Сам факт наявностi тенденцiй "психiчноє iмпо-
тенцiє" у психiчно здорових людей становить iнтерес iз точки
зору теорiє й практики прикладних наук. Адже це проблема
взаумин мiж людьми загалом, проблема щастя, проблема спря-
мування енергiє людини в просоцiальному напрямi.
Оскiльки проблема "психологiчноє iмпотенцiє" була постав-
лена в психоаналiзi, який убачав єє витоки в iнцестуозних тя-
жiннях субукта в дитячий перiод розвитку (Едiпiв комплекс),
то констатацiя даноє тенденцiє у психiчно здорових людей опо-
середковано свiдчить про наявнiсть аналогiчних табуйованих
потягiв у людей загалом, а не лише у невротикiв. Тому, гадаумо,
"психологiчна iмпотенцiя" - це проблема майбутнього. Вона
ще не знайшла належного мiсця в наукових дослiдженнях пси-
хологiв.
Ось приклад. На одному з мiжнародних семiнарiв ми запи-
тали вiдомого спецiалiста в галузi сексологiє: "Що таке психо-
логiчна iмпотенцiяi" Вiдповiдь: "Це психологiчнi фактори, що
зумовлюють чоловiчу iмпотенцiю". Стало ясно: поняття "пси-
хологiчна iмпотенцiя" на рiвнi налагодження контактiв у спiл-
куваннi людей цьому вченому незрозумiле. Справдi, психо-
логiчна iмпотенцiя може призводити до неможливостi фiзичноє
саморегуляцiє, проте цс поняття за змiстом значно ширше. Воно
передусiм указуу на глибоку суперечнiсть мiж фiзичним
172
потенцiалом i можливостями його реалiзацiє (й не
лише в сексi). Таким чином, "психологiчна iмпотенцiя" може
iснувати на фонi фiзичного потенцiалу лiбiдо, яка не мау мож-
ливостi сексуальноє реалiзацiє через дiю певних механiзмiв єє
гальмування. Час формування цих механiзмiв припадау на пе-
рiод дитинства, коли виникау заборонене лiбiдiозне тяжiння до
близьких (рiдних) людей. Вiковi змiни (статеве дозрiвання) не
здатнi вплинути на внутрiшнi механiзми протидiє реалiзацiє
лiбiдо настiльки, щоб вона вийшла з-пiд гальмуючого єє контро-
лю. Психологiчна iмпотенцiя проглядауться в тiй лiнiє життувоє
активностi людини, в якiй можна помiтити руйнiвнi функцiє
стосункiв з людьми, коли радiсть обертауться на смуток, коли
домiнують процеси iнверсiє, на якi вказував Кеппе.
"Психологiчна iмпотенцiя" - це також труднощi злиття нiж-
них, добрих почуттiв до людини з чуттувим потягом ("або одне -
або iнше"), як прояв Едiпового комплексу. 3. Фрсйд23 стверд-
жуу, що "психiчна iмпотенцiя" - найбiльш поширене страж-
дання, маючи на увазi паралiзуючий вплив вiдомих психiчних
комплексiв, недоступних свiдомостi iндивiда24. На першому
планi стоєть iнцсстуозна фiксацiя лiбiдо на матерi чи сестрi (чи
батьковi, братовi), яка зберегла силу впливу. При цьому вiдбу-
вауться затримка лiбiдо на дитячiй фiксацiє, що ускладнюу єє
симультанне злиття. Тому й iснуу розчленування цього почуття
на двi течiє: нiжнiсть i чуттувiсть.
Найдавнiша з цих двох течiй - нiжнiсть, iз якою повяза-
ний iнстинкт самозбереження. Це означау дитячий вибiр обук-
та лiбiдо серед членiв "кровноє" сiмє або вихователiв. З часу
статевоє зрiлостi до потягiв "нiжностi" приуднууться "чутту-
вiсть", яка сприяу лiбiдiозному усвiдомленню мети. ЄЄ реалiза-
цiую поза сiмую може бути випадок, коли вся чуттува енергiя
молодоє людини виявиться повязаною з iнцсстуозними обук-
тами й фiксуватиметься на вiдповiдних Єм фантазiях, а також
пiдживлюватиме Єхнiй розвиток. Наслiдком буде приглушений
стан статевоє активностi таких осiб, а психiчнi iмпульси, що
стоять за нею, функцiонуватимуть не в повному обсязi. Ство-
рюуться суперечнiсть: з одного боку зберiгауться потяг - нiж-
нiсть до iнцестуозних людей, а водночас iде пошук обуктiв,
якi б нагадували (або не нагадували) заборонених iнцестуоз-
них осiб. Тут на допомогу приходить механiзм "замiщення"
через позитивну чи негативну валентнiсть. Тобто або пошук
схожоє людини, що може ускладнювати чуттувий (сексуаль-
ний) контакт, або людини, здатноє компенсувати душевнi
страждання, яких довелося "натерпiтись" у сiмє батькiв. В
останньому випадку у небезпека, що субукт неусвiдомлено,
мимохiть моделюватиме ту ж саму ситуацiю, в якiй перебував
у дитинствi, тодi можна сказати, що почуття, котрi уднали
173
субукта з табуйованим обуктом, у фетишем. Едiпова ситуацiя
дитинства прирiкау на внутрiшну розщеплення у двох напря-
мах: "небесна" та "земна" любов. Психологiчна iмпотенцiя не-
рiдко проявляуться в регресивнiй поведiнцi, у психiчному при-
ниженнi обукта кохання, в той час як переоцiнка (iдеалiзацiя)
адресууться iнцсстуозному обуктовi (матерi, батьковi) та його
раннiм (першим) замiщенням.
3. Фрейд пише: "Було б справедливо зробити висновок, що
психiчна iмпотенцiя у загальним стражданням культурного
людства, а не хворобою окремих осiб"23. Далi 3. Фрейд доходить
думки, яка стоєть поза мораллю: "Нехай це звучить неприумно
й парадоксально, проте слiд сказати, що той, хто в любовному
життi хоче бути вiльним i щасливим, той повинен перебороти
рсспскт перед жiнкою й примиритися з уявленням про крово-
змiшення з матiр ю чи сестрою .
Дуже великий внесок у прояснення питання психiчноє iм-
потенцiє зробила К. ХорнГ. Вона формуу найтиповiший не-
вротичний конфлiкт нашоє культури - як конфлiкт мiж
бажанням бути завжди першим i прагненням бути всiма лю-
бимим \
К. Хорнi також констатуу наявнiсть iще з дитинства розуд-
нання тенденцiй нiжностi та чуттувостi й аналiзуу паралiзу-
ючий вплив цього факту на жiночу психологiю. В своєй книзi
вона детально пiддау аналiзовi чинники, що призводять до "пси-
хiчноє iмпотенцiє", а точнiше до фригiдностi у жiнок. Знову-
таки, повязуючи це явище з "Едiповим комплексом", дослiд-
ниця надау великого значення почуттю тривожностi й засобам
уникнення єє. "Едiпiв комплекс" завжди продукуу тривогу, не-
залежно чи мова йде про дiвчинку, чи про хлопчика. Й повя-
зано це з розвитком почуттiв ворожостi, що виникають
паралельно з потягом до кого-небудь iз батькiв. Базальна три-
вога - цс почуття безсилостi в чужому i всесильному свiтi.
Очевидно, вона штовхау дитину до затримання, капсулювання
себе "в родинному колi", що, звичайно ж, спричинюу вiдставан-
ня у психiчному розвитку. К. Хорнi пише: "... ми стикаумося з
одним i тим же явищем: у трiадi "мати-батько-дитина" наш
субукт зрiсся з роллю дитини"29.
Якщо взяти ш л ю б , то вiн не вiдповiдау тим умовам кохан-
ня, якi субукт переносить у нього з дитинства, "що й сприяу
виникненню "психiчноє iмпотенцiє". Обукт кохання
для дитини був повязаний iз чуттувою забороною, а в шлюбi
те, що заборонялося, перетворюуться на обовязок. Суперницт-
во, присутну в сiмейнiй трiадi (мати-батько-дитина), виклю-
чауться самою природою моногамного шлюбу: монополiя в
ньому захищена законом. Тому ця прихована тенденцiя до су-
перництва, яка склалася в Едiповiй ситуацiє, шукатиме можли-
174
востi заявити про себе, й це, безсумнiвно, руйнуватиме взауми-
ни (психiчна iмпотенцiя).
Треба мати на увазi, що iнцсстуознi тяжiння часто сприяють
розвитковi гомосексуальних тенденцiй. Це не лише вiчна но-
стальгiя у дiвчинки (а потiм жiнки) по сестрi чи матерi. Вона
може проявитися й у вiдчуттях комфорту в спiлкуваннi з жiн-
кою як такою, але дискомфорту з чоловiком. Витоки цього
можуть критися в дитячiй фiксацiє страху iнцесту (з чоловiком-
батьком). Гомосексуальнi тенденцiє виражаються нерiдко у жiн-
ки опосередковано - у пiдштовхуваннях чоловiка до звязку з
iншою жiнкою (мiж iншим, це близьке до родинноє трiади), щоб
потiм з нею "мати справу" ("може через вияснення стосункiв").
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68
тенцiє" у психiчно здорових людей становить iнтерес iз точки
зору теорiє й практики прикладних наук. Адже це проблема
взаумин мiж людьми загалом, проблема щастя, проблема спря-
мування енергiє людини в просоцiальному напрямi.
Оскiльки проблема "психологiчноє iмпотенцiє" була постав-
лена в психоаналiзi, який убачав єє витоки в iнцестуозних тя-
жiннях субукта в дитячий перiод розвитку (Едiпiв комплекс),
то констатацiя даноє тенденцiє у психiчно здорових людей опо-
середковано свiдчить про наявнiсть аналогiчних табуйованих
потягiв у людей загалом, а не лише у невротикiв. Тому, гадаумо,
"психологiчна iмпотенцiя" - це проблема майбутнього. Вона
ще не знайшла належного мiсця в наукових дослiдженнях пси-
хологiв.
Ось приклад. На одному з мiжнародних семiнарiв ми запи-
тали вiдомого спецiалiста в галузi сексологiє: "Що таке психо-
логiчна iмпотенцiяi" Вiдповiдь: "Це психологiчнi фактори, що
зумовлюють чоловiчу iмпотенцiю". Стало ясно: поняття "пси-
хологiчна iмпотенцiя" на рiвнi налагодження контактiв у спiл-
куваннi людей цьому вченому незрозумiле. Справдi, психо-
логiчна iмпотенцiя може призводити до неможливостi фiзичноє
саморегуляцiє, проте цс поняття за змiстом значно ширше. Воно
передусiм указуу на глибоку суперечнiсть мiж фiзичним
172
потенцiалом i можливостями його реалiзацiє (й не
лише в сексi). Таким чином, "психологiчна iмпотенцiя" може
iснувати на фонi фiзичного потенцiалу лiбiдо, яка не мау мож-
ливостi сексуальноє реалiзацiє через дiю певних механiзмiв єє
гальмування. Час формування цих механiзмiв припадау на пе-
рiод дитинства, коли виникау заборонене лiбiдiозне тяжiння до
близьких (рiдних) людей. Вiковi змiни (статеве дозрiвання) не
здатнi вплинути на внутрiшнi механiзми протидiє реалiзацiє
лiбiдо настiльки, щоб вона вийшла з-пiд гальмуючого єє контро-
лю. Психологiчна iмпотенцiя проглядауться в тiй лiнiє життувоє
активностi людини, в якiй можна помiтити руйнiвнi функцiє
стосункiв з людьми, коли радiсть обертауться на смуток, коли
домiнують процеси iнверсiє, на якi вказував Кеппе.
"Психологiчна iмпотенцiя" - це також труднощi злиття нiж-
них, добрих почуттiв до людини з чуттувим потягом ("або одне -
або iнше"), як прояв Едiпового комплексу. 3. Фрсйд23 стверд-
жуу, що "психiчна iмпотенцiя" - найбiльш поширене страж-
дання, маючи на увазi паралiзуючий вплив вiдомих психiчних
комплексiв, недоступних свiдомостi iндивiда24. На першому
планi стоєть iнцсстуозна фiксацiя лiбiдо на матерi чи сестрi (чи
батьковi, братовi), яка зберегла силу впливу. При цьому вiдбу-
вауться затримка лiбiдо на дитячiй фiксацiє, що ускладнюу єє
симультанне злиття. Тому й iснуу розчленування цього почуття
на двi течiє: нiжнiсть i чуттувiсть.
Найдавнiша з цих двох течiй - нiжнiсть, iз якою повяза-
ний iнстинкт самозбереження. Це означау дитячий вибiр обук-
та лiбiдо серед членiв "кровноє" сiмє або вихователiв. З часу
статевоє зрiлостi до потягiв "нiжностi" приуднууться "чутту-
вiсть", яка сприяу лiбiдiозному усвiдомленню мети. ЄЄ реалiза-
цiую поза сiмую може бути випадок, коли вся чуттува енергiя
молодоє людини виявиться повязаною з iнцсстуозними обук-
тами й фiксуватиметься на вiдповiдних Єм фантазiях, а також
пiдживлюватиме Єхнiй розвиток. Наслiдком буде приглушений
стан статевоє активностi таких осiб, а психiчнi iмпульси, що
стоять за нею, функцiонуватимуть не в повному обсязi. Ство-
рюуться суперечнiсть: з одного боку зберiгауться потяг - нiж-
нiсть до iнцестуозних людей, а водночас iде пошук обуктiв,
якi б нагадували (або не нагадували) заборонених iнцестуоз-
них осiб. Тут на допомогу приходить механiзм "замiщення"
через позитивну чи негативну валентнiсть. Тобто або пошук
схожоє людини, що може ускладнювати чуттувий (сексуаль-
ний) контакт, або людини, здатноє компенсувати душевнi
страждання, яких довелося "натерпiтись" у сiмє батькiв. В
останньому випадку у небезпека, що субукт неусвiдомлено,
мимохiть моделюватиме ту ж саму ситуацiю, в якiй перебував
у дитинствi, тодi можна сказати, що почуття, котрi уднали
173
субукта з табуйованим обуктом, у фетишем. Едiпова ситуацiя
дитинства прирiкау на внутрiшну розщеплення у двох напря-
мах: "небесна" та "земна" любов. Психологiчна iмпотенцiя не-
рiдко проявляуться в регресивнiй поведiнцi, у психiчному при-
ниженнi обукта кохання, в той час як переоцiнка (iдеалiзацiя)
адресууться iнцсстуозному обуктовi (матерi, батьковi) та його
раннiм (першим) замiщенням.
3. Фрейд пише: "Було б справедливо зробити висновок, що
психiчна iмпотенцiя у загальним стражданням культурного
людства, а не хворобою окремих осiб"23. Далi 3. Фрейд доходить
думки, яка стоєть поза мораллю: "Нехай це звучить неприумно
й парадоксально, проте слiд сказати, що той, хто в любовному
життi хоче бути вiльним i щасливим, той повинен перебороти
рсспскт перед жiнкою й примиритися з уявленням про крово-
змiшення з матiр ю чи сестрою .
Дуже великий внесок у прояснення питання психiчноє iм-
потенцiє зробила К. ХорнГ. Вона формуу найтиповiший не-
вротичний конфлiкт нашоє культури - як конфлiкт мiж
бажанням бути завжди першим i прагненням бути всiма лю-
бимим \
К. Хорнi також констатуу наявнiсть iще з дитинства розуд-
нання тенденцiй нiжностi та чуттувостi й аналiзуу паралiзу-
ючий вплив цього факту на жiночу психологiю. В своєй книзi
вона детально пiддау аналiзовi чинники, що призводять до "пси-
хiчноє iмпотенцiє", а точнiше до фригiдностi у жiнок. Знову-
таки, повязуючи це явище з "Едiповим комплексом", дослiд-
ниця надау великого значення почуттю тривожностi й засобам
уникнення єє. "Едiпiв комплекс" завжди продукуу тривогу, не-
залежно чи мова йде про дiвчинку, чи про хлопчика. Й повя-
зано це з розвитком почуттiв ворожостi, що виникають
паралельно з потягом до кого-небудь iз батькiв. Базальна три-
вога - цс почуття безсилостi в чужому i всесильному свiтi.
Очевидно, вона штовхау дитину до затримання, капсулювання
себе "в родинному колi", що, звичайно ж, спричинюу вiдставан-
ня у психiчному розвитку. К. Хорнi пише: "... ми стикаумося з
одним i тим же явищем: у трiадi "мати-батько-дитина" наш
субукт зрiсся з роллю дитини"29.
Якщо взяти ш л ю б , то вiн не вiдповiдау тим умовам кохан-
ня, якi субукт переносить у нього з дитинства, "що й сприяу
виникненню "психiчноє iмпотенцiє". Обукт кохання
для дитини був повязаний iз чуттувою забороною, а в шлюбi
те, що заборонялося, перетворюуться на обовязок. Суперницт-
во, присутну в сiмейнiй трiадi (мати-батько-дитина), виклю-
чауться самою природою моногамного шлюбу: монополiя в
ньому захищена законом. Тому ця прихована тенденцiя до су-
перництва, яка склалася в Едiповiй ситуацiє, шукатиме можли-
174
востi заявити про себе, й це, безсумнiвно, руйнуватиме взауми-
ни (психiчна iмпотенцiя).
Треба мати на увазi, що iнцсстуознi тяжiння часто сприяють
розвитковi гомосексуальних тенденцiй. Це не лише вiчна но-
стальгiя у дiвчинки (а потiм жiнки) по сестрi чи матерi. Вона
може проявитися й у вiдчуттях комфорту в спiлкуваннi з жiн-
кою як такою, але дискомфорту з чоловiком. Витоки цього
можуть критися в дитячiй фiксацiє страху iнцесту (з чоловiком-
батьком). Гомосексуальнi тенденцiє виражаються нерiдко у жiн-
ки опосередковано - у пiдштовхуваннях чоловiка до звязку з
iншою жiнкою (мiж iншим, це близьке до родинноє трiади), щоб
потiм з нею "мати справу" ("може через вияснення стосункiв").
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68