Проте жiнка визнауться спадкоумцем
пiсля смертi чоловiка, а чоловiк у спадкоумцем пiсля смертi жiнки
незалежно вiд того, чи проживали вони разом, чи подавали вони
одне одному матерiальну допомогу, а також незалежно вiд ха-
рактеру особистих стосункiв мiж ними: важливо, щоб у момент
вiдкриття спадщини вони перебували в зареустрованому шлюбi.
Коли ж на момент вiдкриття спадщини шлюб було у встанов-
леному законом порядку розiрвано, то колишня дружина не мау
права на спадщину.
3. Батьки померлого. Мати завжди у спадкоумцем пiсля смертi
своєх дiтей. Батько ж у спадкоумцем пiсля смертi своєх дiтей за
тих самих умов, за яких i дiти визнаються спадкоумцями пiсля
смертi свого батька, тобто коли мiж ними iснуу правовий звя-
зок.
Спадкоумцями у також усиновителi померлого. Вiтчим та ма-
чуха не у спадкоумцями пiсля смертi пасинка або падчерки, крiм
випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення чи факт утримання.
Однак у цих випадках вони будуть спадкувати вже як усинови-
телi або утриманцi.
4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадко-
давця належать до першоє черги спадкоумцiв, але вони мають
право одержати спадщину лише за умови, коли єх мати чи бать-
ко (вiдповiдно дiд або баба), якi мали право на спадщину, по-
мерли ще до єє вiдкриття.
До складу спадкоумцiв другоє черги входять такi особи:
1. Брати та сестри померлого. Спадкоумцями визнаються як
повнорiднi, так i неповнорiднi брати та сестри (такi, що мають
спiльних матiр та батька, i такi, що мають спiльну матiр i рiзних
батькiв або спiльного батька й рiзних матерiв). Зведенi брати та
сестри померлого спадкоумцями не визнаються.
2. Дщ та баба померлого. Як зазначено в статтi 530 ЦК Украє-
ни, спадкоумцями у дiд i баба як з боку матерi, так i з боку
батька.
Особливе мiсце серед спадкоумцiв за законом займають не-
працездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого не
менше одного року до його смертi. Вони не входять нi в першу,
нi в другу чергу спадкоумцiв за законом. За наявностi iнших
спадкоумцiв вони успадковують нарiвнi з спадкоумцями тiує чер-
ги, що закликауться до спадкоумства. Отже, вони приуднуються
до спадкоумцiв або першоє, або другоє черги залежно вiд того,
яка черга спадкоумцiв фактично успадковуу майно.
Таким чином, спадкоумцями за законом визначаються не тiльки
найближчi родичi померлого. Спадкоумцями за законом можуть
бути i стороннi особи за умови єх непрацездатностi та знаход-
ження на утриманнi померлого не менше одного року до його
смертi. Непрацездатнiсть особи встановлюуться залежно вiд вiку
i стану здоровя.
За чинним законодавством непрацездатними вважаються осо-
би у вiцi до 16 рокiв (а тi, що вчаться, до 18 рокiв), жiнки, якi
досягли 55-рiчного, та чоловiки, якi досягли 60-рiчного вiку, а
також iнвалiди i, II та III груп.
Аналiз судовоє практики свiдчить, що непрацездатнi особи мо-
жуть бути зарахованi до зазначеноє категорiє спадкоумцiв лише
за наявностi таких умов:
а) непрацездатна особа повинна знаходитися на утриманнi по-
мерлого не менше одного року безпосередньо перед його смер-
тю;
б) допомога, яку надавав померлий цiй непрацездатнiй особi,
повинна бути основним джерелом для єє iснування (хоча не обо-
вязково, щоб вона була удиним джерелом iснування);
в) допомога повинна надаватися систематично.
Порядок закликання до спадкування. Не всi спадкоумцi за зако-
ном одночасно закликаються до прийняття спадщини.
Цивiльний кодекс Украєни передбачау черговiсть закликання
до спадкування зазначених черг спадкоумцiв.
Коли у спадкоумцi першоє черги: дiти, дружина, батьки по-
мерлого, а також онуки та правнуки (при вже зазначених умо-
456
457
вах) - право на одержання спадщини виникау лише у цих осiб.
Спадкоумцi другоє черги до спадкування в цьому випадку не
закликаються. Коли вiдсутнi спадкоумцi першоє черги або коли
вони не прийняли спадщини, а також якщо всi спадкоумцi пер-
шоє черги не закликаються до спадкування, до спадкування бу-
дуть закликанi спадкоумцi другоє черги - брати, сестри, дiд та
баба померлого (ст.530 ЦК Украєни).
Особливий порядок закликання до спадкування встановлений
щодо утриманцiв. Непрацездатнi особи, якi перебували на утри-
маннi померлого не менше одного року до його смертi, за наяв-
ностi спадкоумцiв першоє черги разом з ними закликаються до
спадкування. При вiдсутностi спадкоумцiв першоє черги або в
разi неприйняття ними спадщини, а також коли всi спадкоумцi
першоє черги не закликаються до спадкування, зазначенi непра-
цездатнi особи закликаються до спадкування нарiвнi зi спадко-
умцями другоє черги.
Встановлюючи такий порядок закликання до спадкування ут-
риманцiв, законодавець виключау можливiсть випадкiв, коли б
стороння особа могла усунути вiд спадкування близьких родичiв
померлого - братiв, сестер, дiда та бабу.
Якщо немау спадкоумцiв нi за законом, нi за заповiтом або
жоден iз спадкоумцiв не прийняв спадщини, чи всi спадкоумцi
позбавленi спадщини за заповiтом, майно померлого за правом
спадкоумства переходить до держави (ст.524 ЦК Украєни).
Отже, держава - це також спадкоумець за законом. Однак
право на одержання спадщини у держави виникау при вiдсут-
ностi будь-яких iнших спадкоумцiв або за наявностi iнших умов,
зазначених у статтi 524 ЦК Украєни.
По праву представлення успадковують лише онуки, правнуки
спадкоумця та прямi низхiднi нащадки усиновлених.
Дiти ж iнших спадкоумцiв за законом (наприклад, дiти братiв
та сестер) у разi смертi останнiх до вiдкриття спадщини, до спад-
кування по праву представлення не закликаються.
Розподiл майна померлого мiж спадкоумцями при спадкуваннi за
законом. При спадкуваннi за законом спадкове майно дiлиться
на рiвнi частини мiж особами, якi закликанi до спадкування у
порядку черговостi. Наприклад, пiсля смертi Н. залишилася дру-
жина, двоу дiтей та брат померлого. Право на одержання спад-
щини у цьому випадку мають дружина i двоу дiтей, оскiльки
вони у спадкоумцями першоє черги. Спадкове майно буде роз-
дiлене мiж ними на рiвнi частини, тобто кожний з них мау право
на одержання 1/3 частини спадщини. Брат не буде закликаний
до спадкування, оскiльки вiн у спадкоумцем другоє черги.
458
Коли хтось iз спадкоумцiв не прийме спадщини, тодi його част-
ка переходить до iнших спадкоумцiв, закликаних до спадкуван-
ня.
Проте, перш нiж визначити конкретно частку кожного iз спад-
коумцiв, слiд встановити, яке майно належало померлому, зок-
рема, треба визначити частку дружини (що лишився в живих) у
майнi, яке було спiльно придбане подружжям пiд час сумiсного
життя, i виключити цю частку з складу спадкового майна.
Наприклад, коли пiд час сумiсного життя подружжя придба-
ло будинок, то пiсля смертi одного з них треба визначити, яка
частка в правi власностi на будинок належала померлому, i тiльки
в цiй частинi i вiдкривауться спадщина. Це стосууться й iншо-
го майна.
Правило згiдно з яким спадкове майно при спадкуваннi за за-
коном дiлиться на рiвнi частини мiж особами, закликаними до
спадкування, не застосовууться лише в двох випадках.
Перший випадок стосууться розподiлу майна мiж онуками та
правнуками.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
пiсля смертi чоловiка, а чоловiк у спадкоумцем пiсля смертi жiнки
незалежно вiд того, чи проживали вони разом, чи подавали вони
одне одному матерiальну допомогу, а також незалежно вiд ха-
рактеру особистих стосункiв мiж ними: важливо, щоб у момент
вiдкриття спадщини вони перебували в зареустрованому шлюбi.
Коли ж на момент вiдкриття спадщини шлюб було у встанов-
леному законом порядку розiрвано, то колишня дружина не мау
права на спадщину.
3. Батьки померлого. Мати завжди у спадкоумцем пiсля смертi
своєх дiтей. Батько ж у спадкоумцем пiсля смертi своєх дiтей за
тих самих умов, за яких i дiти визнаються спадкоумцями пiсля
смертi свого батька, тобто коли мiж ними iснуу правовий звя-
зок.
Спадкоумцями у також усиновителi померлого. Вiтчим та ма-
чуха не у спадкоумцями пiсля смертi пасинка або падчерки, крiм
випадкiв, коли мало мiсце єх усиновлення чи факт утримання.
Однак у цих випадках вони будуть спадкувати вже як усинови-
телi або утриманцi.
4. Онуки та правнуки померлого. Онуки та правнуки спадко-
давця належать до першоє черги спадкоумцiв, але вони мають
право одержати спадщину лише за умови, коли єх мати чи бать-
ко (вiдповiдно дiд або баба), якi мали право на спадщину, по-
мерли ще до єє вiдкриття.
До складу спадкоумцiв другоє черги входять такi особи:
1. Брати та сестри померлого. Спадкоумцями визнаються як
повнорiднi, так i неповнорiднi брати та сестри (такi, що мають
спiльних матiр та батька, i такi, що мають спiльну матiр i рiзних
батькiв або спiльного батька й рiзних матерiв). Зведенi брати та
сестри померлого спадкоумцями не визнаються.
2. Дщ та баба померлого. Як зазначено в статтi 530 ЦК Украє-
ни, спадкоумцями у дiд i баба як з боку матерi, так i з боку
батька.
Особливе мiсце серед спадкоумцiв за законом займають не-
працездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого не
менше одного року до його смертi. Вони не входять нi в першу,
нi в другу чергу спадкоумцiв за законом. За наявностi iнших
спадкоумцiв вони успадковують нарiвнi з спадкоумцями тiує чер-
ги, що закликауться до спадкоумства. Отже, вони приуднуються
до спадкоумцiв або першоє, або другоє черги залежно вiд того,
яка черга спадкоумцiв фактично успадковуу майно.
Таким чином, спадкоумцями за законом визначаються не тiльки
найближчi родичi померлого. Спадкоумцями за законом можуть
бути i стороннi особи за умови єх непрацездатностi та знаход-
ження на утриманнi померлого не менше одного року до його
смертi. Непрацездатнiсть особи встановлюуться залежно вiд вiку
i стану здоровя.
За чинним законодавством непрацездатними вважаються осо-
би у вiцi до 16 рокiв (а тi, що вчаться, до 18 рокiв), жiнки, якi
досягли 55-рiчного, та чоловiки, якi досягли 60-рiчного вiку, а
також iнвалiди i, II та III груп.
Аналiз судовоє практики свiдчить, що непрацездатнi особи мо-
жуть бути зарахованi до зазначеноє категорiє спадкоумцiв лише
за наявностi таких умов:
а) непрацездатна особа повинна знаходитися на утриманнi по-
мерлого не менше одного року безпосередньо перед його смер-
тю;
б) допомога, яку надавав померлий цiй непрацездатнiй особi,
повинна бути основним джерелом для єє iснування (хоча не обо-
вязково, щоб вона була удиним джерелом iснування);
в) допомога повинна надаватися систематично.
Порядок закликання до спадкування. Не всi спадкоумцi за зако-
ном одночасно закликаються до прийняття спадщини.
Цивiльний кодекс Украєни передбачау черговiсть закликання
до спадкування зазначених черг спадкоумцiв.
Коли у спадкоумцi першоє черги: дiти, дружина, батьки по-
мерлого, а також онуки та правнуки (при вже зазначених умо-
456
457
вах) - право на одержання спадщини виникау лише у цих осiб.
Спадкоумцi другоє черги до спадкування в цьому випадку не
закликаються. Коли вiдсутнi спадкоумцi першоє черги або коли
вони не прийняли спадщини, а також якщо всi спадкоумцi пер-
шоє черги не закликаються до спадкування, до спадкування бу-
дуть закликанi спадкоумцi другоє черги - брати, сестри, дiд та
баба померлого (ст.530 ЦК Украєни).
Особливий порядок закликання до спадкування встановлений
щодо утриманцiв. Непрацездатнi особи, якi перебували на утри-
маннi померлого не менше одного року до його смертi, за наяв-
ностi спадкоумцiв першоє черги разом з ними закликаються до
спадкування. При вiдсутностi спадкоумцiв першоє черги або в
разi неприйняття ними спадщини, а також коли всi спадкоумцi
першоє черги не закликаються до спадкування, зазначенi непра-
цездатнi особи закликаються до спадкування нарiвнi зi спадко-
умцями другоє черги.
Встановлюючи такий порядок закликання до спадкування ут-
риманцiв, законодавець виключау можливiсть випадкiв, коли б
стороння особа могла усунути вiд спадкування близьких родичiв
померлого - братiв, сестер, дiда та бабу.
Якщо немау спадкоумцiв нi за законом, нi за заповiтом або
жоден iз спадкоумцiв не прийняв спадщини, чи всi спадкоумцi
позбавленi спадщини за заповiтом, майно померлого за правом
спадкоумства переходить до держави (ст.524 ЦК Украєни).
Отже, держава - це також спадкоумець за законом. Однак
право на одержання спадщини у держави виникау при вiдсут-
ностi будь-яких iнших спадкоумцiв або за наявностi iнших умов,
зазначених у статтi 524 ЦК Украєни.
По праву представлення успадковують лише онуки, правнуки
спадкоумця та прямi низхiднi нащадки усиновлених.
Дiти ж iнших спадкоумцiв за законом (наприклад, дiти братiв
та сестер) у разi смертi останнiх до вiдкриття спадщини, до спад-
кування по праву представлення не закликаються.
Розподiл майна померлого мiж спадкоумцями при спадкуваннi за
законом. При спадкуваннi за законом спадкове майно дiлиться
на рiвнi частини мiж особами, якi закликанi до спадкування у
порядку черговостi. Наприклад, пiсля смертi Н. залишилася дру-
жина, двоу дiтей та брат померлого. Право на одержання спад-
щини у цьому випадку мають дружина i двоу дiтей, оскiльки
вони у спадкоумцями першоє черги. Спадкове майно буде роз-
дiлене мiж ними на рiвнi частини, тобто кожний з них мау право
на одержання 1/3 частини спадщини. Брат не буде закликаний
до спадкування, оскiльки вiн у спадкоумцем другоє черги.
458
Коли хтось iз спадкоумцiв не прийме спадщини, тодi його част-
ка переходить до iнших спадкоумцiв, закликаних до спадкуван-
ня.
Проте, перш нiж визначити конкретно частку кожного iз спад-
коумцiв, слiд встановити, яке майно належало померлому, зок-
рема, треба визначити частку дружини (що лишився в живих) у
майнi, яке було спiльно придбане подружжям пiд час сумiсного
життя, i виключити цю частку з складу спадкового майна.
Наприклад, коли пiд час сумiсного життя подружжя придба-
ло будинок, то пiсля смертi одного з них треба визначити, яка
частка в правi власностi на будинок належала померлому, i тiльки
в цiй частинi i вiдкривауться спадщина. Це стосууться й iншо-
го майна.
Правило згiдно з яким спадкове майно при спадкуваннi за за-
коном дiлиться на рiвнi частини мiж особами, закликаними до
спадкування, не застосовууться лише в двох випадках.
Перший випадок стосууться розподiлу майна мiж онуками та
правнуками.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161