Пiдставою для
винагород у факт використання твору будь-яким способом. Ос-
новнi правовi форми використання творiв у, власне, виключним
правом дозволяти або забороняти тi чи iншi дiє, визначенi у статтi
14 Закону про авторське право i викладенi вище. Найчастiше
вживаються обнародування i опублiкування творiв.
Конкретними юридичними фактами, що породжують у автора
чи iншоє особи, яка мау авторське право, право на винагороду,
можуть бути:
а) авторський договiр (видавничий, постановчий, сценарний,
художнього замовлення тощо);
б) факт позадоговiрного використання твору, коли не вима-
гауться згода автора, але передбачена виплата авторськоє вина-
городи (ст.19 Закону про авторське право);
в) неправомiрне використання твору.
З наведених пiдстав виникнення права на авторську винагоро-
ду випливау висновок, що право на одержання винагороди по-
роджууться, як правило, лише фактом використання твору. Сам
по собi факт наявностi твору в обуктивнiй формi права на вина-
городу породжуу не завжди.
Винагорода, одержана автором чи iншою особою, яка мау ав-
торське право, у по сутi винагородою за працю, вкладену у ство-
рення твору. Вона може бути у формi заробiтноє плати (наприк-
лад, штатний художник, науковий спiвробiтник науково-дослiд-
ноє установи) або авторського гонорару. Можливе поуднання
цих форм оплати.
За винятком випадкiв, коли допускауться використання твору
без згоди автора i без виплати йому авторськоє винагороди (ст. 15-
18 Закону про авторське право), винагорода мау виплачуватися за
будь-яке використання твору. Винагорода може здiйснюватися у
виглядi одноразового платежу (одноразова винагорода), у формi
вiдрахувань (вiдсоткiв) за кожний проданий примiрник чи кожне
використання твору або складатися iз змiшаних платежiв.
Розмiр i порядок обчислення авторськоє винагороди за створен-
ня i використання твору визначаються в авторському договорi.
Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни можуть встановлюватися
мiнiмальнi ставки авторськоє винагороди, що iндексуються од-
ночасно з iндексацiую мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Так, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни прийняв постанову вiд 18 листо-
пада 1994 р. №784 <Про мiнiмальнi ставки авторськоє винагоро-
ди за використання творiв лiтератури i мистецтва>. Ця постано-
ва затвердила мiнiмальнi ставки авторськоє винагороди за пуб-
395 i
... ж..>, .,,.,/iiиiiпл ширю, а вщiвирсння ТВОрiВ ШЛЯХОМ ЗВуКОЗВ-
пису та здавання примiрникiв звукозаписiв i аудiовiзуальних творiв
(вiдеофiльмiв) у прокат, за вiдтворення творiв образотворчого
мистецтва i тиражування у промисловостi творiв декоративно-
прикладного мистецтва та порядок єх застосування.
Винагорода за вiдтворення в особистих цiлях творiв, зафiксо-
ваних у звуко- i вiдеозаписах, виплачууться у формi вiдрахувань
(вiдсоткiв) виробниками або iмпортерами обладнання (аудiо-
апаратури, вiдеомагнiтофонiв тощо) та матерiальних носiєв (зву-
ко- i (або) вiдеоплiвки, касет, лазерних дискiв, компакт-дискiв
тощо), якi використовуються для такого вiдтворення.
Розмiр винагороди та умови єє виплати визначаються догово-
рами мiж вказаними виробниками, iмпортерами та органiзацiя-
ми, що управляють майновими правами на колективнiй основi.
Авторська винагорода, право на одержання якоє за використан-
ня творiв вiтчизняних авторiв у межах Украєни виникло пiсля 1
червня 1973 р., нараховууться i виплачууться вiтчизняним спад-
коумцям у тому самому розмiрi, в якому цю винагороду слiд було
б нарахувати i сплатити самому авторовi, якби вiн був живий.
iноземним авторам та єхнiм правонаступникам, права яких
пiдлягають охоронi на територiє Украєни у звязку з приуднан-
ням Украєни до Всесвiтньоє (Женевськоє) конвенцiє по охоронi
авторських прав, авторська винагорода за використання в Ук-
раєнi єхнiх творiв нараховууться у розмiрi i порядку, встановле-
них для украєнських авторiв.
Своурiдною формою права на винагороду у право слiдування.
Його суть полягау в тому, що автор протягом свого життя, а
пiсля його смертi його спадкоумцi протягом строку дiє автор-
ського права користуються невiдчужуваним правом на одержан-
ня пяти вiдсоткiв вiд цiни кожного наступного продажу оригi-
налу твору образотворчого мистецтва через аукцiон, галерею,
салон, магазин тощо, що йде пiсля першого його вiдступлення,
здiйсненого автором твору (право слiдування).
Збiр i виплата винагороди, одержаноє в результатi використан-
ня права слiдування, здiйснюються через органiзацiє, якi управ-
ляють майновими правами авторiв на колективнiй основi.
Глава 23 Сумiжнi права
Поняття сумiжних прав. У чинному законодавствi Украєни про
iнтелектуальну власнiсть зявилося нове поняття - <сумiжнi
права>. Зокрема назву <Сумiжнi права> мау роздiл III Закону
Украєни <Про авторське право i сумiжнi права>. До прийняття
396
зазначеного Закону цивiльне законодавство Украєни не знало
правовоє охорони сумiжних прав.
Особливiстю сумiжних прав у те, що вони базуються на вико-
ристаннi авторських прав. Сумiжнi права випливають iз творчоє
дiяльностi по реалiзацiє, по використанню вже обнародуваних
творiв лiтератури i мистецтва. Наприклад, поет написав слова
пiснi, композитор - музику до неє, але пiсня може бути доведе-
на до слухачiв тiльки через певного виконавця - спiвака.
Творчiсть спiвака у сумiжноє творчою дiяльнiстю по реалiзацiє
самоє пiснi. З цiує творчоє дiяльностi випливау право спiвака на
своу виконання пiснi, яке мау назву сумiжного права.
Останнiм часом сумiжнi права набули поширення. Сучаснi
технiчнi засоби урiзноманiтнюють способи фiксування будь-якого
виконання i, отже, породжують окремi сумiжнi права.
Пiд сумiжними правами Закон розумiу права виконавцiв, ви-
робникiв фонограм i органiзацiй мовлення. Це права на ори-
гiнальнiсть, майстернiсть, манеру виконання та права вироб-
никiв фонограм i права органiзацiй мовлення на програми
передач.
Отже, сумiжнi права - це права на результати творчоє дiяль-
ностi виконавцiв, права виробникiв фонограм та права органiзацiй
мовлення, пов язанi з використанням творiв лiтератури i мистецт-
ва, авторськi права на якi належать iншим особам.
Обуктами сумiжних прав у:
в) виконання для фiксацiє, вiдтворення i розповсюдження за
допомогою технiчних засобiв;
б) записи виконання та iншi записи за допомогою технiчних
засобiв;
в) трансляцiя в ефiр по кабелю.
Права виконавцiв охороняються згiдно з Законом Украєни <Про
авторське право i сумiжнi права>, якщо:
1) виконання вперше мало мiсце на територiє Украєни;
2) виконання зафiксоване на фонограмi, що охороняуться вiдпо-
вiдно до Закону;
3) виконання, не зафiксоване на фонограмi, включено у переда-
чу органiзацiє мовлення, що охороняуться вiдповiдно до Закону.
Права виробникiв фонограм охороняються, якщо:
1) виробник у громадянином Украєни або юридичною особою
з офiцiйним мiсцезнаходженням на територiє Украєни;
2) фонограму вперше опублiковано на територiє Украєни або
опублiковано на територiє Украєни протягом ЗО днiв вiд дня єє
публiкацiє в iншiй державi;
3) перша фiксацiя фонограми мала мiсце в Украєнi.
397
Права органiзацiй мовлення охороняються, якщо вони мають
офiцiйне мiсцезнаходження на територiє Украєни i здiйснюють
передачi з передавачiв, розташованих на територiє Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
винагород у факт використання твору будь-яким способом. Ос-
новнi правовi форми використання творiв у, власне, виключним
правом дозволяти або забороняти тi чи iншi дiє, визначенi у статтi
14 Закону про авторське право i викладенi вище. Найчастiше
вживаються обнародування i опублiкування творiв.
Конкретними юридичними фактами, що породжують у автора
чи iншоє особи, яка мау авторське право, право на винагороду,
можуть бути:
а) авторський договiр (видавничий, постановчий, сценарний,
художнього замовлення тощо);
б) факт позадоговiрного використання твору, коли не вима-
гауться згода автора, але передбачена виплата авторськоє вина-
городи (ст.19 Закону про авторське право);
в) неправомiрне використання твору.
З наведених пiдстав виникнення права на авторську винагоро-
ду випливау висновок, що право на одержання винагороди по-
роджууться, як правило, лише фактом використання твору. Сам
по собi факт наявностi твору в обуктивнiй формi права на вина-
городу породжуу не завжди.
Винагорода, одержана автором чи iншою особою, яка мау ав-
торське право, у по сутi винагородою за працю, вкладену у ство-
рення твору. Вона може бути у формi заробiтноє плати (наприк-
лад, штатний художник, науковий спiвробiтник науково-дослiд-
ноє установи) або авторського гонорару. Можливе поуднання
цих форм оплати.
За винятком випадкiв, коли допускауться використання твору
без згоди автора i без виплати йому авторськоє винагороди (ст. 15-
18 Закону про авторське право), винагорода мау виплачуватися за
будь-яке використання твору. Винагорода може здiйснюватися у
виглядi одноразового платежу (одноразова винагорода), у формi
вiдрахувань (вiдсоткiв) за кожний проданий примiрник чи кожне
використання твору або складатися iз змiшаних платежiв.
Розмiр i порядок обчислення авторськоє винагороди за створен-
ня i використання твору визначаються в авторському договорi.
Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни можуть встановлюватися
мiнiмальнi ставки авторськоє винагороди, що iндексуються од-
ночасно з iндексацiую мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Так, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни прийняв постанову вiд 18 листо-
пада 1994 р. №784 <Про мiнiмальнi ставки авторськоє винагоро-
ди за використання творiв лiтератури i мистецтва>. Ця постано-
ва затвердила мiнiмальнi ставки авторськоє винагороди за пуб-
395 i
... ж..>, .,,.,/iiиiiпл ширю, а вщiвирсння ТВОрiВ ШЛЯХОМ ЗВуКОЗВ-
пису та здавання примiрникiв звукозаписiв i аудiовiзуальних творiв
(вiдеофiльмiв) у прокат, за вiдтворення творiв образотворчого
мистецтва i тиражування у промисловостi творiв декоративно-
прикладного мистецтва та порядок єх застосування.
Винагорода за вiдтворення в особистих цiлях творiв, зафiксо-
ваних у звуко- i вiдеозаписах, виплачууться у формi вiдрахувань
(вiдсоткiв) виробниками або iмпортерами обладнання (аудiо-
апаратури, вiдеомагнiтофонiв тощо) та матерiальних носiєв (зву-
ко- i (або) вiдеоплiвки, касет, лазерних дискiв, компакт-дискiв
тощо), якi використовуються для такого вiдтворення.
Розмiр винагороди та умови єє виплати визначаються догово-
рами мiж вказаними виробниками, iмпортерами та органiзацiя-
ми, що управляють майновими правами на колективнiй основi.
Авторська винагорода, право на одержання якоє за використан-
ня творiв вiтчизняних авторiв у межах Украєни виникло пiсля 1
червня 1973 р., нараховууться i виплачууться вiтчизняним спад-
коумцям у тому самому розмiрi, в якому цю винагороду слiд було
б нарахувати i сплатити самому авторовi, якби вiн був живий.
iноземним авторам та єхнiм правонаступникам, права яких
пiдлягають охоронi на територiє Украєни у звязку з приуднан-
ням Украєни до Всесвiтньоє (Женевськоє) конвенцiє по охоронi
авторських прав, авторська винагорода за використання в Ук-
раєнi єхнiх творiв нараховууться у розмiрi i порядку, встановле-
них для украєнських авторiв.
Своурiдною формою права на винагороду у право слiдування.
Його суть полягау в тому, що автор протягом свого життя, а
пiсля його смертi його спадкоумцi протягом строку дiє автор-
ського права користуються невiдчужуваним правом на одержан-
ня пяти вiдсоткiв вiд цiни кожного наступного продажу оригi-
налу твору образотворчого мистецтва через аукцiон, галерею,
салон, магазин тощо, що йде пiсля першого його вiдступлення,
здiйсненого автором твору (право слiдування).
Збiр i виплата винагороди, одержаноє в результатi використан-
ня права слiдування, здiйснюються через органiзацiє, якi управ-
ляють майновими правами авторiв на колективнiй основi.
Глава 23 Сумiжнi права
Поняття сумiжних прав. У чинному законодавствi Украєни про
iнтелектуальну власнiсть зявилося нове поняття - <сумiжнi
права>. Зокрема назву <Сумiжнi права> мау роздiл III Закону
Украєни <Про авторське право i сумiжнi права>. До прийняття
396
зазначеного Закону цивiльне законодавство Украєни не знало
правовоє охорони сумiжних прав.
Особливiстю сумiжних прав у те, що вони базуються на вико-
ристаннi авторських прав. Сумiжнi права випливають iз творчоє
дiяльностi по реалiзацiє, по використанню вже обнародуваних
творiв лiтератури i мистецтва. Наприклад, поет написав слова
пiснi, композитор - музику до неє, але пiсня може бути доведе-
на до слухачiв тiльки через певного виконавця - спiвака.
Творчiсть спiвака у сумiжноє творчою дiяльнiстю по реалiзацiє
самоє пiснi. З цiує творчоє дiяльностi випливау право спiвака на
своу виконання пiснi, яке мау назву сумiжного права.
Останнiм часом сумiжнi права набули поширення. Сучаснi
технiчнi засоби урiзноманiтнюють способи фiксування будь-якого
виконання i, отже, породжують окремi сумiжнi права.
Пiд сумiжними правами Закон розумiу права виконавцiв, ви-
робникiв фонограм i органiзацiй мовлення. Це права на ори-
гiнальнiсть, майстернiсть, манеру виконання та права вироб-
никiв фонограм i права органiзацiй мовлення на програми
передач.
Отже, сумiжнi права - це права на результати творчоє дiяль-
ностi виконавцiв, права виробникiв фонограм та права органiзацiй
мовлення, пов язанi з використанням творiв лiтератури i мистецт-
ва, авторськi права на якi належать iншим особам.
Обуктами сумiжних прав у:
в) виконання для фiксацiє, вiдтворення i розповсюдження за
допомогою технiчних засобiв;
б) записи виконання та iншi записи за допомогою технiчних
засобiв;
в) трансляцiя в ефiр по кабелю.
Права виконавцiв охороняються згiдно з Законом Украєни <Про
авторське право i сумiжнi права>, якщо:
1) виконання вперше мало мiсце на територiє Украєни;
2) виконання зафiксоване на фонограмi, що охороняуться вiдпо-
вiдно до Закону;
3) виконання, не зафiксоване на фонограмi, включено у переда-
чу органiзацiє мовлення, що охороняуться вiдповiдно до Закону.
Права виробникiв фонограм охороняються, якщо:
1) виробник у громадянином Украєни або юридичною особою
з офiцiйним мiсцезнаходженням на територiє Украєни;
2) фонограму вперше опублiковано на територiє Украєни або
опублiковано на територiє Украєни протягом ЗО днiв вiд дня єє
публiкацiє в iншiй державi;
3) перша фiксацiя фонограми мала мiсце в Украєнi.
397
Права органiзацiй мовлення охороняються, якщо вони мають
офiцiйне мiсцезнаходження на територiє Украєни i здiйснюють
передачi з передавачiв, розташованих на територiє Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161