У
роздрiбнiй торговельнiй мережi вони фiксуються в прейскуран-
тах, цiнниках тощо. Придбання продукцiє на пiдставi державно-
го замовлення здiйснюуться за закупiвельними цiнами. Нацiо-
нальним банком Украєни закупiвельнi цiни встановлюються та-
кож на дорогоцiннi метали.
Звичайно ж у договорi купiвлi-продажу, крiм предмета й цiни,
сторони можуть визначати й iншi умови, наприклад, порядок
розрахункiв, доставки товару, строки виконання договору.
Договiр купiвлi-продажу, як i будь-яка iнша цивiльно-правова
угода, мау певну форму. В Цивiльному кодексi Украєни вiдсутня
стаття, якою б безпосередньо визначалася форма для усiх рiзно-
видiв договору купiвлi-продажу. Однак цей Кодекс та iншi зако-
нодавчi акти мiстять норми, в яких обумовлюуться особливий
порядок оформлення окремих договорiв купiвлi-продажу. Якщо
60
спецiальними правовими нормами не визначена форма того чи
iншого рiзновиду договору купiвлi-продажу, то необхiдно керу-
ватися загальними правилами цивiльного законодавства про
форму угод. Тобто, договiр купiвлi-продажу може укладатися в
уснiй чи письмовiй (звичайнiй або нотарiальнiй) формi, а також
шляхом здiйснення так званих конклюдентних дiй залежно вiд
умов, передбачених статтями 42-43 ЦК Украєни.
У законодавствi передбачено порiвняно небагато випадкiв, коли
необхiдне спецiальне оформлення договiрних вiдносин купiвлi-
продажу. Зокрема, за статтею 227 ЦК Украєни договiр купiвлi-
продажу жилого будинку повинен бути нотарiально посвiдче-
ний, якщо хоча б однiую з сторiн у громадянин. Недодержання
цiує вимоги тягне недiйснiсть договору (ст.47 ЦК Украєни).
Такий договiр мау бути зареустрований у виконавчому комi-
тетi мiсцевоє Ради народних депутатiв. Реустрацiя договору
купiвлi-продажу жилого будинку, яку безпосередньо здiйсню-
ють бюро технiчноє iнвентаризацiє, мау переважно адмiнiстра-
тивно-правове значення, а єє вiдсутнiсть не тягне за собою
недiйснiсть нотарiально посвiдченоє угоди купiвлi-продажу.
Як вiдомо, обуктами права власностi громадян з недавнього
часу можуть бути також квартири. Так, ще Постановою Ради
Мiнiстрiв СРСР вiд 2 грудня 1988 р. <Про продаж громадянам в
особисту власнiсть квартир у будинках державного i громадсь-
кого житлового фонду> було вперше за перiод iснування СРСР
дозволено громадянам набувати за договором купiвлi-продажу в
особисту власнiсть квартири в будинках державного i громадсь-
кого фонду. На такi договори Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР
i Укрпрофради вiд 19 травня 1989 р. <Про затвердження Поло-
ження про продаж громадянам в особисту власнiсть квартир у
будинках державного i громадського житлового фонду, єх утри-
мання i ремонт> (втратила чиннiсть. - Авт.) було поширене пра-
вило про єх нотарiальне посвiдчення. Вiдповiдно до Закону Ук-
раєни <Про приватизацiю державного житлового фонду>, прий-
нятого 19 червня 1992 р., одержання громадянами державного
житла в порядку приватизацiє, безоплатно чи з доплатою, оформ-
ляуться Свiдоцтвом про право власностi на квартиру (будинок),
яке реуструуться в органах приватизацiє i не потребуу нотарiаль-
ного посвiдчення (п.5 ст.8).
Згiдно iз статтею 15 Закону Украєни <Про власнiсть> кожному
наймачевi жилого примiщення в будинку державного чи гро-
мадського фонду та членам його сiмє було надано право прид-
бати у власнiсть вiдповiдну квартиру або будинок шляхом єх ви-
купу або на iнших пiдставах, передбачених законодавством. Не-
бi
зважаючи на застосування в Законi термiну <викуп>, фактично
законодавець мав на увазi придбання такого житла на умовах
договору купiвлi-продажу, для якого необхiдне вiдповiдне нота-
рiальне посвiдчення. Нинi у звязку iз здiйсненням в Украєнi
приватизацiє державного та громадського житлового фонду ви-
куп втратив своу первiсне значення.
За Законами Украєни <Про приватизацiю майна державних
пiдприумств> i <Про приватизацiю невеликих державних
пiдприумств (малу приватизацiю)> договори купiвлi-продажу дер-
жавного майна пiдлягають нотарiальному посвiдченню з наступ-
ною реустрацiую виконкомом Ради народних депутатiв протя-
гом мiсяця з дня його укладення (за першим Законом) або мiсце-
вою Радою народних депутатiв (за другим Законом).
Вiдповiдно до статтi 18 Земельного кодексу Украєни земельнi
дiлянки також можуть бути у приватнiй або колективнiй влас-
ностi. Так, громадянам надаються з державного земельного фонду
дiлянки у власнiсть для ведення селянського (фермерського)
господарства у встановлених межах безоплатно, а понад цi межi
- за договором купiвлi-продажу з посвiдченням у нотарiально-
му порядку. Однак для укладення такого договору повинно бути
прийняте вiдповiдною Радою народних депутатiв рiшення з цьо-
го питання. Придбання земельних дiлянок, що перебувають у
колективнiй або приватнiй власностi, проводиться лише за но-
тарiально посвiдчуваним договором купiвлi-продажу. В обох ви-
падках договiр купiвлi-продажу земельноє дiлянки i документ про
сплату вартостi землi у пiдставою для вiдведення земельноє дiлян-
ки в натурi i видачi державного акта на право власностi.
Необхiдно враховувати, що окремими актами законодавства
або продавцем можуть бути передбаченi особливi умови та по-
рядок оформлення окремих рiзновидiв купiвлi-продажу (на
бiржах, аукцiонах, ярмарках, виставках, у зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi тощо) або для окремих видiв майна (автомобiлiв, акцiй,
валюти тощо).
Недодержання форми договору купiвлi-продажу та iнших ви-
мог до його оформлення тягне за собою наслiдки, визначенi за-
гальними правилами цивiльного права, якщо iнше не передба-
чено спецiальним законом.
4. Змiст договору купiвлi-продажу та правовi наслiдки його
порушення
З укладенням договору купiвлi-продажу, як i будь-якоє iншоє
двосторонньоє угоди, у кожноє iз сторiн виникають права i
62
обовязки, якi становлять його змiст. Важливо, що права однiує
сторони спiввiдносяться з обовязками iншоє сторони таким
чином, що вiдповiдному обовязку продавця кореспондууться
вiдповiдне право покупця i навпаки. Так, одним з найважли-
вiших обовязкiв продавця у передача ним майна у власнiсть (у
повне господарське вiдання або оперативне управлiння) по-
купця, а останнiй набувау право вимагати передачi йому цього
майна. У свою чергу покупець зобовязаний прийняти вiд про-
давця придбане майно i сплатити за нього обумовлену цiну, а
продавець вiдповiдно вправi вимагати прийняття покупцем
проданого майна (якщо вiн у цьому зацiкавлений) i сплати за
нього належноє грошовоє суми. Тому аналiз змiсту обовязкiв
дау одночасно уявлення i про вiдповiдний змiст прав сторiн,
що робить недоцiльним детальний розгляд усiх прав сторiн.
Виконання зазначених обовязкiв мау здiйснюватися обома сто-
ронами одночасно, якщо iнше не передбачено законом або
договором (ст.171 ЦК Украєни).
Цивiльним кодексом Украєни безпосередньо визначено також
ряд iнших додаткових обовязкiв продавця. Так, продавець зо-
бовязаний: попередити покупця про всi права третiх осiб на рiч,
яка продауться (ст.229); зберiгати продану рiч, якщо право влас-
ностi переходить до покупця ранiше передачi речi (ст.230); по-
вiдомити про можливi наявнi недолiки продаваноє речi (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
роздрiбнiй торговельнiй мережi вони фiксуються в прейскуран-
тах, цiнниках тощо. Придбання продукцiє на пiдставi державно-
го замовлення здiйснюуться за закупiвельними цiнами. Нацiо-
нальним банком Украєни закупiвельнi цiни встановлюються та-
кож на дорогоцiннi метали.
Звичайно ж у договорi купiвлi-продажу, крiм предмета й цiни,
сторони можуть визначати й iншi умови, наприклад, порядок
розрахункiв, доставки товару, строки виконання договору.
Договiр купiвлi-продажу, як i будь-яка iнша цивiльно-правова
угода, мау певну форму. В Цивiльному кодексi Украєни вiдсутня
стаття, якою б безпосередньо визначалася форма для усiх рiзно-
видiв договору купiвлi-продажу. Однак цей Кодекс та iншi зако-
нодавчi акти мiстять норми, в яких обумовлюуться особливий
порядок оформлення окремих договорiв купiвлi-продажу. Якщо
60
спецiальними правовими нормами не визначена форма того чи
iншого рiзновиду договору купiвлi-продажу, то необхiдно керу-
ватися загальними правилами цивiльного законодавства про
форму угод. Тобто, договiр купiвлi-продажу може укладатися в
уснiй чи письмовiй (звичайнiй або нотарiальнiй) формi, а також
шляхом здiйснення так званих конклюдентних дiй залежно вiд
умов, передбачених статтями 42-43 ЦК Украєни.
У законодавствi передбачено порiвняно небагато випадкiв, коли
необхiдне спецiальне оформлення договiрних вiдносин купiвлi-
продажу. Зокрема, за статтею 227 ЦК Украєни договiр купiвлi-
продажу жилого будинку повинен бути нотарiально посвiдче-
ний, якщо хоча б однiую з сторiн у громадянин. Недодержання
цiує вимоги тягне недiйснiсть договору (ст.47 ЦК Украєни).
Такий договiр мау бути зареустрований у виконавчому комi-
тетi мiсцевоє Ради народних депутатiв. Реустрацiя договору
купiвлi-продажу жилого будинку, яку безпосередньо здiйсню-
ють бюро технiчноє iнвентаризацiє, мау переважно адмiнiстра-
тивно-правове значення, а єє вiдсутнiсть не тягне за собою
недiйснiсть нотарiально посвiдченоє угоди купiвлi-продажу.
Як вiдомо, обуктами права власностi громадян з недавнього
часу можуть бути також квартири. Так, ще Постановою Ради
Мiнiстрiв СРСР вiд 2 грудня 1988 р. <Про продаж громадянам в
особисту власнiсть квартир у будинках державного i громадсь-
кого житлового фонду> було вперше за перiод iснування СРСР
дозволено громадянам набувати за договором купiвлi-продажу в
особисту власнiсть квартири в будинках державного i громадсь-
кого фонду. На такi договори Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР
i Укрпрофради вiд 19 травня 1989 р. <Про затвердження Поло-
ження про продаж громадянам в особисту власнiсть квартир у
будинках державного i громадського житлового фонду, єх утри-
мання i ремонт> (втратила чиннiсть. - Авт.) було поширене пра-
вило про єх нотарiальне посвiдчення. Вiдповiдно до Закону Ук-
раєни <Про приватизацiю державного житлового фонду>, прий-
нятого 19 червня 1992 р., одержання громадянами державного
житла в порядку приватизацiє, безоплатно чи з доплатою, оформ-
ляуться Свiдоцтвом про право власностi на квартиру (будинок),
яке реуструуться в органах приватизацiє i не потребуу нотарiаль-
ного посвiдчення (п.5 ст.8).
Згiдно iз статтею 15 Закону Украєни <Про власнiсть> кожному
наймачевi жилого примiщення в будинку державного чи гро-
мадського фонду та членам його сiмє було надано право прид-
бати у власнiсть вiдповiдну квартиру або будинок шляхом єх ви-
купу або на iнших пiдставах, передбачених законодавством. Не-
бi
зважаючи на застосування в Законi термiну <викуп>, фактично
законодавець мав на увазi придбання такого житла на умовах
договору купiвлi-продажу, для якого необхiдне вiдповiдне нота-
рiальне посвiдчення. Нинi у звязку iз здiйсненням в Украєнi
приватизацiє державного та громадського житлового фонду ви-
куп втратив своу первiсне значення.
За Законами Украєни <Про приватизацiю майна державних
пiдприумств> i <Про приватизацiю невеликих державних
пiдприумств (малу приватизацiю)> договори купiвлi-продажу дер-
жавного майна пiдлягають нотарiальному посвiдченню з наступ-
ною реустрацiую виконкомом Ради народних депутатiв протя-
гом мiсяця з дня його укладення (за першим Законом) або мiсце-
вою Радою народних депутатiв (за другим Законом).
Вiдповiдно до статтi 18 Земельного кодексу Украєни земельнi
дiлянки також можуть бути у приватнiй або колективнiй влас-
ностi. Так, громадянам надаються з державного земельного фонду
дiлянки у власнiсть для ведення селянського (фермерського)
господарства у встановлених межах безоплатно, а понад цi межi
- за договором купiвлi-продажу з посвiдченням у нотарiально-
му порядку. Однак для укладення такого договору повинно бути
прийняте вiдповiдною Радою народних депутатiв рiшення з цьо-
го питання. Придбання земельних дiлянок, що перебувають у
колективнiй або приватнiй власностi, проводиться лише за но-
тарiально посвiдчуваним договором купiвлi-продажу. В обох ви-
падках договiр купiвлi-продажу земельноє дiлянки i документ про
сплату вартостi землi у пiдставою для вiдведення земельноє дiлян-
ки в натурi i видачi державного акта на право власностi.
Необхiдно враховувати, що окремими актами законодавства
або продавцем можуть бути передбаченi особливi умови та по-
рядок оформлення окремих рiзновидiв купiвлi-продажу (на
бiржах, аукцiонах, ярмарках, виставках, у зовнiшньоекономiчнiй
дiяльностi тощо) або для окремих видiв майна (автомобiлiв, акцiй,
валюти тощо).
Недодержання форми договору купiвлi-продажу та iнших ви-
мог до його оформлення тягне за собою наслiдки, визначенi за-
гальними правилами цивiльного права, якщо iнше не передба-
чено спецiальним законом.
4. Змiст договору купiвлi-продажу та правовi наслiдки його
порушення
З укладенням договору купiвлi-продажу, як i будь-якоє iншоє
двосторонньоє угоди, у кожноє iз сторiн виникають права i
62
обовязки, якi становлять його змiст. Важливо, що права однiує
сторони спiввiдносяться з обовязками iншоє сторони таким
чином, що вiдповiдному обовязку продавця кореспондууться
вiдповiдне право покупця i навпаки. Так, одним з найважли-
вiших обовязкiв продавця у передача ним майна у власнiсть (у
повне господарське вiдання або оперативне управлiння) по-
купця, а останнiй набувау право вимагати передачi йому цього
майна. У свою чергу покупець зобовязаний прийняти вiд про-
давця придбане майно i сплатити за нього обумовлену цiну, а
продавець вiдповiдно вправi вимагати прийняття покупцем
проданого майна (якщо вiн у цьому зацiкавлений) i сплати за
нього належноє грошовоє суми. Тому аналiз змiсту обовязкiв
дау одночасно уявлення i про вiдповiдний змiст прав сторiн,
що робить недоцiльним детальний розгляд усiх прав сторiн.
Виконання зазначених обовязкiв мау здiйснюватися обома сто-
ронами одночасно, якщо iнше не передбачено законом або
договором (ст.171 ЦК Украєни).
Цивiльним кодексом Украєни безпосередньо визначено також
ряд iнших додаткових обовязкiв продавця. Так, продавець зо-
бовязаний: попередити покупця про всi права третiх осiб на рiч,
яка продауться (ст.229); зберiгати продану рiч, якщо право влас-
ностi переходить до покупця ранiше передачi речi (ст.230); по-
вiдомити про можливi наявнi недолiки продаваноє речi (ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161