У випадку переобладнання жилого будинку в нежилий грома-
дянам, якi виселяються, мау бути надане iнше впорядковане жиле
примiщення. Його зобовязана надати державна, кооперативна
чи iнша громадська органiзацiя, якiй належить будинок (жиле
примiщення), що пiдлягау переобладнанню. У разi неможливостi
надання цими органiзацiями житла воно надауться виконавчим
комiтетом мiсцевоє Ради народних депутатiв.
Стаття 113 Житлового кодексу мiстить перелiк вимог, що став-
ляться до впорядкованого жилого примiщення, яке надауться у
звязку з виселенням.
По-перше, надаване жиле примiщення повинно бути в межах
даного населеного пункту.
По-друге, впорядковане жиле примiщення мау бути розташо-
ване в будинку капiтального типу i вiдповiдати певним санiтар-
ним та технiчним вимогам.
По-трету, якщо громадянин займав окрему квартиру, то йому
повинна бути надана окрема квартира, а якщо кiлька кiмнат, то
йому надауться житлова площа з такою самою кiлькiстю кiмнат.
Надаване жиле примiщення за розмiром не може бути меншим
за те, яке займав наймач, однак мау бути у межах норм житловоє
154
площi. Так, якщо до виселення одинокий наймач займав окрему
квартиру, що складалася з трьох кiмнат, йому повинна бути нада-
на окрема квартира з однiує кiмнати розмiром не менше 13,65 м2
(за умови, що вiн не мау права на додаткову житлову площу).
По-четверте, при виселеннi з жилого примiщення, меншого за
розмiром, нiж це передбачено для надання житла в даному насе-
леному пунктi, особi, яка виселяуться, надауться жиле примiщен-
ня згiдно з нормами середньоє забезпеченостi житлом у даному
населеному пунктi.
По-п яте, якщо наймач або члени його сiмє мають право на
додаткову житлову площу i фактично користуються нею, жиле
примiщення надауться з урахуванням права на додаткову жит-
лову площу.
Досить часто при виселеннi громадян у звязку iз знесенням
будинку виникау запитання, чи мають право громадяни, якi
проживали в одному жилому примiщеннi, але утворили кiлька
сiмей (хоч з ними не укладались окремi договори житлового
найму), на одержання окремих жилих примiщеньi Ця пробле-
ма вирiшууться в кожному конкретному випадку, виходячи з
обставин, але, як правило, кожнiй сiмє надауться окреме жиле
примiщення.
Вiдповiдно до статтi 114 Житлового кодексу з наданням iншо-
го жилого примiщення можуть бути виселенi робiтники i служ-
бовцi (разом з особами, якi з ними проживають), якi припинили
трудовi вiдносини з пiдприумствами, установами, органiзацiями
найважливiших галузей народного господарства i були звiльненi
за власним бажанням без поважних причин, чи за порушення
трудовоє дисциплiни, чи за скоуння злочину. В цьому випадку
примiщення, що надауться громадянам, повинно бути в межах
даного населеного пункту та вiдповiдати встановленим санiтар-
ним i технiчним вимогам.
Як зазначалося вище, громадяни вселяються в надаване жиле
примiщення за ордером. У певних випадках (ст.59 Житлового
кодексу) ордер може бути визнаний судом недiйсним, а грома-
дяни пiдлягають виселенню в судовому порядку без надання чи
з наданням жилого примiщення (ст.117 Житлового кодексу).
Якщо ордер на жиле примiщення одержаний на пiдставi непра-
вомiрних дiй осiб, якi вселилися у жиле примiщення, останнi
пiдлягають виселенню без надання iншого жилого примiщення.
Проте, якщо цi громадяни ранiше користувалися жилим при-
мiщенням в будинку державного чи громадського житлового
фонду, єм повинно бути надане жиле примiщення, яке вони зай-
мали ранiше, чи iнше жиле примiщення.
155
Вiдповiдно до статтi 116 Житлового кодексу, якщо наймач,
члени його сiмє чи iншi особи, що проживають спiльно з ними,
систематично руйнують або псують жиле примiщення, чи вико-
ристовують його не за призначенням, або систематичним пору-
шенням загальнолюдських правил спiвжиття унеможливлюють
для iнших проживання з ними в однiй квартирi чи будинку, а
запобiжнi заходи i громадський вплив (попередження з боку
органiв мiлiцiє, прокуратури, товариського суду) виявилися без-
результатними, виселення винних на вимогу наймодавця чи
iнших заiнтересованих громадян провадиться за рiшенням суду i
без надання iншого жилого примiщення.
До громадян, якi систематично порушують загальнолюдськi
правила спiвжиття, може бути судом застосований такий суво-
рий захiд попередження, як вимога провести обмiн займаного
жилого примiщення на iнше жиле примiщення, запропоноване
заiнтересованою в обмiнi стороною.
Крiм того, в судовому порядку без надання iншого жилого
примiщення виселяються громадяни, позбавленi батькiвських
прав, якщо вони проживають разом з дiтьми, вiдносно яких поз-
бавленi батькiвських прав.
Глава 10
Договiр пiдряду
1. Поняття i значення договору пiдряду
За договором пiдряду одна сторона (пiдрядчик) зобовязууться
виконати на свiй риск певну роботу за завданням iншоє сторони
(замовника) з єє або своєх матерiалiв, а замовник зобовязууться
прийняти й оплатити виконану роботу (ст.332 ЦК Украєни).
Аналiз наведеного визначення договору пiдряду дау достатнi
пiдстави для висновку про те, що це консесуальнич, двостороннiй
i сплатний договiр.
Закон не розкривау змiсту робiт, якi можуть виконуватися за
договором пiдряду. Безперечним, однак, у факт, що предметом
договору пiдряду у iндивiдуалiзований результат працi пiдряд-
чика, який набувау тiує чи iншоє матерiалiзованоє форми, ос-
кiльки робота виконууться з матерiалiв сторiн i здауться у виг-
лядi, придатному для оцiнки. Буквальне тлумачення статтi 332
ЦК Украєни виключау можливiсть вiднесення до предмета до-
говору пiдряду робiт, якi виконуються без використання мате-
рiалiв (наприклад, ремонт годинника, радiоприймача, телевiзора
156
без використання запасних деталей чи iнструментiв). Правда,
деякi автори радянського перiоду (В.Г.Вердников) визнавали
за можливе розглядати як матерiал надавану для ремонту рiч.
Вiдомi випадки виконання робiт без використання матерiалiв,
але iз застосуванням iнструментiв або без них (риття траншеє,
перемiщення вантажу тощо). Такi роботи можуть бути визнанi
пiдрядними, оскiльки єх дiя спрямована на вiдповiднi змiни ма-
терiальних обуктiв.
У юридичнiй лiтературi договiр пiдряду розглядауться як один
з багатьох так званих договорiв про надання послуг, хоч у зако-
нодавствi така категорiя договорiв не видiляуться. При цьому
необхiдно договiр пiдряду вiдмежовувати вiд iнших договорiв,
що стосуються надання рiзних послуг (договорiв зберiгання, до-
ручення тощо), оскiльки в останнiх результат роботи не мау по-
дiбного речового вiдтворення i споживауться в процесi самоє
дiяльностi виконавця таких послуг. Однак на практицi вiдноси-
ни, якi виникають у звязку з наданням послуг, настiльки рiзно-
манiтнi, що такi рекомендацiє щодо розумiння предмета дого-
ворiв про надання послуг не завжди можуть дати позитивнi на-
слiдки. При цьому найбiльшi труднощi виникають пiд час ви-
значення правовоє природи послуг з навчання музицi, iнозем-
ним мовам (репетиторство), з вiдправлення обрядiв, а також
послуг, повязаних з кiноконцертною, театральною дiяльнiстю
тощо, оскiльки для таких послуг характерна вiдсутнiсть матерiа-
лiзованого результату i в цивiльному законодавствi фактично
немау норм, якi б регулювали договiрнi вiдносини такого роду.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161