Таким чином, договiр пiдряду може бути укладений як в уснiй
так i в письмовiй формi. Однак в бiльшостi випадкiв договори
пiдряду укладаються у письмовiй формi, оскiльки, як правило,
єх виконання вiддалене вiд моменту укладення певним часом.
Якщо робота виконууться в присутностi замовника (дрiбний ре-
монт), договiр на єє виконання не потребуу обовязкового пись-
мового оформлення, незалежно вiд суми ремонту.
Надання побутових послуг оформляуться документом встанов-
леноє форми (квитанцiую, договором, розпискою тощо). Послу-
ги, виконуванi в термiновому порядку в присутностi замовника
та за методом самообслуговування, можуть оформлятися вида-
чею жетона, талона, касового чека (п.3 Правил побутового об-
слуговування населення).
Договори на ремонт, будiвництво жилих будинкiв з надвiрни-
ми будiвлями, на виконання проектно-пошукових робiт на бу-
дiвництво жилих будинкiв з надвiрними будiвлями, на технiчне
обслуговування телевiзiйних антен колективного користування
та iншi види пiдрядних робiт укладаються з дотриманням вимог,
передбачених типовими договорами. В них визначаються права
i обовязки сторiн, порядок прийняття робiт i предявлення пре-
тензiй.
Наслiдки недотримання форми договору пiдряду визначають-
ся за загальними нормами цивiльного права, якщо iнше не пе-
редбачене спецiальним законом.
Пiд час виконання замовлення пiдрядчик зберiгау свою госпо-
дарську i органiзацiйну самостiйнiсть, тобто замовник не мау
права втручатися в органiзацiю працi пiдрядчика, у виробничi й
технологiчнi процеси. Це, однак, не означау, що замовник пов-
нiстю позбавлений можливостi впливати на хiд i якiсть вико-
нання замовлення. Так, пiдрядчик зобовязаний керуватися у
б"
163
своєй роботi отриманим вiд замовника завданням, а замовник
вправi давати певнi вказiвки щодо способу, строкiв виконання
роботи в порядку, визначеному законом.
Обсяг самостiйностi пiдрядчика у виборi способу виконання
замовлення багато в чому залежить вiд ступеня визначеностi оз-
нак предмета договору. Деталiзацiя цих ознак при укладеннi до-
говору позбавляу пiдрядчика певноє свободи дiй у виконаннi за-
мовлення, але разом з тим вона сприяу зменшенню можливих
непорозумiнь. Якщо тi чи iншi ознаки предмета визначенi нор-
мативними актами, типовими договорами, технiчними чи будi-
вельними правилами, то пiдрядчик повинен єх дотримуватися,
навiть коли вони не були обумовленi в договорi.
Органiзацiйно-господарська самостiйнiсть пiдрядчика значною
мiрою обумовлюу iснування так званого принципу риску, сутнiсть
якого зводиться до встановлення вiдповiдного розподiлу право-
вих наслiдкiв випадковоє загибелi матерiалiв i предмета пiдряду
мiж замовником i пiдрядчиком. Цей принцип закрiплений як
невiдумна ознака пiдрядних вiдносин, що сформульована у вже
згадуванiй статтi 332 ЦК Украєни. Змiст цiує статтi дау пiдстави
припустити, що принцип риску не може бути скасований уго-
дою сторiн.
Риск пiдрядчика полягау в тому, що в разi випадковоє загибелi
предмета пiдряду до здачi його або неможливостi закiнчити роботу
без вини сторiн, пiдрядчик не вправi вимагати винагороди за робо-
ту (частина перша ст.346 ЦК Украєни). У законодавствi нiчого не
згадууться про порядок вiдшкодування можливих збиткiв, проте,
виходячи iз загальних правил зобовязального права, можна дiйти
висновку, що в такiй ситуацiє нi пiдрядчик, нi замовник не набува-
ють права на вiдшкодування понесених збиткiв. Може статися так,
що пiдрядчик отримав вiд замовника певнi суми у виглядi авансу.
За законом такi суми пiдлягають поверненню замовнику.
Вiд загибелi предмета пiдряду (закiнченого чи незакiнченого)
слiд вiдрiзняти загибель матерiалiв. Вiдповiдно до закону риск
випадковоє загибелi або випадкового псування матерiалiв несе
сторона, що надала матерiали (ст.339 ЦК Украєни). Якщо сталася
У сучасних умовах, коли здiйснюуться перехiд вiд жорсткого за-
конодавчого регулювання договiрних вiдносин до утвердження прин-
ципу максимально можливоє свободи сторiн у формуваннi договору,
пiдрядчику i замовнику, на наш погляд, мау бути надана можливiсть
по-iншому розв язувати питання правових наслiдкiв випадковоє за-
гибелi або неможливостi виконання предмета пiдряду без вини сторiн.
164
випадкова загибель предмета пiдряду i одночасно загибель або
випадкове псування матерiалiв, наданих пiдрядчиком, то на нього
покладауться риск випадковоє загибелi предмета пiдряду i мате-
рiалiв.
3. Права i обовязки сторiн. Правовi наслiдки неналежного
виконання умов договору пiдряду
Уклавши договiр пiдряду, сторони тим самим приймають на
себе вiдповiднi обовязки з одночасним набуттям вiдповiдних
прав. Права i обовязки пiдрядчика i замовника значною мiрою
обумовлюються умовами договору, якщо iнше прямо не перед-
бачено законом або типовими договорами.
Найважливiшими обовязками пiдрядчика, передбаченими Ци-
вiльним кодексом, у наступнi:
а) пiдрядчик повинен виконати певну роботу за завданням за-
мовника (ст.332);
б) пiдрядчик зобовязаний виконати роботу з своєх матерiалiв,
якщо iнше не встановлене законом або договором (ст.335);
в) пiдрядчик вiдповiдау за неправильне використання матерi-
алiв замовника; пiдрядчик зобовязаний дати замовниковi звiт
про використання матерiалiв i повернути лишок матерiалу
(ст.336);
г) пiдрядчик повинен вжити усiх заходiв до забезпечення збе-
реження ввiреного йому замовником майна (ст.337);
д) пiдрядчик зобовязаний своучасно попередити замовника
про недоброякiснiсть або непридатнiсть матерiалiв, одержаних
вiд нього, про неприйнятнiсть вказiвок замовника та iнших, не
залежних вiд пiдрядчика обставин, що загрожують мiцностi або
придатностi виконуваноє роботи (ст.340);
е) пiдрядчик зобовязаний своучасно приступити до виконан-
ня замовлення (ст.347);
ж) пiдрядчик зобовязаний здати належно виконану роботу за-
мовнику в обумовлений договором строк (ст.332).
Безумовно, наведений перелiк обовязкiв пiдрядчика не у ви-
черпним, сторони можуть передбачити й iншi умови, обовяз-
ковi для них. Невиконання або неналежне виконання пiдрядчи-
ком згаданих та iнших можливих обовязкiв надау замовнику
право предявити до нього визначенi законом вимоги.
За Цивiльним кодексом Украєни на замовника покладаються
такi основнi обовязки:
а) замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану пiдряд-
чиком вiдповiдно до договору (ст.342);
165
нутися до пiдрядчика з вимогою усунути iстотнi недолiки. Сто-
совно побутового замовлення у Постановi Пленуму Верховного
Суду Украєни №4 вiд 6 липня 1979 р. (iз змiнами, внесеними
постановами вiд 29 червня 1984 р., вiд ЗО червня 1989 р., вiд
25 грудня 1992 р.) дано розяснення, що до iстотних належать
такi недолiки, якi унеможливлюють використання речi вiдповiд-
но до єє цiльових призначень, або якi не можуть бути усуненi
вiдносно даного замовника, або для усунення яких потрiбнi ве-
ликi затрати працi та часу, або якi роблять предмет iншим, нiж
передбачено договором. Застосовуючи цi розяснення для ви-
значення iстотних недолiкiв за iншими договорами пiдряду, тре-
ба брати до уваги, що єх не можна беззастережно переносити на
всi рiзновиди пiдрядних вiдносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161