При цьому керiвник повинен адекватно вiд-
чувати емоцiйний свiт iншоє людини, яка виражау себе через
нсвербальну та вербальну взаумодiю з учасниками психодрами.
В єє ходi керiвниковi АСПН важливо стримуватися вiд прямого
вираження власного емоцiйного стану, аби вiн не вплинув на
гру й на поведiнку учасникiв.
Керiвниковi важливо вживати засоби зняття опорiв i ката-
89
лiзувати процес психодрами, а також сприяти обуктивуванню
справжнiх емоцiйних переживань єє учасникiв. Отже, якщо для
учасникiв важливим у повне входження в iгрову ситуацiю, то
вiд керiвника АСПН вимагауться здатнiсть не концентруватися
на власних емоцiях i розумiти Єхнi психологiчнi витоки.
Важливо прояснити з допомогою гри проблеми протагонiста,
який опиняуться в центрi уваги й задау сюжет психодрами.
Протагонiст, завдяки "програванню" його власних проблем,
виносить багато вражень "на поверхню", що сприяу аналiзовi
та розширенню його поля свiдомостi. Протагонiст повинен зро-
зумiти, що не обовязково репродукувати ситуацiю саме так, як
вона складалася в життi, вiн може програвати єє так, як скла-
дауться в ситуацiє "тут i тепер". Багато хто вiдчувау труднощi
в програваннi, а тому прийоми психодрами спрямованi на те,
щоб полегшити вияв внутрiшнiх барурiв, зробити Єх доступни-
ми для дослiдження й нейтралiзацiє. Це може виражатися в
пiдбадьорюваннях, пiдтримуючих реплiках, якi б вiдповiдали
"захисним" тенденцiям або Єм суперечили.
Особливим питанням у поняття "другого "Я" в психодрамi,
и керiвник може звернутися будь до кого з присутнiх з прохан-
ням бути "другим "Я", тобто актором, який обуктивуу в пове-
дiнцi прихованi позицiє та переживання протагонiста. Хтось
може зiграти роль самого протагонiста - його вiдображення в
процесi психодрами. Також можна в психодрамi використати
"альтер Его", так званого двiйника ("другого "Я"). Двiйник -
цс внутрiшня, схована часто навiть вiд самого протагонiста,
особистiсть. iнколи учасниковi гри важко висловити своє думки
й почуття, зате двiйник, який звичайно розташовууться позаду,
iмiтуу його дiє, висловлюючи вголос думки, котрi, з його точки
зору, приховуу в данiй ситуацiє протагонiст. В АСПН прийом
"другого"Я" використовууться лише пiсля того, як груповий про-
цес уже перебувау в розвитку, а у членiв групи присутну гли-
бинне розумiння психiки один одного. А тому "друге "Я"
важливо застосовувати до тих членiв групи, чия проблематика,
хоч i гiпотетичне, вже представлена в груповому матерiалi.
Змiст "другого "Я" тим повнiше обуктивуватиметься в групi,
чим точнiшою буде психодiагностика. Тому каталiзатором ви-
конання цього фрагмента психодрами виступау керiвник. Ко-
ристуючись роллю "другого "Я", ми намагаумось розкрити
причинно-наслiдковi залежностi мiж окремими усвiдомлювани-
ми протагонiстом аспектами особистостi, аргументуючи Єх ма-
терiалом його поведiнки в групi АСПН. У звязку з цим
використання ролi "другого "Я" в АСПН завжди мау складний
(узагальнюючий) характер. Змiст "другого "Я", який обуктивуу
неусвiдомлюванi аспекти психiки з наступним єє аналiзом, у
цiкавим матерiалом для навчання всiує групи. Хоч це й склад-
90
ний за своую психологiчною суттю прийом, але нам його вда-
сться ефективно застосовувати вже на другому заняттi. Нап-
риклад, керiвник пропонуу звертатися до "порожнього стiльця"
з висловлюванням, адресованим групi в цiлому (абокомусь iз
членiв групи), не називаючи iмен. Бiльшiсть висловiв, як пра-
вило, впiзнаються тими, кому вони були адресованi.
Цеоптимiзус взаумини в групi завдяки обсктивуванню при-
хованих емоцiй (особливо негативних), якi гальмували iнтегра-
цiйнi процеси. Психодрама сприяу розвитковi спонтанностi вiд-
носин, i кожен набувау здатностi "взути чужi чоботи" й таким
чином зрозумiти почуття, переживання й думки iнших.
Психодрама сприяу також розвитковi iнтуєцiє й творчих здiб-
ностей у розумiннi внутрiшнього свiту iншоє людини. Протаго-
нiст i група починають усвiдомлювати, що у них багато спiльних
проблем, а це спонукау до глибшого саморозкриття й аналiзу
Єхнiх витокiв i знаходження рiзноманiтних шляхiв Єх вирiшення.
Навчальний ефект залежить вiд атмосфери згуртованостi, емо-
цiйноє близькостi та психологiчноє захищеностi в групi. Психо-
логiчна безпека, взаумопiдтримка уможливлюють вiдвертий
прояв почуттiв, якi звичайно ховаються вiд оточення зi страху
перед покаранням.
Зворотний звязок - вiд членiв групи - може допомогти
протагонiстовi заглянути всередину себе, зрозумiти суть про-
блеми, яка була в центрi уваги, проникнути в сутнiсть своує
поведiнки та в характер стосункiв з оточенням. При цьому
учасники навчання засвоюють принципи дзеркального вiдобра-
ження iншоє людини, єє прихованих неусвiдомлених мотивiв.
Важливою у емоцiйна включснiсть у програвання.
Особливо важливо практикувати змiну ролей, повторне Єх
програвання, яке дау можливiсть глибше зрозумiти внутрiшню
запрограмованiсть поведiнки. Розумiння самого себе та iнших,
що у результатом психодраматичного досвiду, може бути без-
цiнним для будь-якоє людини.
Особистий досвiд переживання в процесi психодрами мо-
же дати людинi поштовх для ретроспективного аналiзу свого
життя.
Спинимося коротко на методичних питаннях.
Перед початком психодрами необхiдно пояснити єє основнi
положення членам групи, а також запропонувати Єм уявити
ситуацiє Єхнiх власних переживань, якi можна було б програти.
В класичному варiантi Морено все починауться iз запитання:
"Хто хотiв би запропонувати неприумний момент (травмуючий
випадок) або ж проблему, яку варто програти з метою подаль-
шого психологiчного аналiзуi"
1. Форма iлюстрацiє (субукт програу ситуацiю, про яку роз-
повiдав).
91
2. Схематизована форма (саму сцену по черзi програу вся
група).
3. Мимовiльна форма (гра практикууться вiд випадку до
випадку згiдно з планом керiвника).
iнодi психодрама поуднууться не тiльки з рольовою грою, а
й з нсвербальними вправами i вправами взагалi. Тому розгля-
немо кiлька структурованих драматичних прийомiв.
1. Програвання самого себе. Член групи грау самого себе в
iнтеракцiє з ким-небудь iншим (чи iншими). Протагонiст обирау
собi партнерiв для гри, якi, на його думку, близькi партнерам
iз ситуацiє "там i колись". Далi вiн моделюу ту ситуацiю, яку
хотiв би пiддати аналiзовi в групi.
2. Монолог. Член групи розповiдау свою проблему. Говорить
немовби сам iз собою, група не втручауться в цей процес. На
вiдмiну вiд програвання ролi самого себе, протагонiст намага-
уться не обмежуватися акцентуванням уваги на своєх зовнiшнiх
реакцiях, а швидше прагне проаналiзувати мотиви й iнфантиль-
нi витоки поведiнки, внутрiшнi почуття.
3. Обмiн ролями. В ситуацiє моделювання та програвання
конфлiкту протагонiста його оточенням використовууться обмiн
ролями: вiн бере на себе роль тiує особистостi, з якою конфлiк-
туу, а iнший член групи виконуу його роль. Обмiн ролями може
вiдбутися в процесi психодрами в будь-який момент, важливий
для пiзнання сутi проблеми. Такий обмiн ролями вiдбувауться
за знаком, що його подау керiвник. Обмiн ролями сприяу про-
никненню в почуття та спосiб мислення iншого, а також бачен-
ня себе нiби зi сторони його очима.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
чувати емоцiйний свiт iншоє людини, яка виражау себе через
нсвербальну та вербальну взаумодiю з учасниками психодрами.
В єє ходi керiвниковi АСПН важливо стримуватися вiд прямого
вираження власного емоцiйного стану, аби вiн не вплинув на
гру й на поведiнку учасникiв.
Керiвниковi важливо вживати засоби зняття опорiв i ката-
89
лiзувати процес психодрами, а також сприяти обуктивуванню
справжнiх емоцiйних переживань єє учасникiв. Отже, якщо для
учасникiв важливим у повне входження в iгрову ситуацiю, то
вiд керiвника АСПН вимагауться здатнiсть не концентруватися
на власних емоцiях i розумiти Єхнi психологiчнi витоки.
Важливо прояснити з допомогою гри проблеми протагонiста,
який опиняуться в центрi уваги й задау сюжет психодрами.
Протагонiст, завдяки "програванню" його власних проблем,
виносить багато вражень "на поверхню", що сприяу аналiзовi
та розширенню його поля свiдомостi. Протагонiст повинен зро-
зумiти, що не обовязково репродукувати ситуацiю саме так, як
вона складалася в життi, вiн може програвати єє так, як скла-
дауться в ситуацiє "тут i тепер". Багато хто вiдчувау труднощi
в програваннi, а тому прийоми психодрами спрямованi на те,
щоб полегшити вияв внутрiшнiх барурiв, зробити Єх доступни-
ми для дослiдження й нейтралiзацiє. Це може виражатися в
пiдбадьорюваннях, пiдтримуючих реплiках, якi б вiдповiдали
"захисним" тенденцiям або Єм суперечили.
Особливим питанням у поняття "другого "Я" в психодрамi,
и керiвник може звернутися будь до кого з присутнiх з прохан-
ням бути "другим "Я", тобто актором, який обуктивуу в пове-
дiнцi прихованi позицiє та переживання протагонiста. Хтось
може зiграти роль самого протагонiста - його вiдображення в
процесi психодрами. Також можна в психодрамi використати
"альтер Его", так званого двiйника ("другого "Я"). Двiйник -
цс внутрiшня, схована часто навiть вiд самого протагонiста,
особистiсть. iнколи учасниковi гри важко висловити своє думки
й почуття, зате двiйник, який звичайно розташовууться позаду,
iмiтуу його дiє, висловлюючи вголос думки, котрi, з його точки
зору, приховуу в данiй ситуацiє протагонiст. В АСПН прийом
"другого"Я" використовууться лише пiсля того, як груповий про-
цес уже перебувау в розвитку, а у членiв групи присутну гли-
бинне розумiння психiки один одного. А тому "друге "Я"
важливо застосовувати до тих членiв групи, чия проблематика,
хоч i гiпотетичне, вже представлена в груповому матерiалi.
Змiст "другого "Я" тим повнiше обуктивуватиметься в групi,
чим точнiшою буде психодiагностика. Тому каталiзатором ви-
конання цього фрагмента психодрами виступау керiвник. Ко-
ристуючись роллю "другого "Я", ми намагаумось розкрити
причинно-наслiдковi залежностi мiж окремими усвiдомлювани-
ми протагонiстом аспектами особистостi, аргументуючи Єх ма-
терiалом його поведiнки в групi АСПН. У звязку з цим
використання ролi "другого "Я" в АСПН завжди мау складний
(узагальнюючий) характер. Змiст "другого "Я", який обуктивуу
неусвiдомлюванi аспекти психiки з наступним єє аналiзом, у
цiкавим матерiалом для навчання всiує групи. Хоч це й склад-
90
ний за своую психологiчною суттю прийом, але нам його вда-
сться ефективно застосовувати вже на другому заняттi. Нап-
риклад, керiвник пропонуу звертатися до "порожнього стiльця"
з висловлюванням, адресованим групi в цiлому (абокомусь iз
членiв групи), не називаючи iмен. Бiльшiсть висловiв, як пра-
вило, впiзнаються тими, кому вони були адресованi.
Цеоптимiзус взаумини в групi завдяки обсктивуванню при-
хованих емоцiй (особливо негативних), якi гальмували iнтегра-
цiйнi процеси. Психодрама сприяу розвитковi спонтанностi вiд-
носин, i кожен набувау здатностi "взути чужi чоботи" й таким
чином зрозумiти почуття, переживання й думки iнших.
Психодрама сприяу також розвитковi iнтуєцiє й творчих здiб-
ностей у розумiннi внутрiшнього свiту iншоє людини. Протаго-
нiст i група починають усвiдомлювати, що у них багато спiльних
проблем, а це спонукау до глибшого саморозкриття й аналiзу
Єхнiх витокiв i знаходження рiзноманiтних шляхiв Єх вирiшення.
Навчальний ефект залежить вiд атмосфери згуртованостi, емо-
цiйноє близькостi та психологiчноє захищеностi в групi. Психо-
логiчна безпека, взаумопiдтримка уможливлюють вiдвертий
прояв почуттiв, якi звичайно ховаються вiд оточення зi страху
перед покаранням.
Зворотний звязок - вiд членiв групи - може допомогти
протагонiстовi заглянути всередину себе, зрозумiти суть про-
блеми, яка була в центрi уваги, проникнути в сутнiсть своує
поведiнки та в характер стосункiв з оточенням. При цьому
учасники навчання засвоюють принципи дзеркального вiдобра-
ження iншоє людини, єє прихованих неусвiдомлених мотивiв.
Важливою у емоцiйна включснiсть у програвання.
Особливо важливо практикувати змiну ролей, повторне Єх
програвання, яке дау можливiсть глибше зрозумiти внутрiшню
запрограмованiсть поведiнки. Розумiння самого себе та iнших,
що у результатом психодраматичного досвiду, може бути без-
цiнним для будь-якоє людини.
Особистий досвiд переживання в процесi психодрами мо-
же дати людинi поштовх для ретроспективного аналiзу свого
життя.
Спинимося коротко на методичних питаннях.
Перед початком психодрами необхiдно пояснити єє основнi
положення членам групи, а також запропонувати Єм уявити
ситуацiє Єхнiх власних переживань, якi можна було б програти.
В класичному варiантi Морено все починауться iз запитання:
"Хто хотiв би запропонувати неприумний момент (травмуючий
випадок) або ж проблему, яку варто програти з метою подаль-
шого психологiчного аналiзуi"
1. Форма iлюстрацiє (субукт програу ситуацiю, про яку роз-
повiдав).
91
2. Схематизована форма (саму сцену по черзi програу вся
група).
3. Мимовiльна форма (гра практикууться вiд випадку до
випадку згiдно з планом керiвника).
iнодi психодрама поуднууться не тiльки з рольовою грою, а
й з нсвербальними вправами i вправами взагалi. Тому розгля-
немо кiлька структурованих драматичних прийомiв.
1. Програвання самого себе. Член групи грау самого себе в
iнтеракцiє з ким-небудь iншим (чи iншими). Протагонiст обирау
собi партнерiв для гри, якi, на його думку, близькi партнерам
iз ситуацiє "там i колись". Далi вiн моделюу ту ситуацiю, яку
хотiв би пiддати аналiзовi в групi.
2. Монолог. Член групи розповiдау свою проблему. Говорить
немовби сам iз собою, група не втручауться в цей процес. На
вiдмiну вiд програвання ролi самого себе, протагонiст намага-
уться не обмежуватися акцентуванням уваги на своєх зовнiшнiх
реакцiях, а швидше прагне проаналiзувати мотиви й iнфантиль-
нi витоки поведiнки, внутрiшнi почуття.
3. Обмiн ролями. В ситуацiє моделювання та програвання
конфлiкту протагонiста його оточенням використовууться обмiн
ролями: вiн бере на себе роль тiує особистостi, з якою конфлiк-
туу, а iнший член групи виконуу його роль. Обмiн ролями може
вiдбутися в процесi психодрами в будь-який момент, важливий
для пiзнання сутi проблеми. Такий обмiн ролями вiдбувауться
за знаком, що його подау керiвник. Обмiн ролями сприяу про-
никненню в почуття та спосiб мислення iншого, а також бачен-
ня себе нiби зi сторони його очима.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68