До визначених турбот належить
кульбаба (мал. 101. "iдеальна сiмя (а). Сiмя тепер (б)". Бок-
серська рукавичка (мал. 95. "Драматична подiя мого життя") -
теж драма. Чоловiча потенцiя також повязана з "лихом".
Нiч, коли я не пiднiмаюся вгору, а падаю. Але скiльки накопи-
чууться енергiє, щоб упасти. З iнтимним аспектом повязаний
фiолетовий колiр - смуток. Цей колiр, хоч як це це дивно,
потрапляу на боксерську рукавичку, а також на зображення
252
оомашки, яка у й символом "кохаю - не кохаю". А це - тема
"Конфлiкту" (мал. 94). Та коли довелося пережити такий конф-
лiкт ("кохаю - не кохаю")i А чому в цiй пелюстцi, яка згор-
нулася (мал. 94) "Конфлiкт"i Можна думати, що ця пелюст-
ка - для батька. Яка сильна жiночiсть у кульбабi (мал. 101.
"iдеальна сiмя. Сiмя тепер"), але як обкладений каменем фон-
тан (мал. 96. "Я-реальна, Я-iдеальна")! Як хотiлося б, щоб
був вихiд! Каменi - забороненiсть усього. Але авторка малюн-
кiв говорить, що хоче знайти вихiд iз проблем й бути щасливою
в сiмейних стосунках, в iнтимному планi. Наприклад, малюнок,
рот змiщений убiк, поза напрямом стрiли (мал. 111. "Сприй-
мання близькими одного одним"). i там - фiолетовий колiр,
тобто за архетипами - все, що повязане з iнтимом, будь-яка
умкiсть, куди може щось потрапити (влитися), на малюнках
закрита (заплющенi очi, стуленi губи). Все цс у свiдченням
психологiчноє iмпотенцiє.
Ми бачимо полiмiрнiсть семантики й змiсту: того, що зобра-
жено в малюнках, i того, що ми говоримо. Все це мау значення,
й психiка дуже чiтко передау змiст. Ось у цьому пiдступнiсть
захисноє системи. "Я позитивно сприймаю чоловiчу потенцiю i
не люблю медуз" (мал. 89. "Людина, яку я вiдчужую"), що може
вказувати на амбiвалентнi почуття до матерi (медуза - як
символ пiхви). Тут - вуалювання. "Але моя мрiя бути закри-
тою, хоч би як перекидали" (мал. 104), тобто залишитися за-
критою й такою ж, як i я була (цнотливою). Але це не означау,
що "залишаюся в уднаннi з батьком" (мал. 80. "Чоловiк, жiнка
i я"). Вiдкритiсть дитини - це як вiдкритiсть пташки (мал. 100.
"Радiсний день у сiмє", мал. 98. "Як мене бачать i бачили в
минулому батьки i сама себе"). "Як було добре, коли я була
дитиною. Як жiнка я могла бути вiдкритою з коханою менi
людиною (батьком)". i як зображений парус (мал. 84. "Людина,
яку я люблю"), намет (мал. 93. "Моє бажання"). i якщо скласти
все це разом, утворюуться: "Я бажаю цього".
Необхiдно розiбратися в усьому. Щоб прояснити для себе
вплив на поведiнку зафiксованого з дитинства страху (i бажан-
ня) чуттувого уднання з батьком. На мал. 107 "Дорога мого
життя" - лелека (батько) дуже "високо", але один. Для Вас
батько - "бажаний". Чим бiльше дорослiшау людина, тим мен-
ше проявляуться контакт iз батьком. Коди дитина маленька,
батько пестить єє, грауться, пiклууться. Але з роками це стау
недоступним. Проте залишауться бажання уднання, усвiдом-
лення того, що Ви походите вiд батька, були "народженi" цим
чоловiком. Це виступау замiщенням сексуального уднання. i
якщо вiзьмемо мал. 80 i 107 ("Шлях мого життя"), верхiвки
збiгаються. Зображений лелека i яйце - як символ бажаного
уднання. У гнiздi два яйця, це, очевидно. Ви й сестра. Яйце
253
випало з гнiзда й котиться вниз (це Ви, схожi з пташеням, яке
випало з гнiзда; мал: 98 i 91 - Ви падауте униз), i позначки
км можна вважати роками: чим бiльше ви проживали - тим
далi вiдкочувалися вiд батька. Мал. 107 символiзуу тенденцiю
до психологiчноє смертi. За фiнiшем - квiти, тобто добре. А
дорога порожня й невiдома (бiла). Проте поряд iз зеленню ба-
чимо - каменi, як надмогильнi, це - "натяк" на смерть i повне
уднання з рiдними: матiрю (аж у самому низу) й батьком.
Симптоми цих деструктивних тенденцiй можуть проявитися
в тому, що доросла дiвчина, примiром, не може пiдiйти й поцi-
лувати матiр й батька, не може бути просто з ними вiдвертою
("завжди у вiд них таумниця"), ласкавою. А коли раптом дорога,
рiдна людина зникау (вмирау) - знову втрачауться спокiй у
життi, бо людина мордуу себе почуттям провини, нереалiзова-
нiстю своєх почуттiв. Так залишауться хибне коло.
Ми весь час, як читачi, певно, помiтили, виходимо при ана-
лiзi малюнкiв на джерела, закладенi ще в дитинствi. Це меха-
нiзми, якi розвиваються в часi i впливають на поведiнку
людини. В даних малюнках, наприклад, лелека - вгорi (мал.
107. "Дорога мого життя"), а далi - цiла мережа стосункiв, якi
розширюються, доповнюються рiзними людьми, iнформацiую,
життувим досвiдом. А по сутi - все так само, як i колись, по
спiралi (теж символ сексуального акту) й до смертi.
Авторовi малюнкiв треба подолати власнi опори у сприйман-
нi iнформацiє й глянути на все це iндиферентне, вiдчужено,
вiдсторонитися вiд свого матерiалу. Й особливо активно на все
цс реагувати не слiд, лише "взяти до вiдома" - i не бiльше. Це
не означау, що треба братися за вiдкриту в малюнку логiку й
щось одразу ж робити. Психiка так улаштована: нiщо безслiдно
не минау. Якщо почуте вiдповiдау дiйсностi, то в цьому й кри-
уться активнiсть, дiувiсть даноє iнформацiє, але на латентному
рiвнi. Поступово знайдеться можливiсть реального виходу iз
замкненого кола, зникнуть клiтка (мал. 82) та iншi обмеження
в реалiзацiє потенцiалу. Мрiє стануть здiйсненними.
Рефлексивнi знання надають людинi сил пiзнати себе й iн-
ших, знайти дорогу до конструктивних змiн. Пiдтверджуються
слова Фрсйда: "Злий дух щезау, якщо назвати його iмя".
Наблизившись до психоаналiзу, аналiзуючи комплекс ма-
люнкiв, бачимо, яке велике й важливе мiсце в життi людини
належить дитинству, де складаються певнi особливостi психiки
(механiзми), що дають про себе знати в подальшому "дорослому
життi".
ДiАЛОГ З "ОПОНЕНТОМ" (ЗАМiСТЬ ПiСЛЯМОВИ)
О п о н е н т: Я безмежно лиха на всiх, хто займауться тренiнгом.
Хочеться Єм сказати: "Ти хоч би сам свою душу зацерував".
Вiдповiдь: Справдi, можна погодитися, що деякi тренiнг-
групи сьогоднi проводяться непрофесiйне. Особистiсна невiдко-
ригованiсть керiвникiв групи не дау пiдстав сподiватися на пози-
тивний ефект.
У своєй психокорскцiйнiй практицi ми ведемо не тренiнг, а
активне соцiально-психологiчне навчання. А це рiзнi речi, хоч
цi пiдходи збiгаються в базових органiзацiйних принципах. Що
ж до душi, то справдi, групова психокорекцiя передбачау по-
передню власну вiдкоригованiсть, що у професiйною необхiд-
нiстю.
О.: Загалом, я вражаюся Вами: як можна входити в глибин-
ний контакт з iншою людиною, тобi непотрiбноюi Це передба-
чау сильну любов до людей. Я на це не здатна!
В.: Пiд час сеансiв АСПН результати забезпечуються в
кiнцевому пiдсумку не любовю до людей (хоч це професiйно
необхiдна якiсть особистостi ведучого групи), а вмiнням аналi-
зувати поведiнковий матерiал (вербальний чи невербальний) i
обуктивувати логiку несвiдомого. Особистi стосунки керiвника
групи з тим чи тим учасником навчання не повиннi рiзнитися
мiж собою. Вони рiвнi, доброзичливi. Особистiснi стосунки з
окремими членами, групи бажано не видiляти з-посеред iнших,
бо це не лише гальмуу iнтеграцiю групи, а й актуалiзуу "захи-
сти" iнших учасникiв навчання.
О.: Яку роль Ви вiдводите академiчнiй психологiє в психо-
корекцiєi
В.: Знання єє, без сумнiву, потрiбне для загальноє ерудицiє.
Проте необхiдно розумiти, що єє парадигма виросла на схема-
тизованiй моделi омертвленоє експериментом психiки, яка не
враховувала дiю несвiдомого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
кульбаба (мал. 101. "iдеальна сiмя (а). Сiмя тепер (б)". Бок-
серська рукавичка (мал. 95. "Драматична подiя мого життя") -
теж драма. Чоловiча потенцiя також повязана з "лихом".
Нiч, коли я не пiднiмаюся вгору, а падаю. Але скiльки накопи-
чууться енергiє, щоб упасти. З iнтимним аспектом повязаний
фiолетовий колiр - смуток. Цей колiр, хоч як це це дивно,
потрапляу на боксерську рукавичку, а також на зображення
252
оомашки, яка у й символом "кохаю - не кохаю". А це - тема
"Конфлiкту" (мал. 94). Та коли довелося пережити такий конф-
лiкт ("кохаю - не кохаю")i А чому в цiй пелюстцi, яка згор-
нулася (мал. 94) "Конфлiкт"i Можна думати, що ця пелюст-
ка - для батька. Яка сильна жiночiсть у кульбабi (мал. 101.
"iдеальна сiмя. Сiмя тепер"), але як обкладений каменем фон-
тан (мал. 96. "Я-реальна, Я-iдеальна")! Як хотiлося б, щоб
був вихiд! Каменi - забороненiсть усього. Але авторка малюн-
кiв говорить, що хоче знайти вихiд iз проблем й бути щасливою
в сiмейних стосунках, в iнтимному планi. Наприклад, малюнок,
рот змiщений убiк, поза напрямом стрiли (мал. 111. "Сприй-
мання близькими одного одним"). i там - фiолетовий колiр,
тобто за архетипами - все, що повязане з iнтимом, будь-яка
умкiсть, куди може щось потрапити (влитися), на малюнках
закрита (заплющенi очi, стуленi губи). Все цс у свiдченням
психологiчноє iмпотенцiє.
Ми бачимо полiмiрнiсть семантики й змiсту: того, що зобра-
жено в малюнках, i того, що ми говоримо. Все це мау значення,
й психiка дуже чiтко передау змiст. Ось у цьому пiдступнiсть
захисноє системи. "Я позитивно сприймаю чоловiчу потенцiю i
не люблю медуз" (мал. 89. "Людина, яку я вiдчужую"), що може
вказувати на амбiвалентнi почуття до матерi (медуза - як
символ пiхви). Тут - вуалювання. "Але моя мрiя бути закри-
тою, хоч би як перекидали" (мал. 104), тобто залишитися за-
критою й такою ж, як i я була (цнотливою). Але це не означау,
що "залишаюся в уднаннi з батьком" (мал. 80. "Чоловiк, жiнка
i я"). Вiдкритiсть дитини - це як вiдкритiсть пташки (мал. 100.
"Радiсний день у сiмє", мал. 98. "Як мене бачать i бачили в
минулому батьки i сама себе"). "Як було добре, коли я була
дитиною. Як жiнка я могла бути вiдкритою з коханою менi
людиною (батьком)". i як зображений парус (мал. 84. "Людина,
яку я люблю"), намет (мал. 93. "Моє бажання"). i якщо скласти
все це разом, утворюуться: "Я бажаю цього".
Необхiдно розiбратися в усьому. Щоб прояснити для себе
вплив на поведiнку зафiксованого з дитинства страху (i бажан-
ня) чуттувого уднання з батьком. На мал. 107 "Дорога мого
життя" - лелека (батько) дуже "високо", але один. Для Вас
батько - "бажаний". Чим бiльше дорослiшау людина, тим мен-
ше проявляуться контакт iз батьком. Коди дитина маленька,
батько пестить єє, грауться, пiклууться. Але з роками це стау
недоступним. Проте залишауться бажання уднання, усвiдом-
лення того, що Ви походите вiд батька, були "народженi" цим
чоловiком. Це виступау замiщенням сексуального уднання. i
якщо вiзьмемо мал. 80 i 107 ("Шлях мого життя"), верхiвки
збiгаються. Зображений лелека i яйце - як символ бажаного
уднання. У гнiздi два яйця, це, очевидно. Ви й сестра. Яйце
253
випало з гнiзда й котиться вниз (це Ви, схожi з пташеням, яке
випало з гнiзда; мал: 98 i 91 - Ви падауте униз), i позначки
км можна вважати роками: чим бiльше ви проживали - тим
далi вiдкочувалися вiд батька. Мал. 107 символiзуу тенденцiю
до психологiчноє смертi. За фiнiшем - квiти, тобто добре. А
дорога порожня й невiдома (бiла). Проте поряд iз зеленню ба-
чимо - каменi, як надмогильнi, це - "натяк" на смерть i повне
уднання з рiдними: матiрю (аж у самому низу) й батьком.
Симптоми цих деструктивних тенденцiй можуть проявитися
в тому, що доросла дiвчина, примiром, не може пiдiйти й поцi-
лувати матiр й батька, не може бути просто з ними вiдвертою
("завжди у вiд них таумниця"), ласкавою. А коли раптом дорога,
рiдна людина зникау (вмирау) - знову втрачауться спокiй у
життi, бо людина мордуу себе почуттям провини, нереалiзова-
нiстю своєх почуттiв. Так залишауться хибне коло.
Ми весь час, як читачi, певно, помiтили, виходимо при ана-
лiзi малюнкiв на джерела, закладенi ще в дитинствi. Це меха-
нiзми, якi розвиваються в часi i впливають на поведiнку
людини. В даних малюнках, наприклад, лелека - вгорi (мал.
107. "Дорога мого життя"), а далi - цiла мережа стосункiв, якi
розширюються, доповнюються рiзними людьми, iнформацiую,
життувим досвiдом. А по сутi - все так само, як i колись, по
спiралi (теж символ сексуального акту) й до смертi.
Авторовi малюнкiв треба подолати власнi опори у сприйман-
нi iнформацiє й глянути на все це iндиферентне, вiдчужено,
вiдсторонитися вiд свого матерiалу. Й особливо активно на все
цс реагувати не слiд, лише "взяти до вiдома" - i не бiльше. Це
не означау, що треба братися за вiдкриту в малюнку логiку й
щось одразу ж робити. Психiка так улаштована: нiщо безслiдно
не минау. Якщо почуте вiдповiдау дiйсностi, то в цьому й кри-
уться активнiсть, дiувiсть даноє iнформацiє, але на латентному
рiвнi. Поступово знайдеться можливiсть реального виходу iз
замкненого кола, зникнуть клiтка (мал. 82) та iншi обмеження
в реалiзацiє потенцiалу. Мрiє стануть здiйсненними.
Рефлексивнi знання надають людинi сил пiзнати себе й iн-
ших, знайти дорогу до конструктивних змiн. Пiдтверджуються
слова Фрсйда: "Злий дух щезау, якщо назвати його iмя".
Наблизившись до психоаналiзу, аналiзуючи комплекс ма-
люнкiв, бачимо, яке велике й важливе мiсце в життi людини
належить дитинству, де складаються певнi особливостi психiки
(механiзми), що дають про себе знати в подальшому "дорослому
життi".
ДiАЛОГ З "ОПОНЕНТОМ" (ЗАМiСТЬ ПiСЛЯМОВИ)
О п о н е н т: Я безмежно лиха на всiх, хто займауться тренiнгом.
Хочеться Єм сказати: "Ти хоч би сам свою душу зацерував".
Вiдповiдь: Справдi, можна погодитися, що деякi тренiнг-
групи сьогоднi проводяться непрофесiйне. Особистiсна невiдко-
ригованiсть керiвникiв групи не дау пiдстав сподiватися на пози-
тивний ефект.
У своєй психокорскцiйнiй практицi ми ведемо не тренiнг, а
активне соцiально-психологiчне навчання. А це рiзнi речi, хоч
цi пiдходи збiгаються в базових органiзацiйних принципах. Що
ж до душi, то справдi, групова психокорекцiя передбачау по-
передню власну вiдкоригованiсть, що у професiйною необхiд-
нiстю.
О.: Загалом, я вражаюся Вами: як можна входити в глибин-
ний контакт з iншою людиною, тобi непотрiбноюi Це передба-
чау сильну любов до людей. Я на це не здатна!
В.: Пiд час сеансiв АСПН результати забезпечуються в
кiнцевому пiдсумку не любовю до людей (хоч це професiйно
необхiдна якiсть особистостi ведучого групи), а вмiнням аналi-
зувати поведiнковий матерiал (вербальний чи невербальний) i
обуктивувати логiку несвiдомого. Особистi стосунки керiвника
групи з тим чи тим учасником навчання не повиннi рiзнитися
мiж собою. Вони рiвнi, доброзичливi. Особистiснi стосунки з
окремими членами, групи бажано не видiляти з-посеред iнших,
бо це не лише гальмуу iнтеграцiю групи, а й актуалiзуу "захи-
сти" iнших учасникiв навчання.
О.: Яку роль Ви вiдводите академiчнiй психологiє в психо-
корекцiєi
В.: Знання єє, без сумнiву, потрiбне для загальноє ерудицiє.
Проте необхiдно розумiти, що єє парадигма виросла на схема-
тизованiй моделi омертвленоє експериментом психiки, яка не
враховувала дiю несвiдомого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68