До таких вiдносин можливе застосування (за аналогiую) вiдпо-
вiдних норм, що регулюють договiр пiдряду.
Отже, за Цивiльним кодексом Украєни предметом договору
пiдряду у матерiалiзованi результати створення, перетворення,
поновлення i навiть лiквiдацiє речей виробничого, споживчого,
науково-культурного призначення. У змiстi цiує статтi не врахо-
вано особливостi численних послуг, для яких характерна
вiдсутнiсть матерiалiзованого результату. У звязку з цим певний
iнтерес становить досвiд зарубiжних краєн. Так, Цивiльним ко-
дексом Францiє передбачено договiр найму робiт i послуг як уди-
ний договiр. Цивiльним законодавством Федеративноє Респуб-
лiки Нiмеччини окремо регулюються договiр найму послуг та
договiр пiдряду. При цьому предметом договору послуг можуть
бути будь-якi послуги, а предметом договору пiдряду - як виго-
товлення чи переробка речi, так i iнший результат виробничоє
дiяльностi чи послуг. Отже, за законодавством ФРН лише певна
частина послуг розглядауться пiдрядом.
157
Сторонами в договорi пiдряду у пiдрядчик i замовник. Пiдряд-
чик - це особа, яка бере на себе обовязок виконання замовле-
ноє роботи (послуги), а замовник - це особа, яка замовляу ви-
конання певноє роботи (послуги), беручи на себе обовязок прий-
няти i оплатити єє результат.
Договiрними сторонами можуть виступати як юридичнi, так i
фiзичнi особи. Пiдряднi роботи виконують спецiально створенi
для цього пiдприумства (будiвельнi, будiвельно-монтажнi, у сферi
побутового обслуговування тощо), а також iншi пiдприумства
що займаються виробничо-господарською дiяльнiстю. Звичай-
но спецiалiзованi пiдприумства виступають як пiдрядчики.
Пiдрядчик мау право доручити виконання певноє роботи третiм
особам - субпiдрядникам.
Щодо участi фiзичних осiб у пiдрядних вiдносинах (особливо
як пiдрядчикiв), то вона суттуво обмежувалася законодавчими
актами. Так, вiдповiдно до статтi 333 ЦК Украєни громадянин
мiг приймати на себе виконання роботи за договором пiдряду
лише у випадках, не заборонених законом, i за умови виконан-
ня цiує роботи особистою працею. Певнi види робiт (послуг), якi
не могли виконуватися на пiдрядних умовах, визначалися, на-
приклад, Положенням про кустарно-ремiсничi промисли вiд 31
травня 1976 р. Положенням, зокрема, заборонялося виготовлен-
ня i ремонт зброє, тиражування платiвок, кiнофiльмiв, магнiтних
записiв, виготовлення виробiв iз дорогоцiнних металiв i каменiв,
перевезення пасажирiв i вантажiв автотранспортними засобами.
Безумовно, щодо бiльшостi перерахованих у Положеннi робiт
заборона була цiлком виправданою, проте були й такi роботи,
заборона яких не мала достатнiх пiдстав.
З прийняттям в Украєнi законодавства ринкового спрямуван-
ня потреба в застосуваннi багатьох, ранiше чинних актiв стосов-
но iндивiдуальноє трудовоє дiяльностi вiдпала. Основоположни-
ми принципами нового законодавства стали вiльне економiчне
самовизначення громадян, свобода пiдприумництва тощо. Так,
за статтею 12 Закону Украєни <Про власнiсть> громадянин набу-
вау права власностi на доходи вiд участi в суспiльному вироб-
ництвi, iндивiдуальноє працi, пiдприумницькоє дiяльностi, вкла-
дення коштiв у кредитнi установи, акцiонернi товариства, а та-
кож на майно, одержане внаслiдок успадкування або укладення
iнших угод, не заборонених законом. Громадяни, iндивiдуальна
трудова дiяльнiсть яких мау ознаки пiдприумництва, повиннi до-
тримуватися правил, визначених Законом Украєни <Про пiдпри-
умництво>. Для цього єм необхiдно набути статус пiдприумця
або утворити (самостiйно чи разом з iншими особами) пiдпри-
158
умство з правами юридичноє особи, здiйснивши державну ре-
устрацiю пiдприумництва у виконавчому комiтетi вiдповiдноє Ради
народних депутатiв. Громадянин, який бажау набути статус
пiдприумця без створення юридичноє особи, подау до виконав-
чого комiтету заяву, реустрацiйну картку встановленого зразка
та документ, що засвiдчуу сплату коштiв за державну реустрацiю
(ст.8 Закону <Про пiдприумництво>).
Проголошуючи свободу пiдприумництва, законодавець водно-
час передбачау види дiяльностi, для заняття якими необхiдне
одержання спецiального дозволу (лiцензiє). Це, зокрема, ремонт
спортивноє та мисливськоє зброє, виготовлення i реалiзацiя ме-
дикаментiв i хiмiчних речовин, виготовлення горiлчаних, i тю-
тюнових виробiв. Деякi iншi види дiяльностi, як, наприклад, ви-
готовлення i реалiзацiя наркотичних засобiв, вiйськовоє зброє та
боуприпасiв до неє, як зазначауться в статтi 4 Закону <Про
пiдприумництво>, можуть виконувати лише державнi пiдприум-
ства й органiзацiє.
Пiдряднi вiдносини безпосередньо врегульованi статтями 332-
356 ЦК Украєни. Норми цих статей носять загальний характер.
Тому щодо окремих видiв договору пiдряду, якi мають значну
специфiку, можуть прийматися спецiальнi нормативнi акти. В
Цивiльному кодексi Украєни врахованi особливостi лише дого-
вору пiдряду з обслуговування побутових потреб громадян (до-
говiр побутового замовлення). Окремими статтями регулюуться
договiр пiдряду на капiтальне будiвництво (ст.353-357), що зу-
мовлено особливим порядком укладення i виконання цього до-
говору, а ранiше - також iснуванням планово-адмiнiстративноє
системи в СРСР. Тому договiр пiдряду на капiтальне будiвницт-
во розглядався в юридичнiй лiтературi як самостiйний, а не як
рiзновид загального договору пiдряду. Нинi, коли вiдбуваються
докорiннi змiни в плановiй системi, така квалiфiкацiя договору
пiдряду на капiтальне будiвництво втрачау будь-якi пiдстави.
Договiр пiдряду дуже важливо вiдмежовувати вiд iнших близь-
ких за зовнiшнiми ознаками договорiв, оскiльки неправильне
застосування до пiдрядних вiдносин законодавства, що регулюу
iншi договiрнi вiдносини, може суттуво порушити права сторiн.
Особливi труднощi виникають у випадку розмежування дого-
вору пiдряду i трудового договору, кожний з яких мау своє суттувi
ознаки. Так, якщо предметом договору пiдряду у певний матерi-
альний результат виконаноє роботи, то для трудового договору
вiн не обовязковий, оскiльки в останньому випадку головне зна-
чення мау трудова дiяльнiсть взагалi, а не виконання разовоє
конкретноє роботи. За трудовим договором працiвник виконуу
159
роооту вiдповiдно до його квалiфiкацiє, посади протягом неви-
значеного або певного строку. При цьому виконувана робота
може мати виробничо-технiчний, органiзацiйно-керiвний, гро-
мадсько-полiтичний та iнший характер.
Пiдрядчик органiзацiйно самостiйний у виробничому процесi,
замовнику не пiдпорядкований, виконуу роботу переважно своєми
засобами та iнструментами i на свiй риск. За трудовим догово-
ром працiвник пiдпорядкований адмiнiстрацiє, дотримууться вста-
новлених правил внутрiшнього розпорядку, роботу виконуу, як
правило, засобами органiзацiє i не несе ризику випадковоє заги-
белi предмета працi.
Розмежовуються цi договори й за колом єх учасникiв. Так, якщо
в договорi пiдряду пiдрядчиком може бути як органiзацiя, так i
громадянин, то за трудовим договором виконавцем роботи (пра-
цiвником) виступау лише громадянин. За трудовим договором
працiвник зараховууться наказом до штату певноє органiзацiє,
що породжуу вiдповiднi правовi наслiдки з приводу оплати працi
i вiдпочинку працiвника, його соцiального забезпечення тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161