Рецензенти: д-р юрид. наук т.Ф.Мельник,
канд. юрид. наук П.А-Чеберяк
Автори: д-р юрид. наук, проф. О.А.Пiдопригора (гл.
21-32), д-р юрид. наук, проф. Д.В.Боброва (гл. 1, 17,
18 - 6-13, гл. 20), д-р юрид. наук, проф. Л.К.Воро-
нова (гл. 13), д-р юрид. наук, проф. А-С.Довгерт (гл.
16), д-р юрид. наук проф. Н.С.Кузнуцова (гл. 11), д-р
юрид. наук, проф. В.В-Луць (гл.4, 6, 7, 12, 14), канд.
юрид. наук, доц. О.В.Дзера (гл. 5,10), канд. юрид. наук,
доц. С.П.iндиченко (гл. 9), канд. юрид. наук, доц. Т.П.
Коваленко (розд. V), канд. юрид. наук, доц. Ю.П.Космiн
(гл. 8, 15), канд. юрид. наук, доц. А.М.Савицька (гл. 2,
З, 18 - 1-5, гл. 19).
378 Цивiльне право: навчальний посiбник для студентiв
юрид. вузiв та факультетiв. - К.: Вентурi., 1996. - 480 с.
I8ВN 966-570-000-6
У навчальному посiбнику, пiдготовленому вiдповiдно до програ-
ми курсу цивiльного права, аналiзуються загальнi положення зобо-
вязального права, окремi види цивiльно-правових договорiв. Роз-
глядаються також позадоговiрнi зобовязання, питання правового
регулювання вiдносин, повязаних з творчою дiяльнiстю, висвiтлю-
ються питання iнсйiйтхспадкового права.
Для студентiв юридiИЙиiхвузiв та факультетiв.
-;. "{" -
1203020400-6
- 1996
I8ВN 966-570-000-6
ББК 67.304я73
c О.А.Пiдопригора, Д.В.Боброва,
Л.К.Воронова,О.В.Дзера та iн., 1996
i Роздiл i
i Зобовязальне право. Загальнi положення
i
Глава 1
i Зобовязальне право i зобовязання
1. Поняття i система зобовязального права
Частину предмета цивiльного права становлять майновi вiдно-
сини в галузi товарообороту та майновi вiдносини, що виника-
ють внаслiдок заподiяння шкоди здоровю особи i майну грома-
дянина чи органiзацiє.
Майновi вiдносини, врегульованi нормами цивiльного права,
i набувають характеру цивiльно-правових зобовязальних вiдно-
син або цивiльно-правових зобовязань. Разом з тим термiн <зо-
бовязання> вживають i в iншому значеннi, розумiючи пiд зобо-
вязанням обовязок, борг якоєсь особи. Зобовязанням також
i називають документ (боргову розписку), в якому зафiксовано
чийсь обовязок, наприклад, повернути позикову суму грошей.
Як же регулюються нормами цивiльного права майновi вiдно-
1 сини в галузi товарообороту, а також майновi вiдносини по вiдшко-
| дуванню заподiяноє шкодиi В єх регламентацiє виявляються озна-
i ки методу цивiльно-правового регулювання: 1) юридична рiвнiсть
> учасникiв цивiльно-правових вiдносин; 2) договiрний та плано-
во-договiрний, якщо видання актiв планування за законодавством
тягне настання цивiльно-правових наслiдкiв, характер цивiльно-
правових вiдносин; 3) певна свобода розсуду при встановленнi
цивiльних прав i обовязкiв; 4) майновий характер цивiльно-пра-
вових санкцiй i позовний спосiб захисту цивiльних прав. Нижче
охарактеризовано наведенi ознаки зобовязань.
По-перше, в зобовязаннях субукти мають юридичне рiвне поло-
ження. Вiдомо, що юридична рiвнiсть сторiн - це правовий ви-
раз вартiсноє рiвностi єх у товарно-грошових вiдносинах, якi ма-
ють еквiвалентно-платний характер. У товарно-грошових вiдно-
синах повинен вiдбуватись обмiн рiвних вартостей. Вiдхилення
вiд вартiсноє рiвностi в товарно-грошових вiдносинах обумовленi
полiтикою цiн. Змiст юридичноє рiвностi полягау в тому, що кож-
ний iз субуктiв у зобовязаннi мау права та обовязки i не пiдпо-
рядкований iншому субукту. Наприклад, у зобовязаннi купiвлi-
продажу продавець i покупець мають права та обовязки, i у вiдно-
синах мiж ними немау елементiв влади i пiдпорядкування.
По-друге, переважна бiльшiсть зобовязань за участю громадян
виникау з договорiв; зобовязання мiж органiзацiями також ви-
никають з договорiв, а у випадках, передбачених нормативними
актами, - з актiв планування i договорiв.
По-трету, змiст прав i обовязкiв субуктiв зобовязань визна-
чауться не тiльки згiдно з вимогами iмперативних (обовязко-
вих) норм цивiльного законодавства, а й за розсудом субуктiв
зобовязання. Тому поряд з iмперативними у диспозитивнi нор-
ми, якi надають субуктам зобовязань можливiсть визначити змiст
прав i обовязкiв за власним розсудом. Разом з тим диспозитивнi
норми мiстять певнi правила поведiнки. Останнi застосовуються
у тих випадках, коли субукти своую волею не визначили змiст
вiдповiдних прав i обовязкiв. Наприклад, сторони у договорi
купiвлi-продажу вправi на власний розсуд визначити момент ви-
никнення права власностi у покупця майна. Якщо ж вони не
визначили його, тодi право власностi на майно у покупця ви-
значауться за правилом диспозитивноє норми на пiдставi час-
тини першоє статтi 128 ЦК Украєни (Цивiльний кодекс, прий-
нятий Верховною Радою Украєни вiд 18 липня 1963 р. i чинний
з 1 сiчня 1964 р., нинi дiу в редакцiє зi змiнами та з урахуванням
ряду нових законодавчих актiв).
По-четверте, зобовязання мають санкцiє. Для реалiзацiє санкцiє
субукт зобовязання, чиу право порушено, вправi звернутися з
позовом у суд або арбiтражний суд.
Пiсля того як зясовано коло майнових вiдносин, що у зобо-
вязаннями, i виявлено та розкрито ознаки цивiльно-правового
регулювання єх, визначимо поняття зобовязального права.
Зобовязальне право - це система цивiльно-правових норм, якi
на засадах юридичноє рiвностi регулюють майновi вiдносини в
галузi товарообороту(обiгу), а також майновi вiдносини по вiдшко-
дуванню заподiяноє шкоди за участю органiзацiй i громадян.
Норми зобовязального права у важливою i найбiльш значною
частиною цивiльного законодавства. Так, у Цивiльному кодексi
Украєни з 572 статей 321 стаття присвячена зобовязанням. Зо-
бовязальне право мау загальну i особливу частини. Загальна
частина мiстить норми, якi передбачають правила, що поширю-
ються на всi зобовязання. Маються на увазi норми про поняття
i пiдстави виникнення зобовязань, виконання зобовязань, про
вiдповiдальнiсть субуктiв за порушення зобовязань та припи-
нення зобовязань. Особлива частина зобовязального права
мiстить норми, якi регулюють окремi види зобовязань.
Розглянемо систему зобовязального права. Елементами єє струк-
тури, як i в системi цивiльного права, у зобовязально-правовi
норми та iнститути, розташованi у певнiй послiдовностi.
Загальнi положення про зобовязання сформульованi в пер-
шому пiдроздiлi III роздiлу ЦК Украєни. У шести главах цього
пiдроздiлу передбаченi правила про пiдстави виникнення зобо-
вязань (гл.14), виконання зобовязань (гл.15), види забезпечен-
ня виконання зобовязань (гл.16). Глава 17 встановлюу правила
уступки вимоги i переводу боргу. Пiдставам i обсягу вiдповi-
дальностi за порушення зобовязань присвячена глава 18. Пра-
вила про пiдстави припинення зобовязань мiстяться в главi 19.
Окремi види зобовязань урегульованi в другому пiдроздiлi III
роздiлу ЦК Украєни. Основне мiсце серед видiв зобовязань на-
лежить договiрним зобовязанням. Цивiльний кодекс Украєни
передбачау бiльше двадцяти цивiльно-правових договорiв, якi
породжують вiдповiднi договiрнi зобовязання i повязанi з та-
кими iнститутами зобовязального права, як купiвля-продаж
(гл.20), поставка (гл.23), державна закупiвля сiльськогосподарсь-
коє продукцiє (гл.24), майновий найом (гл.25), пiдряд (гл.28),
пiдряд на капiтальне будiвництво (гл.29) тощо. Норми, передба-
ченi у главах другого пiдроздiлу III роздiлу ЦК Украєни, регулю-
ють правомiрну економiчну дiяльнiсть громадян i органiзацiй,
повязаних мiж собою вiдповiдними вiдносинами, спрямовани-
ми на передачу майна, виконання робiт, надання послуг, сплату
грошей, тобто йдеться про регулятивнi вiдносини, що станов-
лять змiст товарообороту (обiгу).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161