Все це породжуу
стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть, що у основ ою особистiс-
ноє проблеми Юрiя.
Проаналiзуумо малюнки Петрика (учня 9-го класу
Черкаськоє СШ, 1993 р.). Кiлька слiв про мал. 36-47. Єх Пе-
трик вранцi, перед заняттями у школi, вiддав своуму друго-
вi, зробивши застереження лише до мал. 46, який треба роз-
глядати в перевернутому виглядi (мал. 47). Нiяких пояснень
181
не давав нi друговi, нi комусь iншому. Й того ж дня пiд час
занять викинувся з 9-го поверху. Всi малюнки були виконанi
олiвцем, з психомалюнком нiколи не мав справи. Вiдомо, що
Петрик жив у сiмє, де була сестра, нерiдна по батьковi, але
рiдна по матерi.
Враховуючи вiдсутнiсть дiалогу з автором (який звичайно
давав змогу прояснити змiст малюнкiв), ми скористалися з
розповiдей психолога школи про те, що Петрик виявляв iнте-
рес до сестри, любив позичати в неє брюки (поносити), нама-
гався зустрiчатися з єє подругами. Сестра була старша за нього
на два роки. Вiдомо також, що стосунки з батьком були на-
пруженими.
Оригiнальнiсть малюнкiв Пстрика (порiвняно з психома-
люнком) полягау ще й у тому, що Єх назви не визначенi, й
виконувалися вони не на чиюсь пропозицiю (психолога чи вчи-
теля), а за внутрiшньою потребою. Цiкаво й тс, що малюнки
зявилися в нiч перед самогубством. Нiколи ранiше Петя не
давав друговi своєх малюнкiв. Т. С. Яцснко одержала Єх вiд
психолога школи з проханням iнтерпретувати.
Пропонований аналiз може бути цiкавим для спецiалiстiв у
цiй галузi тим, що вiн в основному побудований на значеннях
архетипноє символiки. Загальний погляд на малюнки показуу,
що психiка Петi була обтяжена iнцсстуозним потягом: первин-
ним - до матерi, а з часом - до сестри, нерiдноє по батьковi.
Малюнки засвiдчують спроби здолати це почуття актуалiзацiую
огиди (мал. 37).
Тепер перейдемо до конкретного аналiзу. На лiбiдiознi по-
тяги вказують мал. 38 i 39. Вода, хвилi, човен, двоу в човнi
(мал. 39). Простягнутi руки у водi. Фалiчний образ - символ
сексуальноє сили: маленькi рибки, як символ сперматозоєдiв,
урочистий (святковий) вигляд плавця та iн. Разом iз тим ма-
люнки вказують на неможливiсть чуттувого уднання, що сим-
волiзуу нижня частина автозображснь, представлена рибячим
(змiєним) хвостом (мал. 38, 40, 41). Мал. 39 показуу прирече-
нiсть човна на загибель у морськiй стихiє, тобто безперспектив-
нiсть надiй на чуттуве уднання. iнший малюнок (42) вiдображау
статичнiсть фалiчних потягiв - омертвiлий бик, у якого заднi
ноги вросли у землю, а передня нога и голова - показують
"потенцiал" за вiдсутностi активностi.
Малюнки засвiдчують присутнiсть саморсфлексiє проблем,
якi обсiдали юнака (мал. 43-45). Спiльним для цих малюнкiв
у двоєсте сприймання ситуацiє iнцсстуозного тяжiння. Верхнiй
правий i нижнiй лiвий куток мал. 43 показують, вiдповiдно, два
погляди: "дорослий", зрiлий погляд на лiбiдiознi бажання, якi
його переповнюють (середня частина мал. 43), i дитячi страхи
за своє мрiє й фантазiє, якi здаються змiями (нижнiй куток
182
лiол. 36
Мая. 37
Мсi-i. З>
злiва). Символiка середньоє частини малюнка вказуу на цi лi-
бiдiознi фантазiє, за якi йому хочеться вхопитися рукою, щоб
не впасти". Летюча миша - символ "нiчних мрiй", якi лякають.
Ьагаття - символ сексуальноє чуттувостi. Проблема дiвочостi
183
("щiлини в каменi"), до якоє юнак тягнеться правою рукою i
хоче "вхопитися". Крила (полiт) - символ сексуальноє чутту-
востi. Лiвий верхнiй куток указуу на тяжiння до матерi: тут i
серце, й сонце, й вигляд сiдницi матерi (див. для порiвняння
мал. 45 - правий верхнiй куток). Проступау й захисне бажання
вiдокремитися (вiдiйти) вiд такого типу сексуальних потягiв:
вiдмежування картинок угорi й унизу (справа i злiва).
Наявнiсть двох поглядiв - дитячого i зрiлого - на "iнцесту-
озну проблему", якою обтяжений автор, демонструють мал. 44 i
45. На першому - це погляд Петi-юнака (див. центр малюнка),
а на другому - погляд Петi-дитини (див. центр малюнка).
Намагання все констатувати "обуктивно", вiдчужено символi-
зуу фотоапарат. Фiгура в правому верхньому кутi (мал. 45) -
це мати. Очевидно, первинним був потяг до матерi, бо централь-
на фiгурка (Петя) вся зорiунтована на неє. Крiм того, єє форми
можна розпiзнати в лiвому верхньому кутку - (мал. 43). Лiнiя,
що вiддiляу (мал. 45) сестру (лiвий нижнiй куток) i батька
(лiвий верхнiй куток), указуу на Єх уднання, до якого автор
малюнка (каченя в центрi) - причетний (торкауться нiжкою).
Напевно, фiгурка в правому нижньому кутку цього ж малюн-
ка - зображення автора: ЄЄ розташовано пiд матiрю й повер-
нуто поглядом на стосунки сестри з батьком (що вiдбито лiнiую
й штриховкою в нижнiй частинi малюнка). Батько, в дитячому
сприйманнi автора, видасться боягузливим - зайчиком (лiвий
верхнiй куток мал. 45).
Якщо звернутися до мал. 44, то розташування персонажiв
тут iдентичне з мал. 45 - у цьому суть цих двох парних ма-
люнкiв. Перший (44) фактично свiдчить про захисну спробу
юнака врятуватися вiд драматичного для нього потягу до iнце-
стуозних обуктiв - шляхом Єх дискредитацiє, iнтроверсiє. Бать-
ко з боягузливого перетворився на агресивного (вгорi злiва на
мал. 44), а мати - на змiю (вгорi справа), втративши своє пишнi
жiночi форми. Сестра (злiва, внизу) втратила чарiвнiсть феє (у
порiвняннi з мал. 45) й набула потворностi, з чiткими ознаками
сексуальностi - великi очi, рот. Агресiя батька теж мау ознаки
сексуальностi - вiдкритий рот, язик; жало в ротi змiє; величезнi
губи та очi сина (правий, нижнiй кут мал. 44). В кожному з
цих малюнкiв автор представляу себе подвiйно: "Я" - в центрi
i "Я" - справа.
Цiкавим у мал. 41, який показуу страждання на тлi жаданих
надiй, якi символiзуу сонце. Дiри в грудях i на рiвнi статевих
органiв указують на неможливiсть ("самокастрацiю") здiйснен-
iемас сумнiву, що нi дпа малюнки (44 i 45) пзасмононязанi й слушною с
iнамiка - навпаки, спочатку мал. 45, а потiм 44.
ня своєх табуйованих мрiй, i це - як спосiб звiльнення вiд
страждань, психiчна iмпотенцiя.
Центральним за своєм семантичним навантаженням у
мал. 46, який не лише виражау внутрiшню драму душi, а й
розкривау обставини, якi єє зумовили. В контекстi здiйсненого
з часом самогубства важливим постау зауваження друговi, що
мал. 46 треба розглядати в перевернутому виглядi, тобто так,
де лев зображений падаючим униз (мал. 47). Тут уба-
чауться вiдображення почуття ревнощiв, викликаних взауми-
нами сестри з батьком - левом (пташка, що лежить догори
нiжками (справа на мал. 46); погроза батька (лева) та почуття
провини автора - птах злiва: птах дивиться у вiчi левовi й
лапки пiдняв. Поряд iз покорою, очевидно, у прихована агресiя
щодо батька, яка може призвести до мислимого злочину (жи-
вiт лева вiд пояса зашитий). Це можна витлумачити як iм-
пульсивне бажання розпороти живiт, i водночас небажання за-
вдати батьковi лиха (живiт зашитий). Саме це останну може
бути поясненням причини самогубства Петi - "щоб не вбити
батька".
Важливо звернути увагу, що хвiст у "птаха-сестри"
(мал. 47 справа) обiрваний i "перемiстився" в лiвий верхнiй
куток малюнка: його змiст ми "побачимо", коли перевернемо
малюнок: iлюзiя, що "я падаю разом iз нею" (нсусвiдомлений
прийом символiчного викладу психологiчного змiсту - "на-
тяк"). Тепер лев-батько (мал. 46) перетворюуться на лева-Пе-
тю (мал.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
стабiлiзовану внутрiшню суперечнiсть, що у основ ою особистiс-
ноє проблеми Юрiя.
Проаналiзуумо малюнки Петрика (учня 9-го класу
Черкаськоє СШ, 1993 р.). Кiлька слiв про мал. 36-47. Єх Пе-
трик вранцi, перед заняттями у школi, вiддав своуму друго-
вi, зробивши застереження лише до мал. 46, який треба роз-
глядати в перевернутому виглядi (мал. 47). Нiяких пояснень
181
не давав нi друговi, нi комусь iншому. Й того ж дня пiд час
занять викинувся з 9-го поверху. Всi малюнки були виконанi
олiвцем, з психомалюнком нiколи не мав справи. Вiдомо, що
Петрик жив у сiмє, де була сестра, нерiдна по батьковi, але
рiдна по матерi.
Враховуючи вiдсутнiсть дiалогу з автором (який звичайно
давав змогу прояснити змiст малюнкiв), ми скористалися з
розповiдей психолога школи про те, що Петрик виявляв iнте-
рес до сестри, любив позичати в неє брюки (поносити), нама-
гався зустрiчатися з єє подругами. Сестра була старша за нього
на два роки. Вiдомо також, що стосунки з батьком були на-
пруженими.
Оригiнальнiсть малюнкiв Пстрика (порiвняно з психома-
люнком) полягау ще й у тому, що Єх назви не визначенi, й
виконувалися вони не на чиюсь пропозицiю (психолога чи вчи-
теля), а за внутрiшньою потребою. Цiкаво й тс, що малюнки
зявилися в нiч перед самогубством. Нiколи ранiше Петя не
давав друговi своєх малюнкiв. Т. С. Яцснко одержала Єх вiд
психолога школи з проханням iнтерпретувати.
Пропонований аналiз може бути цiкавим для спецiалiстiв у
цiй галузi тим, що вiн в основному побудований на значеннях
архетипноє символiки. Загальний погляд на малюнки показуу,
що психiка Петi була обтяжена iнцсстуозним потягом: первин-
ним - до матерi, а з часом - до сестри, нерiдноє по батьковi.
Малюнки засвiдчують спроби здолати це почуття актуалiзацiую
огиди (мал. 37).
Тепер перейдемо до конкретного аналiзу. На лiбiдiознi по-
тяги вказують мал. 38 i 39. Вода, хвилi, човен, двоу в човнi
(мал. 39). Простягнутi руки у водi. Фалiчний образ - символ
сексуальноє сили: маленькi рибки, як символ сперматозоєдiв,
урочистий (святковий) вигляд плавця та iн. Разом iз тим ма-
люнки вказують на неможливiсть чуттувого уднання, що сим-
волiзуу нижня частина автозображснь, представлена рибячим
(змiєним) хвостом (мал. 38, 40, 41). Мал. 39 показуу прирече-
нiсть човна на загибель у морськiй стихiє, тобто безперспектив-
нiсть надiй на чуттуве уднання. iнший малюнок (42) вiдображау
статичнiсть фалiчних потягiв - омертвiлий бик, у якого заднi
ноги вросли у землю, а передня нога и голова - показують
"потенцiал" за вiдсутностi активностi.
Малюнки засвiдчують присутнiсть саморсфлексiє проблем,
якi обсiдали юнака (мал. 43-45). Спiльним для цих малюнкiв
у двоєсте сприймання ситуацiє iнцсстуозного тяжiння. Верхнiй
правий i нижнiй лiвий куток мал. 43 показують, вiдповiдно, два
погляди: "дорослий", зрiлий погляд на лiбiдiознi бажання, якi
його переповнюють (середня частина мал. 43), i дитячi страхи
за своє мрiє й фантазiє, якi здаються змiями (нижнiй куток
182
лiол. 36
Мая. 37
Мсi-i. З>
злiва). Символiка середньоє частини малюнка вказуу на цi лi-
бiдiознi фантазiє, за якi йому хочеться вхопитися рукою, щоб
не впасти". Летюча миша - символ "нiчних мрiй", якi лякають.
Ьагаття - символ сексуальноє чуттувостi. Проблема дiвочостi
183
("щiлини в каменi"), до якоє юнак тягнеться правою рукою i
хоче "вхопитися". Крила (полiт) - символ сексуальноє чутту-
востi. Лiвий верхнiй куток указуу на тяжiння до матерi: тут i
серце, й сонце, й вигляд сiдницi матерi (див. для порiвняння
мал. 45 - правий верхнiй куток). Проступау й захисне бажання
вiдокремитися (вiдiйти) вiд такого типу сексуальних потягiв:
вiдмежування картинок угорi й унизу (справа i злiва).
Наявнiсть двох поглядiв - дитячого i зрiлого - на "iнцесту-
озну проблему", якою обтяжений автор, демонструють мал. 44 i
45. На першому - це погляд Петi-юнака (див. центр малюнка),
а на другому - погляд Петi-дитини (див. центр малюнка).
Намагання все констатувати "обуктивно", вiдчужено символi-
зуу фотоапарат. Фiгура в правому верхньому кутi (мал. 45) -
це мати. Очевидно, первинним був потяг до матерi, бо централь-
на фiгурка (Петя) вся зорiунтована на неє. Крiм того, єє форми
можна розпiзнати в лiвому верхньому кутку - (мал. 43). Лiнiя,
що вiддiляу (мал. 45) сестру (лiвий нижнiй куток) i батька
(лiвий верхнiй куток), указуу на Єх уднання, до якого автор
малюнка (каченя в центрi) - причетний (торкауться нiжкою).
Напевно, фiгурка в правому нижньому кутку цього ж малюн-
ка - зображення автора: ЄЄ розташовано пiд матiрю й повер-
нуто поглядом на стосунки сестри з батьком (що вiдбито лiнiую
й штриховкою в нижнiй частинi малюнка). Батько, в дитячому
сприйманнi автора, видасться боягузливим - зайчиком (лiвий
верхнiй куток мал. 45).
Якщо звернутися до мал. 44, то розташування персонажiв
тут iдентичне з мал. 45 - у цьому суть цих двох парних ма-
люнкiв. Перший (44) фактично свiдчить про захисну спробу
юнака врятуватися вiд драматичного для нього потягу до iнце-
стуозних обуктiв - шляхом Єх дискредитацiє, iнтроверсiє. Бать-
ко з боягузливого перетворився на агресивного (вгорi злiва на
мал. 44), а мати - на змiю (вгорi справа), втративши своє пишнi
жiночi форми. Сестра (злiва, внизу) втратила чарiвнiсть феє (у
порiвняннi з мал. 45) й набула потворностi, з чiткими ознаками
сексуальностi - великi очi, рот. Агресiя батька теж мау ознаки
сексуальностi - вiдкритий рот, язик; жало в ротi змiє; величезнi
губи та очi сина (правий, нижнiй кут мал. 44). В кожному з
цих малюнкiв автор представляу себе подвiйно: "Я" - в центрi
i "Я" - справа.
Цiкавим у мал. 41, який показуу страждання на тлi жаданих
надiй, якi символiзуу сонце. Дiри в грудях i на рiвнi статевих
органiв указують на неможливiсть ("самокастрацiю") здiйснен-
iемас сумнiву, що нi дпа малюнки (44 i 45) пзасмононязанi й слушною с
iнамiка - навпаки, спочатку мал. 45, а потiм 44.
ня своєх табуйованих мрiй, i це - як спосiб звiльнення вiд
страждань, психiчна iмпотенцiя.
Центральним за своєм семантичним навантаженням у
мал. 46, який не лише виражау внутрiшню драму душi, а й
розкривау обставини, якi єє зумовили. В контекстi здiйсненого
з часом самогубства важливим постау зауваження друговi, що
мал. 46 треба розглядати в перевернутому виглядi, тобто так,
де лев зображений падаючим униз (мал. 47). Тут уба-
чауться вiдображення почуття ревнощiв, викликаних взауми-
нами сестри з батьком - левом (пташка, що лежить догори
нiжками (справа на мал. 46); погроза батька (лева) та почуття
провини автора - птах злiва: птах дивиться у вiчi левовi й
лапки пiдняв. Поряд iз покорою, очевидно, у прихована агресiя
щодо батька, яка може призвести до мислимого злочину (жи-
вiт лева вiд пояса зашитий). Це можна витлумачити як iм-
пульсивне бажання розпороти живiт, i водночас небажання за-
вдати батьковi лиха (живiт зашитий). Саме це останну може
бути поясненням причини самогубства Петi - "щоб не вбити
батька".
Важливо звернути увагу, що хвiст у "птаха-сестри"
(мал. 47 справа) обiрваний i "перемiстився" в лiвий верхнiй
куток малюнка: його змiст ми "побачимо", коли перевернемо
малюнок: iлюзiя, що "я падаю разом iз нею" (нсусвiдомлений
прийом символiчного викладу психологiчного змiсту - "на-
тяк"). Тепер лев-батько (мал. 46) перетворюуться на лева-Пе-
тю (мал.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68