Документ, що
посвiдчуу факт виконання зобовязання, його змiст i порядок
оформлення, визначауться нормативними актами про вiдповiднi
види договорiв (наприклад, поставки, капiтального будiвництва,
перевезення тощо).
Вiдповiдно до статтi 216 ЦК Украєни, якщо на посвiдчення
зобовязання видано борговий документ (розписку, квитанцiє
тощо) i його передано кредитору, то кредитор, приймаючи ви-
конання, повинен повернути цей документ, а при неможливостi
повернення зазначити це в розписцi, що ним видауться. Закон
встановлюу презумпцiю припинення зобовязання у разi знаход-
ження боргового документа у боржника. Тому сам факт знаход-
ження його у боржника пiдтверджуу виконання зобовязання.
Обовязок доведення iншого покладауться на кредитора. При
вiдмовi кредитора посвiдчити виконання зобовязання зазначе-
ними у статтi 216 ЦК Украєни способами боржник вправi затри-
мати виконання. У такому випадку кредитор вважауться таким,
що прострочив, з усiма наслiдками, передбаченими в статтi 215
ЦК Украєни.
Зарахування - це такий спосiб припинення зобовязання, при
якому погашаються зустрiчнi однорiднi вимоги, строк виконан-
ня яких настав або строк яких не зазначений чи визначений
моментом витребування. Зарахування проводиться за таких умов:
1) вимоги повиннi бути зустрiчними, тобто такими, якi випли-
вають з двох рiзних зобовязань мiж двома особами, де боржник
одного зобовязання у кредитором iншого зобовязання; 2) ви-
моги повиннi бути однорiдними, тобто предметом обох зобовя-
зань повиннi бути речi одного i того самого роду. Практично
зарахування застосовууться лише щодо грошей; 3) настання стро-
ку виконання зобовязання з усiх вимог. До зарахування можуть
бути предявленi вимоги, вiдносно яких строк виконання настав
або не визначений, або визначений моментом витребування. Для
зарахування вимог нiяких пiльгових строкiв не надауться, ос-
кiльки нiяких фактичних дiй чинити не потрiбно.
Наявнiсть згаданих умов дау право будь-якiй iз сторiн провес-
ти зарахування. За своую юридичною природою зарахування у
односторонньою угодою, яка викликау вiдповiднi юридичнi на-
слiдки. Якщо зустрiчнi вимоги рiвнi, то зобовязання припиняуть-
ся, якщо нерiвнi, то зобовязання з бiльшою сумою зберiгауться,
але в меншому розмiрi. Вiдповiдно до статтi 218 ЦК Украєни
20
окремi вимоги не пiдлягають зарахуванню. Зазначенi у статтi 218
випадки недопустимостi зарахування встановленi вiдносно двох
видiв вимог: 1) вимоги, неможливiсть зарахування яких обумов-
лена погашенням самоє вимоги (минув строк позовноє давностi);
2) вимоги, повязанi з суворо цiльовим характером коштiв (ут-
римання вiдповiдних осiб, вiдшкодування шкоди, викликаноє уш-
кодженням здоровя або заподiянням смертi). Законом можуть
бути передбаченi й iншi випадки, коли не допускауться зараху-
вання.
. Збiг боржника i кредитора в однiй особi. Вiдповiдно до статтi
219 ЦК Украєни зобовязання припиняуться збiгом боржника i
кредитора в однiй особi. Такий збiг настау в силу правонаступ-
ництва. Стосовно до громадян збiг кредитора i боржника мож-
ливий, коли спадкоумець i спадкодавець були мiж собою в зобо-
вязальному правовiдношеннi. При правонаступництвi спадкоу-
мець набувау прав або обовязкiв спадкодавця i стау одночасно
кредитором i боржником. Проте оскiльки нiхто щодо себе не
може бути боржником чи кредитором, то зобовязання припи-
няуться.
Щодо Органiзацiй зобовязання можуть припинятися збiгом
боржника i кредитора у звязку iз злиттям юридичних осiб або
приуднанням однiує юридичноє особи до iншоє за умови, якщо в
зобовязаннi одна з них була кредитором, а iнша боржником.
Пiдставою для набуття всiх прав i обовязкiв у новоє юридичноє
особи у правонаступництво (частина друга ст.37 ЦК Украєни).
Якщо згодом цей збiг припиняуться, то в силу частини другоє
статтi 219 зобовязання виникау знову. Це правило встановлено
в iнтересах кредитора. Воно застосовууться у тих випадках, де
спадкування мало мiсце пiсля оголошення громадянина помер-
лим (ст.21 ЦК Украєни), а згодом судове рiшення про оголо-
шення громадянина померлим було скасоване судом на пiдставi
ст.22 ЦК Украєни. Правило частини другоє статтi 219 не застосо-
вууться до органiзацiй. У випадку подiлу або видiлення юридич-
ноє особи, яка виникла внаслiдок злиття або приуднання, права
i обовязки визначаються роздiльним балансом.
Угода сторiн. Вiдповiдно до статтi 220 ЦК Украєни зобовязан-
ня може припинятись угодою сторiн. Вона може застосовува-
тись у випадку, коли сторони не приступили до виконання зо-
бовязання або виконали його частково. Формами угоди у скла-
дення боргу, мирова угода i новацiя.
В одностороннiх зобовязаннях складення боргу означау
звiльнення кредитором боржника вiд обовязку виконати зобо-
вязання. Зобовязання в даному випадку припиняуться внаслi-
21
док двох одностороннiх угод. Кредитор, складаючи (прощаючи)
борг боржника, виражау свою волю на припинення зобовязан-
ня, чим вчиняу односторонню угоду, а боржник, не заперечую-
чи на складення з нього боргу, також вчиняу односторонню уго-
ду, яка спрямована на припинення зобовязання. У двостороннiх
зобовязаннях складення боргу здiйснюуться шляхом уступки
взаумних вимог (мирова угода).
Зобовязання мiж громадянами, а також громадян з органiза-
цiями можуть, за загальним правилом, припинятись угодою
сторiн. Виняток становлять зобовязання, сам характер яких ви-
ключау такий спосiб єх припинення (наприклад, зобовязання,
що виникають внаслiдок ушкодження здоровя, заподiяння
смертi). Якщо в односторонньому зобовязаннi кредитором ви-
ступау пiдприумство, то незалежно вiд форми власностi, яка ста-
новить його майнову основу, припинення зобовязання в сучас-
них умовах також можливе шляхом складення боргу. Окремим
випадком припинення зобовязання за угодою сторiн у новацiя
(оновлення). Пiд новацiую розумiють угоду сторiн, за якою борж-
ник бере на себе обовязок виконати iншi зобовязання або те
саме, але на iнших пiдставах. Внаслiдок новацiє попередну зобо-
вязання припиняуться i виникау нове, при цьому вважауться,
що припинення першого зобовязання настало з метою задово-
лення iнтересу кредитора. Нове зобовязання виникау мiж тими
самими особами, вiдрiзняючись вiд попереднього своєм змiстом,
або виконууться те саме, але на iншiй правовiй пiдставi. Так,
замiсть iснуючого договору найму жилого будинку, власником
якого у наймодавець, укладауться сторонами договiр купiвлi-
продажу будинку. Змiст зобовязання, що виникау на пiдставi
договору купiвлi-продажу будинку, буде iстотно вiдрiзнятись вiд
змiсту зобовязання, що грунтууться на договорi найму жилого
будинку. У другому випадку боржник, який повинен сплатити
40 млн. крб. за куплений набiр меблiв, зобовязууться сплатити
ту саму суму як позику, в пiдтвердження якоє видау розписку.
Оскiльки при новацiє згода сторiн про припинення первiсного
зобовязання здiйснюуться з метою виникнення нового, то
дiйснiсть останнього залежить вiд першого. Якщо первiсне зо-
бовязання визнауться недiйсним, то недiйсним стау i нове зо-
бовязання. Новацiю необхiдно вiдрiзняти вiд замiни виконання
в зобовязаннi, а також вiд змiни окремих умов виконання зобо-
вязання (постачальник, який повинен поставити газовi плити,
поставляу за згодою кредитора газовi колонки, змiна строкiв i
способiв виконання тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
посвiдчуу факт виконання зобовязання, його змiст i порядок
оформлення, визначауться нормативними актами про вiдповiднi
види договорiв (наприклад, поставки, капiтального будiвництва,
перевезення тощо).
Вiдповiдно до статтi 216 ЦК Украєни, якщо на посвiдчення
зобовязання видано борговий документ (розписку, квитанцiє
тощо) i його передано кредитору, то кредитор, приймаючи ви-
конання, повинен повернути цей документ, а при неможливостi
повернення зазначити це в розписцi, що ним видауться. Закон
встановлюу презумпцiю припинення зобовязання у разi знаход-
ження боргового документа у боржника. Тому сам факт знаход-
ження його у боржника пiдтверджуу виконання зобовязання.
Обовязок доведення iншого покладауться на кредитора. При
вiдмовi кредитора посвiдчити виконання зобовязання зазначе-
ними у статтi 216 ЦК Украєни способами боржник вправi затри-
мати виконання. У такому випадку кредитор вважауться таким,
що прострочив, з усiма наслiдками, передбаченими в статтi 215
ЦК Украєни.
Зарахування - це такий спосiб припинення зобовязання, при
якому погашаються зустрiчнi однорiднi вимоги, строк виконан-
ня яких настав або строк яких не зазначений чи визначений
моментом витребування. Зарахування проводиться за таких умов:
1) вимоги повиннi бути зустрiчними, тобто такими, якi випли-
вають з двох рiзних зобовязань мiж двома особами, де боржник
одного зобовязання у кредитором iншого зобовязання; 2) ви-
моги повиннi бути однорiдними, тобто предметом обох зобовя-
зань повиннi бути речi одного i того самого роду. Практично
зарахування застосовууться лише щодо грошей; 3) настання стро-
ку виконання зобовязання з усiх вимог. До зарахування можуть
бути предявленi вимоги, вiдносно яких строк виконання настав
або не визначений, або визначений моментом витребування. Для
зарахування вимог нiяких пiльгових строкiв не надауться, ос-
кiльки нiяких фактичних дiй чинити не потрiбно.
Наявнiсть згаданих умов дау право будь-якiй iз сторiн провес-
ти зарахування. За своую юридичною природою зарахування у
односторонньою угодою, яка викликау вiдповiднi юридичнi на-
слiдки. Якщо зустрiчнi вимоги рiвнi, то зобовязання припиняуть-
ся, якщо нерiвнi, то зобовязання з бiльшою сумою зберiгауться,
але в меншому розмiрi. Вiдповiдно до статтi 218 ЦК Украєни
20
окремi вимоги не пiдлягають зарахуванню. Зазначенi у статтi 218
випадки недопустимостi зарахування встановленi вiдносно двох
видiв вимог: 1) вимоги, неможливiсть зарахування яких обумов-
лена погашенням самоє вимоги (минув строк позовноє давностi);
2) вимоги, повязанi з суворо цiльовим характером коштiв (ут-
римання вiдповiдних осiб, вiдшкодування шкоди, викликаноє уш-
кодженням здоровя або заподiянням смертi). Законом можуть
бути передбаченi й iншi випадки, коли не допускауться зараху-
вання.
. Збiг боржника i кредитора в однiй особi. Вiдповiдно до статтi
219 ЦК Украєни зобовязання припиняуться збiгом боржника i
кредитора в однiй особi. Такий збiг настау в силу правонаступ-
ництва. Стосовно до громадян збiг кредитора i боржника мож-
ливий, коли спадкоумець i спадкодавець були мiж собою в зобо-
вязальному правовiдношеннi. При правонаступництвi спадкоу-
мець набувау прав або обовязкiв спадкодавця i стау одночасно
кредитором i боржником. Проте оскiльки нiхто щодо себе не
може бути боржником чи кредитором, то зобовязання припи-
няуться.
Щодо Органiзацiй зобовязання можуть припинятися збiгом
боржника i кредитора у звязку iз злиттям юридичних осiб або
приуднанням однiує юридичноє особи до iншоє за умови, якщо в
зобовязаннi одна з них була кредитором, а iнша боржником.
Пiдставою для набуття всiх прав i обовязкiв у новоє юридичноє
особи у правонаступництво (частина друга ст.37 ЦК Украєни).
Якщо згодом цей збiг припиняуться, то в силу частини другоє
статтi 219 зобовязання виникау знову. Це правило встановлено
в iнтересах кредитора. Воно застосовууться у тих випадках, де
спадкування мало мiсце пiсля оголошення громадянина помер-
лим (ст.21 ЦК Украєни), а згодом судове рiшення про оголо-
шення громадянина померлим було скасоване судом на пiдставi
ст.22 ЦК Украєни. Правило частини другоє статтi 219 не застосо-
вууться до органiзацiй. У випадку подiлу або видiлення юридич-
ноє особи, яка виникла внаслiдок злиття або приуднання, права
i обовязки визначаються роздiльним балансом.
Угода сторiн. Вiдповiдно до статтi 220 ЦК Украєни зобовязан-
ня може припинятись угодою сторiн. Вона може застосовува-
тись у випадку, коли сторони не приступили до виконання зо-
бовязання або виконали його частково. Формами угоди у скла-
дення боргу, мирова угода i новацiя.
В одностороннiх зобовязаннях складення боргу означау
звiльнення кредитором боржника вiд обовязку виконати зобо-
вязання. Зобовязання в даному випадку припиняуться внаслi-
21
док двох одностороннiх угод. Кредитор, складаючи (прощаючи)
борг боржника, виражау свою волю на припинення зобовязан-
ня, чим вчиняу односторонню угоду, а боржник, не заперечую-
чи на складення з нього боргу, також вчиняу односторонню уго-
ду, яка спрямована на припинення зобовязання. У двостороннiх
зобовязаннях складення боргу здiйснюуться шляхом уступки
взаумних вимог (мирова угода).
Зобовязання мiж громадянами, а також громадян з органiза-
цiями можуть, за загальним правилом, припинятись угодою
сторiн. Виняток становлять зобовязання, сам характер яких ви-
ключау такий спосiб єх припинення (наприклад, зобовязання,
що виникають внаслiдок ушкодження здоровя, заподiяння
смертi). Якщо в односторонньому зобовязаннi кредитором ви-
ступау пiдприумство, то незалежно вiд форми власностi, яка ста-
новить його майнову основу, припинення зобовязання в сучас-
них умовах також можливе шляхом складення боргу. Окремим
випадком припинення зобовязання за угодою сторiн у новацiя
(оновлення). Пiд новацiую розумiють угоду сторiн, за якою борж-
ник бере на себе обовязок виконати iншi зобовязання або те
саме, але на iнших пiдставах. Внаслiдок новацiє попередну зобо-
вязання припиняуться i виникау нове, при цьому вважауться,
що припинення першого зобовязання настало з метою задово-
лення iнтересу кредитора. Нове зобовязання виникау мiж тими
самими особами, вiдрiзняючись вiд попереднього своєм змiстом,
або виконууться те саме, але на iншiй правовiй пiдставi. Так,
замiсть iснуючого договору найму жилого будинку, власником
якого у наймодавець, укладауться сторонами договiр купiвлi-
продажу будинку. Змiст зобовязання, що виникау на пiдставi
договору купiвлi-продажу будинку, буде iстотно вiдрiзнятись вiд
змiсту зобовязання, що грунтууться на договорi найму жилого
будинку. У другому випадку боржник, який повинен сплатити
40 млн. крб. за куплений набiр меблiв, зобовязууться сплатити
ту саму суму як позику, в пiдтвердження якоє видау розписку.
Оскiльки при новацiє згода сторiн про припинення первiсного
зобовязання здiйснюуться з метою виникнення нового, то
дiйснiсть останнього залежить вiд першого. Якщо первiсне зо-
бовязання визнауться недiйсним, то недiйсним стау i нове зо-
бовязання. Новацiю необхiдно вiдрiзняти вiд замiни виконання
в зобовязаннi, а також вiд змiни окремих умов виконання зобо-
вязання (постачальник, який повинен поставити газовi плити,
поставляу за згодою кредитора газовi колонки, змiна строкiв i
способiв виконання тощо).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161