Незалежно вiд причин недовiдпуску енергiє
постачальна органiзацiя не зобовязана поповнювати єє в наступ-
них перiодах. Це стосууться й недоподачi газу.
За порушення умов щодо якостi енергiє, а саме в разi вiдпуску
електроенергiє зниженоє якостi (за одним або кiлькома показни-
ками одночасно), енергопостачальна органiзацiя сплачуу спо-
живачевi штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi вiдпущеноє елект-
роенергiє зниженоє якостi. Аналогiчну за розмiром неустойку
(штраф) сплачуу енергопостачальна органiзацiя за зниження
параметрiв тепловоє енергiє. При зниженнi з єє вини параметрiв
пари бiльш нiж на 25 вiдсоткiв обумовленого договором спожи-
вач мау право, попередньо повiдомивши контрагента, припини-
ти споживання тепловоє енергiє. В цьому разi постачальна орга-
нiзацiя вiдповiдау як за недовiдпуск енергiє.
За недоподачу газу вiдповiдно до укладеного договору винна
сторона сплачуу контрагенту неустойку в розмiрi 8 вiдсоткiв вар-
тостi газу, який не був поданий протягом мiсяця. В разi пору-
шення обумовленоє договором якостi газу або погодженого тис-
ку сторона, що подау газ, виплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв вiд вартостi добовоє подачi за кожну добу, протягом
якоє було допущене порушення (п.41, 43 Правил подачi газу
магiстральним газопроводам i споживачам).
Правила користування електричною i тепловою енергiую не
передбачають вiдповiдальностi споживачiв за недовикористання
замовленоє енергiє. i це цiлком вiрно, бо єє запровадження не
узгоджувалося б iз прагненням до економiє матерiальних ресурсiв
як важливоє умови пiдвищення ефективностi виробництва.
Штрафи за порушення умов щодо кiлькостi i якостi енергiє та
газу у виключною неустойкою, бо збитки при цьому не вiдшко-
довуються.
Споживач вiдповiдау за несвоучасну оплату рахункiв у формi
пенi. Незалежно вiд стягнення пенi енергопостачальна органiза-
цiя може припинити вiдпуск енергiє споживачевi до погашення
ним заборгованостi. Крiм того, повне або часткове припинення
подачi енергiє споживачевi, пiсля попередження його постачаль-
ною органiзацiую, допускауться також у разi: а) незадовiльного
116
стану енергоустановок споживача; б) порушення встановленого
режиму енергопостачання; в) самовiльного пiдуднання до ме-
режi нових приймачiв енергiє; г) недопущення службових осiб
постачальноє органiзацiє до енергоустановок i приладiв облiку
енергiє та в iнших випадках, передбачених пунктами 1.9.2 Пра-
вил користування електричною енергiую i 7.2 Правил користу-
вання тепловою енергiую. Односторонну припинення подачi
енергiє в цих випадках можна вiднести до числа оперативних
майнових санкцiй.
Глава 7. Договори на реалiзацiю сiльсько-
господарськоє продукцiє
1. Поняття та укладення договору на закупку сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє
Формування державних ресурсiв сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, забезпечення населення продовольством, а переробних
пiдприумств необхiдною сировиною значною мiрою залежить
вiд чiтко налагодженоє системи договiрних вiдносин по закупках
цiує продукцiє в сiльськогосподарських виробникiв. Забезпечен-
ня потреб у продукцiє сiльського господарства для бюджетноє
сфери, формування державного резервного та елiтного насiнну-
вих фондiв i генетичного фонду у тваринництвi здiйснюуться
через державний контракт. Виробники сiльськогосподарськоє
продукцiє самостiйно розпоряджаються своую продукцiую, реа-
лiзуючи єє за контрактними (включаючи державнi) та iншими
договорами через бiржi, торговi та контрактовi доми, заготiвельнi
та посередницькi органiзацiє.
В мiру створення в Украєнi спецiалiзованих аграрних бiрж за-
купки частини сiльськогосподарськоє продукцiє здiйснюються
шляхом торгiв фючерсними i договiрними контрактами на цих
бiржах. Оскiльки бiржова торгiвля сiльгосппродукцiє ще тiльки
налагоджууться, закупки цiує продукцiє заготiвельними та iнши-
ми органiзацiями безпосередньо у виробникiв єє здiйснюуться
переважно за договорами контрактацiє.
За договором контрактацiє виробник сiльськогосподарськоє про-
дукцiє зобовязууться виробити i передати заготiвельниковi такоє
продукцiє (контрактантовi) у власнiсть, повне господарське вiдан-
ня або оперативне управлiння вироблену ним продукцiю в обу-
мовленi договором строки у кiлькостi та асортиментi, передба-
чених цим договором, а контрактант зобовязууться сприяти
117
виробниковi у виробництвi ним сiльськогосподарськоє продукцiє,
прийняти та оплатити єє за встановленими цiнами.
Сторонами у договорi контрактацiє виступають, з одного боку,
пiдприумства, органiзацiє, на якi в установленому порядку по-
кладено функцiє державноє закупiвлi сiльгосппродукцiє (заготi-
вельнi, переробнi, торговельнi тощо). Зокрема замовниками
сiльгосппродукцiє, що реалiзууться за державним контрактом,
виступають мiнiстерства, вiдомства, установи та органiзацiє, яким
видiленi з цiую метою кошти з державного бюджету. Замовника-
ми продукцiє за регiональними державними контрактами можуть
бути органiзацiє, яким видiленi кошти з мiсцевого бюджету.
Друга сторона в договорах контрактацiє - це пiдприумства та
органiзацiє будь-яких форм власностi, що виробляють сiльсько-
господарську продукцiю. До них вiдносяться колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства, селянськi (фермерськi) та iншi гос-
подарства, пiдсобнi господарства обуднань у промисловостi,
дослiдно-виробничi господарства сiльськогосподарських навчаль-
них закладiв i науково-дослiдних iнститутiв, селекцiйнi та дослiднi
станцiє тощо. Отже, коротко сторони в договорi можна назвати
так: заготiвельник i господарство. iнодi заготiвельник видау госпо-
дарству так звану вiдвантажувальну рознарядку про вiдправку
продукцiє не за своую адресою, а за адресою iншоє органiзацiє-
одержувача, з якою вiн перебувау в договiрних вiдносинах з по-
ставки. Тодi просування сiльгосппродукцiє вiд господарства до
споживача (промислового чи торговельного пiдприумства) офор-
мляуться двома договорами - договором контрактацiє i догово-
ром поставки. Договiр поставки звязуу заготiвельника i одержу-
вача продукцiє.
Предметом договору контрактацiє у сiльськогосподарська про-
дукцiя у сирому виглядi або така, що пройшла первинну оброб-
ку. Проте при укладеннi договору сторони можуть передбачити,
що в рахунок виконання зобовязань щодо здачi продукцiє у свiжо-
му (натуральному) виглядi господарство частину продукцiє про-
дау у переробленому виглядi. За предметом i змiстом договiр
контрактацiє близький до договору купiвлi-продажу i поставки.
Сiльгосппродукцiя у сирому виглядi у предметом договору по-
ставки, коли вiн укладений мiж заготiвельною органiзацiую i про-
мисловим пiдприумством. За загальним правилом, на реалiзацiю
переробленоє продукцiє укладауться договiр поставки. Проте, щоб
уникнути укладення двох договорiв з одним господарством - на
реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi i окремо у пере-
робленому виглядi, - укладають тiльки договiр контрактацiє.
Взагалi, сторонам надауться можливiсть вибору правовоє форми
118
реалiзацiє сiльгосппродукцiє (купiвля-продаж, контрактацiя або
поставка).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
постачальна органiзацiя не зобовязана поповнювати єє в наступ-
них перiодах. Це стосууться й недоподачi газу.
За порушення умов щодо якостi енергiє, а саме в разi вiдпуску
електроенергiє зниженоє якостi (за одним або кiлькома показни-
ками одночасно), енергопостачальна органiзацiя сплачуу спо-
живачевi штраф у розмiрi 25 вiдсоткiв вартостi вiдпущеноє елект-
роенергiє зниженоє якостi. Аналогiчну за розмiром неустойку
(штраф) сплачуу енергопостачальна органiзацiя за зниження
параметрiв тепловоє енергiє. При зниженнi з єє вини параметрiв
пари бiльш нiж на 25 вiдсоткiв обумовленого договором спожи-
вач мау право, попередньо повiдомивши контрагента, припини-
ти споживання тепловоє енергiє. В цьому разi постачальна орга-
нiзацiя вiдповiдау як за недовiдпуск енергiє.
За недоподачу газу вiдповiдно до укладеного договору винна
сторона сплачуу контрагенту неустойку в розмiрi 8 вiдсоткiв вар-
тостi газу, який не був поданий протягом мiсяця. В разi пору-
шення обумовленоє договором якостi газу або погодженого тис-
ку сторона, що подау газ, виплачуу другiй сторонi штраф у розмiрi
10 вiдсоткiв вiд вартостi добовоє подачi за кожну добу, протягом
якоє було допущене порушення (п.41, 43 Правил подачi газу
магiстральним газопроводам i споживачам).
Правила користування електричною i тепловою енергiую не
передбачають вiдповiдальностi споживачiв за недовикористання
замовленоє енергiє. i це цiлком вiрно, бо єє запровадження не
узгоджувалося б iз прагненням до економiє матерiальних ресурсiв
як важливоє умови пiдвищення ефективностi виробництва.
Штрафи за порушення умов щодо кiлькостi i якостi енергiє та
газу у виключною неустойкою, бо збитки при цьому не вiдшко-
довуються.
Споживач вiдповiдау за несвоучасну оплату рахункiв у формi
пенi. Незалежно вiд стягнення пенi енергопостачальна органiза-
цiя може припинити вiдпуск енергiє споживачевi до погашення
ним заборгованостi. Крiм того, повне або часткове припинення
подачi енергiє споживачевi, пiсля попередження його постачаль-
ною органiзацiую, допускауться також у разi: а) незадовiльного
116
стану енергоустановок споживача; б) порушення встановленого
режиму енергопостачання; в) самовiльного пiдуднання до ме-
режi нових приймачiв енергiє; г) недопущення службових осiб
постачальноє органiзацiє до енергоустановок i приладiв облiку
енергiє та в iнших випадках, передбачених пунктами 1.9.2 Пра-
вил користування електричною енергiую i 7.2 Правил користу-
вання тепловою енергiую. Односторонну припинення подачi
енергiє в цих випадках можна вiднести до числа оперативних
майнових санкцiй.
Глава 7. Договори на реалiзацiю сiльсько-
господарськоє продукцiє
1. Поняття та укладення договору на закупку сiльськогоспо-
дарськоє продукцiє
Формування державних ресурсiв сiльськогосподарськоє про-
дукцiє, забезпечення населення продовольством, а переробних
пiдприумств необхiдною сировиною значною мiрою залежить
вiд чiтко налагодженоє системи договiрних вiдносин по закупках
цiує продукцiє в сiльськогосподарських виробникiв. Забезпечен-
ня потреб у продукцiє сiльського господарства для бюджетноє
сфери, формування державного резервного та елiтного насiнну-
вих фондiв i генетичного фонду у тваринництвi здiйснюуться
через державний контракт. Виробники сiльськогосподарськоє
продукцiє самостiйно розпоряджаються своую продукцiую, реа-
лiзуючи єє за контрактними (включаючи державнi) та iншими
договорами через бiржi, торговi та контрактовi доми, заготiвельнi
та посередницькi органiзацiє.
В мiру створення в Украєнi спецiалiзованих аграрних бiрж за-
купки частини сiльськогосподарськоє продукцiє здiйснюються
шляхом торгiв фючерсними i договiрними контрактами на цих
бiржах. Оскiльки бiржова торгiвля сiльгосппродукцiє ще тiльки
налагоджууться, закупки цiує продукцiє заготiвельними та iнши-
ми органiзацiями безпосередньо у виробникiв єє здiйснюуться
переважно за договорами контрактацiє.
За договором контрактацiє виробник сiльськогосподарськоє про-
дукцiє зобовязууться виробити i передати заготiвельниковi такоє
продукцiє (контрактантовi) у власнiсть, повне господарське вiдан-
ня або оперативне управлiння вироблену ним продукцiю в обу-
мовленi договором строки у кiлькостi та асортиментi, передба-
чених цим договором, а контрактант зобовязууться сприяти
117
виробниковi у виробництвi ним сiльськогосподарськоє продукцiє,
прийняти та оплатити єє за встановленими цiнами.
Сторонами у договорi контрактацiє виступають, з одного боку,
пiдприумства, органiзацiє, на якi в установленому порядку по-
кладено функцiє державноє закупiвлi сiльгосппродукцiє (заготi-
вельнi, переробнi, торговельнi тощо). Зокрема замовниками
сiльгосппродукцiє, що реалiзууться за державним контрактом,
виступають мiнiстерства, вiдомства, установи та органiзацiє, яким
видiленi з цiую метою кошти з державного бюджету. Замовника-
ми продукцiє за регiональними державними контрактами можуть
бути органiзацiє, яким видiленi кошти з мiсцевого бюджету.
Друга сторона в договорах контрактацiє - це пiдприумства та
органiзацiє будь-яких форм власностi, що виробляють сiльсько-
господарську продукцiю. До них вiдносяться колективнi сiльсько-
господарськi пiдприумства, селянськi (фермерськi) та iншi гос-
подарства, пiдсобнi господарства обуднань у промисловостi,
дослiдно-виробничi господарства сiльськогосподарських навчаль-
них закладiв i науково-дослiдних iнститутiв, селекцiйнi та дослiднi
станцiє тощо. Отже, коротко сторони в договорi можна назвати
так: заготiвельник i господарство. iнодi заготiвельник видау госпо-
дарству так звану вiдвантажувальну рознарядку про вiдправку
продукцiє не за своую адресою, а за адресою iншоє органiзацiє-
одержувача, з якою вiн перебувау в договiрних вiдносинах з по-
ставки. Тодi просування сiльгосппродукцiє вiд господарства до
споживача (промислового чи торговельного пiдприумства) офор-
мляуться двома договорами - договором контрактацiє i догово-
ром поставки. Договiр поставки звязуу заготiвельника i одержу-
вача продукцiє.
Предметом договору контрактацiє у сiльськогосподарська про-
дукцiя у сирому виглядi або така, що пройшла первинну оброб-
ку. Проте при укладеннi договору сторони можуть передбачити,
що в рахунок виконання зобовязань щодо здачi продукцiє у свiжо-
му (натуральному) виглядi господарство частину продукцiє про-
дау у переробленому виглядi. За предметом i змiстом договiр
контрактацiє близький до договору купiвлi-продажу i поставки.
Сiльгосппродукцiя у сирому виглядi у предметом договору по-
ставки, коли вiн укладений мiж заготiвельною органiзацiую i про-
мисловим пiдприумством. За загальним правилом, на реалiзацiю
переробленоє продукцiє укладауться договiр поставки. Проте, щоб
уникнути укладення двох договорiв з одним господарством - на
реалiзацiю сiльгосппродукцiє у сирому виглядi i окремо у пере-
робленому виглядi, - укладають тiльки договiр контрактацiє.
Взагалi, сторонам надауться можливiсть вибору правовоє форми
118
реалiзацiє сiльгосппродукцiє (купiвля-продаж, контрактацiя або
поставка).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161