) наймодавець зобовязууться забезпечити належне утри-
мання жилого будинку та прилеглоє до нього територiє, своучас-
но проводити ремонт жилого будинку, забезпечувати роботу його
технiчного обладнання, на час капiтального ремонту надавати
наймачевi та членам його сiмє iнше жиле примiщення тощо.
Наймач зобовязаний виконувати правила користування жи-
лими примiщеннями, своучасно сплачувати квартирну плату, до-
тримуватися правил пожежноє безпеки, своучасно проводити по-
точний ремонт тощо.
У Типовому договорi передбаченi також права сторiн, змiст
яких буде досить детально викладено нижче.
Згiдно з частиною четвертою статтi 61 Житлового кодексу умови
договору найму жилого примiщення, що обмежують права най-
мача та членiв його сiмє, порiвняно з умовами, передбаченими
Житловим кодексом, Типовим договором найму жилого при-
мiщення та iншими законодавчими актами, у недiйсними. Так,
наприклад, якщо у договорi буде обумовлено строк його дiє, чи
неможливiсть проведення обмiну тощо, то цi умови у недiйсни-
ми i при розглядi спору не беруться до уваги.
Предметом договору найму жилого примiщення в будинках
державного житлового фонду може бути лише примiщення, що
142
вiдповiдау вимогам статтi 50 та статтi 63 Житлового кодексу,
тобто це перш за все може бути окрема квартира, iнше окреме
iзольоване жиле примiщення, що складауться з однiує чи кiлькох
кiмнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Предметом договору найму жилого примiщення повинно бути
жиле примiщення, призначене для проживання в ньому, яке упо-
рядковане вiдповiдно до умов даного населеного пункту i яке
вiдповiдау встановленим санiтарним та технiчним вимогам.
У частинi другiй статтi 63 Житлового кодексу зазначено, що
не може бути самостiйним предметом договору найму жиле при-
мiщення, яке хоч i у iзольованим, але за розмiрами нижче вста-
новленого для надання однiй особi, частина кiмнати чи кiмната,
звязана з iншою спiльним ходом, а також пiдсобнi примiщення
(кухня, коридор тощо).
Розмiри жилих примiщень, що надаються в нашiй краєнi, пе-
редбаченi статтею 47 Житлового кодексу i не повиннi переви-
щувати 13,65 м2 на одну особу, але не можуть бути менше рiвня
середньоє забезпеченостi громадян у даному населеному пунктi.
3. Права i обовязки наймача та членiв його сiмє на корис-
тування жилим примiщенням
У частинi першiй статтi 64 Житлового кодексу передбачено,
що члени сiмє наймача, якi проживають разом з ним, користу-
ються усiма правами i несуть усi обовязки нарiвнi з наймачем.
Отже, наймач, на iмя якого виданий ордер i з яким укладений
договiр найму жилого примiщення, не користууться нiякими пе-
ревагами перед членами його сiмє, а у лише представником сiмє
перед наймодавцем. Повнолiтнi члени сiмє наймача несуть со-
лiдарну з ним вiдповiдальнiсть за зобовязаннями, що виплива-
ють з договору.
У частинi другiй статтi 64 Житлового кодексу визначено, хто
може належати до членiв сiмє наймача. Передусiм це дружина
наймача, єхнi дiти й батьки.
До дружини наймача вiдноситься особа, з якою наймач пере-
бувау в зареустрованому шлюбi (термiн <дружина> означау не
тiльки жiнку, а й чоловiка), права i обовязки дружини наймача
виникають одночасно з наймачем у разi внесення до ордера єє
прiзвища та спiльного вселення у жиле примiщення. До дру-
жини наймача вiдноситься також особа, яка вселилася у най-
няте примiщення пiсля реустрацiє шлюбу з наймачем для ство-
рення сiмє i постiйного проживання у найнятому жилому при-
мiщеннi.
143
Неповнолiтнi дiти наймача та його дружини завжди вiдносять-
ся до членiв сiмє наймача, оскiльки в силу ст.17 ЦК Украєни
мiсцем проживання неповнолiтнiх дiтей у мiсце проживання єхнiх
батькiв, а повнолiтнi дiти та батьки наймача i його дружини у
членами сiмє наймача тiльки в тому разi, якщо вони прожива-
ють разом з наймачем.
Поняття члена сiмє за сiмейним законодавством не можна ото-
тожнювати з поняттям члена сiмє наймача за житловим законо-
давством. Так, до членiв сiмє за сiмейним законодавством вiдно-
сяться особи, повязанi мiж собою шлюбом та спорiдненiстю, а
до членiв сiмє наймача цi особи вiдносяться тiльки тодi, коли
вони проживають разом з наймачем. Якщо, наприклад, подруж-
жя проживау в одному жилому примiщеннi i чоловiк - наймач
цього примiщення, то його дружина у не тiльки членом сiмє цiує
особи, а й членом сiмє наймача. А в тому разi, коли дружина
цiує особи живе окремо i мау самостiйне право на iнше жиле
примiщення, то вона, хоч i у членом сiмє свого чоловiка, проте
не у членом сiмє наймача. Подiбне правило застосовууться i до
повнолiтнiх дiтей наймача, якi живуть окремо вiд батькiв, та до
батькiв наймача i його дружини.
Членами сiмє наймача можуть бути визнанi й iншi особи, якщо
вони постiйно проживають разом з наймачем та ведуть з ним
спiльне господарство. До таких осiб належать не тiльки родичi
наймача та його дружини, а й особа, з якою наймач перебувау у
фактично шлюбних вiдносинах, опiкуни, утриманцi наймача
тощо. Зазначенi особи можуть бути вiднесенi до членiв сiмє най-
мача за умови, якщо вони не тiльки обовязково проживають
разом з наймачем, а й ведуть з ним спiльне господарство, на-
явнiсть родинних звязкiв при цьому не обовязкова.
Згiдно з частиною третьою статтi 64 Житлового кодексу осо-
би, якi перестали бути членами сiмє наймача (наприклад, у звязку
з розiрванням шлюбу мiж наймачем та його дружиною), але про-
довжують проживати в одному з ним жилому примiщеннi, ма-
ють такi самi права i обовязки, як наймач та члени його сiмє.
Серед багатьох прав наймача одним з найважливiших у право
на вселення в найняте ним жиле примiщення iнших осiб. Згiдно
iз статтею 65 Житлового кодексу наймач вправi в установленому
порядку за письмовою згодою усiх членiв сiмє, що проживають
разом з ним, вселити в найняте ним примiщення свою дружину,
дiтей, батькiв та iнших осiб. На вселення до батькiв єхнiх непов-
нолiтнiх дiтей зазначеноє згоди не потрiбно.
Тривалий час в адмiнiстративнiй, судовiй практицi та юридичнiй
лiтературi дискутувалося питання, що слiд розумiти пiд дотри-
144
манням встановленого порядку внесення. Нинi це питання одер-
жало таке розяснення у пунктi 9 Постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни №2 вiд 12 квiтня 1985 р. про деякi питання,
що виникають у практицi застосування судами Житлового ко-
дексу. Пiд вселенням в установленому порядку слiд розумiти,
зокрема, вселення в жиле примiщення з дотриманням правил
про прописку, але у тих випадках, коли в прописцi було необ-
грунтовано вiдмовлено, суд може визнати право на жиле при-
мiщення за особою, що вселилася.
Проте в життi трапляються непоодинокi випадки, коли особа
(наприклад, у звязку з реустрацiую шлюбу чи перебуванням у фак-
тично шлюбних вiдносинах) переселяуться до наймача i без про-
писки тривалий час проживау разом з ним, внаслiдок чого вона
може бути визнана такою, що втратила право на жилу площу, яку
займала ранiше. За пропискою цiує особи наймач не звертався, але
в разi виникнення спору з приводу користування житлом треба
зважати не лише на наявнiсть прописки (яка у адмiнiстративним
актом i далеко не завжди свiдчить про право особи на житло), а й
на пiдстави, на основi яких особа вселилась у найняте наймачем
жиле примiщення, i чи мала намiр постiйно проживати в ньому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161
мання жилого будинку та прилеглоє до нього територiє, своучас-
но проводити ремонт жилого будинку, забезпечувати роботу його
технiчного обладнання, на час капiтального ремонту надавати
наймачевi та членам його сiмє iнше жиле примiщення тощо.
Наймач зобовязаний виконувати правила користування жи-
лими примiщеннями, своучасно сплачувати квартирну плату, до-
тримуватися правил пожежноє безпеки, своучасно проводити по-
точний ремонт тощо.
У Типовому договорi передбаченi також права сторiн, змiст
яких буде досить детально викладено нижче.
Згiдно з частиною четвертою статтi 61 Житлового кодексу умови
договору найму жилого примiщення, що обмежують права най-
мача та членiв його сiмє, порiвняно з умовами, передбаченими
Житловим кодексом, Типовим договором найму жилого при-
мiщення та iншими законодавчими актами, у недiйсними. Так,
наприклад, якщо у договорi буде обумовлено строк його дiє, чи
неможливiсть проведення обмiну тощо, то цi умови у недiйсни-
ми i при розглядi спору не беруться до уваги.
Предметом договору найму жилого примiщення в будинках
державного житлового фонду може бути лише примiщення, що
142
вiдповiдау вимогам статтi 50 та статтi 63 Житлового кодексу,
тобто це перш за все може бути окрема квартира, iнше окреме
iзольоване жиле примiщення, що складауться з однiує чи кiлькох
кiмнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Предметом договору найму жилого примiщення повинно бути
жиле примiщення, призначене для проживання в ньому, яке упо-
рядковане вiдповiдно до умов даного населеного пункту i яке
вiдповiдау встановленим санiтарним та технiчним вимогам.
У частинi другiй статтi 63 Житлового кодексу зазначено, що
не може бути самостiйним предметом договору найму жиле при-
мiщення, яке хоч i у iзольованим, але за розмiрами нижче вста-
новленого для надання однiй особi, частина кiмнати чи кiмната,
звязана з iншою спiльним ходом, а також пiдсобнi примiщення
(кухня, коридор тощо).
Розмiри жилих примiщень, що надаються в нашiй краєнi, пе-
редбаченi статтею 47 Житлового кодексу i не повиннi переви-
щувати 13,65 м2 на одну особу, але не можуть бути менше рiвня
середньоє забезпеченостi громадян у даному населеному пунктi.
3. Права i обовязки наймача та членiв його сiмє на корис-
тування жилим примiщенням
У частинi першiй статтi 64 Житлового кодексу передбачено,
що члени сiмє наймача, якi проживають разом з ним, користу-
ються усiма правами i несуть усi обовязки нарiвнi з наймачем.
Отже, наймач, на iмя якого виданий ордер i з яким укладений
договiр найму жилого примiщення, не користууться нiякими пе-
ревагами перед членами його сiмє, а у лише представником сiмє
перед наймодавцем. Повнолiтнi члени сiмє наймача несуть со-
лiдарну з ним вiдповiдальнiсть за зобовязаннями, що виплива-
ють з договору.
У частинi другiй статтi 64 Житлового кодексу визначено, хто
може належати до членiв сiмє наймача. Передусiм це дружина
наймача, єхнi дiти й батьки.
До дружини наймача вiдноситься особа, з якою наймач пере-
бувау в зареустрованому шлюбi (термiн <дружина> означау не
тiльки жiнку, а й чоловiка), права i обовязки дружини наймача
виникають одночасно з наймачем у разi внесення до ордера єє
прiзвища та спiльного вселення у жиле примiщення. До дру-
жини наймача вiдноситься також особа, яка вселилася у най-
няте примiщення пiсля реустрацiє шлюбу з наймачем для ство-
рення сiмє i постiйного проживання у найнятому жилому при-
мiщеннi.
143
Неповнолiтнi дiти наймача та його дружини завжди вiдносять-
ся до членiв сiмє наймача, оскiльки в силу ст.17 ЦК Украєни
мiсцем проживання неповнолiтнiх дiтей у мiсце проживання єхнiх
батькiв, а повнолiтнi дiти та батьки наймача i його дружини у
членами сiмє наймача тiльки в тому разi, якщо вони прожива-
ють разом з наймачем.
Поняття члена сiмє за сiмейним законодавством не можна ото-
тожнювати з поняттям члена сiмє наймача за житловим законо-
давством. Так, до членiв сiмє за сiмейним законодавством вiдно-
сяться особи, повязанi мiж собою шлюбом та спорiдненiстю, а
до членiв сiмє наймача цi особи вiдносяться тiльки тодi, коли
вони проживають разом з наймачем. Якщо, наприклад, подруж-
жя проживау в одному жилому примiщеннi i чоловiк - наймач
цього примiщення, то його дружина у не тiльки членом сiмє цiує
особи, а й членом сiмє наймача. А в тому разi, коли дружина
цiує особи живе окремо i мау самостiйне право на iнше жиле
примiщення, то вона, хоч i у членом сiмє свого чоловiка, проте
не у членом сiмє наймача. Подiбне правило застосовууться i до
повнолiтнiх дiтей наймача, якi живуть окремо вiд батькiв, та до
батькiв наймача i його дружини.
Членами сiмє наймача можуть бути визнанi й iншi особи, якщо
вони постiйно проживають разом з наймачем та ведуть з ним
спiльне господарство. До таких осiб належать не тiльки родичi
наймача та його дружини, а й особа, з якою наймач перебувау у
фактично шлюбних вiдносинах, опiкуни, утриманцi наймача
тощо. Зазначенi особи можуть бути вiднесенi до членiв сiмє най-
мача за умови, якщо вони не тiльки обовязково проживають
разом з наймачем, а й ведуть з ним спiльне господарство, на-
явнiсть родинних звязкiв при цьому не обовязкова.
Згiдно з частиною третьою статтi 64 Житлового кодексу осо-
би, якi перестали бути членами сiмє наймача (наприклад, у звязку
з розiрванням шлюбу мiж наймачем та його дружиною), але про-
довжують проживати в одному з ним жилому примiщеннi, ма-
ють такi самi права i обовязки, як наймач та члени його сiмє.
Серед багатьох прав наймача одним з найважливiших у право
на вселення в найняте ним жиле примiщення iнших осiб. Згiдно
iз статтею 65 Житлового кодексу наймач вправi в установленому
порядку за письмовою згодою усiх членiв сiмє, що проживають
разом з ним, вселити в найняте ним примiщення свою дружину,
дiтей, батькiв та iнших осiб. На вселення до батькiв єхнiх непов-
нолiтнiх дiтей зазначеноє згоди не потрiбно.
Тривалий час в адмiнiстративнiй, судовiй практицi та юридичнiй
лiтературi дискутувалося питання, що слiд розумiти пiд дотри-
144
манням встановленого порядку внесення. Нинi це питання одер-
жало таке розяснення у пунктi 9 Постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни №2 вiд 12 квiтня 1985 р. про деякi питання,
що виникають у практицi застосування судами Житлового ко-
дексу. Пiд вселенням в установленому порядку слiд розумiти,
зокрема, вселення в жиле примiщення з дотриманням правил
про прописку, але у тих випадках, коли в прописцi було необ-
грунтовано вiдмовлено, суд може визнати право на жиле при-
мiщення за особою, що вселилася.
Проте в життi трапляються непоодинокi випадки, коли особа
(наприклад, у звязку з реустрацiую шлюбу чи перебуванням у фак-
тично шлюбних вiдносинах) переселяуться до наймача i без про-
писки тривалий час проживау разом з ним, внаслiдок чого вона
може бути визнана такою, що втратила право на жилу площу, яку
займала ранiше. За пропискою цiує особи наймач не звертався, але
в разi виникнення спору з приводу користування житлом треба
зважати не лише на наявнiсть прописки (яка у адмiнiстративним
актом i далеко не завжди свiдчить про право особи на житло), а й
на пiдстави, на основi яких особа вселилась у найняте наймачем
жиле примiщення, i чи мала намiр постiйно проживати в ньому.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161