У цих випадках зобовязання не при-
пиняуться, а змiнюуться. Угода мiж органiзацiями про припи-
22
нення зобовязання не може суперечити акту планування. Якщо
зобовязання не грунтууться на актi планування, воно може бути
припинене згодою сторiн в загальному порядку.
Угодою сторiн можуть бути припиненi договори на виконання
науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних
робiт, якщо подальше виконання робiт неминуче призведе до
негативного результату або в разi виявлення недоцiльностi за-
значених робiт. Новацiя, як спосiб припинення зобовязання, в
принципi може застосовуватись до зобовязань мiж органiзацiя-
ми, якi виникли з договорiв, що грунтуються на державному
замовленнi. Немау нiяких перепон у використаннi новацiє для
припинення планово-договiрного зобовязання з метою виник-
нення договiрного.
Угода про припинення зобовязання в формi мировоє угоди i
новацiя у двостороннiми угодами i укладення єх пiдпорядковууться
статтям 43, 44 ЦК Украєни. Способи припинення зобовязання
мiж органiзацiями повиннi бути оформленi письмово. Мирова
угода може бути судовою (арбiтражною) i на неє в такому випад-
ку поширюються норми, встановленi в цивiльному процесуаль-
ному законодавствi (Цивiльний процесуальний кодекс Украєни i
Арбiтражно-процесуальний кодекс Украєни). Позасудова (поза-
арбiтражна) мирова угода пiдлягау оформленню вiдповiдно до
загальних правил про форму угод.
Крiм припинення зобовязання згодою сторiн в окремих ви-
падках, передбачених законом, зобовязання може припинятися
за волевиявленням однiує з сторiн. Право на односторонну при-
пинення зобовязання, як правило, обумовлене порушенням
iншою стороною своєх обовязкiв (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341,
347, 415 та iншi ЦК Украєни). Враховуючи особистий характер
договору доручення, стаття 392 ЦК Украєни передбачау право
сторiн на припинення договору без будь-яких мотивiв.
З переходом до ринковоє економiки пiдстави одностороннього
розiрвання органiзацiую зобовязання повиннi бути розширенi.
Прийнятi останнiм часом нормативнi акти, власне, вiдбивають
такий напрям.
Змiна плану (ст.221 ЦК Украєни). У сучасних умовах розвитку
нашоє економiки зберiгаються акти планування. iснуючий звя-
зок договiрного зобовязання з актом планування обумовлюу
правило, згiдно з яким змiна акта планування тягне за собою
припинення або змiну зобовязання. Якщо змiни стосуються акта
планування, обовязкового тiльки для однiує сторони, зобовя-
зання не припиняуться i за його невиконання настау вiдповi-
дальнiсть на загальних пiдставах.
23
При змiнi акта планування сторони зобовязанi розiрвати або
внести вiдповiднi змiни в iснуюче мiж ними зобовязання. Змiна
або припинення зобовязання повиннi бути оформленi в поряд-
ку, який встановлений законодавством, що регулюу вiдповiдний
вид зобовязання. При недосягненнi мiж сторонами згоди про
змiну або припинення зобовязання спiр передауться на розгляд
арбiтражного суду.
Неможливiсть виконання зобовязання (ст.222 ЦК Украєни) -
це ситуацiя, при якiй виключауться можливiсть боржника вчи-
нити дiє, що становлять змiст зобовязання. Наприклад, якщо
iндивiдуально визначена рiч, яку боржник повинен був переда-
ти кредитору, знищена, виконати таке зобовязання реально
неможливо. У грошових зобовязаннях неможливiсть виконання
виключауться, оскiльки грошi завжди у в оборотi. Неможливiсть
виконання може бути викликана рiзними причинами. Однак не
кожна з них може бути пiдставою припинення зобовязання.
Якщо неможливiсть виконання викликана виною боржника, то
зобовязання не припиняуться, воно трансформууться в право-
охоронне вiдношення, в якому реалiзууться цивiльна вiдповi-
дальнiсть.
Вiдповiдно до статтi 222 зобовязання припиняуться неможли-
вiстю виконання, якщо вона викликана обставинами, за якi борж-
ник не несе вiдповiдальностi. Такою обставиною вважауться пра-
вомiрне невиконання або неналежне виконання зобовязання.
Фактом, який у пiдставою такоє юридичноє оцiнки поведiнки
боржника, у вина кредитора, про що зазначено в статтi 210 ЦК
Украєни.
Другою обставиною, що виключау вiдповiдальнiсть боржника,
оскiльки поведiнка його правомiрна, у наявнiсть фактiв, якi ство-
рюють неможливiсть виконання або неналежне виконання зо-
бовязання. Закон не дау перелiку цих фактiв, у лiтературi за-
лежно вiд характеру єх видiляють три види неможливостi: фiзич-
ну, юридичну, економiчну. Кожна з них мау своє особливостi, а
спiльним у те, що всi вони становлять обуктивну обставину,
подолання якоє вiд боржника не залежить. У даному випадку
йдеться про вiдсутнiсть другоє ознаки, яка необхiдна для визна-
чення бездiяльностi як протиправноє: <мiг дiяти>. Наприклад,
художник узяв на себе обовязок створити за вiдповiдним сюже-
том твiр образотворчого мистецтва, але потрапивши в автомо-
бiльну аварiю, одержав травму правоє руки, в звязку з чим втра-
тив змогу малювати. В iншому випадку сiльськогосподарське
колективне пiдприумство, не поставило торговельнiй органiзацiє
раннi ягоди (полуницi) через несприятливi погоднi умови (не-
24
врожай полуниць спричинений частими зливами в перiод дозрi-
вання). Такi подiє вiдносять до фiзичноє неможливостi виконан-
ня зобовязання. Юридичну неможливiсть виконання зобовя-
зання становлять випадки, коли перепоною виконання був iнди-
вiдуальний правовий чи нормативний акт. Так, продукцiя, шо у
предметом зобовязання, знята в установленому порядку з ви-
робництва даного постачальника, постановою уряду заборонено
вивозити вiдповiдну продукцiю за межi краєни. Економiчна не-
можливiсть полягау в тому, що реальне виконання потребуу над-
мiрних зусиль i витрат, що призведе до великих збиткiв, якi па-
дають на боржника.
Третьою обставиною, яка викликау неможливiсть виконання
зобовязання, у вiдсутнiсть вини боржника в невиконаннi зобо-
вязання. На вiдмiну вiд перших двох випадкiв, коли невиконан-
ня зобовязання вважауться правомiрним, у третьому випадку
невиконання у протиправним, але вiдсутня вина, i тому зобовя-
зання припиняуться (наприклад, випадкова загибель речi, яка
настала в межах строку виконання). Проте якщо випадковiсть
сталася пiсля прострочення, боржник не звiльняуться вiд вiдпо-
вiдальностi (частина перша ст.213 ЦК Украєни) i несе єє на за-
гальних пiдставах.
Для правильноє оцiнки наслiдкiв iстотним у момент настання
неможливостi виконання. Якщо вона iснувала в момент виник-
нення зобовязання (первинна неможливiсть), то зобовязання
визнауться недiйсним. Виникнення неможливостi виконання зо-
бовязання в перiод його дiє викликау припинення зобовязан-
ня, i така неможливiсть називауться наступною неможливiстю.
Момент настання останньоє мау велике значення для вирiшення
питань, якi стосуються iнтересiв сторiн. Якщо до виникнення
неможливостi виконання сторони не вчинили нiяких дiй по ви-
конанню, то кожна з них залишауться в тому положеннi, в яко-
му була.
Припинення зобовязання смертю громадянина або лiквiдацiую
юридичноє особи (ст.223 ЦК Украєни). Смерть громадянина (або
оголошення його померлим) - кредитора чи боржника - за
загальним правилом не тягне припинення зобовязання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
пиняуться, а змiнюуться. Угода мiж органiзацiями про припи-
22
нення зобовязання не може суперечити акту планування. Якщо
зобовязання не грунтууться на актi планування, воно може бути
припинене згодою сторiн в загальному порядку.
Угодою сторiн можуть бути припиненi договори на виконання
науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних
робiт, якщо подальше виконання робiт неминуче призведе до
негативного результату або в разi виявлення недоцiльностi за-
значених робiт. Новацiя, як спосiб припинення зобовязання, в
принципi може застосовуватись до зобовязань мiж органiзацiя-
ми, якi виникли з договорiв, що грунтуються на державному
замовленнi. Немау нiяких перепон у використаннi новацiє для
припинення планово-договiрного зобовязання з метою виник-
нення договiрного.
Угода про припинення зобовязання в формi мировоє угоди i
новацiя у двостороннiми угодами i укладення єх пiдпорядковууться
статтям 43, 44 ЦК Украєни. Способи припинення зобовязання
мiж органiзацiями повиннi бути оформленi письмово. Мирова
угода може бути судовою (арбiтражною) i на неє в такому випад-
ку поширюються норми, встановленi в цивiльному процесуаль-
ному законодавствi (Цивiльний процесуальний кодекс Украєни i
Арбiтражно-процесуальний кодекс Украєни). Позасудова (поза-
арбiтражна) мирова угода пiдлягау оформленню вiдповiдно до
загальних правил про форму угод.
Крiм припинення зобовязання згодою сторiн в окремих ви-
падках, передбачених законом, зобовязання може припинятися
за волевиявленням однiує з сторiн. Право на односторонну при-
пинення зобовязання, як правило, обумовлене порушенням
iншою стороною своєх обовязкiв (ст.ст.231, 234, 259, 329, 341,
347, 415 та iншi ЦК Украєни). Враховуючи особистий характер
договору доручення, стаття 392 ЦК Украєни передбачау право
сторiн на припинення договору без будь-яких мотивiв.
З переходом до ринковоє економiки пiдстави одностороннього
розiрвання органiзацiую зобовязання повиннi бути розширенi.
Прийнятi останнiм часом нормативнi акти, власне, вiдбивають
такий напрям.
Змiна плану (ст.221 ЦК Украєни). У сучасних умовах розвитку
нашоє економiки зберiгаються акти планування. iснуючий звя-
зок договiрного зобовязання з актом планування обумовлюу
правило, згiдно з яким змiна акта планування тягне за собою
припинення або змiну зобовязання. Якщо змiни стосуються акта
планування, обовязкового тiльки для однiує сторони, зобовя-
зання не припиняуться i за його невиконання настау вiдповi-
дальнiсть на загальних пiдставах.
23
При змiнi акта планування сторони зобовязанi розiрвати або
внести вiдповiднi змiни в iснуюче мiж ними зобовязання. Змiна
або припинення зобовязання повиннi бути оформленi в поряд-
ку, який встановлений законодавством, що регулюу вiдповiдний
вид зобовязання. При недосягненнi мiж сторонами згоди про
змiну або припинення зобовязання спiр передауться на розгляд
арбiтражного суду.
Неможливiсть виконання зобовязання (ст.222 ЦК Украєни) -
це ситуацiя, при якiй виключауться можливiсть боржника вчи-
нити дiє, що становлять змiст зобовязання. Наприклад, якщо
iндивiдуально визначена рiч, яку боржник повинен був переда-
ти кредитору, знищена, виконати таке зобовязання реально
неможливо. У грошових зобовязаннях неможливiсть виконання
виключауться, оскiльки грошi завжди у в оборотi. Неможливiсть
виконання може бути викликана рiзними причинами. Однак не
кожна з них може бути пiдставою припинення зобовязання.
Якщо неможливiсть виконання викликана виною боржника, то
зобовязання не припиняуться, воно трансформууться в право-
охоронне вiдношення, в якому реалiзууться цивiльна вiдповi-
дальнiсть.
Вiдповiдно до статтi 222 зобовязання припиняуться неможли-
вiстю виконання, якщо вона викликана обставинами, за якi борж-
ник не несе вiдповiдальностi. Такою обставиною вважауться пра-
вомiрне невиконання або неналежне виконання зобовязання.
Фактом, який у пiдставою такоє юридичноє оцiнки поведiнки
боржника, у вина кредитора, про що зазначено в статтi 210 ЦК
Украєни.
Другою обставиною, що виключау вiдповiдальнiсть боржника,
оскiльки поведiнка його правомiрна, у наявнiсть фактiв, якi ство-
рюють неможливiсть виконання або неналежне виконання зо-
бовязання. Закон не дау перелiку цих фактiв, у лiтературi за-
лежно вiд характеру єх видiляють три види неможливостi: фiзич-
ну, юридичну, економiчну. Кожна з них мау своє особливостi, а
спiльним у те, що всi вони становлять обуктивну обставину,
подолання якоє вiд боржника не залежить. У даному випадку
йдеться про вiдсутнiсть другоє ознаки, яка необхiдна для визна-
чення бездiяльностi як протиправноє: <мiг дiяти>. Наприклад,
художник узяв на себе обовязок створити за вiдповiдним сюже-
том твiр образотворчого мистецтва, але потрапивши в автомо-
бiльну аварiю, одержав травму правоє руки, в звязку з чим втра-
тив змогу малювати. В iншому випадку сiльськогосподарське
колективне пiдприумство, не поставило торговельнiй органiзацiє
раннi ягоди (полуницi) через несприятливi погоднi умови (не-
24
врожай полуниць спричинений частими зливами в перiод дозрi-
вання). Такi подiє вiдносять до фiзичноє неможливостi виконан-
ня зобовязання. Юридичну неможливiсть виконання зобовя-
зання становлять випадки, коли перепоною виконання був iнди-
вiдуальний правовий чи нормативний акт. Так, продукцiя, шо у
предметом зобовязання, знята в установленому порядку з ви-
робництва даного постачальника, постановою уряду заборонено
вивозити вiдповiдну продукцiю за межi краєни. Економiчна не-
можливiсть полягау в тому, що реальне виконання потребуу над-
мiрних зусиль i витрат, що призведе до великих збиткiв, якi па-
дають на боржника.
Третьою обставиною, яка викликау неможливiсть виконання
зобовязання, у вiдсутнiсть вини боржника в невиконаннi зобо-
вязання. На вiдмiну вiд перших двох випадкiв, коли невиконан-
ня зобовязання вважауться правомiрним, у третьому випадку
невиконання у протиправним, але вiдсутня вина, i тому зобовя-
зання припиняуться (наприклад, випадкова загибель речi, яка
настала в межах строку виконання). Проте якщо випадковiсть
сталася пiсля прострочення, боржник не звiльняуться вiд вiдпо-
вiдальностi (частина перша ст.213 ЦК Украєни) i несе єє на за-
гальних пiдставах.
Для правильноє оцiнки наслiдкiв iстотним у момент настання
неможливостi виконання. Якщо вона iснувала в момент виник-
нення зобовязання (первинна неможливiсть), то зобовязання
визнауться недiйсним. Виникнення неможливостi виконання зо-
бовязання в перiод його дiє викликау припинення зобовязан-
ня, i така неможливiсть називауться наступною неможливiстю.
Момент настання останньоє мау велике значення для вирiшення
питань, якi стосуються iнтересiв сторiн. Якщо до виникнення
неможливостi виконання сторони не вчинили нiяких дiй по ви-
конанню, то кожна з них залишауться в тому положеннi, в яко-
му була.
Припинення зобовязання смертю громадянина або лiквiдацiую
юридичноє особи (ст.223 ЦК Украєни). Смерть громадянина (або
оголошення його померлим) - кредитора чи боржника - за
загальним правилом не тягне припинення зобовязання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161