змогли дати Єх iнтерпретацiю й переконатися, що за
певних обставин людина може своє фантазiє перетворювати в
реальнiсть.
Огортау душу глибокий смуток з приводу смертi щедро об-
дарованого юнака з тонкою, багатою душею. Доводиться лише
щиро пожалкувати, що малюнки потрапили в руки психологовi
вже занадто пiзно. Адже Пстриковi безумовно можна було до-
помогти.
6.6. ТРАНСФЕР ТА ЙОГО РОЛЬ
У ПiЗНАННi ПСИХiКИ
Трансфер (лат. iгагтiГегi - переносити) означау переведення
валюти iз одного фiнансового закладу в iнший або з краєни в
краєну .
Для практичноє психологiє це поняття у важливим тому, що
необхiдно розумiти процес обсктивування психiки в поведiн-
кових проявах, доступних зовнiшньому спостерiгачевi.
В психоаналiтичному пiдходi таким процесом вважалося пе-
ренесення, тобто перенесення почуттiв, породжених у мину-
лому, на обукти, шо до них не мають вiдношення.
При лiкуваннi пацiунтiв у психоаналiзi часто перемiщуються
почуття на терапевта, а з терапевта вони можуть перемiститися
на iнших людей.
190
Ч. Райкрофт тра н еф е р i перенесення трактуу як
синонiми: "процес, який включау в себе: перемiщення на свого
аналiтика почуттiв, уявлень i такс iн., повязаних iз людьми з
минулого; ставлення до аналiтика як до людини зi свого мину-
лого"31.
На початку розвитку психоаналiтичного напряму трансфер
розглядався як небажане явище, яке перешкоджау поновленню
витiснених згадок i таких, що заважають обуктивностi пацiун-
та. Однак уже з 1912 року Фрейд розглядав трансфер як iстотну
частину терапевтичного процесу. Цьому особливо сприяу вiд-
чуження позицiє терапевта - його вiдмова пiдiгравати очiку-
ванням клiунта. Тому створюуться ситуацiя, яка дау змогу
аналiтиковi пояснити пацiунту, що вiн не у його батьком чи
коханим, .;i сприяу розумiнню викривлень реальностi. Такi по-
вiдомлення аналiтика називаються iнтерпретацiями пе-
ренесення. Ставлення до аналiтика як до сестри, брата чи
батька називауться ставленням перенесення.
В залежностi вiд того, чи розглядау пацiунт аналiтика як
зовнiшнiй обукт, вiд якого вiн залежить i якого ненавидить, чи
сприймау iiого -як частину самого себе, перенесення може вва-
жатись позитивним i негативним. Тодi й аналiтика вiн
вважау позитивним або негативним.
Бiльшiсть думок про трансфер сходиться на тому, що раннi
обукт-вiдношення, якi пацiунт, скорiше за все, не може згадати
як такi, тим не менше можуть бути поновленi в трансферних
реакцiях пацiунтiв.
Проте пiзнання несвiдомого не у простим, як про це пишуть
представники психодпнамiчцоє психотерапiє: "Враження вiд рiз-
них стосункiв накладаються одне на одне, и тс, що ми бачимо
на поверхнi, визначауться тим, що надзвичайно важко помiти-
,,-12 г>
ти, що лежить пiд поверхнею, поза свiдомiстю людини . З
нашоє точки зору, в даному визначеннi важливою у вказiвка на
неусвiдомленiсть трансфере! субуктом. Проте сам цей факт по-
яснюу всю складнiсть злиття рiзних вражень в удине русло, так
само, як i тс, що усвiдомлення трансфсра субуктом завжди буде
вiдносним i потребуу сторонньоє допомоги спецiалiста.
Як можна обуктивувати трансферi Гадаумо, що завдяки
активностi несвiдомого, зокрема такому феномену, як "в и м у -
шене повторення", описане 3. Фрсйдом у працi "По ту
сторону принцип;.! наслаждения". У звязку з внутрiшньою су-
перечливiстю психiки дуже важливо застосовувати такi засоби
вираження субуктом психологiчного змiсту, в яких задiяна мо-
торика, примiром малюнок. Саме моторна активнiсть людини
не лише сприяу цiлiсному вираженню психiки в удностi свiдо-
мих i несвiдомих проявiв, а и знижуу опори. А вони, як
вiдомо, породжуються цензорським контролем "Супер-Его" за
!91
психiчною активнiстю. Пiд особливим контролем цiує вищоє
iнстанцiє, яка санкцiонуу повсдiнкову активнiсть, перебувау єє
вербальний аспект. т пiдстави пiдтвердити генiальнiсть здогад-
ки i. М. Ссчснова, який доводив, що мязовий рух здатний
цiлiсно виражати психiку (в єє свiдомих i несвiдомих проявах).
Це i пояснюу нашу пильну увагу до малюнка, особливо в комп-
лексi психологiчних тем, що охоплюють найрiзноманiтнiшi сто-
рони субукта. Наш досвiд показуу, що трансфер того чи iншого
субукта найкраще пiзнавати з орiунтацiую на системнi харак-
теристики проявiв несвiдомого.
Ми вбачаумо розвязку проблеми не в перенесеннi чи iден-
тифiкацiє й т.iн., а в тiй логiцi несвiдомого, в яку поступово на
когнiтивному рiвнi органiзовуються захиснi реакцiє психiки, по-
кликанi як оберiгати "Я" субукта вiд реалiзацiє iнцестуозних
потягiв, так i зробити здiйсненними дитячi намiри, бажання та
очiкування. Тому логiка несвiдомого вступау в суперечнiсть iз
логiкою свiдомого. Остання повязана зi ствердженням сили,
самозбереженням i налагоджуванням контактiв з людьми. Ло-
гiка ж несвiдомого - з визнанням безсилля, неповноцiнностi,
страху перед оточенням i тенденцiую до психологiчноє смертi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
в удиний образ, що психологiчно пояснюу смисл його падiння
з висотного будинку. Логiка: "Я падаю, уднаючися з батьком
(у його близькостi до сестри й разом iз нею)", на що натякау
"хвiст" (тепер уже справа на мал. 47). Логiка: "Разом зi мною
падау й моя залежна позицiя та необхiднiсть покори - (я Єх
позбуваюся). "Я падаю разом зi своєми мрiями" (хвостик спра-
ва вказуу на надiю уднання з бажаним обуктом у майбутньо-
му: "Я йду за нею". Птах злiва iз блаженноє пози (мал. 46,
справа) зразу переходить в агресивну позицiю, що може пояс-
нювати позицiю сестри, яка пiдштовхнула своую агресiую Пс-
тю до суєциду. Це може бути i агресiя матерi, адже в
попереднiх малюнках ми єє бачили у виглядi змiє. Малюнки
полiмiрнi за своєм змiстом, тому можна думати, що цс i сестра,
яка могла його вiдштовхнути й цим фактично пiдштовхнула
до трагедiє (з розповiдей психолога), й мати, гнiву якоє Петя
боявся у випадку уднання з сестрою.
Мал. 47 можна назвати "Пояснення суєциду". Ось так спра-
цьовуу "захисна" система: "Я краще покiнчу з життям i ця
смiливiсть пiдтримау вiдчуття лева в собi". Впасти й розбитися
(мал. 14) може тiльки лев, адже птахи не розiбються. Тобто
189
мал. 47 показуу, що його близькi залишаться живими, що вiд-
повiдау дiйсностi. Якщо ж повернутися до мал. 46, то можна
гадати, що "пташка-сестра" справа у такою, якою "леву-Петi"
хотiлося б єє бачити й вiдчувати. Тс, що уднау з сестрою через
образи птахiв (нижнiй ракурс мал. 46), указуу на Єхню спiль-
нiсть, - можливо, в поглядах, молодостi й т.п. Якщо звер-
нутися до мал. 47, то побачимо, як змiнився вираз обличчя
птаха-Петi, який злiва на мал. 46. Це - смуток, покора, за-
лежнiсть, а птах. справа (на мал. 47) - задоволення, радiсть,
блаженство.
Таким чином; малюнки "розповiли" драму внутрiшнього ста-
ну юнака прямими й опосередкованими засобами.
Ми враженi мудрiстю психiки в доборi таких лаконiчних
засобiв вираження потаумних вагань, надзвичайно драматич-
них переживань юнака, викликаних iнцсстуозними потягами,
з якими вiн, будучи дуже совiсним i вразливим (за словами
психолога), не змiг упоратися.
Ми не перестаумо дивуватися з можливостей малюнка пе-
редавати iррацiональний змiст психiки, в якому мрiє, надiє, iлю-
зiє стають в один ряд iз обуктивною реальнiстю, що вiдобра-
жууться. Завдяки присутностi в малюнках архетипноє символi-
ки ми змогли дати Єх iнтерпретацiю й переконатися, що за
певних обставин людина може своє фантазiє перетворювати в
реальнiсть.
Огортау душу глибокий смуток з приводу смертi щедро об-
дарованого юнака з тонкою, багатою душею. Доводиться лише
щиро пожалкувати, що малюнки потрапили в руки психологовi
вже занадто пiзно. Адже Пстриковi безумовно можна було до-
помогти.
6.6. ТРАНСФЕР ТА ЙОГО РОЛЬ
У ПiЗНАННi ПСИХiКИ
Трансфер (лат. iгагтiГегi - переносити) означау переведення
валюти iз одного фiнансового закладу в iнший або з краєни в
краєну .
Для практичноє психологiє це поняття у важливим тому, що
необхiдно розумiти процес обсктивування психiки в поведiн-
кових проявах, доступних зовнiшньому спостерiгачевi.
В психоаналiтичному пiдходi таким процесом вважалося пе-
ренесення, тобто перенесення почуттiв, породжених у мину-
лому, на обукти, шо до них не мають вiдношення.
При лiкуваннi пацiунтiв у психоаналiзi часто перемiщуються
почуття на терапевта, а з терапевта вони можуть перемiститися
на iнших людей.
190
Ч. Райкрофт тра н еф е р i перенесення трактуу як
синонiми: "процес, який включау в себе: перемiщення на свого
аналiтика почуттiв, уявлень i такс iн., повязаних iз людьми з
минулого; ставлення до аналiтика як до людини зi свого мину-
лого"31.
На початку розвитку психоаналiтичного напряму трансфер
розглядався як небажане явище, яке перешкоджау поновленню
витiснених згадок i таких, що заважають обуктивностi пацiун-
та. Однак уже з 1912 року Фрейд розглядав трансфер як iстотну
частину терапевтичного процесу. Цьому особливо сприяу вiд-
чуження позицiє терапевта - його вiдмова пiдiгравати очiку-
ванням клiунта. Тому створюуться ситуацiя, яка дау змогу
аналiтиковi пояснити пацiунту, що вiн не у його батьком чи
коханим, .;i сприяу розумiнню викривлень реальностi. Такi по-
вiдомлення аналiтика називаються iнтерпретацiями пе-
ренесення. Ставлення до аналiтика як до сестри, брата чи
батька називауться ставленням перенесення.
В залежностi вiд того, чи розглядау пацiунт аналiтика як
зовнiшнiй обукт, вiд якого вiн залежить i якого ненавидить, чи
сприймау iiого -як частину самого себе, перенесення може вва-
жатись позитивним i негативним. Тодi й аналiтика вiн
вважау позитивним або негативним.
Бiльшiсть думок про трансфер сходиться на тому, що раннi
обукт-вiдношення, якi пацiунт, скорiше за все, не може згадати
як такi, тим не менше можуть бути поновленi в трансферних
реакцiях пацiунтiв.
Проте пiзнання несвiдомого не у простим, як про це пишуть
представники психодпнамiчцоє психотерапiє: "Враження вiд рiз-
них стосункiв накладаються одне на одне, и тс, що ми бачимо
на поверхнi, визначауться тим, що надзвичайно важко помiти-
,,-12 г>
ти, що лежить пiд поверхнею, поза свiдомiстю людини . З
нашоє точки зору, в даному визначеннi важливою у вказiвка на
неусвiдомленiсть трансфере! субуктом. Проте сам цей факт по-
яснюу всю складнiсть злиття рiзних вражень в удине русло, так
само, як i тс, що усвiдомлення трансфсра субуктом завжди буде
вiдносним i потребуу сторонньоє допомоги спецiалiста.
Як можна обуктивувати трансферi Гадаумо, що завдяки
активностi несвiдомого, зокрема такому феномену, як "в и м у -
шене повторення", описане 3. Фрсйдом у працi "По ту
сторону принцип;.! наслаждения". У звязку з внутрiшньою су-
перечливiстю психiки дуже важливо застосовувати такi засоби
вираження субуктом психологiчного змiсту, в яких задiяна мо-
торика, примiром малюнок. Саме моторна активнiсть людини
не лише сприяу цiлiсному вираженню психiки в удностi свiдо-
мих i несвiдомих проявiв, а и знижуу опори. А вони, як
вiдомо, породжуються цензорським контролем "Супер-Его" за
!91
психiчною активнiстю. Пiд особливим контролем цiує вищоє
iнстанцiє, яка санкцiонуу повсдiнкову активнiсть, перебувау єє
вербальний аспект. т пiдстави пiдтвердити генiальнiсть здогад-
ки i. М. Ссчснова, який доводив, що мязовий рух здатний
цiлiсно виражати психiку (в єє свiдомих i несвiдомих проявах).
Це i пояснюу нашу пильну увагу до малюнка, особливо в комп-
лексi психологiчних тем, що охоплюють найрiзноманiтнiшi сто-
рони субукта. Наш досвiд показуу, що трансфер того чи iншого
субукта найкраще пiзнавати з орiунтацiую на системнi харак-
теристики проявiв несвiдомого.
Ми вбачаумо розвязку проблеми не в перенесеннi чи iден-
тифiкацiє й т.iн., а в тiй логiцi несвiдомого, в яку поступово на
когнiтивному рiвнi органiзовуються захиснi реакцiє психiки, по-
кликанi як оберiгати "Я" субукта вiд реалiзацiє iнцестуозних
потягiв, так i зробити здiйсненними дитячi намiри, бажання та
очiкування. Тому логiка несвiдомого вступау в суперечнiсть iз
логiкою свiдомого. Остання повязана зi ствердженням сили,
самозбереженням i налагоджуванням контактiв з людьми. Ло-
гiка ж несвiдомого - з визнанням безсилля, неповноцiнностi,
страху перед оточенням i тенденцiую до психологiчноє смертi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68