Законом <Про захист прав споживачiв> врегульованi й iншi
вiдносини, повязанi iз захистом прав покупцiв, вiдшкодуван-
ням моральноє шкоди, вiдповiдальнiстю за порушення законо-
давства про захист прав споживачiв тощо.
До прийняття Закону <Про захист прав споживачiв> вiдноси-
ни мiж продавцями i покупцями в роздрiбнiй торгiвлi були пев-
ною мiрою врегульованi Типовими правилами обмiну промис-
лових товарiв, куплених в роздрiбнiй торговельнiй мережi дер-
жавноє i кооперативноє торгiвлi, затвердженими наказом
Мiнiстерства торгiвлi СРСР i Держстандарту СРСР вiд 1 лютого
1974 р., аналогiчними за змiстом республiканськими Правилами
обмiну промислових товарiв, куплених в роздрiбнiй торговельнiй
мережi державноє i кооперативноє торгiвлi (надалi - Правила
обмiну промислових товарiв) та деякими iншими нормативними
актами щодо окремих видiв товарiв, наприклад, взуття.
Загалом Правила обмiну промислових товарiв мiстили поло-
ження, якi обмежували права покупцiв, визначенi цивiльним за-
конодавством, iстотно знижували ступiнь єх правовоє захище-
ностi. Так, покупець, який придбав товар неналежноє якостi,
щодо якого встановлено гарантiйний термiн, насамперед пови-
нен був звертатися з вимогою про його ремонт. i лише тодi,
коли вiдремонтованi товари потребували другого чи третього
ремонту (залежно вiд виду товару i складностi ремонт) або вза-
галi не могли бути вiдремонтованi протягом встановленого часу,
покупець мав право обмiняти неякiснi вироби на iншi тiує самоє
марки з вiдповiдним перерозрахунком грошовоє суми або вима-
гати повернення купiвельноє цiни, сплаченоє пiд час укладення
договору. Тому громадяни (покупцi) змушенi були насамперед
звертатися з вимогами про ремонт неякiсних виробiв до
пiдприумств-виготовлювачiв товарiв або до спецiальних гаран-
тiйних майстерень, якi могли за власним розсудом квалiфiкува-
ти складнiсть ремонту та походження поломки виробу таким
чином, щоб не допустити його обмiну на якiсний вирiб або уник-
нути повернення його купiвельноє вартостi. Внаслiдок цих та
iнших штучно створюваних перешкод громадяни досить часто
були позбавленi можливостi користуватися придбаними ними
речами, а торговельнi пiдприумства практично не несли майно-
воє вiдповiдальностi перед покупцями за продаж неякiсних то-
варiв.
78
За Правилами обмiну промислових товарiв покупцевi, який
виявив явнi недолiки в куплених ним товарах, щодо яких не
встановленi гарантiйнi строки (одяг, тканини, хутро, килими
тощо), надавалося право за своєм вибором обмiняти цей товар за
мiсцем придбання лише протягом 14 днiв або отримати грошову
суму за повернену рiч. При виявленнi у купленiй речi прихова-
них недолiкiв, пiдтверджених лабораторним аналiзом чи бюро
товарних експертиз, покупець мав право на єє обмiн у магазинi
протягом шести мiсяцiв з дня купiвлi. Таким чином, реалiзацiя
покупцями в таких випадках своєх прав була поставлена в за-
лежнiсть вiд характеру недолiкiв (явнi чи прихованi), що не уз-
годжувалося з цивiльним законодавством. Не передбачалося Пра-
вилами право покупця на вiдшкодування збиткiв, понесених ним
внаслiдок придбання речi з недолiками.
Правилами обмiну промислових товарiв покупцевi надавалося
право лише обмiняти товар належноє якостi на аналогiчний то-
вар (щодо якого не встановлено гарантiйнi строки), якщо куп-
лений товар не пiдiйшов йому за формою, фасоном, кольором,
розмiром. Розiрвання договору з поверненням товару i його ку-
пiвельноє вартостi покупцевi можливе було тiльки за згодою про-
давця. Отже, у всi пiдстави вважати, що чинне законодавство
про захист прав споживачiв у значно прогресивнiшим порiвня-
но з тим, що дiяло ранiше, незважаючи на його певну незавер-
шенiсть i недосконалiсть.
Купiвля-продаж в зовнiшньоторговельному обiгу. Особливостi
цього виду купiвлi-продажу обумовленi участю в товарообiгу iно-
земних субуктiв господарськоє дiяльностi, необхiднiстю захисту
економiчних i полiтичних iнтересiв держави, мiжнародними зви-
чаями та договорами. Основнi принципи, умови та порядок
здiйснення зовнiшньоекономiчноє торгiвлi визначенi Законом
Украєни <Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть>, iншими акта-
ми законодавства.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть здiйснюуться шляхом укла-
дення угод купiвлi-продажу, мiни (бартеру), пiдряду, оренди,
спiльноє дiяльностi тощо. Зовнiшньоекономiчний договiр (в зов-
нiшньоекономiчнiй практицi його iменують контрактом) - ма-
терiально оформлена угода двох або бiльше субуктiв зовнiш-
ньоекономiчноє дiяльностi (в тому числi торговельноє) та єє iно-
земних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або при-
пинення єхнiх взаумних прав та обовязкiв у зовнiшньоекономiч-
них вiдносинах.
Продавцями i покупцями в зовнiшньоекономiчному договорi
купiвлi-продажу можуть бути усi субукти зовнiшньоекономiч-
79
ноє дiяльностi, перелiченi у статтi 3 Закону Украєни <Про зовнiш-
ньоекономiчну дiяльнiсть>. Крiм юридичних осiб, таке право,
зокрема, мають i фiзичнi особи, якi постiйно проживають на
територiє Украєни i зареустрованi пiдприумцями. Субукти, якi у
сторонами зовнiшньоекономiчного договору (контракту), мають
бути здатними до укладення договору вiдповiдно до законiв Ук-
раєни та (або) закону краєни, де його укладено. Такий договiр
укладають з дотриманням загальних i спецiальних вимог чинно-
го законодавства Украєни з урахуванням мiжнародних договорiв
Украєни. При цьому його учасники мають право використовува-
ти вiдомi мiжнароднi звичає, рекомендацiє мiжнародних органiв
та органiзацiй, якщо це не заборонено прямо та у виключнiй
формi законами Украєни.
Так, зовнiшньоекономiчний договiр купiвлi-продажу повинен
укладатися у письмовiй формi, якщо iнше не встановлено зако-
ном або мiжнародним договором Украєни. Якщо стороною в
договорi у фiзична особа, потрiбен пiдпис лише цiує особи. Вiд
iменi iнших субуктiв зовнiшньоекономiчний договiр пiдпису-
ють особа, яка мау таке право за посадою вiдповiдно до установ-
чих документiв, та особа, яку уповноважено дорученням, вида-
ним за пiдписом керiвника субукта зовнiшньоекономiчноє дiяль-
ностi одноособово, якщо установчi документи не передбачають
iнше. Вiдповiдно до Указу Президента Украєни вiд 07.11.94 ок-
ремi види зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) мають
бути зареустрованi Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних звязкiв
i торгiвлi Украєни та уповноваженими ним органами на умовах,
визначених Положенням про порядок реустрацiє окремих видiв
зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затвердженим цим
самим Указом.
Зовнiшньоекономiчнi договори (контракти) мають укладатися
з врахуванням <Положення про форму зовнiшньоекономiчних
договорiв (контрактiв)>, затвердженого 05.10.95 Мiнiстерством
зовнiшнiх економiчних звязкiв i торгiвлi Украєни. (Бiзнес. -
1995. - 17 жовтня).
Недодержання форми зовнiшньоекономiчних (зовнiшньотор-
говельних) угод i порядку єх пiдписання може призвести до не-
дiйсностi угоди (ст.45, 568 ЦК Украєни).
Потреби мiжнародного товарообiгу обумовили необхiднiсть унi-
фiкацiє певних правил про укладення договорiв купiвлi-прода-
жу. Для цього Мiжнародною торговельною палатою у 1953 р.
були розробленi Мiжнароднi правила iнтерпретацiє комерцiйних
термiнiв (у редакцiє 1990 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161